Постанова

від 05.05.2008 по справі 2-а-770/2008

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №2-а-770/2008

справа №2-а-770/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2008 р.                                                                               місто

Городня

            Городнянський

районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді                              -

Криворученко Д.П.,

при секретарі                                      -

Миткевич Н.П.,

за участю представника відповідача Лисого О.М., розглянувши у відкритому

судовому засіданні у залі суду м. Городня, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Головного управління праці та соціального захисту

населення Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення

недосплаченої разової щорічної допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до Головного

управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної

державної адміністрації про стягнення частини невиплаченої разової щорічної

допомоги як учасникам бойових дій відповідно до вимог ЗУ „Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.93  №3551. З позову виходить, щоОСОБА_1., ОСОБА_2

таОСОБА_3. являються учасниками бойових дій, що підтверджується посвідченнями

виданими Городнянським РВК. Відповідно до ЗУ „Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту” від 22.10.93 

№3551 їм щорічно, до 5 травня, повинна надаватись разова грошова

допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учасникам бойових дій.

У супереч вимогам  вищевказаного Закону

за 2005-2007 рр. грошову допомогу виплатили не в повному обсязі, у зв'язку з

чимОСОБА_1. просить стягнути на його користь невиплачену частину грошової

допомоги за 2005-2007 рр. у сумі 4725.30 грн., ОСОБА_2 за 2007 р. в сумі 1770

грн.,ОСОБА_3. за 2005-2007 рр. у сумі 4725.30 грн.

У судове засідання позивачі не з'явилися і надали заяви про розгляд справи

без їх участі, свої позовні вимоги підтримують у повному обсязі. /а.с.5,13,19/

Представник відповідача заявлений позов не визнав, надав письмові

заперечення які зводяться до того, що фінансування щорічної разової грошової

допомоги ветеранам війни до 5 травня здійснюється за рахунок коштів державного

бюджету України, у розмірах, установлених законом про державний бюджет на

відповідний рік, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від

18.02.2004 р. №177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової

допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту»». Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної

влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України. Тобто ГУ праці та соціального захисту населення не проводило

нарахування, виплату та не мало законних підстав визначити розміри зазначеної

допомоги, оскільки вони визначались законами України про Державний бюджет на

відповідний рік. При розгляді спірних правовідносин сторона відповідача просить

врахувати положення ч.3 ст.152 Конституції України та ст.1175 ЦК України,

згідно яких у випадку прийняття законів, які визнаються неконституційними,

шкода завдана юридичним, фізичним особам відшкодовується державою, а не її

органами виконавчої влади на місцях. Згідно Рішення Конституційного суду

України від 09.07.2007 року положення ст.29, п.13 ст.71 ЗУ „Про державний

бюджет України на 2007 рік” визнані не конституційними і втратили чинність з

дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а тому суд не може

застосовувати дане рішення, бо виплати позивачам здійснювались до 5 травня 2007

року. У разі задоволення позову, просить суд стягнути недоплачені суми грошової

допомоги не з ГУ праці та соціального захисту населення, яке не вважає

відповідачем по даному спору, а з держави, яка повинна відповідати в даному

випадку на підставі ст.152 Конституції 

України. Крім того, відповідно до ст.99 КАС України позивачамиОСОБА_1.

таОСОБА_3. пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав по

виплатам за 2005-2006 рр., оскільки виплати вони отримали у травні місці

відповідного року, а звернулися до суду з позовом лише у березні 2008

року. 

Після заслуховування пояснень представника відповідача, судом досліджено у

судовому засіданні всі наявні матеріали справи та докази якими обґрунтовуються

позовні вимоги та заперечення на позов.

Розв'язуючи питання, щодо пропущення позивачамиОСОБА_1. таОСОБА_3. строку

звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права у

2005-2006 рр., на чому наполягає сторона відповідача, суд прийшов до висновку,

що позивачі зазначений у ст.99 КАС України строк звернення до суду в дійсності

порушили, оскільки вони отримали виплати до 5 травня відповідно 2005 та 2006 рр.

