Рішення

від 18.08.2011 по справі 5026/1494/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 18 серпня 2011 року                                                  Справа № 18/5026/1494/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1. –представник за довіреністю,

          від першого відповідача –представник не з’явився,

від другого відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом     публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” в особі

                       Черкаського управління Центрального регіонального

                       департаменту публічного акціонерного товариства

                       “УкрСиббанк”, м. Черкаси

до                1. приватного виробничо –комерційного підприємства “Інекс”,

                       м. Черкаси;  

                   2. закритого акціонерного товариства “Спільне підприємство

                       “Агроінт”, м. Черкаси

про                 стягнення 233 139 грн. 36 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до приватного виробничо –комерційного підприємства “Інекс” та закритого акціонерного товариства “Спільне підприємство “Агроінт” про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №11261288000 від 30 листопада 2007 року в розмірі 233 139 грн. 36 коп., в тому числі: 192 655 грн. 06 коп. заборгованість по кредиту, 27 724 грн. 45 коп. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 11 937 грн. 68 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та 822 грн. 17 коп. пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 липня 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04 серпня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги  підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликані в судове засідання представники відповідачів не з’явилися, другий відповідач про причини неявки суд не повідомив,  відзивів на позовну заяву відповідачі суду не надали.

Від представника першого відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю прибуття директора підприємства в судове засідання.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

В пункті 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року,  № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Приватне виробничо –комерційне підприємство “Інекс” не було позбавлене можливості надати суду відзив на позов, та відповідні письмові докази в спростування доводів позивача, а також забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

Оскільки відповідачі не були позбавлені права надати суду необхідні докази та свої доводи щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 серпня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1494/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 30 листопада 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” (найменування банку на публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” змінено рішенням загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року, у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України “Про акціонерні товариства”) (банк) та приватним виробничо –комерційним підприємством “Інекс” (позичальник) було укладено кредитний договір за №11261288000.

Згідно умов названого договору (п. п. 1.1., 1.2.2, 1.3.1.) банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 600 000 грн. 00 коп. на строк до 29 листопада 2010 року зі сплатою 14% річних протягом перших 30 –ти календарних днів з дати видачі кредиту, а позичальник зобов’язався повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов кредитного договору, позивачем було надано першому відповідачу кредит на загальну суму 600 000 грн. 00 коп., що підтверджується ордером –розпорядженням №11261288000/2 від 30 листопада 2007 року (а.с. 24).

Відповідно до п. 1.2.2. кредитного договору перший відповідач зобов’язався повернути суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 21 000 грн. 00 коп. 28 числа кожного місяця строку кредитування.

В подальшому сторонами було змінено дату кінцевого повернення кредиту, а саме 27 травня 2011 року, про що сторонами було визначено у новому графіку сплати кредиту –Додаток №1 до додаткової угоди №2 від 26 листопада 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов’язань приватного виробничо –комерційного підприємства “Інекс” за кредитним договором №11261288000 від 30 листопада 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” (кредитор) та закритим акціонерним товариством “Спільне підприємство  “Агроінт” (поручитель) 26 листопада 2009 року було укладено договір поруки № 241241, згідно умов якого поручитель зобов’язався солідарно з боржником (приватним виробничо – комерційним підприємством “Інекс”) відповідати перед кредитором за виконання зобов’язань за кредитним договором.

Пунктом. 1.2. договору поруки визначено, що поручителю добре відомі усі умови кредитного договору, зокрема: сума кредитного договору - 600 000 грн. 00 коп., процентна ставка - 14% річних, якщо згідно умов кредитного договору не буде встановлено іншу процентну ставку, термін виконання основного зобов’язання –29 листопада 2010 року, якщо згідно умов кредитного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов’язання, інші умови кредитного договору.

Додатковою угодою №1 від 26 листопада 2009 року до договору поруки № 241241 від 26 листопада 2009 року сторонами було внесено зміни до договору поруки, а саме абзац 3 п. п. 1.2. договору викладено в наступній редакції: “термін виконання основного зобов’язання –27 травня 2011 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов’язання”. Інші умови договору поруки залишені без змін.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником за кредитним договором включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору, частково, в межах суми, що становить 223 920 грн. 22 коп.

Згідно п. 2.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор має право пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які останній зобов’язаний виконати протягом 10 –ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) шляхом переказу/перерахування коштів у розмірі визначеному п. 1.3. договору на рахунки, вказані кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи 24 березня 2010 року позивачем було направлено другому відповідачу вимогу в порядку п. 2.2. договору поруки  про погашення заборгованості по кредитному договору, яка була отимана останнім 14 квітня 2010 року.

В даній вимозі банк запропонував другому відповідачу сплатити залишок заборгованості по кредитному договору не пізніше 05 травня 2010 року.

