Рішення

від 18.07.2008 по справі 15/41-пд-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/41-ПД-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.07.2008                                                                Справа №  15/41-ПД-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра Дніпро"  "Саламандра Таврія", м. Херсон

до Приватного підприємства "Агро-Хліб", Скадовський район  

про   розірвання договору та стягнення  збитків

за участю

представників сторін:

від позивача: Франковський Е.Ф. - представник, довір. від 06.12.2007р.

від   відповідача  - Білецький О.В. - представник, довір. від 02.02.2007р.

ДП ЗАТ “Страхова компанія “Саламандра-Дніпро” “Саламандра “Таврія” звернулось до суду з позовом про стягнення з ПП “Агро-хліб” 51000 грн. попередньо перерахованих відповідачу за поставку ріпаку, а також збитків по інфляції за весь час користування грошовими коштами в сумі 3333,22 грн., процентів за користування чужими коштами в сумі 2283,12 грн., 84000 грн. збитків, заподіяних підприємству не поставкою ріпаку, та 24780 грн. штрафу, передбаченого розділом 5 спотового контракту. Як пояснив   позивач  він  мав намір продати отриманий від ПП “Агро-хліб” ріпак ВАТ “Миколаїв-хліб” за більшу ціну, тобто за 1300 грн. за тону. По  спотовому контракту  з відповідачем по справі він  мав отримати ріпак по ціні 1180 грн. за тону.    

Крім того, позивачем заявлена вимога про розірвання біржового спотового контракту з посиланням на те, що відповідач по справі не виконує  покладені на нього цим договором обов'язки.  

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що компенсація за користування чужими коштами нарахована ним відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України і збитки по інфляції на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, пояснивши, що грошові кошті в сумі 51000  грн. були перераховані йому ні  позивачем по справі, а Біржовою конторою.  Не згодний з позовом у частині нарахування компенсації за користування коштами, та збитків по інфляції, пояснивши, що за умовами спотового контракту на нього не покладено грошове зобов'язання. Крім того, як пояснив представник відповідача, ці збитки не могли бути заподіяні позивачу, оскільки перерахування коштів, як він вже пояснив, здійсненні не ним.

На думку ПП “Агро-хліб” позивачем не доведено факт наявності збитків на суму, що зазначена у позові. Договір з ВАТ “Миколаїв-хліб” укладений пізніше, ніж з ПП “Агро-хліб”, а позивачем не доведено, щодо кількості ріпаку, який він зобов'язаний був поставити ВАТ “Миколаїв-хліб”, входить кількість ріпаку, яку зобов'язаний був поставити позивачу ПП “Агро-хліб”. Крім того, позивачем взагалі не доведено, що ним не виконання зобов'язання перед ВАТ “Миколаїв-хліб”.

          Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами по справі 29.06.2006 року  укладено  біржевий спотовий контракт №62. Відповідно до умов  цього контракту ПП “Агро-Хліб”-  продавець зобов'язався у строк до  10.07.2006 року  поставити, а ДП “Саламандра-Таврія” - покупець  купити ріпак у кількості 700 тон по ціні 1180 грн. за тону з врахуванням ПДВ.  Відповідно до умов контракту  покупець, протягом 3 днів після отримання  товару по кількості та якості, перераховує продавцю 10% від суми контракту, яка складає 826 000 грн., а 90% оплатити по  заліковій вазі елеватора.   

Не чекаючи поставки продукції товарна біржа “Аграрна біржа” на р.рахунок ПП “Агро-Хліб”, з прохання позивача по справі, перераховує платіжним доручення від 30 липня 2006 року 51000 грн. Перерахувавши цю суму, позивач взяв на себе ризик понесення  збитків у разі  невиконання  покупцем обов'язків по спотовому контракту, яким   не передбачена попередня оплата товару. Навпаки, як зазначено вище, оплата у розмірі 10% від суми  контракту перераховується після поставки ріпаку.

