Рішення

від 19.09.2011 по справі 48/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/340 19.09.11

За позовом Заступника прокурора міс та Києва в інтересах держави в особі Фонду державного май на України та Міністерства о хорони здоров'я України

до 1. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздор овчих закладів профспілок Ук раїни "Укрпрофоздоровниця"

2. Всеукраїнського громадс ького благодійного фонду "Ба тьківська турбота"

3. Благодійної організації "Центр реабілітації соціаль нодезадаптованих дітей, підл ітків та молоді "Ковчег"

про визнання права власності, визнання недійсним договору та повернення майна

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача 1: Старцева К.І.

від позивача 2: Волік Я.В.

від відповідача 1: Зінченко М.О.

від відповідача 2: Котік О.С.

від відповідача 3: Зімін М.В.

від прокуратури: Тимченко С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м іста Києва в інтересах держа ви в особі Фонду державного м айна України (надалі - "Фонд") та Міністерства охорони здор ов'я України (надалі - "Мініст ерство") звернувся до господа рського суду міста Києва із п озовом до Приватного акціоне рного товариства лікувально -оздоровчих закладів профспі лок України "Укрпрофоздоровн иця" (надалі - "Укрпрофоздоро вниця"), Всеукраїнського гром адського благодійного фонду "Батьківська турбота" (надалі - "Благодійний фонд") та Благо дійної організації "Центр ре абілітації соціальнодезада птованих дітей, підлітків та молоді "Ковчег" (надалі - "Бла годійна організація") про виз нання недійсним договору-куп івлі продажу та витребування майна.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що майно санаторію 1-го Травня в м. Києві (Пуща-водиця ), що знаходиться за адресою: м . Київ, вул. Гамарника, 40, є держа вною власністю та Укрпрофозд оровниці не передавалося, у з в' язку з чим прокурор вказу є на недійсність договору-ку півлі продажу, за яким відпов ідачем 1 було відчужено спірн е майно на користь відповіда ча 2 та наявність підстав для п овернення такого майна у дер жавну власність.

Ухвалою господарського с уду міста Києва від 04.08.2011 р. пору шено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.08.2011 р.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 04.08.2011 р. вжито заходи до забезпечення позо ву шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони Б лагодійному фонду вчиняти ді ї, спрямовані на його відчуже ння.

17.08.2011 р. через канцелярію суду подано заяву про зміну позов них вимог, в якій прокурор про сить визнати недійсним догов ір-купівлі продажу спірного майна, повернути таке майно у власність держави та визнат и право власності держави в о собі Фонду на спірне майно.

Заява подана до початку роз гляду справи по суті позовни х вимог, а з огляду на приписи ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, наве дені у роз' ясненні Вищого а рбітражного суду України "Пр о деякі питання практики зас тосування Господарського пр оцесуального кодексу Україн и" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 вказівки та те , що заявлена вимога (визнання права власності) пов'язана з р аніше заявленими позовними в имогами підставою виникненн я та поданими доказами, підст ави для неприйняття заяви пр окурора про зміну позовних в имог для сумісного розгляду з первісним позовом відсутні .

31.08.2011 р. через канцелярію суду представником Фонду подано пояснення по справі, в якому в казується на те, що спірне є ма йно є державною власністю, єд иною особою наділеною правом розпоряджатися таким майном є Фонд, а тому позовні вимоги прокурора просить задовольн ити повністю.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 31.08.2011 р. у зв' язку із клопотанням представ ника відповідача 1 та невикон ання сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладе но до 19.09.2011 р.

В судове засідання прокуро р з'явився, надав пояснення в я кому навів додаткові обґрунт ування позовних вимог, вказу є на поважність причин пропу ску строку позовної давності та просить його відновити. По зовні вимоги з урахуванням з аяви про зміну позовних вимо г підтримує та просить задов ольнити їх повністю.

Представники позивачів в с удове засідання з'явилися, по зовні вимоги прокурора підтр имують та просять задовольни ти їх повністю.

В судове засідання предста вник відповідача 1 з'явився, на дав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову п росить відмовити повністю. В казує на правомірне набуття Укрпрофоздоровницею права в ласності на спірне майно з ог ляду на: положення ст. 34 Закону України "Про професійні спіл ки, їх права та гарантії діяль ності", ст.ст. 20, 28 Закону України "Про власність", ст. 18 Закону СР СР "Про громадські об'єднання ", ст. 20 Закону СРСР "Про професі йні спілки, права і гарантії ї хньої діяльності"; прийняття Декларації про утворення Фе дерації незалежних професій них спілок України та постан ови Президії Ради Загаль ної конференції професійних спілок СРСР від 18.11.1990 р. "Про затв ердження Договору про закріп лення прав по володінню, кори стуванню і розпорядженню про фспілковим майном", що свідчи ть про наявність волі держав и на передачу спірного майна у її власність; здійснення ві дповідачем 1 ремонту та утрим ання спірного майна, що свідч ить про виконання функцій вл асника; відсутність спірного майна на обліку в реєстрі дер жавного майна, що свідчить пр о припинення права державної власності.

Представники відповідачів 2, 3 в судове засідання з'явилис я, проти позову заперечують т а в його задоволенні просять відмовити повністю.

Клопотання відповідача 2 пр о відкладення розгляду справ и судом відхилено з огляду на одержання відповідачем 2 ухв али суду від 31.08.2011 р. про відклад ення розгляду справи 14.09.2011 р., що підтверджується рекомендов аним повідомленням про вруче ння поштового відправлення № 17151693, та відсутності передбаче них ст. 77 Господарського проце суального кодексу України пі дстав для подальшого відклад ення розгляду справи.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолю тивну частину рішення.

У судовому засіданні 31.08.2011 р . складався протокол згідно с татті 81-1 Господарського проце суального кодексу України, а фіксація судового засідання 19.09.2011 р. здійснювалася за допом огою технічних засобів.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників учас ників судового процесу, всеб ічно і повно з' ясувавши фак тичні обставини, на яких ґрун тується позов, об' єктивно о цінивши докази, які мають зна чення для розгляду справи і в ирішення спору по суті, госпо дарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ради М іністрів Української РСР № 433 від 17.04.1956 р. було зобов' язано Міністерство охорони здоров 'я УРСР прийняти від профспіл кових організацій та інших м іністерств, відомств переліч ене в додатку майно (в т.ч. сана торій 1-го Травня в м. Києві (Пущ а-водиця)).

