Рішення

від 09.06.2008 по справі 10/083-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/083-07

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" червня 2008 р.                                                            Справа № 10/083-07

м. Київ

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Тищенко О.В. (головуючий суддя), суддів Антонової В.М.,          Маляренка А.В., розглянувши справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Тікич”, м. Черкаси

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех”, м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна у Черкаській області, м. Черкаси

провизнання недійсним договору №1811/01 купівлі-продажу

за участю представників:

від позивача:Юдицький О.В. –арбітражний керуючий (ліквідатор), ухвала господарського суду Черкаської області від 05.07.2006 р. у справі №14-10-08/1005;Зборовська С. Є., представник за довіреністю №486/14-10-08-1005 від 11.01.2007 р.;Обідний С.В., довіреність від 12.05.2008 р. №1161;

від відповідача:Аньол О.М., представник за довіреністю б/н від 10.01.2007 р.; Сизонюк І.О., директор (наказ №1 від 01.11.2003 р.);

від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2007 р. на розгляд господарського суду Київської області передано позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Тікич” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” про визнання недійсним договору купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»№1811/01 від 06.09.2004 р.

В обґрунтування позовних вимог та у заяві про уточнення позовних вимог від 19.05.2008 р. Відкрите акціонерне товариство „Тікич” посилається на наступне:

- у провадженні господарського суду Черкаської області знаходиться справа №14-10-08/1005 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Тікич”, ухвалою суду по справі №14-10-08/1005 від 05.07.2006 р. ліквідатором ВАТ „Тікич” було призначено Юдицького О.В.;

- при здійсненні інвентаризації майна банкрута було з'ясовано, що 06.09.2004 р. між ВАТ „Тікич” і ТОВ „Укрпромтех” було укладено договір №1811/01 купівлі-продажу активів ВАТ „Тікич”, відповідно до якого були продані будівлі та споруди за адресою: Черкаська область, Жашківський район, с. Червоний Кут, вул. Заводська, 14;

- спорюваним договором порушено вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки його було укладено у процесі проведення ліквідаційної процедури банкрута без дотримання вимог ч. 8 ст. 16, ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство) щодо погодження комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна, а також без публікації відповідного оголошення у засобах масової інформації;

- в порушення вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. №6/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445), наказу Фонду державного майна України від 25.11.2003 р. №2097 «Про затвердження Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства»реєстрація прав власності на нерухомість ВАТ „Тікич” була проведена без врахування відповідного наказу Регіонального управління ФДМУ по Черкаській області з переліком об'єктів нерухомого майна, яке було передане до статутного фонду ВАТ „Тікич”, а також без належного підтвердження права власності на вищевказані об'єкти;

- в порушення вимог ст. 3 Закону про банкрутство реалізація майна за спірним договором була проведена по заниженій ціні, чим завдано значну шкоду кредиторам ВАТ „Тікич”;

- постановою господарського суду Черкаської області від 31.10.2006 р. по справі №13/5062А було скасовано рішення виконавчого комітету Червонокутської сільської ради „Про оформлення права власності на комплекс споруд по вул. Заводській, 14, с. Червоний Кут” №35/8 від 26.08.2004 р.

Відповідач у письмових поясненнях від 09.06.2008 р. проти позову заперечує, зазначаючи, що підставою для підписання оспорюваного договору був попередній договір №1811/01 купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»від 19.11.2003 р., укладений між позивачем в особі ліквідатора Гриба В.А. та відповідачем у період повноважень комітету кредиторів у складі СВК «Прогрес», ДП «Уманські тепломережі», Жашківське відділення ПФ України, СТОВ «Тинівка», обраного 11.07.2001 р. на засіданні уповноважених представників кредиторів по справі №08/1005 про банкрутство ВАТ «Тікич». Крім того, відповідач вказує, що переобраним 18.02.2004 р. комітетом кредиторів була надана згоду ліквідатору ВАТ «Тікич»Павленку В.І. на нотаріальне посвідчення документів, пов'язаних з передачею ТОВ «Укрпромтех»у власність будівель та споруд ВАТ «Тікич», за які було сплачено грошові кошти, згідно з експертною оцінкою у вигляді попередньої оплати на розрахунковий рахунок підприємства-банкрута у листопаді 2003 р., а перевіркою, проведеною ст.податковим ревізором відділу дослідчих перевірок МГВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Форощуком Б.О. підтверджено відсутність правопорушень чинного законодавства у правовідносинах між ТОВ «Укрпромтех»та ВАТ „Тікич” протягом 31.10.2003 р. по 31.12.2004 р.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіональне відділення фонду державного майна у Черкаській області у письмових поясненнях від 20.04.2007 р. №1548/08, заяві від 10.05.2007 р. №1781/08 просила розглянути справу без участі її представника, по суті справи вказавши на наступні обставини:

