Постанова

від 12.09.2011 по справі 2а-2353/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.                                                                       cправа № 2a-2353/11/0970

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

заступника прокурора Івано-Франківської області: не з’явився

представника позивача: Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів –Стасіва В.С.

представника відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства ‘‘Нова ера-2000’’ –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства ‘‘Нова ера-2000’’ про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 4 510,71 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного сільськогосподарського підприємства ‘‘Нова ера-2000’’ (далі –відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 4 510,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’, не виконав нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда та в строк до 16 квітня 2011 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, на загальну суму 4 438,89 грн. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’, відповідачу нарахована пеня в розмірі 71,82 грн. Загальна сума адміністративно-господарських санкцій складає 4 510,71 гривень.

12.09.2011 року в судовому засіданні представник позивача, в інтересах якого заявлений позов, подав заяву про зменшення суми позовних вимог, в якій вказав, що сума адміністративно-господарських санкцій, згідно акту звірки за №225 від 23.08.2011 року, становить 4 222,22 грн. За порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій позивачем нараховано пеню в розмірі 68,58 грн. Просив стягнути з відповідача вищевказану суму адміністративно-господарських санкцій та пеню в загальному розмірі 4 290,80 грн.

Прокурор в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.

Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача та прокурора на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю. За період 2010 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача складала 9 осіб, середня річна заробітна плата штатного працівника 8 444,44 грн. За вказаний період відповідачем, в розумінні вимог частини 1 статті 19 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’, Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) ‘‘Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів’’, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 42 від 10.02.2007 року та Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України за № 286 від 28.09.2005 року, працевлаштування інвалідів не здійснювалось.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами визначені Законом України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’.

Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.

Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частина 3 статті 18 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’встановлює обов’язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 9 статті 19 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’встановлено обов’язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 року ‘‘Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’затверджено Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю. Згідно вказаного порядку роботодавці реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб –підприємців. Для реєстрації пунктом 3 вказаного Порядку встановлено обов’язок роботодавців подати (надіслати рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну заяву за формою, що затверджується Мінпраці, та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи –підприємця.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 року затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно якого, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007 року.

Судом встановлено, що 23.08.2011 року проведено перевірку виконання статей 19 і 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’, якою встановлено середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу відповідача за рік в кількості 9 працівників. Вказана обставина щодо чисельності штатних працівників відповідача підтверджена актом звірки правильності розрахунків роботодавцями області звіту ‘‘Про зайнятість та працевлаштування інвалідів’’за № 225 від 23.08.2011 року (а.с. 28).

Таким чином, з урахуванням вимог частини 1 статті 19 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідача складає один штатний працівник.

Крім того, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування передбачає, обов’язок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №420 від 19.12.2005 року затверджено форму подання такої звітності та інструкцій щодо її заповнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обов’язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування передбачають собою:

1. Виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць.

2. Створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

3. Надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів.

4. Звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

5. Забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано вказаних зобов’язань в повному обсязі, не здійснено реєстрацію у Івано-Франківському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, не виділено та не створено робочого місця для працевлаштування інваліда, не надано державній службі зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інваліда, що підтверджується актом перевірки відповідача за №225 від 23.08.2011 року (а.с. 28), а також інформацією Коломийського міськрайонного центру зайнятості в Івано-Франківській області (а.с. 30).

Частиною 1 статті 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Актом звірки правильності розрахунків роботодавцями області звіту ‘‘Про зайнятість та працевлаштування інвалідів’’за № 225 від 23.08.2011 року позивачем застосовано до відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування інвалідів в сумі 4 222,22 грн.

Згідно вимог частини 4 статті 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно підпунктів 3.2.1, 3.2.5 пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявної інвалідності працівників із числа штату підприємства.

Отже, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність на приватному сільськогосподарському підприємству ‘‘Нова ера-2000’’ у 2010 році склала ‘‘0’’(нуль) осіб.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов’язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів. Оскільки відповідач впродовж 2010 року інвалідів у своєму штаті в розрахунку, який визначає зайнятість інвалідом одного робочого місця, не мав, службі зайнятості не повідомляв про вакантні робочі місця для інвалідів, то суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені згідно зі статтею 20 Закону України ‘‘Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні’’, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                             ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства ‘‘Нова ера-2000’’ (ідентифікаційний код 30548318, вул. Українська, 1, с. Загайпіль, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі                4 290 (чотири тисячі двісті дев’яносто) гривень 80 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                             /підпис/                                                                  Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 16.09.2011 року.