і повинні були знати про порушене своє право, і тому річний строк звернення до

суду повинен обчислюватися з травня 2005 та 2006 рр. Жодного доказу, щодо

поважності причини пропущення строку для звернення до суду, позивачами до суду

надано не було. 

Згідно приписів ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до

адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного

позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1року у м.

Красноярськ, зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_1. /а.с.2/

З дослідженого у судовому засіданні посвідчення серії НОМЕР_1, виданого

13.03.1996 р. Городнянським РВК встановлено, щоОСОБА_1. є учасником бойових дій

і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -

учасників бойових дій. /а.с.3/

            Відповідно до довідки №881

від 12.03.2008 р. Управління праці та соціального захисту населення

Городнянської райдержадміністрації,ОСОБА_1. виплачена разова грошова допомога

до Дня Перемоги у 2005 р. згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2005 рік»,

як учаснику бойових дій у розмірі 250 грн.; у 2006 р. згідно ЗУ «Про державний

бюджет України на 2006 рік», як учаснику бойових дій у розмірі 250 грн.; 2007

р. згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», як учаснику бойових

дій у розмірі 280 грн. /а.с.4/

Позивач ОСОБА_2 народивсяІНФОРМАЦІЯ_2р. у с. Макишин, Городнянського

району, Чернігівської області, зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_2 /а.с.9/

З дослідженого у судовому засіданні посвідчення серії «НОМЕР_2, виданого

07.08.2003 р. Городнянським РВК встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій

і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -

учасників бойових дій. /а.с.10/

            Відповідно до довідки №943

від 14.03.2008 р. Управління праці та соціального захисту населення

Городнянської райдержадміністрації, ОСОБА_2 виплачена разова грошова допомога

до Дня Перемоги у 2007 р. згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік»,

як учаснику бойових дій у розмірі 280 грн. /а.с.12/

ПозивачОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 р. у м. Городня, Чернігівської

області, зареєстрований проживаючим у АДРЕСА_3. /а.с.17/

З дослідженого у судовому засіданні посвідчення серії НОМЕР_3, виданого

09.04.1996 р. Городнянським РВК встановлено, щоОСОБА_3. є учасником бойових дій

і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -

учасників бойових дій. /а.с.17/

            Відповідно до довідки №795

від 11.03.2008 р. Управління праці та соціального захисту населення

Городнянської райдержадміністрації,ОСОБА_3. виплачена разова грошова допомога

до Дня Перемоги у 2005 р. згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2005 рік»,

як учаснику бойових дій у розмірі 250 грн.; у 2006 р. згідно ЗУ «Про державний

бюджет України на 2006 рік», як учаснику бойових дій у розмірі 250 грн.; 2007

р. згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», як учаснику бойових

дій у розмірі 280 грн. /а.с.18/

Згідно приписів ч.3 ст.2 Закону України „Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-ХІІ від

22.10.1993 року, нормативні акти органів державної влади та органів місцевого

самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені

цим  Законом, є недійсними.

Частина 5 ст.12 Закону України „Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” проголошує, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується

разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дія

зазначеної норми на 2006 та 2007 рр. зупинялась в частині визначення розміру

виплат щорічної разової грошової допомоги згідно із Законом України №489-V від

19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на

2007 рік» та Законом України №3235-ІV від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Згідно ст.34 Закону України  N2285-IV

від 23.12.2004 р. «Про Державний бюджет України

на 2005 рік» виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України

“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учаснику бойових

дій складає 250 гривень.

Згідно ст.30 Закону України  N3235-IV

від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України

на 2006 рік» виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України

“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учаснику бойових

дій складає 250 гривень.

Згідно ст.29 Закону України  N489-V

від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України

на 2007 рік» виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України

“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових

дій складала 280 грн.

На підставі ст.17¹ Закону України “Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічну виплату разової грошової

допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16  цього Закону, здійснюють органи праці та  соціального захисту населення через

відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий

рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії.

