ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2011 року № 2а-9703/11/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
до Приватного підприємства «Кузьменко»
про припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про припинення юридичної особи Приватного підприємства «Кузьменко»(код ЄДРПОУ 25408038).
Ухвалою суду від 7 липня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 1 вересня 2011 року.
Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», накази Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 року № 233 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та Порядку її заповнення», від 11 липня 1997 року № 232 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ», від 3 липня 2000 року № 355 «Про затвердження Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій)»та зазначає, що відповідач з моменту реєстрації не подає до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва податкові декларації та документи фінансової звітності, в зв’язку з чим позивач просить припинити юридичну особу Приватного підприємства «Кузьменко». Крім того, позивач зазначає про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи відповідача за вказаним ним місцезнаходженням.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Приватне підприємство «Кузьменко»зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 березня 1998 року та взято на облік в органах Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва 24 квітня 1998 року за № 15-2/25408038. Місцезнаходження Приватного підприємства «Кузьменко»–м. Київ, вул. Сирецька, 9.
Згідно Статуту Приватного підприємства «Кузьменко», підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності.
Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 3820/9 від 17 червня 2011 року, відповідач не звітує до податкових органів більше трьох років. Згідно витягу з облікової картки платника податків станом на 17 червня 2011 року Приватне підприємство «Кузьменко»заборгованості перед бюджетом не має.
Відповідно до статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування»(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно підпункту 16.1.3. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2. статті 49 Податкового кодексу України).
Сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому Законом № 1251-ХІІ, Податковим кодексом України та іншими законами України.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України (стаття 11 Закону № 1251-ХІІ).
Згідно пункту 36.5. статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Згідно підпункту 20.1.12 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Відповідно до вимог статті 38 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(далі –Закон № 755-ІV, із змінами і доповненнями) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону та наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно Приватного підприємства «Кузьменко»станом на 3 червня 2011 року до Єдиного державного реєстру внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, проте враховуючи, що 11 січня 2011 року юридична особа знята з обліку та взята на облік, суд не вбачає підстав для припинення юридичної особи з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Враховуючи неподання відповідачем фінансової звітності з 1998 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про припинення юридичної особи Приватного підприємства «Кузьменко»з підстав неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
З огляду на обґрунтованість позовних вимог, а також з врахуванням порядку припинення юридичної особи, суд вбачає за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до пункту 6 статті 38 Закону № 755-IV у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про визнання позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити.
2. Припинити юридичну особу Приватного підприємства «Кузьменко»(код ЄДРПОУ 25408038).
3. Копію судового рішення направити державному реєстратору для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до пунктів 9, 10 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Бояринцева
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2011 |
Оприлюднено | 05.10.2011 |
Номер документу | 18426826 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Бояринцева М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні