Постанова

від 13.09.2011 по справі 45/80б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "13" вересня 2011 р.                                                                                    

Справа № 45/80б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Панової І.Ю.- доповідач у справі.

суддів:

Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши

касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк",  в особі Центрального відділення ПуАТ  "СЕБ Банк" у м. Донецьк

на ухвалу

господарського суду Донецької області від 23.03.2011 року

та на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2011 року

у справі

№ 45/80б господарського суду Донецької області

за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудсоюз"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Металекс"

про

Банкрутство

за участю представників сторін: від ПАТ  "СЕБ Банк" – Тимошенко Я.Я.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.03.2011 року у справі № 45/80б відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ,  в особі "Центрального" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м.Донецьк № 32-10/1813 від 01.03.2011року про перегляд  ухвали від 29.06.2010р. у справі № 45/80б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Металекс", м. Донецьк за нововиявленими обставинами.

Відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м.Київ в особі "Центрального" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м.Донецьк №2-10/1847 від 16.03.2011року.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" у м. Донецьку на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2011 року у справі № 45/80б залишено без задоволення, а ухвалу суду залишено без змін.

Не погоджуючись  з  ухвалою та постановою  судів попередніх інстанцій , Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк" звернулось  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить  скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 23.03.2011 року у справі № 45/80б про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Донецької області від 29.06.2010 року у справі № Б45/80б про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи –банкрута та припинення провадження у справі про його банкрутство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 2 Закону України "про судоустрій і статус суддів", ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. ст. 5, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1, 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, застосування Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна задоволенню не підлягає,  з огляду на таке.

Як вбачається з  матеріалів справи,  ухвалою від 19.04.2010 року господарського суду Донецької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобудсоюз", м.Донецьк (ЄДРПОУ 36306552) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Металекс", м.Донецьк (ЄДРПОУ 31335699), в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Донецької області від 28.04.2010 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Руденок Ю.О.

Ухвалою господарського суду  від 29.06.2010 року у справі № 45/80б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, юридичну особу –банкрута ліквідовано, провадження у справі припинено.

Господарським судом Донецької області в ухвалі від 23.03.2011 встановлено, що 02.03.2011 року Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк", м.Київ,  в особі "Центрального" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьк звернулось до суду із заявою про перегляд  ухвали господарського суду  від 29.06.2010 року за  нововиявленими обставинами, а 16.03.2011 року господарським судом отримано клопотання Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" м.Київ,  в особі "Центрального" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м.Донецьк №2-10/1847 від 16.03.2011р., у якому банк просить суд відновити повноваження арбітражного керуючого –ліквідатора у справі № 45/80б про банкрутство ТОВ "Металекс" Руденок Ю.О., винести ухвалу про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "Металекс" та зобов’язати арбітражного керуючого вжити заходів щодо поновлення державної реєстрації ТОВ "Металекс" в Єдиному державному реєстрі.

 В обґрунтування поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами,  ПАТ "СЕБ Банк" посилався на порушення кримінальної справи, внаслідок чого, було виявлено рішення Петровської районної Ради у м. Донецьку від 11.08.2007, та зазначення в цьому рішенні,  що поштова адреса будівлі арматурного цеху Н-1 була змінена з "м. Донецьк, вул. Рев’якіна, б. 20" на "м. Донецьк, вул. Рев’якіна, б.24-д" за заявою ТОВ "Металекс", в договорі підряду №01/1-1 від 01.10.2009,  укладеного між ТОВ "Металекс" та ТОВ "Новобудсоюз",  зазначено адресу банкрута - м.Донецьк, вул. Рев’якіна, б.24-д.

Судом встановлено, що заявник вважає  ці обставини  нововиявленими, які  мають істотне значення для справи, з урахуванням факту порушення справи про банкрутство за процедурою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", невідповідність дійсності висновків суду про відсутність боржника за його адресою, можливість знаходження керівних органів боржника за адресою: м.Донецьк, вул. Рев’якіна, б.24-д.  Рішення Петровської районної Ради у м. Донецьку від 11.08.2007 та договір підряду №01/1-1 від 01.10.2009, на думку заявника,  є належними та допустимими доказами у справі стосовно місцезнаходження боржника.

Ухвалою  господарського суду Донецької області від 23.03.2011 року встановлено, що факт відсутності керівних органів боржника підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серія АД №302161, відповідно до якої внесена інформація щодо відсутності юридичної особи –боржника за адресою: 83024, Донецька область, м. Донецьк, Петровський район, вул. Ревякіна,б.20-а.