Статтею 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на

оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 22 Конституції

України наголошує, що при прийнятті нових законів або  внесенні 

змін  до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

            Рішенням

Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 ст. 29 ЗУ „Про

державний бюджет України на 2007 рік” та п. 13 ст.71 зазначеного вище Закону,

яким зупинено на 2007 рік дію ч.5 ст.12-14 ЗУ „Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визнано такими,

що не відповідають Конституції України, і положення даних норм втрачають

чинність. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для

судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з

правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів,

що визнані неконституційними.

За таких

підстав, суд прийшов до висновку, що позивачам як учасникам бойових дій,

неправомірно здійснено в заниженому розмірі виплату разової грошової допомоги

за 2007 рік, оскільки мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.62 ЗУ „Про

державний бюджет України на 2007 рік” та ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» становить 410,06 грн., то враховуючи вимоги

ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії

їх соціального захисту» їх сума виплати повинна була складати 2050.30

грн. /410,06 грн. х 5 мінімальних пенсій за віком/           

Враховуючи

проведену виплату відповідачем позивачам у 2007 році грошової допомоги, в

розмірі 280 грн., недоплачена частина їх разової щорічної допомоги становить

1770.30 грн. /2050.30-280/

Розв'язуючи

позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачівОСОБА_1. таОСОБА_3.

невиплаченої частини разової грошової допомоги за 2005-2006 рр., суд прийшов до

висновку, що у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних

підстав.

            Судом

встановлено, що положення ст.34 ЗУ «Про державний бюджет України на 2005 рік»

та ст. 30 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» звужують обсяг існуючих

прав позивачів, передбачені ЗУ «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині розміру

разової виплати як учасникам бойових дій, однак відповідні рішення

Конституційного Суду України про визнання неконституційними положення

зазначених Законів, не приймались.

            Згідно

роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 р.

«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд  не може, застосувавши Конституцію як акт

прямої дії, визнати неконституційними закони чи правові акти, перелічені в

ст.150 Конституції, оскільки це віднесено до виключної компетенції

Конституційного Суду України.

            Крім

того, враховуючи вимоги ст.100 КАС України, позивачамОСОБА_1. таОСОБА_3. слід

відмовити в задоволенні позовних вимог за порушене їх право у 2005-2006 рр.,

так як ними пропущений строк звернення до адміністративного суду, і на цьому

наполягає сторона відповідача.

Керуючись ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне і можливе вийти

за межі позовних вимог позивача ОСОБА_2, в частині стягненння на його користь

грошової допомоги в розмірі саме 1770,30 грн., оскільки це необхідно для

повного захисту його прав, свобод та  інтересів,

про захист яких він просить.

Суд не приймає

до уваги твердження стороною відповідача що Головне управління праці та

соціального захисту населення облдержадміністрації не проводило нарахування,

виплату та не мало законних підстав визначити розміри зазначеної допомоги,

оскільки вони є необґрунтованими, зважаючи на приписи ч.1 ст.17¹ ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту”, згідно якої щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в

розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та

соціального захисту населення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-12,99,100,158-163 КАС України

й у відповідності до ст.ст.22,55 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007,

ст.ст.2,12,17¹ ЗУ „Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.62 ЗУ «Про державний бюджет України

на 2007 рік», ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Головного управління праці та

соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації

про стягнення недосплаченої разової щорічної допомоги - задовольнити частково.

Стягнути з

Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської

обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену частину разової

грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2007 рік в розмірі 1770.30 грн.

Стягнути з

Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської

обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 недоплачену частину разової

грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2007 рік в розмірі 1770.30 грн.

Стягнути з

Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської

обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3недоплачену частину разової

грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2007 рік в розмірі 1770.30 грн.

У задоволені інших позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Головного

управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної

державної адміністрації про стягнення недосплаченої разової щорічної допомоги -

відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського

апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в

10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про оскарження

і поданням після цього протягом 20 днів скарги, з подачею її копії до

апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

  Головуючий - суддя                                                                          Криворученко

Д.П.