Позивачем не доведено, що саме з вини відповідача по справі ним не виконані обов'язки по поставці ріпаку ВАТ “Миколаїв-хліб”. Як випливає з матеріалів справи, позивач повернув ВАТ “Миколаїв-хліб” отримані від нього кошти за повне невиконання своїх обов'язків по договору, який був укладений ним з ВАТ “Миколаїв-хліб”. За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача 84000 грн. збитків не підлягають задоволенню.

 Відповідно умов контракту, по якому йдеться спір, базис поставки -  EXW с. Строганівка Чаплинського району Херсонської області. Тобто визначену у контракті кількість ріпаку покупець зобов'язався вивезти своїм транспортом і за свій рахунок.                     Позивач посилається на те, що на підставі укладеного з автотранспортною організацією договору на перевезення вантажів, до відповідача надсилався автотранспорт, у підтвердженні чого ним до справи надано випис  з журналу реєстрації перевезень. Позивач також посилається на те, що 3 одиниці автотранспорту 9 та 10 липня 2006 року, після  відвантаження у  с. Олексіївка м. Миколаєва,  були у Строганівці Чаплинського району Херсонської області. Але, у цьому випису з журналу відсутні дані про це. Доповідна записка ПП Ванакова О.А. про те, що він двічі заїжджав в с.  Строганівка з метою виявлення наявності насіння ріпаку, не є цим доказом.  Ванаков О.А., як експедитор, або як водії, зобов'язаний був витребувати від ПП “Агро-Хліб” здійснити в шляховому листі  запис про відсутність вантажу. Крім того, у доповідної записки не визначено, у кого Ванаков О.А був у с. Строганівка. Крім того, як випливає з визначеного вище журналу реєстрації перевезень шляхові листи, які підкреслені позивачем по справі датовані 10 липня 2006 року, а строк поставки біржовим контрактом визначений до 10.06.06р. Доказів продовження терміну поставки ріпаку позивачем до матеріалів справи не надано. А тому слід вважати, що ним ніяких заходів щодо отримання ріпаку від ПП "Агро-хліб" у встановлений контрактом строк не приймалось.

У матеріалах справи є лист ДП “Саламандра-Таврія”  на ім'я Ванакова О.А. від 11.06.2006 року, яким підприємство повідомляє Ванакоа О.А про те, що отримання ріпаку по маршруту Строганівка Чаплинського району переноситься на інший строк у зв'язку з відсутністю у ПП “Агро-Хліб” цього товару.  

Доказів надання заявки транспортної організації про отримання  у подальшому товару за вказаним маршрутом, у матеріалах справи відсутні.

Розділом 5 спотового контракту передбачено, що  у разі повної або часткової відсутності товару у продавця, що призвело до холостого пробігу автотранспорту,  продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 3% від суми контракту.   Тобто стягнення штрафу  за  не поставку, або недопоставку товару сторонами контракту,  поставлено у залежність від наявності холостого пробігу автотранспорту до відповідача по справі. Як зазначено вище, позивачем не доведено факт надіслання до відповідача автотранспорту з метою завантаження його товаром, що зазначений у біржевому контракті у визначений цим контрактом строк. За таких обставин вимога про стягнення штрафу не підлягає задоволенню.

Пунктом 6 ст. 231  ГК України  передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань, встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Нацбанку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків, не передбачено законом або договором. Виходячи із змісту цього пункту слід прийти до висновку, що штрафні санкції не є компенсацією за коригування чужими коштами. А є штрафною санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Але, за контрактом грошові зобов'язання покладені на позивача по справі. Відповідач зобов'язаний був поставити продукцію і не зобов'язаний вести з покупцем будь-яких розрахунків. Він можу бути притягнутий до відповідальності тільки за невиконання строків поставки визначеної у контракті продукції з його вини і в разі якщо контрактом ця відповідальність встановлена. Сума 51000грн. була перерахована відповідачеві в якості попередньої оплати за ріпак. Спотовим контрактом не передбачені умови повернення попередньо сплачених грошових коштів у разі непоставки товару. Взагалі  вказаним контрактом не передбачена попередня оплата, в ньому йдеться лише про оплату по факту поставки. Як зазначено вище, перерахувавши цю суму до моменту поставки товару, позивач взяв на себе ризик понесення ним збитків у разі не поставки товару. За таких обставин не підлягає задоволенню і вимога про стягнення компенсації за користування коштами в сумі 2283,12 грн., яка нарахована на підставі п. 6 ст. 232 ГК України у виразі штрафної санкції. Ця вимога не підлягає задоволенню також з підстави того, що перебігли строки позовної давності по вимозі по її стягненню, які встановлені статтею 258 ЦК України.     

Позов у частині стягнення збитків по інфляції також не підлягає задоволенню.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Але, як зазначено вище, на відповідача по умовах спотового контракту, не покладено будь-яких грошових зобов'язань.

Умовами контракту, а саме п.5 розділом 4 зазначено, що розрахунки по укладеному контракту можуть здійснюватися через р.рахунок Товарної біржі, або безпосередньо покупцем з визначенням, що ці платежі проводяться протягом 3 днів з дня отримання товару.

Суд вважає, що враховуючи розділ 4 спотового контракту, позивач має право вимагати повернення коштів на його рахунок, не глядячи на те, що  їх перерахування  здійснила за  нього товарна біржа.  Як пояснив позивач, він на момент звернення з позовом до суду, втратив інтерес щодо поставки йому ріпаку, тим паче, що у відповідача його фактично не має. У разі втрати інтересу до виконання умов договору сторона має право вимагати повернення їй суми, що була оплачена за товар, але товар на цю суму не був поставлений.

З врахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов у грошовій його частині частково, лише по вимозі про повернення перерахованих  ПП “Агро-Хліб” коштів в сумі 51000грн. Позивачем доведено, що дійсно товарною біржею "Аграрна біржа" було перераховано за покупця по біржовому договору постачальнику ріпаку в порядку попередньої оплати 51000грн. Ця сума в наступному була повернута позивачем вказаній вище товарній біржі платіжним дорученням № 31 від 03 липня 2006 року. В цьому платіжному дорученні визначена загальна сума 91000грн., але представник позивача пояснив, що до цієї суми входить і сума 51000грн. Як випливає з цього платіжного доручення, ця оплата проведена за рапс згідно біржового контракту № 62 від 29.06.06р. Тобто по контракту, який є предметом спору по даній справі. За таких обставин, суд вважає, що позов в частині стягнення з ПП "Агро-хліб" 51000грн. підлягає задоволенню.

Позов у частині розірвання спотового контракту не підлягає задоволенню, так як за умовами контракту, він може бути розірваний за згодою сторін або по рішенню біржового арбітражу. Крім того, суд вважає, що під час розгляду справи перебігли строки дії спірного контакту.

Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві його витрати по сплати держмита (510 грн.), виходячи з суми, яка підлягає стягненню, та вартість інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у повному обсязі (118 грн.), так як сума 118грн. сплачується  незалежно від суми позову.

          З врахуванням вкладного, керуючись ст. 44, 49, 82, 84 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

                    2.Стягнути з приватного підприємства “Агро-Хліб”  с.  Красне Скадовського  району Херсонської області, вул. Піонерська, буд. 1, код ОКПО 32368285 (р.рахунок №126001009389 в Західінкомбанку, МФО 352327 ) на користь  дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Саламандра-Дніпро”  “Саламандра “Таврія” м. Херсон, вул. Маяковська, 6/29, код ОКПО 31918276 на р.рахунок 2600410646  ВАТ Райффазен банк “Аваль” м. Херсон, МФО 352093  основний борг в сумі 51000 грн. та судові витрати позивача на загальну суму  628 грн.

          3.В решти позову відмовити.

          4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна