Рішення

від 29.05.2008 по справі 15/158-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/158-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.05.2008                                                                Справа №  15/158-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат", м.Звенигородка Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виста", м.Херсон  

про   стягнення 47084 грн. 06 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

          Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за відпущену відповідачу по договору дистрибуції №24 від 01.03.07р. молочну продукцію в сумі 43920грн.02коп., 2002 грн. пені за прострочку платежу, 832грн.57коп. збитків від інфляції та 328грн.72коп. - 3% річних за користування чужими коштами.

          Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

          Відповідач позов визнав частково на підставі того, що на день розгляду справи сума основного боргу позивачу перерахована у повному обсязі та просить залишити позов без розгляду.

          Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

          Зважаючи на те, що в матеріалах справи є всі необхідні для її розгляду докази, справа розглядається за відсутності представників сторін.

          Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

          01.03.07р. між позивачем та відповідачем укладений договір дистрибуції №24, відповідно до п.1 якого підприємство, позивач по справі, зобов'язується продати, а дистриб'ютор, відповідач по справі, прийняти оплатити та провести реалізацію молочної продукції на умовах та в строки передбачені договором. Вид, асортимент та кількість продукції зазначається в накладних документах, що є невід'ємною  частиною договору.

          На виконання умов договору позивач за період з 01.03.07р. по 25.02.08р. продав відповідачу молочну продукцію в асортименті, по накладних (№№1299, №1624, 1625, 5392, 5393, 5394, 5395, 5922, 5923, 7102, 7103, 7104, 7105, 7225, 7226 згідно картки клієнта та на підставі довіреностей №№175066, 175071, 729727, 729732, 729741, 729744) на суму 205 602,30 грн.

          Згідно ст.4.5 викладеної в договорі дистрибуції на продаж продукції №24 від 01.03.07р. - розрахунок за продукцію відповідач мав провести не пізніше 18 календарних днів з моменту отримання продукції. Датою отримання продукції вважається дата зазначена в накладних документах. За період з 01.03.07р. по 18.01.08р. включно, відповідач провів часткову оплату отриманого товару на суму 153852,18грн. (картка клієнта) часткове повернення товару згідно накладних №3803 від 14.06.2007р., №6067 від 17.09.2007р., №6250 від 19.09.2007р. на загальну суму 7830,10грн. як такого, який не відповідав якісним вимогам договору дистрибуції на продаж продукції №24 від 01.03.07р.

          Згідно акту звірки розрахунків борг відповідача по оплаті товару складає 43920грн.02коп.

          Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.  

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          На день розгляду справи відповідач суму основного боргу перерахував позивачу, що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.08р. по 25.03.08р. Із цього акту вбачається, що станом на 07.03.08р. залишок боргу складає 120грн.02коп., а тому провадження у справі відносно суми 43800грн.  припиняється, а сума 120грн.02коп. підлягає стягненню.

          Позивачем також пред'явлено до стягнення 2002грн.75коп. пені за прострочку платежу. Відповідно до п.7.2 договору №24 від 01.03.07р. за порушення строків розрахунків, передбачених п.4.5 договору дистриб'ютор сплачує підприємству пеню у розмірі 1% від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки. Із п.4.5 договору вбачається, що відповідач повинен був здійснювати оплату отриманого товару  не пізніше  18 календарних днів з дати отримання продукції. Датою отримання продукції вважається дата зазначена в накладних відповідач цей обов'язок не виконав.

          Згідно ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ст.237 ГК України підставою для застосування    оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

              Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. За таких умов позивач вправі вимагати сплати відповідачем пені за прострочку платежів у розмірі, передбаченому договором. Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2002грн.75коп. та підлягає стягненню.

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позивача збитки від інфляції складають 832грн.52коп. та підлягають стягненню. 3% річних складають 328грн.72коп. та підлягають стягненню.

          Щодо твердження відповідача, що у позивача відсутні до нього будь- які претензії документально не підтверджено. Заява позивача про відмову від позову на адресу господарського суду не надходила.

          За таких умов позов підлягає частковому задоволенню.

          Керуючись п.1.1. ст.80, ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити  частково.

          2.Стягнути з ТОВ "Віста", м.Херсон, вул.Нафтовиків, 56, р/рахунок 26006042178700 в АКІБ "Укрсіббанк", МФО - 351005, код 31047723 на користь ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат", м.Звенигородка, Черкаської області, вул.Карла Маркса, 35-а, р/рахунок 260013916 у Звенигородському відділенні "Райффайзен банк Аваль", МФО 354411, код  ЄДРПОУ 00447818 - 120грн.02коп. основного боргу, 2002грн.75коп. пені, 832грн.52коп. збитків від інфляції та 3% річних в сумі 328грн.72коп., 102грн. на відшкодування державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ, всього - 3504 грн. 07 коп.

          3.По відношенню до суми 43800грн. провадження у справі припинити.

          4.Повернути позивачу із державного бюджету 368грн. державного мита, сплаченого по платіжному дорученню № 583 від 20.02.08р. Видати довідку.

          5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          6.Рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                      З.В. Клепай