Постановою Ради Мініст рів Української РСР "Про пе редачу профспілкам санаторі їв і будинків відпочинку Мін істерства охорони здоров'я У РСР" від 23.04.1960 р. № 606 було зобов' я зано Міністерство охорони зд оров'я УРСР передати до 01.05.1960 р. У країнській республіканські й раді профспілок, зокрема, вс і діючи госпрозрахункові сан аторії (крім туберкульозних) , будинки відпочинку, санатор ні пансіонати, курортні полі клініки, які знаходяться у ві данні Головного управління к урортів, санаторіїв і будинк ів відпочинку Міністерства о хорони здоров'я УРСР, а також с анаторії (крім туберкульозни х) і будинки відпочинку, що буд уються для цього управління.

Пунктом 2 вказаної Постан ови встановлено, що передач а у відання профспілкових ор ганів курортних установ, сан аторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і орган ізацій здійснюється безопла тно.

В додатку №1 до Постанови Р ади Міністрів Українсь кої РСР "Про передачу профспі лкам санаторіїв і будинків в ідпочинку Міністерства охор они здоров'я УРСР" від 23.04.1960 р. № 606, а саме - Переліку санаторії в, будинків відпочинку і панс іонатів, що передаються Укра їнській республіканській ра ді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР, в т.ч. зн ачиться санаторій ім. 1-го Трав ня.

Постановою Президії Ра ди Загальної Конфедерації професійних спілок СРСР №2-1а від 18.11.1990 р. затверджено договір про закріплення прав по воло дінню, користуванню та розпо рядженню профспілковим майн ом від 18.11.1990 р., укладений між Заг альною Конфедерацією Профсп ілок СРСР та Федерацією неза лежних профспілок України, в ідповідно до умов якого за Фе дерацією незалежних профспі лок України було закріплено перелік майна (в т.ч. санаторій ім. 1-го Травня (м. Київ)).

22.11.1991 р. постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України №II-II-I вирішено створити на базі санаторно-курортних закладі в, підприємств, об' єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соц іального страхування Украї ни Акціонерне товариство лік увально-оздоровчих установ п рофспілок України "Укрпрофоз доровниця".

04.12.1991 р. Радою Федерації не залежних профспілок України та Фондом соціального страх ування України укладено уста новчий договір про створення на базі санаторно-курортних закладів і організацій Укра їнської республіканської ра ди по управлінню курортами п рофспілок Акціонерне товари ство лікувально-оздоровчих у станов профспілок України "У крпрофоздоровниця".

Рішенням Ленінського райв иконкому м. Києва від 23.12.1991 р. №971 б уло зареєстровано Акціонерн е товариство лікувально-оздо ровчих установ профспілок Ук раїни "Укрпрофоздоровниця", п равонаступником якого є Прив атне акціонерне товариство л ікувально-оздоровчих заклад ів профспілок України "Укрпр офоздоровниця".

Відповідно до постанови №II- II-I від 22.11.1991 р. Федерація незалеж них профспілок України перед ала, а Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих устан ов профспілок України "Укрпр офоздоровниця" прийняла майн о територіальних санаторно-к урортних закладів профспіло к, санаторіїв, будинків відпо чинку, пансіонатів, лікуваль них і підсобно-допоміжних об ' єктів, підвідомчих колишні й Українській республікансь кій раді з управління курорт ів профспілок, в обсязі і сумі згідно додатку (в т.ч. санатор ій ім. 1-го Травня), про що був ск ладений акт прийому-передачі майна Федерації незалежних профспілок України від 24.01.1992 р.

24.02.2000 р. Укрпрофоздоровниця з вернулася до Головного управ ління майном Київської держа вної адміністрації з заявою про оформлення права власнос ті на спірне майно, за наслідк и розгляду якої 27.06.2000 р. Головни м управлінням майном Київськ ої державної адміністрації н а підставі наказу про оформл ення права власності на об' єкти нерухомого майна від 12.06.20 00 р. №302-В видано Укрпрофоздоров ниці Свідоцтво про право вла сності на майновий комплекс Серії МК №010002992.

30.08.2002 р. між Укрпрофоздоровни цею (продавець), Благодійним ф ондом та Благодійною організ ацією (покупець) було укладен о договір купівлі-продажу бу дівель (споруд, приміщень) шля хом викупу №8000109/2002-24 (надалі - "До говір"), відповідно до умов яко го продавець продав, а покупе ць купив нерухоме майно, зага льною площею 2 732,2 кв.м., що знахо диться за адресою: м. Київ, вул . Гамарника, 40, а саме: спальний корпус №1 (літера Р), загальною площею 682,50 кв.м., спальний корпу с №2 (літера Н), загальною площе ю 213,80 кв.м., спальний корпус №3 (лі тера И), загальною площею 248,80 кв .м., спальний корпус (літера К), з агальною площею 385,00 кв.м., лікув альний корпус (літера З), загал ьною площею 225,10 кв.м., клуб-їдаль ню (літера О), загальною площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л) , загальною площею 105,80 кв.м., бібл іотеку (літера М), загальною пл ощею 130,00 кв.м., а також, споруди, п ередавальні пристрої та елем енти благоустрою, що знаходя ться за адресою: Україна, Ки їв, Пуща-Водиця, вул. Гамарни ка, 40, на земельній ділянці пло щею 3,8741 га, що підтверджується актом передачі основних фон дів 2-го відділення Дочірньог о підприємства "Санаторій ім ені Першого Травня" ЗАТ "Укрпр офоздоровниця" від 04.09.2002 р. (нада лі - "спірне майно").

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Догово ру продаж вищевказаного об' єкту здійснюється за договір ною ціною, враховуючи ПДВ, яка становить 1 915 200,00 грн. покупець (Б лагодійний фонд) додатково д о ціни продажі об' єкту, комп енсує витрати продавця, пов' язані з проведенням оцінки м айна - 21 000,00 грн. без ПДВ на прот язі 5 (п' яти) робочих днів з мо менту підписання даного дого вору.