Крім того, 08 липня 2011 року позивачем було повторно направлено  другому відповідачу претензію - вимогу рекомендованою кореспонденцією, про стягненя заборгованості, яку було отримано останнім 11 липня 2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 40).

Вищенаведені вимоги-претензії, а також свої зобов’язання щодо оплати боргу за кредитним договором та договором поруки в межах суми визначеної в п.1.3 договору поруки другий відповідач не виконав.

На момент звернення позивача до суду строк виконання другим відповідачем свого зобов’язання настав.

З матеріалів справи вбачається, що перший відповідач свої зобов’язання щодо повернення отриманого кредиту у встановлені договором строки належним чином також не виконав, та станом на 30 червня 2011 року борг зі сплати кредиту складає 192 655 грн. 06 коп.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, повернення кредиту здійснюється не пізніше 27 травня 2011 року (п. 4.1. додаткової угоди №2 від 26 листопада 2009 року до кредитного договору).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вже зазначалося вище, п.1.3 договору поруки було встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником лише частково, в межах суми, що становить 223 920 грн. 22 коп.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення повернення кредитних коштів, на підставі умов кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 192 655 грн. 06 коп. підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача в судовому порядку.

За користування кредитними коштами з порушенням графіку кредитування згідно п. 1.3.1., п. 10.2. кредитного договору та додаткової угоди №1 від 25 березня 2008 року до кредитного договору передбачено підвищення в два рази від діючого розміру процентної ставки по кредитному договору, при цьому підвищена ставка в розмірі 28% річних нараховується виключно на прострочену частину кредиту.

Відповідно до п. 1.3.2.  кредитного договору якщо протягом трьох місяців з моменту видачі кредиту всі грошові потоки не будуть переведені в банк, то за користування кредитними коштами після 28 лютого 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 16% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору.

За користування  кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 16% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.3. договору кредиту).

Додатковою угодою №2 від 26 листопада 2009 року до кредитного договору внесено зміни щодо строку сплати процентів, а саме позичальник зобов’язався сплачувати проценти у строк –з 01 по до 20 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.3.7. кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом “30/360” відповідно до вимог нормативно –правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Етапи нарахування процентів визначаються як:

-     в останній робочий день поточного місяця;

-    за період з дня фактичного надання кредиту по останній календарний день місяця включно ( в місяць фактичного надання кредиту);

-  з дня сплати ануїтетного платежу у поточному місяці по останній календарний день місяця включно (в наступні місяці);

-  з дня сплати ануїтетного платежу - з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплати ануїтетного платежу (день сплати ануїтетного платежу в розрахунок не включається).

Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана банком позичальнику і яка не повернута останнім у власність банку відповідно до умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так на підставі умов кредитного договору, та внесених змін до нього, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 27 724 грн. 45 коп. відсотків за користування кредитом нарахованих за період з 30 листопада  2010 року по 03 червня 2011 року.

Вищевказаний розрахунок відсотків за користування кредитом вірний, а тому заявлена сума підлягає стягненню з відповідачів теж солідарно.

Пунктом 8.1. кредитного договору визначено, що у випадку порушення зобов’язання позичальником в частині несплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим договором:

1.          на прострочену  суму основного боргу банк нараховує  підвищені проценти, в розмірі подійної облікової ставки НБУ. Нарахування підвищеної  процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу –(дня сплати ануїтетного платежу);

2.          на суму  прострочених процентів, банк може нарахувати пеню з 32 календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів. Пеня нараховується в наступному порядку, а саме:

-          в розмірі повідйної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

-          пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методои “факт/360” (метод “факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно у році 360 днів), але в будь –якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Оскільки, приватним виробничо –комерційним підприємством “Інекс” було несвоєчасно повернено кредит та несвоєчасно сплачено плату за користування кредитом, позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне  погашення заборгованості по кредиту в розмірі 11 937 грн. 68 коп. нарахованої за період з 31 грудня 2010 року по 30 червня 2011 року та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 822 грн. 17 коп. нараховану за період з 21 січня 2011 року по 30 червня 2011 року.

Слід зазначити, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків є таким, що узгоджуються з умовами кредитного договору, ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому пеня за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 822 грн. 17 коп. підлягає стягненню з відповідачів солідарно в судовому порядку.