- ВАТ „Тікич” було створено в процесі приватизації державного підприємства цукрового заводу Березинського агроцукрокомбінату відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області від 29.01.1996 р. №258-ДП;

- на момент укладення спірного договору №1811/01 від 06.09.2004 р. державна частка у статутному фонді товариства складала 24,6 відсотки;

- згідно з наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 р. №2097 «Про затвердження Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства»державний орган приватизації на письмовий запит заявника готує підтвердження права власності на окремі будівлі, споруди та нежитлові приміщення, які передані до статутного фонду. На момент укладення осопрюваного договору купівлі-продажу від 06.09.2004 р. ВАТ „Тікич” не мав документів про підтвердження права власності проданих за договором об'єктів, а відповідне підтвердження права власності на нерухоме майно, що увійшло до статутного фонду ВАТ „Тікич”, було надане товариству на його запит лише 08.11.2006 р. №4492/01.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2007 р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна у Черкаській області, розгляд справи призначався на 26.03.2007 р.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 23.03.2007 р. на підставі ч.6 ст.14, ст.24 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 20 ГПК України залишено без задоволення заяву ВАТ „Тікич” від 21.03.2007 р. №601/14-10-08-1005 про відвід судді Тищенко О.В. від розгляду справи №10/083-07.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2007 р. було задоволено клопотання відповідача від 23.03.2007 р. №2303/06-1, яке надійшло через загальний відділ господарського суду Київської області 26.03.2007 р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався на 24.04.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2007 р. на підставі ст.ст.66, 67 ГПК України, п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову” позивачеві було відмовлено в задоволенні клопотання від 23.03.2007 р. №621/14-10-08-1005 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 11.04.2007 р. було залишено без задоволення заяву ВАТ „Тікич” від 10.04.2007 р. №652/14-10-08-1005 про відвід судді Тищенко О.В. від розгляду справи №10/083-07.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 13.04.2007 р. було продовжено строк вирішення спору по справі №10/083-07 на один місяць до 26.05.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.05.2007 р. у порядку приписів ст.77 ГПК України розгляд справи призначався на 15.05.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2007 р. суд задовольнив спільну заяву представників сторін від 15.05.2007 р. про відкладення розгляду справи №10/083-07 у зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору, розгляд справи відкладався на 19.06.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2007 р. позивачеві було відмовлено у задоволенні клопотань від 10.04.2007 р. №647/14-10-08-1005 та від 23.04.2007 р. №688/14-10-08-1005 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2007 р. у порядку приписів ст. 30 ГПК України було частково задоволено клопотання відповідача №1806/07-3 від 18.06.2007 р., розгляд справи відкладався на 24.07.2007 р. у зв'язку з необхідністю виклику у судове засідання посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.08.2007 р. (колегія у складі суддів: Фаловська І.М., Жук Г.А., Писана Т.О.) було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 19.06.2007 р. у справі №10/083-07.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2007 р. (колегія у складі суддів: Панової І.Ю, Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.,) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” залишено без задоволення, ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.08.2007 р. у справі №10/083-07 залишено без змін.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 07.12.2007 р. було залишено без задоволення заяву ВАТ „Тікич” від 15.08.2007 р. №861/14-10-08-1005 про відвід судді Тищенко О.В. від розгляду справи №10/083-07.

Ухвалою Верховного Суду України від 07.02.2008 р. було відмовлено у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2007 р. №10/083-07.