Згідно із п. 2.3 Договору покуп ець зобов' язується сплатит и вказану в п.п. 2.1, 2.2 суму протяг ом 5 (п' яти) робочих днів з мом енту підписання даного догов ору, а саме: 10% від Благодійної о рганізації - 191 520,00 грн., що пере раховані, як залогова сума дл я участі у конкурсі та вже над ійшли, згідно договору доруч ення №1-20 від 12.08.2002 р. від Благодій ної організації за Благодійн ий фонд; 90% від Благодійного фо нду - 1 723 680,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору встанов лено, що право власності на об ' єкт, що відчужується, перех одить від Укрпрофоздоровниц і до Благодійного фонду з мом енту повного перерахування г рошей на р/р Укрпрофоздоровн иці. Благодійна організація проти переходу права власнос ті на всі зазначені складові об' єкту до Благодійного фо нду не заперечує.

Спір у справі стосується пр ава власності на спірне майн о та наявності підстав для йо го витребування у власність держави.

Прокурор вказує, що спірне м айно є державною власністю т а у користування Укрпрофоздо ровниці не передавалося, а Ук рпрофоздоровниця та відпові дачі 2, 3 зазначають про набутт я такого майна Укрпрофоздоро вницею у власність та правом ірне його відчуження за дого вором купівлі-продажу від 30.08.20 02 р.

Із листа Державного архіву м. Києва та доданої до нього х арактеристики (а.с. 46-50 т.2) існуюч их на території санаторію ім ені 1 Травня будівель вбачаєт ься, що станом на 1964 рік на тери торії санаторію знаходилося 37 будівель (десять спальних к орпусів, лабораторія, жилі бу дівлі, столова-клуб, бібліоте ка, оздоровниця, насосна стан ція, водонапірні башти тощо).

Згідно із заявою Укрпрофоз доровниці від 24.02.2000 р. на оформл ення права власності та дода них до неї довідок (а.с. 90, 101-103 т.1) м айно санаторію було поділено на 4 відділення (1 - вул. Гамарн ика, 28; 2 - вул. Гамарника, 40; 3 - ву л. Червонофлотська, 9; 4 - Юнкер ова, 37) і даний спір стосується майна ІІ відділення санатор ію, розташованого по вул. Гама рника, 40 в м. Києві.

Станом на момент будівницт ва перших будівель санаторію (виникнення майнового компл ексу санаторію) та існування правовідносин по передачі т акого майна в безоплатне від ання Українській республіка нській раді профспілок діяла Конституція УРСР 1937 року.

Відповідно до статті 5 розді лу І Конституції УРСР 1937 року с оціалістична власність УРСР має форму державної власнос ті (всенародне майно) або форм у кооперативно-колективної в ласності (власність окремих колгоспів, кооперативних об' єднань).

Згідно із ст. 52 Цивільного ко дексу УРСР 1922 року розрізняєт ься власність: а) державна (нац іоналізована і муніципалізо вана); б) кооперативна; в) прива тна.

Тобто, як Конституція 1937 року , так і Цивільний кодекс УРСР 1 922 року не передбачали форми в ласності профспілок, а такі о соби не відносилися до суб' єктів права власності.

Поняття власності профспі лкових та інших громадських організації введено з 01.01.1964 рок у з моменту набрання чинност і Цивільним кодексом УРСР зг ідно Закону УРСР від 18.07.1963 р.

Глава 9 Цивільного кодексу У РСР визначала, що профспілко ві та інші громадські органі зації володіють, користуютьс я і розпоряджаються майном, щ о належить їм на праві власно сті, відповідно до їх статуті в (положень).

Можливість існування прав а власності профспілкових ор ганізацій на майно закріплен а в Конституції УРСР 1978 р., стат тя 10 якої крім аналогічної нор ми, яка була закріплена Конст итуцією УРСР 1397 року про те, що основу економічної системи У країни становить соціалісти чна власність на засоби виро бництва у формі державної (за гальнонародної) і колгоспно- кооперативної власності, міс тить нову норму, що соціаліст ичною власністю є також майн о профспілкових та інших гро мадських організацій, необхі дне їм для здійснення статут них завдань.

Таким чином, як на момент пе редачі спірного майна до сфе ри управління Міністерства о хорони здоров'я УРСР (постано ва Ради Міністрів УРС Р №433 від 17.04.1956 р.), так і на момент п ередачі (повернення) у безопл атне відання Української рес публіканської ради профспіл ок (постанова Ради Міні стрів УРСР №606 від 23.04.1960 р.) чинн е на той момент законодавств о не передбачало існування т акого різновиду соціалістич ної власності, як право власн ості профспілок, що з'явилося пізніше (з 1964 року).

Отже, право власності профс пілок (в т.ч. Української респу бліканської ради профспілок ) на спірне майно не могло вини кнути до 01.01.1964 р.

При цьому, після введення но вої форми власності - права власності профспілок на майн о, цивільні відносини щодо на буття та припинення права вл асності регулювалися в т.ч. Ци вільним кодексом УРСР 1963 року .

За змістом ст. 128 Цивільного к одексу УРСР право власності (право оперативного управлін ня) у набувача майна за догово ром виникає з моменту переда чі речі, якщо інше не передбач ено законом або договором.

Відповідачами не надано до казів прийняття державою в о собі уповноважених органів п ісля 1964 року рішень чи інших ро зпорядчих актів, спрямованих на закріплення спірного май на (передання у оперативне уп равління чи господарське від ання) за Українською республ іканською радою профспілок ч и іншою профспілкою.

Посилання Укрпрофоздоровн иці на прийняття Декларації про утворення Федерації неза лежних професійних спілок Ук раїни та постанови Президі ї Ради Загальної конференц ії професійних спілок СРСР в ід 18.11.1990 р. "Про затвердження Дог овору про закріплення прав п о володінню, користуванню і р озпорядженню профспілковим майном" не свідчить про наявн ість волі держави чи уповнов аженого нею органу на переда чу спірного майна у власніст ь будь-якій з профспілкових о рганізацій, оскільки такі ак ти приймалися без волевиявле ння держави.

Тобто, після 1964 року власник (держава) не вчиняла дій, спрям ованих на передачу (відчужен ня) спірного майна, а приписи К онституції УРСР 1978 р. та Цивіль ного кодексу УРСР 1963 р., встанов люючи нову форму власності (в ласність профспілок), не міст ять будь-яких перехідних пол ожень щодо автоматичного наб уття у власність раніше одер жаного профспілками у безопл атне відання державного майн а. Відсутні норми щодо автома тичного закріплення (зміни в ласника) майна, яке знаходило ся у безоплатному віданні пр офспілок до набрання чинност і нових нормативно-правових актів, і в Законах України "Про власність", "Про професійні сп ілки, їх права та гарантії дія льності" чи Законах СРСР "Про в ласність", "Про громадські об'є днання", "Про професійні спілк и, права і гарантії їхньої дія льності".

