Рішення

від 22.08.2011 по справі 5026/1576/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 22 серпня 2011 року                                                  Справа № 08/5026/1576/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1–представник за довіреністю

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача             комунального підприємства теплових мереж

”Черкаситеплокомуненерго”  Черкаської міської ради  

до відповідача   молодіжної організації ”Захист”   

про                       стягнення  17 042,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж ”Черкаситеплокомуненерго”            Черкаської міської ради звернулось до суду з позовом про стягнення з молодіжної організації ”Захист”   17 042,72 грн. в тому числі:  8 276,03 грн. основного боргу, 8 276,03 грн. пені, 383,70 грн. інфляційних збитків, 106,96 грн. - 3% річних згідно договору купівлі-продажу теплової енергії №177 від 18.08.2010 та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявою від 22.08.2011 про доповнення до позовної заяви представник позивача, просить стягнути з відповідача 57,80 грн. витрат пов’язаних з отриманням витягу із ЄДР.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 22.08.2011.

Відповідач, представника у судове засідання не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

18.08.2010 між комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (надалі Постачальник –позивач у справі), в особі директора Винокура В.А., що діє на підставі статуту підприємства і контракту та молодіжною організацією “Захист” (Споживачем –відповідач у справі) в особі Василенка Ю.С., який діє на підставі статуту, було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №177 (далі –Договір), за умовами якого постачальник відпускає теплове енергію на потреби опалення, пар, гарячу воду (далі - теплову енергію) Споживачеві, який, зобов‘язаний оплатити прийняту теплову енергію.

Даний договір набуває чинності з 15.10.2010 та діє по 15.10.2011, договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1, 10.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору, який є невід’ємною частиною цього Договору на такі потреби: опалення – в опалювальний сезон, гаряче водопостачання –протягом року.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунок здійснюється у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа наступного за розрахунковим.

В період з жовтня 2010 по червень 2011 позивачем було поставлено Споживачу теплової енергії на суму 8 276,03 грн.

Пунктом 7.2.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання грошового зобов‘язання, передбачених п. 6.2 договору, споживач сплачує пеню в розмірі 1% відсотка від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, виходячи з чого позивач просить стягнути із відповідача 8 276,03 грн. пені. Також позивачем заявлено до стягнення згідно положень ст. 625 ЦК України за прострочення виконання відповідачем грошового зобов‘язання 383,70 грн. інфляційних збитків та 106,96 грн. 3 % річних.

Споживач порушив взяті на себе договірні зобов’язання щодо встановлених строків та порядку оплати послуг на постачання теплової енергії, вартість спожитої теплової енергії не оплатив, що стало підставою для звернення позивача із цим позовом про стягнення заборгованості до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом та підтверджується поданими позивачем доказами господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі договору №177 від 18.08.2010, відповідно до умов якого позивач відпускає теплове енергію на потреби опалення, пар, гарячу воду відповідачу, а відповідач оплачує спожиту теплову енергію в обсягах і терміни, передбачені договором.

Свої зобов‘язання по договору щодо порядку оплати послуг на постачання теплової енергії відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість за період з жовтня 2010 по червень 2011 у сумі 8 276,03 грн.

Доказів належного розрахунку відповідача із позивачем суду не надано.

Наявність, походження та розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи: копіями Договору, додатком №1 до Договору, розрахунком суми заборгованості.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 8 276,03 грн.

Відповідно до ст. 193 ГПК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов’язань, передбачена пунктом 7.2.3 Договору, яким встановлено, що за порушення строків виконання грошового зобов‘язання, Споживач сплачує пеню в розмірі 1% відсотка від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, виходячи з чого позивач просить стягнути із відповідача 8 276,03 грн. пені.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає до часткового задоволення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 494,23 грн.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних у сумі 106,96 грн. та 383,70 грн. інфляційних збитків підлягають  до задоволення.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті  за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу  та інших витрат, пов’язаних  з розглядом справи.

На виконання вимог ухвал суду від 25.07.2011 та 08.08.2011 позивачем отримано від державного реєстратора довідку відповідача з ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців, вартість якої складає 57,80 грн. Суд вважає, що заява про відшкодування судових витрат пов’язаних з отриманням витягу від державного реєстратора  підлягає до задоволення, а витрати пов’язані з отриманням витягу стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача пропорційно до задоволених вимог, підлягає до стягнення державне мито в сумі 92,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 128,24 грн.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з молодіжної організації ”Захист” (м. Черкаси, вул. 30 Років Перемоги, 22, кв. 138, код 36861003) на користь комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. О. Дашковича, буд. 62, код 02082522) –8 276,03 грн. основного боргу, 383,70 грн. інфляційних збитків, 106,96 грн. 3 % річних, 494,23 грн. - пені, 92,61 грн. державного мита,  128,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 57,80 грн. витрат, пов’язаних з отриманням довідки відповідача з ЄДР.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                    О.І. Кучеренко