Ухвалою голови Господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 07.03.2008 р. подальший розгляд справи №10/083-07 був призначений колегіально у складі суддів Тищенко О.В. (головуюча), Маляренка А.В., Антонової В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.03.2008 р. справу №10/083-07 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Тікич” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1811/01 було прийнято до свого провадження колегією суддів господарського суду Київської області: у складі судді Тищенко О.В. (головуюча), суддів Маляренка А.В., Антонової В.М. Розгляд справи призначався на 20.05.2008 р.

У зв'язку з технічними причинами (відсутність електроенергії в приміщенні суду) 20.05.2008 р. судове засідання не відбулось, ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2008 р. розгляд справи відкладався на 09.06.2008 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Черкаської області по справі №1005/8 від 10.02.2000 р. Відкрите акціонерне товариство „Тікич” було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Рішенням виконкому Червонокутської сільської ради №35/8 від 26.08.2004 р. „Про оформлення права власності на комплекс споруд по вул. Заводській, 14, с. Червоний Кут” було вирішено оформити та видати свідоцтво про право власності на комплекс споруд по вул. Заводській, 14, що знаходяться у ВАТ „Тікич”; Жашківському відділенню комунального господарства Черкаського об'єднаного бюро технічної інвентаризації доручалося зареєструвати вищевказаний комплекс споруд (а.с. 22).

Як вбачається із Свідоцтва по право власності на нерухоме майно від 30.08.2004 р., ВАТ „Тікич” належали такі об'єкти: вагова (А) 27,1 кв.м.; гаражі (Б) 439,2 кв.м.; заправка (В) 19,3 кв.м.; гаражі (Г) 596,6 кв.м.; навіс (Д) 238,3 кв.м. за адресою: Черкаська область, Жашківський район, с.Червоний Кут, по вул. Заводській, 14, (а.с. 23).

Постановою господарського суду Черкаської області від 31.10.2006 р. у справі №13/5062А рішення виконкому Червонокутської сільської ради №35/8 від 26.08.2004 р. „Про оформлення права власності на комплекс споруд по вул. Заводській, 14, с. Червоний Кут” було скасовано (а.с. 24).

06.09.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством „Тікич” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” було укладено оспорюваний договір №1811/01 купівлі-продажу активів підприємства банкрута ВАТ „Тікич”, відповідно до якого ВАТ „Тікич” в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Павленка В.І., який діяв на підставі ухвали господарського суду Черкаської області по справі №14-1008/1005 від 27.02.2004 р., зобов'язалося передати ТОВ „Укрпромтех” у власність майно підприємства-банкрута ВАТ „Тікич”, яке знаходилося за адресою: с.Червоний Кут Жашківського району Черкаської області (а.с.19-21).

Згідно з п.1.2 та п.3.1 оспорюваного договору передача майна повинна була відбутися за умов зняття мораторію на примусову реалізацію майна підприємства-банкрута, що мало бути підтверджено наданням відповідачеві довідки Регіонального відділення ФДМУ у Черкаській області про розмір державної частки в статутному фонді підприємства-банкрута (яка повинна бути менш, ніж 25 %) в строк до 01.10.2004 р.

Відповідно до п. 1.3 оспорюваного договору об'єктом купівлі-продажу стало п'ять будівель та споруд на загальну суму 37 101,00 грн., зокрема, вагова (А) 27,1 кв.м. за ціною 343,00 грн.; гаражі (Б) 439,2 кв.м. за ціною 12 654,00 грн.; заправка (В) 19,3 кв.м. за ціною 13,00 грн.; гаражі (Г) 596,6 кв.м. за ціною 20 631,00 грн.; навіс (Д) 238,3 кв.м. за ціною 3 460,00 грн.

Пунктом 12.5 оспорюваного договору встановлювалося, що він підлягав нотаріальному посвідченню після зняття мораторію на примусову реалізацію майна підприємства-банкрута, що мало бути підтверджено наданням відповідачеві довідки Регіонального відділення ФДМУ у Черкаській області про розмір державної частки в статутному фонді підприємства-банкрута (яка повинна бути менш, ніж 25 %) та внесенням відповідачем передоплати в розмірі 37 101,00 грн.