Отже, правовий режим майна, одержаного профспілками у ві дання до 1964 року, не змінювався та не міг змінитися лише у зв' язку із запровадженням нової форми власності. Зміна могла мати місце виключно у спосіб , передбачений діючим після 196 4 року законодавством, а існув ання обставин з якими таке за конодавство передбачало мож ливість вибуття права власно сті на спірне майно відповід ачами не надано.

З цих підстав судом відхиля ються посилання Укрпрофоздо ровниці на ст. 32 Цивільного ко дексу УРСР 1963 р., оскільки матер іали справи не містять доказ ів закріплення такого майна за будь-якою із професійних с пілок після 1964 року, а підстави поширення наведеної норми н а правовідносини, що виникли до 1964 року відсутні з огляду на зміст Указу Президії Вер ховної Ради УРСР "Про поря док введення в дію Цивільног о і Цивільного процесуальног о кодексів Української РСР" в ід 09.12.1963 р.

Статтею 2 наведеного Указу в изначено, що по правовідноси нах, які виникли до 1 січня 1964 ро ку, але які не врегульовані ді ючим в момент їх виникнення з аконодавством, застосовують ся правила Цивільного кодекс у Української РСР 1963 року.

В той же час, правовідносини закріплення на праві безопл атного відання за професійни ми спілками державного майна до 1964 року були врегульовані П оложенням про права фабрично го, заводського, місцевого ко мітету професійних спілок, з атвердженого Указом Прези дії Верховної Ради СРС Р від 15.07.1958 р., та в наступному - Положенням про права профспі лкового комітету підприємст в, установ, організацій, затве рдженого Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27.09.1971 р.

Відповідно до пункту 28 Поло ження про права профспілково го комітету підприємств, уст анов, організацій, затвердже ного Указом Президії Вер ховної Ради СРСР від 27.09.1971 р . передбачалася можливість б езоплатного користування пр офспілками державним майном .

Отже, після законодавчого з акріплення нової форми власн ості - права власності профсп ілок, законодавець розмежову вав власність профспілок та безоплатне користування ним и державним майном як різні в иди речових прав. Наведеною н ормою на профспілки покладав ся обов' язок здійснювати го сподарське утримання, ремонт , охорону тощо одержаного у бе зоплатне відання майна, що ви ключає твердження Укрпрофоз доровниці (в т.ч. з посиланням на висновки науково-правових експертиз нормативно-правов их актів та науково-правові в исновки) про те, що здійснення ремонту та утримання свідчи ть по виконання функцій влас ника.

Таким чином, на момент створ ення Укрпрофоздоровниці (23.12.199 1 р.) спірне майно знаходилося в державній власності, а тому могло бути відчужене (в т.ч. шл яхом внесення до статутного капіталу іншої юридичної осо би) виключно за згоди власник а (ст. 225 Цивільного кодексу УРС Р, ст. 4 Закону України "Про влас ність").

Главою VI Декларації про дер жавний суверенітет України від 16.07.1990 р. визначено, що весь ек ономічний і науково-технічни й потенціал, що створений на т ериторії України, є власніст ю її народу.

Постановою Верховної Р ади УРСР від 15.10.1990 р. "Про управ ління державним майном Украї нської РСР" встановлено, що з м етою захисту майнових прав т а інтересів республіки, ефек тивного використання й збере ження державного майна в умо вах переходу до ринкових від носин і різноманітності форм власності до прийняття Зако ну Української РСР про Раду Міністрів Української РСР покласти на Раду Міністрів УРСР здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загаль нореспубліканській власнос ті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про власність" націо нальне багатство України: зе мля, її надра, повітряний прос тір, водні та інші природні ре сурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морсько ї) економічної зони, основні з асоби виробництва у промисло вості, будівництві, сільсько му господарстві, транспорті, зв'язку, житловий фонд, будівл і та споруди, фінансові ресур си, наукові досягнення, створ ена завдяки зусиллям народу України частка в загальносою зному багатстві, зокрема в за гальносоюзних алмазному та в алютному фондах і золотому з апасі, національні, культурн і та історичні цінності, в том у числі й ті, що знаходяться за її межами, є власністю народу України.

Згідно із п.1 постанови Кабі нету Міністрів України "П ро розмежування державного м айна України між загальнодер жавною (республіканською) вл асністю і власністю адмініст ративно-територіальних один иць (комунальною власністю)" від 05.11.1991 р. №311, яка прийнята на ви конання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 р. "Про пор ядок введення в дію Закону Ук раїнської РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Ук раїнської РСР та місцеве сам оврядування", від 26.03.1991 р. "Про вве дення в дію Закону Українськ ої РСР "Про власність", затверд жено перелік державного майн а України, яке передається до власності адміністративно-т ериторіальних одиниць (комун альної власності), що додаєть ся. Установлено, що державне м айно України, крім майна, яке н алежить до комунальної власн ості, є загальнодержавною (ре спубліканською) власністю.

Спірне майно не відноситьс я до майна, яке підлягало пере дачі до комунальної власност і, а тому залишилося у державн ій власності.

З урахуванням постанови Ве рховної Ради України "Про управління майном підприємс тв, установ та організацій, що є у загальнодержавній власн ості" від 14.02.1992 р. функція по упра влінню державним майном покл адена на Кабінет Міністрів України, а після набрання ч инності постановою Верховно ї Ради України "Про Тимчас ове положення про Фонд держа вного майна України" від 07.07.1992 р . - Фонд державного майна Укр аїни.

Відповідно до ст. 33 Господа рського процесуального коде ксу України кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень. Докази подаються сторо нами та іншими учасниками су дового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарськ ого процесуального кодексу У країни господарський суд при ймає тільки ті докази, які маю ть значення для справи. Обста вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Доказів надання уповноваж еним державним органом згоди на відчуження спірного майн а шляхом його внесення до ста тутного капіталу Укрпрофозд оровниці не надано, а тому згі дно ст. 128 Цивільного кодексу У РСР, ст.ст. 4, 33, 48, 55 Закону України "Про власність" (чинні на моме нт внесення майна до статутн ого капіталу Укрпрофоздоров ниці) відсутні підстави вваж ати таке майно правомірно на бутим Укрпрофоздоровницею.