Що стосується нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту, то слід вказати, що нарахування пені здійснено позивачем в меншому розмірі, оскільки останнім невірно визначено період нарахування пені в таких періодах:

-          з 21 січня 2011 року по 20 лютого 2011 року, сума  боргу 130 467 грн. 84 коп., тоді як потрібно було зазначити період з 21 січня 2011 року по 21 лютого 2011 року (21.02.11 дата повернення кредиту згідно графіку визначеного додатком №1 до додаткової угоди №2 від 26 листопада 2009 року);

-  з 21 лютого 2011 року по 24 березня 2011 року, сума боргу 142 908 грн. 84 коп., тоді як потрібно було зазначити період з 22 лютого 2011 року по 21 березня 2011 року (21.03.11 дата повернення кредиту згідно графіку визначеного додатком №1 до додаткової угоди №2 від 26 листопада 2009 року);

-  з 25 березня 2011 року по 21 квітня 2011 року, сума боргу 155 349 грн. 84 коп., тоді як потрібно було зазначити період з 22 березня 2011 року по 20 квітня 2011 року (20.04.11 дата повернення кредиту згідно графіку визначеного додатком №1 до додаткової угоди №2 від 26 листопада 2009 року);

-  з 22 квітня 2011 року по 21 травня 2011 року, сума боргу 167 790 грн. 84 коп., тоді як потрібно було зазначити період з 21 квітня 2011 року по 27 травня 2011 року (27.05.11 кінцева дата повернення кредиту згідно графіку визначеного додатком №1 до додаткової угоди №2 від 26 листопада 2009 року);

-          з 22 травня 2011 року по 27 червня 2011 року, сума боргу 180 231 грн. 84 коп., з 28 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, сума боргу 192 655 грн. 06 коп., тоді як потрібно було зазначити період з 28 травня 2011 року по 30 червня 2011 року, сума боргу 192 655 грн. 06 коп.

Проте, позивач самостійно визначив періоди та суму боргу на яку нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас судом враховано, що відповідно до п.1.6. кредитного договору сторони погодили наступну черговість погашення заборгованості позичальника за цим договором:

1) заборгованість за простроченими процентами (якщо буде мати місце прострочення);

2) строкова заборгованість за нарахованими до сплати процентами за кредитом;

3) прострочена заборгованість за сумою основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);

4) строкова сума боргу;

5) сплата пені та штрафних санкцій за договором.

У випадку перерахування коштів на погашення кредиту та/або  процентів з порушенням вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподілити кошти позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті договору, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.

Таким чином, та враховуючи умови п.1.3 договору поруки, яким було встановлено часткову відповідальність поручителя, солідарно з відповідачів підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту лише в розмірі 2 718 грн. 54 коп. (11 937 грн. 68 коп. –(233 139 грн. 36 коп. - 223 920 грн.22 коп.)).

Решта суми пені в розмірі 9 219,14 грн. підлягає стягненню лише з першого відповідача, та як наслідок, солідарні вимоги позивача до другого відповідача в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 8 ст. 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Також позивач просив суд стягнути з відповідачів по 61 грн. 20 коп.  витрат понесених позивачем за подання до суду витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів понесені позивачем витрати з урахуванням задоволених вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути солідарно з приватного виробничо –комерційного підприємства “Інекс”, вул. Сумгаїтська, 3А, м. Черкаси, ідентифікаційний код 21383471, п/р 26007156724500 в АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005 та із закритого акціонерного товариства “Спільне підприємство “Агроінт”, вул. Сумгаїтська, 5, м. Черкаси, ідентифікаційний код 05399834  на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, пр-т Московський, 60, м. Харків, ідентифікаційний код 09807750  –192 655 грн. 06 коп. - боргу по простроченому кредиту, 27 724 грн. 45 коп. - заборгованості по відсоткам, 2 718 грн. 54 коп. –пені за несвоєчасну сплату кредиту, 822 грн. 17 коп. –пені за несвоєчасну сплату відсотків, 2 239 грн. 30 коп. витрат на сплату державного мита, 226 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 117 грн. 57 коп. витрат пов’язаних з розглядом справи.

3.          Стягнути з приватного виробничо –комерційного підприємства “Інекс”, вул. Сумгаїтська, 3А, м. Черкаси, ідентифікаційний код 21383471, п/р 26007156724500 в АТ “УкрСиббанк”, МФО 351005 на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, пр-т Московський, 60, м. Харків, ідентифікаційний код 09807750  –9 219 грн. 14 коп. –пені за несвоєчасну сплату кредиту, 92 грн. 09 коп. витрат на сплату державного мита, 9 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 грн. 83 коп. витрат пов’язаних з розглядом справи.

4.          В решті вимог публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, пр-т Московський, 60, м. Харків, ідентифікаційний код 09807750 про стягнення з закритого акціонерного товариства “Спільне підприємство “Агроінт”, вул. Сумгаїтська, 5, м. Черкаси, ідентифікаційний код 05399834 - 9 219 грн. 14 коп. –пені за несвоєчасну сплату кредиту –відмовити.

         Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                         А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 23 серпня 2011 року.