Регіональне відділення Фонду державного майна у Черкаській області у письмових поясненнях від 20.04.2007 р. за №1548/08 вказало на ту обставину, що державний орган приватизації на письмовий запит заявника надає підтвердження права власності на окремі будівлі, споруди та нежитлові приміщення, які передані ним до статутного фонду товариства. Однак, на момент укладення оспорюваного договору №1811/01 від 06.09.2004 р. ВАТ „Тікич” не мав документів про підтвердження права власності проданих за договором об'єктів, а відповідне підтвердження права власності на нерухоме майно, що увійшло до статутного фонду ВАТ „Тікич”, було надане товариству на його запит лише 08.11.2006 р. №4492/01 (а.с.90).

Із змісту повідомлення Червонокутської сільської ради №74 від 18.01.2007 р. випливає, що між відповідачем та Червонокутською сільською радою договір оренди земельної ділянки під придбаними відповідачем спорудами не укладався, документи на відведення земельної не оформлялися; протягом 06.09.2004 р. по 18.01.2007 р. орендна плата за використання землі відповідачем не сплачувалася. (а.с. 81).

Як вбачається із повідомлення Черкаського ГРУ Приватбанку №20-18/4442 від 02.10.2006 р., комітетом кредиторів ВАТ „Тікич”, до складу якого у 2004 р. входили УПФК „Славутич”, Черкаське ГРУ „Приватбанку”, ТОВ АФ „Агробіосинтез”, Асоціація „Кристал”, СП „Райз-Інвест”, рішення про надання згоди на укладення ліквідатором ВАТ „Тікич” –Павленком В.І. 06.09.2004 р. договорів купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ „Тікич” не приймалося; членам вказаного комітету кредиторів та іншим кредиторам ВАТ „Тікич” взагалі було невідомо по укладення будь-яких договорів купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ „Тікич”     (а.с. 25).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Тікич” такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 9.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04.06.2004 р. №04-5/1193 збори кредиторів на час дії процедур банкрутства обирають комітет кредиторів у складі не більше 7 осіб для оперативного та кваліфікованого представництва інтересів усіх кредиторів у справі та вирішення питань щодо введення тих чи інших процедур банкрутства, контролю за діяльністю арбітражного керуючого, надання згоди щодо укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є зацікавленість, та здійснення інших дій, передбачених Законом.

Оглянувши матеріали справи №10/010-07 господарського суду Київської області, зокрема, т. 2 а.с. 66 –68, колегія суддів встановила, що 18.02.2004 р. рішенням зборів кредиторів ВАТ „Тікич” було припинено повноваження незаконно обраного комітету кредиторів на засіданні уповноважених представників кредиторів від 11.07.1001 р., вдруге затверджено обраний 10.09.1998 р. склад комітету комітет кредиторів ВАТ „Тікич” у складі Черкаської філії КБ „Приватбанк”, ТОВ АВФ „Агробіосинтез”, Український промислово-фінансовий концерн „Славутич”, Національна асоціація цукровиків України „Укрцукор” – „Кристал”, СП „Райз-інвест”.

З матеріалів справи №10/010-07 господарського суду Київської області також вбачається, що комітет кредиторів ВАТ «Тікич»у складі СВК «Прогрес», ДП «Уманські тепломережі», Жашківське відділення ПФ України, СТОВ «Тинівка», Регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, який надав право ліквідатору реалізовувати майно банкрута, обрано на засіданні уповноважених представників кредиторів по справі №08/1005 про банкрутство ВАТ «Тікич»11.07.2001 р. (т. 1 а.с. 51 –52).

Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Водночас суд вправі давати оцінку таким рішенням відповідно до вимог статті 43 ГПК України та брати їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству (п. 9.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. №04-5/1193).

Статтею 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»також встановлено, що збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Колегія суддів зазначає, що рішення органу конкурсного управління (загальних зборів, комітету кредиторів), створеного в порушення встановленого Законом порядку, не може тягнути за собою правові наслідки для учасників справи про банкрутство.

Перелік конкурсних кредиторів ВАТ «Тікич»наведено в постанові Арбітражного суду Черкаської області від 10.02.2000 р. у справі №08/1005 (т.1 а.с. 194 справи №10/010-07 господарського суду Київської області).