Посилання Укрпрофоздоровн иці на ст. 34 Закону України "Про професійні спілки, їх права т а гарантії діяльності", ст.ст. 20, 28 Закону України "Про власніс ть", ст. 18 Закону СРСР "Про грома дські об'єднання", ст. 20 Закону С РСР "Про професійні спілки, пр ава і гарантії їхньої діяльн ості" не спростовують наведе ного висновку суду з огляду н а наступне.

За змістом наведених норм п ередбачено право професійни х спілок володіти, користува тися і розпоряджатися майном та коштами, що належать їм на праві власності. Також перед бачено, що право власності пр офспілок, їх об'єднань виника є на підставі: придбання майн а за рахунок членських внеск ів, інших власних коштів, поже ртвувань громадян, підприємс тв, установ та організацій аб о на інших підставах, не забор онених законодавством; перед ачі їм у власність коштів та і ншого майна засновниками, чл енами профспілки, органами д ержавної влади або органами місцевого самоврядування.

По-перше, наведених норм не існувало на момент виникненн я спірних правовідносин по п ередачі в безоплатне відання майна. По-друге, таке право ст осується правомірно набутог о у власність майна, адже з вве денням з 1964 року права власнос ті професійних спілок такі о соби могли у передбаченому з аконодавством порядку набув ати майно і здійснювати щодо нього правомочності власник а. По-третє, законодавство піс ля 1964 року розмежовувало речо ві режими на майно - право вл асності професійних спілок т а безоплатне володіння держа ним майном, не ототожнюючи їх , а наведені норми законів СРС Р та України не містять норм щ одо набуття професійними спі лками права власності на зак ріплене за ними державою на п раві безоплатного відання ма йно.

Таким чином, професійні спі лки могли розпоряджатися лиш е майном, яке знаходилося у їх власності, а не державним май ном, що перебувало у безоплат ному віданні, що виключає тве рдження Укрпрофоздоровниці про зворотне.

Крім цього, відповідно до ст . 4 Закону України "Про підприє мства, установи та організац ії союзного підпорядкування , розташовані на території Ук раїни" встановлено, що ріше ння державних органів, органів громадських, полі тичних, кооперативних, інш их організацій і підприєм ств, посадових осіб, а також до говори та інші угоди, прийнят і чи здійснені на основі зако нодавства СРСР щодо зміни вл асника і форм власності, а так ож створення акціонерних та спільних підприємств за учас тю органів влади та управлін ня Союзу РСР після прийняття постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 р. "Про проголо шення незалежності України" без узгодження з відповідним и органами управління, визна ченими Кабінетом Міністрі в України, вважаються не дійсними.

Посилання Укрпрофоздоровн иці на відсутність в Законі У країни "Про підприємства, уст анови та організації союзног о підпорядкування, розташова ні на території України" норм и щодо надання його положенн ям зворотної сили в часі судо м відхиляються оскільки, по-п ерше, ст. 58 Конституції Україн и не була чинна у 1991 році, а чинн а на той момент Конституція н е містила подібної норми. По-д руге, закон набрав чинності з 10.09.1991 р., а рішення про передачу с пірного майна Укрпрофоздоро вниці прийнято у листопаді-г рудні 1991 року.

Пунктом 1 постанови Верховн ої Ради Української РСР "П ро реалізації Закону "Про еко номічну самостійність Украї нської РСР" від 03.08.1990 р. №143-ХІІ вст ановлено, що всі дії суб'єктів господарських відносин, які суперечать державному сувер енітету та економічним інтер есам Української РСР, визнаю ться недійсними і забороняют ься.

Фонд державного майна Укра їни чи інший державний орган не є та ніколи не був учаснико м чи засновником Укрпрофоздо ровниці, а тому згідно п.п. 14, 19 по станови Пленуму Верховного С уду України "Про практику роз гляду судами корпоративних с порів" від 24.10.2008 р. №13, ст. 4 Господа рського процесуального коде ксу України та ст. 4 Закону Укр аїни "Про підприємства, устан ови та організації союзного підпорядкування, розташован і на території України" відсу тні підстави вважати, що захи ст права власності держави н а спірне майно залежить від о спорення рішення, яким Укрпр офоздоровниця обґрунтовує н абуття прав на спірне майно.

При цьому суд відзначає без підставність посилань проку рора на недотримання постано в Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фін ансові ресурси громадських о рганізацій колишнього Союзу РСР, розташовані на територі ї України" від 10.04.1992 р. №2268 та "Про м айно загальносоюзних громад ських організацій колишньог о Союзу РСР" від 04.02.1994 р. №3943, оскіл ьки такі постанови стосуютьс я майна, яке належало на праві власності громадським орган ізаціям колишнього Союзу РСР (в т.ч. профспілкам), в той час я к спірне майно не вибувало із державної власності (профсп ілки ніколи не набували прав а власності на нього), а тому н аведені постанови не поширюю ться на спірні правовідносин и.

Також не застосовується до даних правовідносин дія пос танови Верховної Ради УР СР "Про захист суверенних пра в власності Української РСР" від 29.11.1990 р. № 506, якою до введе ння в дію Закону Української РСР про роздержавлення майн а встановлено мораторій на т ериторії республіки на будь- які зміни форм власності і вл асника державного майна, і ніціаторами та учасниками яких є органи державної вла ди і управління. Вказаний нор мативно-правовий акт спрямов аний на заборону відчуження державного майна за ініціати ви чи за участі органів держа вної влади, в той час, як в дано му випадку зміна форми власн ості державного майна відбул ася без участі органів держа вної влади (з порушенням ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, ст.с т. 4, 33, 48, 55 Закону України "Про вла сність").

За таких обставин, спірне ма йно є державною власністю, уп овноваженим органом управлі ння яким є Фонд державного ма йна України, вибуло з володін ня держави поза її волею, з пор ушенням наведених норм закон одавства.

З урахуванням того, що право відносини по володінню спірн им державним майном продовжу ють існувати (в т.ч. після 2004 рок у), то згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень поширюю ться норми Цивільного кодекс у України.

