Постанова

від 08.07.2008 по справі 11/61н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/61н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08.07.08                                                                                 Справа № 11/61н.

За позовом

Закритого акціонерного товариства “Земська страхова компанія”, м. Кремінна Луганської області

до Рубіжанської об‘єднаної державної податкової інспекції, м. Рубіжне Луганської області

про визнання недійсною другої податкової вимоги від 14.10.2004р. № 2/190   

Колегія у складі суддів:

головуючий - Пономаренко Є.Ю.,

Корнієнко В.В.,

Палей О.С.

при секретарі Провоторовій О.В.

Представники сторін:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Мельник Ю.В., перший заступник начальника, довіреність № 0553-1009 від 27.12.07,  Ракітіна О.В., завідувач юридичного сектору,  довіреність №9552-10-09 від 27.12.07.; Яхній О.О., завідувач сектору контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД, довіреність №3165-10-09 від 25.04.08; Фірсова І.Є., головний державний податковий ревізор-інспектор, довіреність № 3162-10-09 від 25.04.08.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним  та скасування  в повному обсязі рішення контролюючого органу про нарахування та надіслання (вручення) суми податкового зобов'язання –другої податкової вимоги від 14.10.2004р. за №2/190 Рубіжанскої ОДПІ ДПА в Луганській області, направленої ЗАТ “Земська страхова компанія”(код 31915500, м. Кремінна Луганської області) за вих. №1598/24-210 від 15.10.2004р.

В судовому засіданні 06.06.2008р.  оголошувалася перерва до 08.07.2008р. о 14 год. 30 хв., про що представники сторін були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні до перерви представник позивача надав пояснення, якими підтримав позов у повному обсязі.

Позивач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні після перерви.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав наведених у відзиві, посилаючись зокрема на те, що обґрунтованість і законність видання другої податкової вимоги випливає з наступних документів: податкового повідомлення-рішення Рубіжанської ОДПІ від 03.07.2003р. №0001542301/1 та першої податкової вимоги від 22.03.2004р. №1/86, законність яких підтверджена судовими рішеннями (зокрема постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003р. по справі №4/179н відносно вказаного повідомлення-рішення).

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що наведені позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією відносно платника податків – Закритого акціонерного товариства “Земська страхова компанія”, винесена оскаржувана у даній справі друга податкова вимога від 14.10.2004р. за №2/190.

Дана податкова вимога винесена відповідачем виходячи з прийнятих  податкового повідомлення-рішення від 18.04.2006р. №0001761541 та першої податкової вимоги від 22.03.2004. № 1/86.

Так, на підставі Акту перевірки № 101 від 04.06.03р. «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства»Рубіжанською ОДПІ відповідно до Закону України від 21.12.2000р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі за текстом Закон № 2181) було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001542301/1 від 03.07.03 року про донарахування ЗАТ «Земська страхова компанія»м. Кремінна податку на прибуток в загальній сумі 4 398 358,45 грн., у тому числі 3 574 078,45 грн. - основного платежу та 824 280грн. - штрафних санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено у судовому порядку Закритим акціонерним тоавриством «Земська страхова компанія».

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.08.2003. по справі № 4/179н визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Рубіжанської ОДПІ № 0001542301/1 від 03.07.2003., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток   в сумі 4398358 грн.

За результатами перегляду рішення в апеляційному порядку на підставі апеляційної скарги відповідача у справі Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003. рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2003. по справі № 4/179н скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ЗАТ «Земська страхова компанія»відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2004. залишена без змін постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003. по справі №4/179н.

Позивачем подано касаційну  скаргу  на   Постанову Вищого  господарського суду України від  09.03.2004.   по  справі   № 4/179н  до  Верховного  Суду  України.

Ухвалою Верховного Суду України від 13.05.2004. в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 09.03.2004.  №4/179н відмовлено.

Позивач намагався переглянути судове рішення апеляційної інстанції у справі №4/179н за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду заяву позивача від 06.01.05 залишено без задоволення, а судове рішення –без змін.

Дана ухвала оскаржувалася позивачем в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. касаційну скаргу ЗАТ «Земська страхова компанія»залишено без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду заяву позивача від 06.01.05 –без змін.

На підставі податкового повідомлення-рішення Рубіжанської ОДПІ №0001542301/1 від 03 липня 2003 року Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області направлено ЗАТ «Земська страхова компанія»першу податкову вимогу від 22 березня 2004 року № 1/86 (вихідний № 469/24), в якій зазначено, що станом на 22 березня 2004 року сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями за податком на прибуток  становить 4398358 грн. 45 коп., в тому числі: основного платежу - 3574078 грн. 45 коп.  і штрафних санкцій - 824280 грн.

Зазначена перша податкова вимога також оскаржувалася позивачем в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 14.06.2004 р. у справі №1/130н у задоволенні позову ЗАТ «Земська страхова компанія»було відмовлено.

При перегляді вказаного судового рішення воно було залишено без змін та відповідно набрало законної сили.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно підпункту 5.3.2. пункту 5.3. статті 5 Закону №2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом підпункту 5.2.4. пункту 5.2. статті 5 Закону №2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 передбачено, що узгоджена  сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пункту 1.10 статті 1 цього Закону податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0001542301/1 від 03.07.03р., на підставі якого згодом були винесені перша та друга податкові вимоги, є узгодженим враховуючи набрання законної сили рішенням, яким було відмовлено в задоволенні позову позивача до Рубіжанської ОДПІ про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України Обставини, встановлені судовим  рішенням  в адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Судове рішення - Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003.  у справі № 4/179н набрала законної сили та є чинною на день прийняття даного судового рішення, а тому обставини встановлені вказаною постановою, зокрема щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення   не потребують доведенню знов у даній справі №11/61н-ад.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну  силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).

При цьому, клопотання позивача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 22-а-7286/08, що розглядатиметься Донецьким апеляційний адміністративним судом, предметом, якої є визнання податкового повідомлення-рішення, на підставі якого надіслано податкову вимогу, недійсним відхилено судом з наступних підстав.

Судом вже було розглянуто по суті спір щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001542301/1 від 03.07.03р., на підставі якого згодом були винесені перша та друга податкові вимоги.

Рішення суду (Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003., про відмову у задоволенні позову ЗАТ «Земська страхова компанія»), яким спір вирішено по суті неодноразово оскаржувалося позивачем в апеляційному порядку, касаційному порядку до Вищого господарського суду України та Верховного суду України, а також за нововиявленими обставинами.

Так, на даний час Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2003. є чинною. Відомостей та доказів скасування зазначеного судового  рішення не надано.

Оцінивши  всі  вищевикладені  обставини, суд закінчив розгляд справи і постановив у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08.07.2008р. проголошено вступну і резолютивну частини постанови та повідомлено присутніх про виготовлення повного тексту постанови у п'ятиденний строк.

Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 157, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду покласти на позивача.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 10.07.2008р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (головуючий)

Суддя

Суддя

Є.Ю. Пономаренко

В.В. Корнієнко

О.С. Палей