Постанова

від 15.07.2008 по справі 12/33/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/33/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" липня 2008 р. Справа № 12/33/08

 м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого М.В. Сидоренко

суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної   

при секретарі судового засідання  Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився   

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Южстрой”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 29.02.2008 р.

у справі №  12/33/08

за позовом ДП „НВК газотурбобудування „Зоря - Машпроект”

до відповідача  ТОВ „Южстрой”

про стягнення 69451,01 грн.

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду від 29.02.2008 р. (суддя Семенов А.К.) уточнений позов  ДП „НВК газотурбобудування „Зоря - Машпроект” задоволений частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Южстрой” (далі - ТОВ „Южстрой”) на користь Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудуування „Зоря - Машпроект” (далі - ДП „НВКГ „Зоря - Машпроект”) 10197, 68 грн. збитків від інфляції, 1740, 87 грн. річних, в іншій частині позову відмовлено. При цьому, суд дійшов висновку, що  збитки від інфляції та річні підлягають стягненню по ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, оскільки відповідач взяв на себе грошове зобов'язання по поверненню заборгованості, що зазначено в платіжному дорученні № 186 від 18.02.2008 р. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій суд зазначив, що сторони не узгодили, відповідно до законодавства (у письмовій формі) відповідальність (неустойку) за невиконання грошового зобов'язання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ „Южстрой” звернулось з апеляційною скаргою і поясненням до неї, в якій просить його (рішення) скасувати, оскільки, на думку скаржника, суд першої інстанції допустив порушення матеріального і процесуального права щодо неповного з'ясування обставин справи та залишив без уваги доводи відповідача. При цьому скаржник зазначає, що судом допущена неповнота судового слідства та в основу рішення покладені висновки, які не відповідають обставинам справи. Також, скаржник вважає, що його правовідносини з позивачем слід регулювати нормами глави 83 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2003 р. між ДП “НВКГ „Зоря - Машпроект” (Замовник) та ТОВ “Южстрой” (Підрядник) укладено договір підряду № 02/92 (далі –Договір), за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати, а Замовник прийняти й оплатити комплекс робіт по розробці проектної документації і реконструкції будови технічного кабінету. Згідно з п. п. 2.4 та 2.5 Договору саме позивач зобов'язався перерахувати грошові кошти на рахунок відповідача у визначені договором строки. Судова колегія не з'ясовує обставину виконання сторонами умов Договору, оскільки ця обставина не являється предметом даного спору.  

З 30.10.06 р. по 06.11.06 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Миколаївській області (далі –КРУ) у відповідача по справі проведена зустрічна звірка, якою встановлена невідповідність між вартістю робіт, вказаною в актах виконаних робіт субпідрядниками та в актах виконаних робіт, наданих ТОВ “Южстрой” Замовнику по Договору. Загальна сума такої невідповідності становить 51660 грн., що підтверджується відповідною довідкою КРУ (а. с. 12 –16).

Позивач посилається на те, що 18.12.2006 р. та 16.08.2007 р. він звертався до відповідача з претензіями № 19/12294 від № 34/6500, які були підписані, відповідно, головним бухгалтером та головним інженером (а. с. 36, 37), про повернення грошових коштів в сумі 51660 грн., які надлишково були отримані Підрядником саме по Договору, але останній повернув грошові кошти лише після початку розгляду даної справи платіжним дорученням № 186 від 18.02.08 р.

Суд першої інстанції уточнені позовні вимоги ДП „НВКГ „Зоря - Машпроект” задовольнив частково з мотивів, наведених в описовій частині даної постанови. Між тим, апеляційна інстанція вважає, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України являється підставою для його скасування.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд, погодившись з обґрунтуванням позивачем його вимог, дійшов неправильного висновку, що відповідач взяв на себе грошове зобов'язання по поверненню грошових коштів, але виконав його несвоєчасно. При цьому, в якості підстави такого свого висновку, суд посилається на платіжне доручення відповідача № 186 від 18.02.2008 р., яким останній перерахував позивачу грошові кошти зазначивши в рядку „призначення платежу”, що ці кошти являються його заборгованістю за невиконані роботи згідно листа № 34/6500 від 16.08.2007 р.  

Разом з тим, з таким висновком господарського суду першої інстанції погодитись не можна, зважаючи на те, що законодавець в ч. 2 ст. 11 ЦК України визначає перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. При цьому, особливості виникнення господарських зобов'язань та перелік підстав законодавець наводить в ст. 174 ГК України. Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства, а також матеріали справи, доводи сторін, апеляційна інстанція приходить до висновку, що підставою виникнення у відповідача зобов'язання перед позивачем являється передбачена ст. 174 ГК України підстава придбання та збереження Підрядником грошових коштів Замовника без достатніх на те підстав. Факт такого придбання і збереження повністю доводиться наявними в матеріалах справи доказами і не заперечується самим відповідачем. Більш того, останній, погодившись з цим фактом, в процесі розгляду справи перерахував такі безпідставно набуті і збережені ним грошові кошти позивачу.

Відтак, судова колегія приходить до висновку, що правовідносини сторін у даній справі повинні регулюватись приписами норм, спеціальної для таких правовідносин, глави 83 ЦК України (ст. ст. 1212-1215 ЦК України), яка безпосередньо передбачає підстави виникнення та повернення безпідставно набутого і збереженого майна, відшкодування доходів, отриманих від такого безпідставного набуття і збереження майна (в даному випадку –грошових коштів). При цьому, такі зобов”язання не являються договірними.

Отже, посилання позивача, з яким погодився і господарський суд на те, що правовідносини сторін слід регулювати приписами ст. ст. 525, 526, 530, 547, 625 ЦК України є помилковими, оскільки, як зазначено раніше, такі правовідносини сторін по справі являються недоговірними і регулюються окремими нормами, що наведені вище, та являються спеціальними для даних правовідносин.  

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, які були уточнені в поясненні скаржника від 10.07.2008 р. № 02. При цьому, апеляційну скаргу слід задовольнити частково так, як скаржник взагалі не визначився із своїми вимогами щодо позову.  

Судова колегія вважає, що в задоволенні уточнених позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач під час розгляду даної справи судом першої інстанції не скористався своїм, передбаченим ст. 22 ГПК України, правом щодо зміни підстав позову, а обрана ним підстава позову не узгоджується з матеріалами справи та не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Також, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що відповідач правомірно не визнав претензії (а. с. 36-37), оскільки вони підписані головним бухгалтером та головним інженером, повноваження яких на такі дії разом з претензіями відповідачу надані не були.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, –

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.02.2008 р.у справі №  12/33/08 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з  ДП „НВК газотурбобудування „Зоря - Машпроект” на користь ТОВ „Южстрой” 81 грн. 71 коп. держмита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Головуючий суддя                                                                       Сидоренко М.В.          

Суддя                                                                                       Таценко Н.Б.          

          Суддя                                                                                               Мишкіна М.А.

          Постанова  підписана 17.07.2008 р.