Суд відзначає, що права особ и (в частині витребування май на), яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом застосуванням правов ого механізму, встановленого ст. 216 Цивільного кодексу Укр аїни (реституція по недійсно му правочину), а можуть бути за хищені якщо є підстави, встан овлені статтею 388 Цивільного к одексу України.

Відповідно до ст. 225 Цивільно го кодексу УРСР право продаж у майна, крім випадків примус ового продажу, належить влас никові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лиш е в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу влас ник не вправі витребувати ві д нього майно.

Згідно із ст. 658 Цивільного ко дексу України право продажу товару, крім випадків примус ового продажу та інших випад ків, встановлених законом, на лежить власнику товару. Якщо продавець товару не є його вл асником, покупець набуває пр ава власності лише у випадку , якщо власник не має права вим агати його повернення.

Статтею 330 Цивільного кодек су України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка н е мала на це права, добросовіс ний набувач набуває право вл асності на нього, якщо відпов ідно до статті 388 цього Кодекс у майно не може бути витребув ане у нього.

Положеннями ст. 388 Цивільног о кодексу України встановлен о, що якщо майно за відплатни м договором придбане в особи , яка не мала права його відчу жувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право ви требувати це майно від набув ача лише у разі, якщо майно, зо крема, вибуло з володіння вла сника або особи, якій він пе редав майно у володіння, не з ї хньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що спірн е майно не передавалось прод авцю майна за спірним догово ром (Укрпрофоздоровниця) вла сником чи за згодою власника (держави), а відтак вибуло із в олодіння держави поза її вол ею. Також не надано доказів де легування державою права роз порядження спірним майном ін шим особам.

Відповідно до ст. 387 Цивільно го кодексу України власник м ає право витребувати своє ма йно від особи, яка незаконно, б ез відповідної правової підс тави заволоділа ним (ст. 50 Зако ну України "Про власність", чин ного на момент укладання Дог овору).

Із наданих на виконання ухв али суду від 04.08.2011 р. Головним уп равлінням комунальної власн ості міста Києва документів, на підставі яких було оформл ено право власності Укрпрофо здоровниці та видане свідоцт во на право власності серія М К №010002992 на спірне майно вбачаєт ься, що частина будівель ІІ ві дділення санаторію ім. 1 Травн я введена в експлуатацію піс ля 1964 року, проте з огляду на до дану до листа Державного арх іву м. Києва характеристику і снуючих станом на 1964 рік будів ель ІІ відділення санаторію ім. 1 Травня (а.с. 49 т.2) вбачається , що наведені об' єкти існува ли на цей момент, а відтак у на ступному були лише реконс труйовані.

Реконструкцією є перебудо ва з метою поліпшення умов пр оживання, експлуатації, змін и площі тощо, пов'язана із змін ою геометричних розмірів, фу нкціонального призначення, з аміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техні ко-економічних показників. О тже, проведення реконструкці ї виключає можливість відокр емлення таких поліпшень без шкоди для майна.

За таких обставин, визначен ня особи, яка здійснювала фін ансування робіт по реконстру кції спірного майна не вплив ає на існування підстав для в итребування такого майна з о гляду на зміст ст. 272 Цивільног о кодексу УРСР, оскільки полі пшення у формі проведення ре конструкції не можуть бути в ідокремлені без шкоди для ма йна (первісних будівель, які б ули реконструйовані), а тому в залежності від наявності чи відсутності дозволу власник а в окремому провадженні мож е вирішуватися питання про в ідшкодування вартості таких поліпшень.

Посилання на відсутність з азначеного майна на обліку в реєстрі державного майна не свідчить про припинення пра ва державної власності, оскі льки відсутність відповідно го запису не має наслідком пр ипинення права державної вла сності.

Таким чином, вимога про витр ебування спірного майна у вл асність держави України в ос обі Фонду державного майна У країни є правомірною.

30.08.2002 р. між Укрпрофоздоровни цею (продавець), Благодійним ф ондом та Благодійною організ ацією (покупець) було укладен о договір купівлі-продажу бу дівель (споруд, приміщень) шля хом викупу №8000109/2002-24, відповідно до умов якого продавець прод ав, а покупець купив нерухоме майно, загальною площею 2 732,2 кв .м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40, а саме : спальний корпус №1 (літера Р), з агальною площею 682,50 кв.м., спаль ний корпус №2 (літера Н), загаль ною площею 213,80 кв.м., спальний ко рпус №3 (літера И), загальною пл ощею 248,80 кв.м., спальний корпус (л ітера К), загальною площею 385,00 к в.м., лікувальний корпус (літер а З), загальною площею 225,10 кв.м., к луб-їдальню (літера О), загальн ою площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л), загальною площею 105, 80 кв.м., бібліотеку (літера М), за гальною площею 130,00 кв.м., а також , споруди, передавальні прист рої та елементи благоустрою, що знаходяться за адресою: Ук раїна, Київ, Пуща-Водиця, в ул. Гамарника, 40, на земельній д ілянці площею 3,8741 га., що підтве рджується актом передачі осн овних фондів 2-го відділення Д очірнього підприємства "Сана торій імені Першого Травня" З АТ "Укрпрофоздоровниця" від 04. 09.2002 р.

За змістом п. 2 постанови Пле нуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляд у цивільних справ про визнан ня правочинів недійсними" №9 в ід 06.11.2009 р. відповідність чи нев ідповідність правочину вимо гам законодавства має оцінюв атися судом відповідно до за конодавства, яке діяло на мом ент вчинення правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 48 Цивіль ного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає ви могам закону, в тому числі уще млює особисті або майнові пр ава неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, що спірн е майно з моменту створення є державною власністю, набутт я його у власність Укрпрофоз доровницею здійснено не в пе редбаченому чинним законода вством порядку - без згоди д ержави в особі уповноважених органів, що свідчить про пору шення ст. 128 Цивільного кодекс у УРСР, ст.ст. 4, 33, 48, 55 Закону Украї ни "Про власність" та не може б ути прийнято судом до уваги з огляду на зміст ст. 4 Закону Ук раїни "Про підприємства, уста нови та організації союзного підпорядкування, розташован і на території України".

Статтею 225 Цивільного кодек су УРСР визначено, що право пр одажу майна, крім випадків пр имусового продажу, належить власникові.