Ухвала господарського суду  мотивована посиланням на ст. 17 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" , згідно якої відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Факт відсутності боржника за місцезнаходженням підтверджується довідкою  з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців,  та  встановлений постановою господарського суду Донецької області від 28.04.2010 року, якою боржника визнано банкрутом за ст. 52 спеціального Закону і яка на даний час набрала законної сили в установленому законом  порядку.

Колегія суддів Донецького  апеляційного господарського суду в постанові  зазначила, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, а відтак такі обставини мають бути належним чином засвідчені, у зв'язку з чим погодилась із висновками суду першої інстанції та вказала, що виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На думку Донецького апеляційного господарського суду, суд першої інстанції вірно встановив, що  відсутність юридичної особи боржника за місцезнаходженням  підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серія АД №302161, згідно з якою внесена інформація щодо відсутності юридичної особи –боржника за адресою: 83024, Донецька область, м. Донецьк, Петровський район, вул. Ревякіна,б.20-а.

Колегія суддів апеляційної інстанції вказала у постанові від 25.05.2011 року, що місцевий господарський суд дійшов  вірного висновку про те, що факт відсутності боржника за місцезнаходженням підтверджений належним доказом у справі, тому, зробив правильний висновок, що рішення Петровської районної Ради у м. Донецьку від 11.08.2007 та договір підряду №01/1-1 від 01.10.2009 не є допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками  судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до вимог  статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 5 спеціального   Закону,  провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог  ст. 112 ГПК України  господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи,

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення,

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення,

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали що підлягають перегляду,

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за  нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально –правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по - перше, їх  наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Таким чином, на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність  нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що результат перегляду за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності новоявлених обставин, визнання їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до вимог  ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частин 1, 2, 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в разі, якщо громадянин –підприємець, боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що  наведена норма передбачає проведення процедури банкрутства за наявності хоча б однієї з перелічених підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, провадження у даній справі про банкрутство  порушено у зв'язку із відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та № записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощо.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який набув чинності з 01.07.2004 року, у ЄДР містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18  Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.  

Висновки судів попередніх інстанцій, що боржник за юридичною адресою відсутній, а його фактична адреса не відома підтверджуються матеріалами справи та встановлені у постанові про визнання боржника банкрутом господарським судом Донецької області від 28.04.2010 року у даній справі, яка набрала законної сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відомості про місцезнаходження юридичної особи та відомості про  відсутність юридичної особи за місцезнаходженням мають різну правову природу,  є самостійними окремими складовими інформації про юридичну особу, а також, підлягають внесенню до Реєстру , та  передбачені ст. 16  Закону України  " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

В даному випадку,  судами встановлено, що справа про банкрутство  № 45/80б про банкрутство ТОВ" Металекс" була порушена на підставі ст. 52 спеціального  Закону, за ознакою відсутності юридичної особи -  боржника за місцезнаходженням.

Виходячи з  вимог ст. 34 ГПК України,  лише факт внесення відомостей про відсутність боржника за місцезнаходженням до реєстру може слугувати належним та допустимим доказом відсутності боржника.

Господарський суд Донецької області  встановив, що  відсутність юридичної особи боржника за місцезнаходженням  підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серія АД №302161, згідно з якою внесена інформація щодо відсутності юридичної особи –боржника за місцезнаходженням. а саме,  за адресою: 83024, Донецька область, м. Донецьк, Петровський район, вул. Ревякіна,б.20-а,   тому,  суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що рішення Петровської районної Ради у м. Донецьку від 11.08.2007 та договір підряду №01/1-1 від 01.10.2009 не є допустимими доказами, які можуть спростовувати дані про відсутність юридичної особи боржника за місцезнаходженням, тобто, у даному випадку,  наведені скаржником обставини не є істотними, не можуть впливати на юридичну оцінку обставин, здійснену  господарським судом  в ухвалі , що переглядається.

Враховуючи викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ  :  

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк",  в особі Центрального відділення ПуАТ  "СЕБ Банк" у м. Донецьк -  залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2011 року  у справі № 45/80б - залишити без змін.

Головуючий                                                                 І.Ю. Панова

Судді                                                                              О.В. Білошкап

                                                                                       М.І. Хандурін