Згідно з ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункту 9.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. №04-5/1193 членами комітету кредиторів є окремі кредитори, внесені до реєстру вимог кредиторів.

Судом встановлено, що до складу комітету кредиторів, обраного  рішенням уповноважених представників кредиторів по справі №08/1005 про банкрутство ВАТ «Тікич»11.07.2001 р., ввійшов представник Регіонального відділення Фонду державного майна України в Черкаській області, який взагалі не є кредитором ВАТ «Тікич».

За таких обставин суд приходить до висновку, що засідання уповноважених представників кредиторів по справі №08/1005 про банкрутство ВАТ «Тікич»11.07.2001 р. не були правомочними зборами кредиторів ВАТ «Тікич», повноважень переобирати склад комітету кредиторів банкрута не мали, а усі прийняті ними рішення (включно рішення про обрання нового складу комітету кредиторів ВАТ «Тікич», обрання голови комітету кредиторів ВАТ «Тікич», надання дозволу ліквідатору на продаж майна банкрута без проведення аукціону та минуючи біржу напряму) є незаконними та не могли породжувати жодних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається виключно в порядку, передбаченому розділом ІІІ даного Закону.

Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»на ліквідатора покладено обов'язки забезпечення збереження майна банкрута, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором на відкритих торгах по завершенню проведення інвентаризації та оцінки майна, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Судом встановлено, що прямий продаж майна банкрута Товариству з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” повноважним складом комітету кредиторів ВАТ «Тікич», обраним рішенням зборів кредиторів ВАТ «Тікич»від 10.09.1998 р. та 18.02.2004 р., не узгоджувався.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено обов'язок ліквідатора незалежно від визначеного комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута забезпечити через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна, склад, умови та строки придбання майна.

В тому випадку, якщо після публікації оголошення надійшло дві або більше пропозиції щодо придбання майна банкрута ліквідатор зобов'язаний проводити конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Статтею 10 зазначеного Закону визначений порядок опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, зміст оголошення.

Додаткові вимоги до оголошення про продаж майна банкрута, що має податковий борг, було визначено у п. 2.4 Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства (затвердженого наказом Міністерства економіки України від 07.06.2001 р. №123 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2001 р. за №536/5727).

Судом встановлено, що ліквідатором Павленком В.І. не публікувалось оголошення про продаж майна банкрута, що було предметом оспорюваного договору, в порушення зазначених вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Матеріали справи, зокрема, постанова Арбітражного суду Черкаської області від 10.02.2000 р. у справі №08/1005 про визнання ВАТ «Тікич»банкрутом, свідчать, що одним з конкурсних кредиторів ВАТ «Тікич»було ДПІ у Жашківському районі з сумою кредиторських вимог 1852548 грн. (т.1 а.с. 194)

В силу приписів п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону. При цьому, порядок продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника визначається державною госпрозрахунковою установою України з питань банкрутства.

Порядок продажу активів платника податків, який має податковий борг, у ході провадження у справі про банкрутство такого боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з урахуванням вимог законодавства з питань приватизації державного майна, був визначений на момент укладення оспорюваного договору наказом Міністерства економіки України від 07.06.2001 р. №123 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2001 р. за №536/5727.

Пунктом 1.3 Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства було встановлено, що продаж активів такого платника податків може здійснюватися у формі відкритих торгів, публічних торгів (аукціону) або конкурсу, якщо в них беруть участь не менше двох учасників. Активи, не продані на перших торгах, конкурсі, можуть виставлятися на повторні торги, конкурс. Якщо на торги, конкурс з продажу активів платника податків надійшла заява лише від одного учасника, то такі активи можуть бути продані за згодою боржника, комітету кредиторів на підставі договору купівлі-продажу без проведення торгів, конкурсу безпосередньо цьому учаснику за умови забезпечення ним реалізації визначених умов продажу.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ліквідатором ВАТ «Тікич»Павленком В.І. при продажу майна порушені вимоги ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача щодо максимально повного задоволення вимог кредиторів шляхом реалізації майна банкрута в порядку, встановленому даним Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, договір купівлі-продажу майна ВАТ «Тікич», укладений 06.09.2004 р. ліквідатором Павленком В.І. від імені ВАТ «Тікич»з відповідачем в порушення встановленого ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку, є нікчемним правочином.

