Постанова

від 17.04.2008 по справі 4/258-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 17 квітня 2008 р.                                                                                   

№ 4/258-07 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г.,  Швеця В.О.

за участю представників сторін

котрі  позивача

не з'явились,повідомленні належним чином

відповідача

Кудельський А.А., дов. від

30.09.2007 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну  скаргу

 Приватного сільськогосподарського

підприємства"Аграрій -П"

на постанову

Житомирського апеляційного

господарського суду

від

17.01.2008 року

у справі

№ 4/258-07

господарського суду

Вінницької області

за позовом

Державного підприємства дослідне

господарство "Корделівське" 

до

Приватного сільськогосподарського

підприємства  "Аграрій- П"

про

стягнення 34235,04 грн.

Державне підприємство дослідне

господарство "Корделівське" 

звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до  приватного сільськогосподарського

підприємства "Аграрій-П" про стягнення 34235,04 грн. боргу за насіння

цукрового буряка згідно накладної №48 від 17.04.2003 року.

Господарський суд Вінницької

області рішенням від 03.07.2007 року (суддя Білоус В.В.) позовні вимоги

державного підприємства дослідне

Доповідач Гоголь Т.Г.

господарство

"Корделівське"  задовольнив.

Стягнув з відповідача на користь позивача 34235,04 грн. боргу та 460,36 судових

витрат. Рішення вмотивоване доведеністю позовних вимог.

Житомирський апеляційний

господарський суд постановою від 17.01.2008 року ( судді Щепанська Г.А.,Гулова

А.Г.,Пасічник С.С.) рішення господарського суду Вінницької області від

03.07.2007 року  залишив без змін, з тих самих

підстав.

Приватне сільськогосподарське

підприємство "Аграій-П" звернулося з касаційною скаргою до Вищого

господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Житомирського

апеляційного господарського суду від 17.01.2008 року, а справу скерувати на новий

розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник зазначив, що

постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а

саме: частини 5 статті 261, пункту 3, 4 статті 267,частини 2 статті  530 Цивільного кодексу України та статті 34

Господарського процесуального кодексу України, статті 165 Цивільного Кодексу

УРСР, також зазначив, що позивач при звернення до суду пропустив строк позовної

давності.

Державне підприємство дослідне

господарство "Корделівське" надіслало на адресу Вищого господарського

суду України відзив на касаційну скаргу, в якій заперечує проти її доводів,

просить касаційну скаргу  Приватного

сільськогосподарського підприємства "Аргарій-П" залишити без

задоволення, а ухвалені рішення та постанову -без змін , як законні та обґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді Гоголь

Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування

судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий

госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга  не 

підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 1117

Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному

порядку судові рішення,  касаційна

інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє

правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм

матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у

рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами в ході

розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що державне

підприємство дослідне господарство "Корделівське" за накладною № 48

від 17.04.2006 року, передало приватному сільськогосподарському

підприємству  "Аграрій- П"

насіння цукрового буряка на загальну суму 34235,04 грн. В ході здійснення

судового провадження, господарським судом Вінницької області також встановлено,

що приватне сільськогосподарське підприємство 

"Аграрій- П" товар отримало через свого представника, який

діяв на підставі довіреності № 649293 від 15.04.2003 року,  проте оплату його вартості не здійснило, у

зв'язку з чим утворилась заборгованість за несвоєчасну оплату у розмірі

34235,04 грн.

Статтею 181 Господарського кодексу

України встановлений загальний порядок укладання господарських договорів,

відповідно до якого, зокрема, господарський договір за загальним правилом,

викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого

печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб,

тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а

також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не

встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду

договорів.

Відносини, які склалися між

сторонами у справі підпадають під ознаки договору купівлі-продажу.

Укладення договорів купівлі-продажу

регулюється нормами параграфу 1 розділу ІІІ Цивільного кодексу України.

Разом з тим, статтею 655 Цивільного

кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона

(продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність

другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти

майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1 статті 692

Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його

прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором

або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 525, 526

Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином

відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання

або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи

законом.

Враховуючи, що господарськими

судами попередніх інстанцій встановлено порушення приватним

сільськогосподарським підприємством "Аграрій- П" своїх зобов'язань в

частині оплати за поставлений товар, беручи до уваги наведені норми

законодавства, касаційна інстанція визнає правомірним висновок господарських

судів попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача заборгованості в

розмірі 34235,04грн. 

Стосовно доводів приватного

сільськогосподарського підприємства "Аграрій -П"   щодо пропуску позивачем строку позовної

давності Вищий господарський суд  України

зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 256

Цивільного кодексу України позовна давність - це строк в межах якого особа може

звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. За

приписами статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується

судом лише  за заявою сторони у спорі,

зробленою до винесення ним рішення. 

Житомирський апеляційний

господарський суд встановив, що така заява до суду першої інстанції

відповідачем не подавалась,  а відтак

правомірно  визнав доводи, щодо

необхідності застосування строку позовної даності, безпідставними.

 Відповідно до частини 2 статті 111 7  Господарського процесуального кодексу України

до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та

встановлення обставин, що були встановлені господарськими судами при

попередньому розгляді справи.

Стосовно посилань скаржника на

порушення господарським судом норм процесуального права, а саме  розгляд справи за відсутності

представника   відповідача, незважаючи на

клопотання останнього про відкладення розгляду справи, судова колегія

касаційної інстанції виходить з того, що у відповідності до вимог 77

Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд

відкладає в межах строків, встановлених статтею 69  цього Кодексу, розгляд справи, коли за

якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Неявка

сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених про час і

місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, розгляд справи за

відсутності сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду

справи, не є підставою для скасування ухваленого рішення.

Фактичні обставини справи

встановлено господарськими судами попередніх інстанцій  на основі повного і об'єктивного дослідження

поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана

правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і

процесуального права, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими,

оскільки зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про

додаткову перевірку доказів, що суперечить вимогам статті 1117

Господарського процесуального кодексу України, тому до уваги не приймаються.

З огляду на зазначене та керуючись

статтями 108, 1115 , 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий  господарський суд  України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.01.2008

року у  справі № 4/258-07 залишити без

змін, а касаційну скаргу  Приватного

сільськогосподарського підприємства 

"Аграрій -П "

Головуючий        суддя                                                  

Т. Добролюбова

Судді                                                                                

Т.Гоголь

В.Швець