За змістом Закону України "П ро приватизацію державного м айна" відчуження майна, що пер ебуває у державній власності , можливе в порядку його прива тизації, яка здійснюється на основі передбачених ч.2 ст. 2 За кону принципів визначеними у статті 7 Закону органами у пор ядок і способи, які передбаче ні розділом ІІ Закону.

Укладання Договору, спрямо ваного на розпорядження держ авним майном, відбулося без д отримання наведених норм, що свідчить про порушення вста новленого законодавством по рядку приватизації.

Згідно із ч. 6 ст. 29 Закону Укра їни "Про приватизацію держав ного майна" порушення встано вленого законодавством поря дку приватизації або прав по купців є підставою для визна ння недійсним договору купів лі-продажу об'єкта приватиза ції в порядку, передбаченому законодавством України.

За таких обставин, Договір с уперечить ст. 225 Цивільного ко дексу УРСР та ст.ст. 2, 7, 11, 15 Закон у України "Про приватизацію д ержавного майна", а тому відпо відно до ст. 48 Цивільного коде ксу УРСР, ч.6 ст. 29 Закону Україн и "Про приватизацію державно го майна" підлягає визнанню н едійсним.

Посилання Укрпрофоздоровн иці на п. 10 постанови Пленуму В ерховного Суду України "Про с удову практику розгляду циві льних справ про визнання пра вочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. не стосується спірних прав овідносин з огляду на таке.

За змістом п.10 наведеної пос танови не підлягають задовол енню позови власників майна про визнання недійсними н аступних правочинів щодо відчуження цього майна, які б ули вчинені після недійсного правочину.

Тобто, зазначено, що у вип адку відчуження майна власни ком та існування наступни х правочинів, за позовом тако го власника може бути визнан о недійсним лише перший прав очин, з пред' явленням до кін цевого набувача віндикацій ного позову.

В даному випадку, державне м айно вибуло з володіння держ ави без її волі та згоди, тобто відсутній правочин за яким в ласником чи особою, якій влас ником делеговано право розпо рядження майном, здійснено в ідчуження майна, що не виключ ає можливість власника зверт атися з вимогою про оспорюва ння законності правочину щод о відчуження належного йому майна.

Укладання правочину щодо р озпорядження державним майн ом без згоди держави в особі у повноваженого органу порушу є права та охоронювані закон ом інтереси держави в особі Ф онду державного майна Україн и, а вимога в цій частині не сп рямована на проведення рести туції, оскільки судом встано влені самодостатні підстави для витребування майна згід но ст. 388 Цивільного кодексу Ук раїни, що не виключає можливо сті для висновку про її право мірність.

Судом відхиляється посила ння Укрпрофоздоровниці на рі шення Вищого арбітражного су ду України від 20.01.1997 р. у справі № 137/7, яким на думку відповідача 1 , встановлено законність наб уття Укрпрофоздоровницею пр ава власності на наведене ма йно, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 ст. 35 Гос подарського процесуального кодексу України факти, встан овлені рішенням господарськ ого суду (іншого органу, який в ирішує господарські спори), з а винятком встановлених ріше нням третейського суду, під ч ас розгляду однієї справи, не доводяться знову при виріше нні інших спорів, в яких берут ь участь ті самі сторони.

По-перше, суб' єктивний скл ад учасників справи №137/7 та дан ої справи не є тотожним, по-дру ге, наведене рішення містить не факти, а оціночні судження суду щодо власника певного м айна, по-третє, наведені оціно чні судження не відповідають висновкам щодо застосування норм матеріального права в а налогічних правовідносинах , які містяться в постановах В ерховного Суду України від 25.0 9.2007 р. у справі №3-2767к07 та від 16.09.2008 р. у справі №38/303, в яких Верховним Судом України зазначено, що м айно, яке закріплювалося на п раві безоплатного відання зг ідно постанови Ради Мі ністрів УРСР №606 від 23.04.1960 р. є д ержавною власністю.

Твердження Укрпрофоздоров ниці про набуття права власн ості на спірне майно за набув альною давністю судом відхил яється, адже згідно пунктів 1, 8 Прикінцевих та перехідних п оложень та ст. 344 Цивільного ко дексу України визнання судом права власності на нерухоме майно згідно вказаної норми не може мати місце раніше 01.01.2011 р. До того ж, відповідно до ч.4 с т. 344 Цивільного кодексу Украї ни право власності за набува льною давністю на нерухоме м айно, транспортні засоби, цін ні папери набувається за ріш енням суду, доказів існуванн я якого стосовно спірного ма йна матеріали справи не міст ять.

Також є хибним посилання ві дповідачів на Конвенцію про захист прав людини і основоп оложних свобод та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, які п ередбачають право кожної фіз ичної або юридичної особи ми рно володіти своїм майном. Вс тановлені судом обставини ви буття спірного майна із воло діння держави поза її волею, н абуття його відповідачем 2 з п орушенням норм чинного закон одавства, наявність підстав для витребування майна та як наслідок те, що спірне майно н е стало "своїм" для відповідач а 2 в розумінні наведеної норм и, виключає поширення ст. 1 Пер шого протоколу до Конвенції на спірні правовідносини.

Наявність самодостатніх п ідстав для задоволення вінди каційного позову не виключає можливість власника вимагат и захисту інших своїх поруше них прав в порядку визначено му чинним законодавством.

Статтею 392 Цивільного кодек су України передбачено, що вл асник майна може пред'явити п озов про визнання його права власності, якщо це право оспо рюється або не визнається ін шою особою, а також у разі втра ти ним документа, який засвід чує його право власності.

Встановлені судом обстави ни, якими в тому числі є подача до Головного управління май ном КМДА заяви на оформлення права власності, одержання с відоцтва на право власності серія МК №010002992, розпорядження т аким майном, свідчать про нев изнання Укрпрофоздоровнице ю та відповідачами 2, 3 власнос ті держави України на спірне майно, а тому вимога про визна ння права власності на спірн е майно є правомірною.

З урахуванням положень п. 6 П рикінцевих та перехідних пол ожень Цивільного кодексу Укр аїни до вимог про визнання пр ава власності застосовуєтьс я положення Цивільного кодек су УРСР 1963 р., а до вимог про визн ання недійсним Договору та в итребування майна у відповід ача 2, - Цивільного кодексу Ук раїни, адже передбачений стр ок позовної давності, що діяв раніше, не сплив до набрання ч инності Цивільним кодексом У країни.