Позов про визнання недійсним правочину, який є недійсним (нікчемним) в силу закону, може бути пред'явлений та підлягає задоволенню, якщо відповідач оспорює недійсність (нікчемність) правочину або посилається на виникнення у нього прав на підставі даного правочину.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що порушення справи про банкрутство ВАТ «Тікич»зумовлює зміни в правосуб'єктності боржника та у компетенції його органів управління. Визнання підприємства банкрутом та введення процедури ліквідації господарським судом передбачає особливий порядок продажу ліквідаційної маси банкрута з дотриманням вимог встановлених, зокрема, ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Судом встановлено, що оголошення про визнання господарським судом Черкаської області ВАТ «Тікич»банкрутом було опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр»№64 –65 за 04.04.1998 р.

За таких обставин та, виходячи зі змісту оспорюваного договору, суд приходить висновку, що відповідач після публікації оголошення про визнання позивача банкрутом на підставі ухвали Арбітражного суду Черкаської області від 10.02.2000 р. у справі №08/1005 знав про особливості порядку продажу майна ВАТ «Тікич»(зокрема, необхідність погодження з комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна).

Таким чином, відповідач не може визнаватися добросовісним набувачем майна за оспорюваним договором купівлі-продажу згідно з ст. 388 ЦК України.

Судом також відхиляються як безпідставні посилання відповідача на протокол зборів комітету кредиторі ВАТ «Тікич»від 03.09.2004 р. та укладення попереднього договору купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»від 19.11.2003 р. №1811/01, оскільки, як вказувалось вище, повноважним складом комітету кредиторів не приймалось рішення про здійснення викупу майна боржника ТОВ „Укрпромтех”, а реалізація майна відповідачу без проведення відкритих торгів суперечила п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та чинному на той час Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства (затвердженого наказом Міністерства економіки України від 07.06.2001 р. №123 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2001 р. за №536/5727).

Тому ліквідатор ВАТ «Тікич»Гриб В.А., укладаючи від імені ВАТ «Тікич»з ТОВ „Укрпромтех” попередній договір купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»від 19.11.2003 р. №1811/01, не міг у договірному порядку змінювати встановлений ст. 30 Закону про банкрутство, п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», наказом Міністерства економіки України від 07.06.2001 р. №123 порядок реалізації майна банкрута, який до того ж мав податковий борг.

У судовому засіданні 09.06.2008 р. представник Черкаського ГРУ «Приватбанк»Зборовська С.Є. як голова комітету кредиторів ВАТ «Тікич»заперечила факт скликання комітету кредиторів ВАТ «Тікич»03.09.2004 р.

Приймаючи це до уваги, а також те, що надання згоди на нотаріальне посвідчення документів, пов'язаних з передачею ТОВ „Укрпромтех” у власність будівель та споруд, за які було сплачено грошові кошти, згідно експертної оцінки, у вигляді попередньої оплати, не може розглядатись судом як погодження комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна, суд відхиляє протокол зборів комітету кредиторі ВАТ «Тікич»від 03.09.2004 р. в якості допустимого доказу затвердження комітетом кредиторів ВАТ «Тікич»прямого продажу майна банкрута відповідачу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 82 –85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Тікич” задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір №1811/01 купівлі-продажу активів підприємства-банкрута Відкритого акціонерного товариства „Тікич”, укладений 06.09.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством „Тікич” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех”, що посвідчений 06.09.2004 р. приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. та зареєстрований у реєстрі за №2743.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромтех” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 25, к. 48; п/р 26004053102076 у Вишнівському відділенні КРУ ПриватБанку, МФО 321842; код ЄДРПОУ 32739890) на користь Відкритого акціонерного товариства „Тікич” (19225, Черкаська область, Жашківський район, с. Червоний Кут, п/р 26001300145 у Відділенні Ощадбанку №2980 м. Жашків, МФО 354541, код ЄДРПОУ 00373623) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень) витрат по сплаті державного мита, 118,00 (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 ГПК України.

Головуючий суддяО.В. Тищенко

СуддяВ.М. Антонова

СуддяА.В. Маляренко