Відповідно до ст. 71 Цивільно го кодексу УРСР загальний ст рок для захисту права за позо вом особи, право якої порушен о (позовна давність), встановл юється в три роки.

Згідно із ст. 76 Цивільного ко дексу УРСР перебіг строку по зовної давності починається з дня виникнення права на поз ов. Право на позов виникає з дн я, коли особа дізналася або по винна була дізнатися про пор ушення свого права.

Статтею 80 Цивільного кодекс у УРСР визначено, що закінчен ня строку позовної давності до пред'явлення позову є підс тавою для відмови в позові. Як що суд, арбітраж або третейсь кий суд визнає поважною прич ину пропуску строку позовної давності, порушене право під лягає захистові.

Аналогічні норми містятьс я в ст.ст. 256, 257, 267 Цивільного коде ксу України.

Заступник прокурора міста Києва посилається на те, що пр о існування спірних правовід носин, а також про наявність Д оговору та володіння відпові дачем 2 наведеним майном йому стало відомо із завдання Ген еральної прокуратури Україн и №07/2/1-220вих-2580кв-11 від 31.05.2011 р. та одер жаного на запит прокуратури міста Києва листа Комунально го підприємства "Київське мі ське бюро технічної інвентар изації та реєстрації прав на нерухоме майно" №32831 (И-2011) від 05.07.201 1 р., до якого додані правоуста новчі документи щодо спірног о майна.

Заступник прокурора міста Києва не був учасником спірн их правовідносин, а доказів о бізнаності його з наявністю порушень інтересів Фонду дер жавного майна України в част ині заволодіння спірним майн ом, матеріали справи не містя ть, а тому наведені обставини визнаються судом поважною п ричиною пропуску строку позо вної давності, що зумовлює ви сновок про наявність підстав для захисту порушеного прав а держави.

За таких обставин, позов зас тупника прокурора міста Києв а є обґрунтованим та правомі рним, що у сукупності із поваж ністю причин пропуску строку позовної давності та його ві дновлення судом, свідчить пр о наявність підстав для його задоволення у повному обсяз і.

Беручи до уваги те, що за змі стом оспорюваного Договору о бов' язок відповідача 3 поля гає лише у сплаті 10% вартості о б' єкту без набуття ним прав на спірне майно, то відповідн о до ст. 49 Господарського проц есуального кодексу України с удові витрати (державне мито у розмірі 19 237,00 грн. та витрати н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.) підлягаю стяг ненню в дохід Державного бюд жету України з відповідачів 1 та 2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступник прок урора міста Києва задовольни ти повністю.

2. Витребувати у власність д ержави України в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9; іденти фікаційний код 00032945) з володінн я Всеукраїнського громадськ ого благодійного фонду "Бать ківська турбота" (04119, м. Київ, в ул. Білоруська, 23, кв. 19; іденти фікаційний код 25943470) нерухоме м айно загальною площею 2 732,2 кв.м ., що знаходиться за адресою: м . Київ, вул. Гамарника, 40, а саме: с пальний корпус №1 (літера Р), за гальною площею 682,50 кв.м., спальн ий корпус №2 (літера Н), загальн ою площею 213,80 кв.м., спальний кор пус №3 (літера И), загальною пло щею 248,80 кв.м., спальний корпус (лі тера К), загальною площею 385,00 кв .м., лікувальний корпус (літера З), загальною площею 225,10 кв.м., кл уб-їдальню (літера О), загально ю площею 741,20 кв.м., лабораторію (л ітера Л), загальною площею 105,80 к в.м., бібліотеку (літера М), зага льною площею 130,00 кв.м., а також, с поруди, передавальні пристро ї та елементи благоустрою, що знаходяться за адресою: Укра їна, Київ, Пуща-Водиця, вул . Гамарника, 40, на земельній діл янці площею 3,8741 га.

3. Визнати недійсним догові р купівлі-продажу будівель (с поруд, приміщень) шляхом вику пу № 8000109/2002-24, укладений 30.08.2002 р. між З акритим акціонерним товарис твом лікувально-оздоровчих з акладів профспілок України " Укрпрофоздоровниця", Всеукра їнським громадським благоді йним фондом "Батьківська тур бота" та Благодійною організ ацією "Центр реабілітації со ціальнодезадаптованих діте й, підлітків та молоді "Ковчег ".

4. Визнати право власності д ержави України в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9; іденти фікаційний код 00032945) на нерухом е майно загальною площею 2 732,2 к в.м., що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Гамарника, 40, а саме : спальний корпус №1 (літера Р), з агальною площею 682,50 кв.м., спаль ний корпус №2 (літера Н), загаль ною площею 213,80 кв.м., спальний ко рпус №3 (літера И), загальною пл ощею 248,80 кв.м., спальний корпус (л ітера К), загальною площею 385,00 к в.м., лікувальний корпус (літер а З), загальною площею 225,10 кв.м., к луб-їдальню (літера О), загальн ою площею 741,20 кв.м., лабораторію (літера Л), загальною площею 105, 80 кв.м., бібліотеку (літера М), за гальною площею 130,00 кв.м., а також , споруди, передавальні прист рої та елементи благоустрою, що знаходяться за адресою: Ук раїна, Київ, Пуща-Водиця, в ул. Гамарника, 40, на земельній д ілянці площею 3,8741 га.

5. Стягнути з Приватного акц іонерного товариства лікува льно-оздоровчих закладів про фспілок України "Укрпрофоздо ровниця" (01033, м. Київ, вул. Шота Ру ставелі, 39/41; ідентифікаційний код 02583780) в дохід Державного бюд жету України державне мито у розмірі 9 618 (дев'ять тисяч шіст сот вісімнадцять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісім надцять) грн. 00 коп. Видати нака з.

6. Стягнути з Всеукраїнськог о громадського благодійного фонду "Батьківська турбота" (0 4119, м. Київ, вул. Білоруська, 23, к в. 19; ідентифікаційний код 25943 470) в дохід Державного бюджету України державне мито у розм ірі 9 618 (дев'ять тисяч шістсот в ісімнадцять) грн. 50 коп. та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су у розмірі 118 (сто вісімнадця ть) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення строку подан ня апеляційної скарги, якщо а пеляційну скаргу не було под ано. У разі подання апеляційн ої скарги рішення, якщо його н е скасовано, набирає законно ї сили після розгляду справи апеляційним господарським с удом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення - 26.09.2011 р.