Рішення

від 03.06.2008 по справі 17/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  03.06.08                                                                                                         Справа № 17/77

Суддя У.Ділай,  розглянувши справу

За позовом:  ТзОВ “Топенерго”, м.Шахтарськ

до відповідача 1: Відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, м.Дрогобич

до відповідача-2:Головного управління державного казначейства України у Львівській області   ( Львівського територіального відділу Державного Казначейства України), м. Львів   

до відповідача  3: Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів        

про стягнення 199 147,54 грн.

за участю представників:

від позивача:   явка не забезпечена

від відповідача-1:   Хомич Р.С. –заст начальника

від відповідача-2 : Ожибко П.І.- зав. юр. сектору, Сивик В.М.- гол. спеціаліст

від відповідача-3 : Перетятько М.В.- гол. спеціаліст

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст.20,22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ “Топенерго” м.Шахтарськ до Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції м.Дрогобич, Головного управління державного казначейства України у Львівській області ( Львівського територіального відділу Державного Казначейства України), м. Львів про стягнення 199 147,54грн. збитків нанесених шляхом бездіяльності відповідача-1.

Ухвалою суду від 11.03.08р. позовна заява прийнята до провадження. З підстав викладених в Ухвалах суду від 17.04.08р. та 15.05.08р. розгляд матеріалів справи відкладався.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 17.04.08р. до участі у справі в якості відповідача-3 залучено Головне управління юстиції у Львівській області.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд матеріалів справи без участі його представника.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідач-2 надав суду пояснення №13-11-01/1845 від 07.04.08р. в якому вказує , що діями Головного управління не спричинено виникнення вказаного спору та не завдано жодної шкоди позивачу, тому просить суд визнати Головне управління державного казначейства України у Львівській області неналежним відповідачем по справі.

Окрім того, представник ГУДК України у Львівській області вказав, що Відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції має відкритий лише депозитний рахунок, а здійснення усіх видатків проводиться через Головне управління юстиції у Львівській області, оскільки для органів юстиції області запроваджена централізована бухгалтерія.

Відповідач- 3 письмових заперечень по суті позовних вимог суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено:

11.07.06р. рішенням господарського суду Львівської області по справі №4/776-23/119 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Полонина»на ко ристь товариства з обмеженою відповідальністю «Топенерго»197082,99 грн. заборго ваності за поставлене вугілля, 1 970,83 грн. державного мита, 93,72 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього на суму 199 147,54 грн. 21 липня 2006р. рішення набрало чинності та на його виконання було видано наказ.

13.09.06р. наказ Господарського суду Львівської області №4/776-23/119 від 21.07.2006р. було прийнято на виконання державною виконавчою службою у Дрогобицькому районі Львівської області. На підставі заяви про примусове виконання виконавчий документ було прийнято в провадження та 14.09.06р. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначається в позовній заяві, станом на час подання вказаної позовної заяви 25.02.2008р. державною виконав чою службою у Дрогобицькому районі Львівської області наказ Господарського суду Львівської області по справі №4/776-23/119 про стягнення з ТзОВ «Полонина»на користь ТзОВ «Топенерго»197082,99 грн. заборгованості за поставлене вугілля, 1970,83 грн. держав ного мита, 93,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не виконано.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.07р. по справі №4/776-23/119 за скаргою ТзОВ «Топенерго»до державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області “Про визнання факту бездіяльності державної виконавчої служби щодо стягнення з ТзОВ «Полонина»на користь ТзОВ «Топенерго»заборгованості за поставлене вугілля, та судових витрат по справі” було визнано бездіяльність державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області при виконанні наказу Господарського суду №4/776-23/119 виданого 21.07.06р. на примусове виконання рішення у справі №4/776-23/119 незаконною за період часу з 25.09.06 р. до 29.11.06р. та з 22.12.06р. по 04.04.07р.

Постановою Львівського Апеляційного Господарського суду від 31.01.08р. справі №4/776-23/119 у задоволенні апеляційної скарги відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.09.07 р. було відмовлено, Ухвала Господарського суду від 25.09.07 р. залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Вказаними вище процесуальними документами (Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.07р. по справі №4/776-23/119 та Постановою Львівського Апеляційного Господарського суду від 31.01.08р. справі №4/776-23/119) встановлено, що 14.09.06р. на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 21.07.06р. №4/776-23/119 державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження . Вказаною постановою було встановлено строк для добровільного виконання наказу суду в термін до 19.09.06р. та попереджено боржника, що у випадку невиконання рішення у наданий строк його виконання відбудеться у примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору та витрат, пов”язаних з проведенням виконавчих дій згідно зі статтями 24,26 Закону України “Про виконавче провадження”.

ТзОВ “Полонина” в добровільному порядку наказ суду не виконало.

Відповідно до ч.6 ст.30 Закону України “Про виконавче провадження”, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення , державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем були здійснені заходи щодо виявлення майна боржника. Однак, рухомого чи нерухомого майна зареєстрованого за боржником не виявлено, що підтверджується повідомленням №2013 від 03.10.06р. Дрогобицького МБТІ та ЕО, повідомленням №1753 від 03.10.06р. другого міжрайонного відділу ДАІ при УМВСУ у Львівській області, повідомленням №39Ю від 22.03.07р. Львівської регіональної філії центру державного земельного кадастру Дрогобицького міського відділу.

29.11.06р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Вказану постанову було скеровано на виконання в банки в яких відкриті рахунки боржника, згідно довідки ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області в тому числі в АКІБ “УкрСиббанк”, який повернув дану постанову без виконання в зв”язку з порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій.

26.03.07р. державним виконавцем складено акт , що ТзОВ “Полонина” виробничою діяльністю не займається , готової продукції на території не виявлено , згідно касової книги ТзОВ “Полонина” залишок коштів станом на 23.03.07р. відсутній, основні засоби та товарно-матеріальні цінності на балансі відсутні.

04.04.07р. державний виконавець ВДВС Дрогобицького МРУЮ звернувся з поданням до Дрогобицького міськрайонного суду про винесення ухвали про звернення стягнення на кошти боржника ТзОВ “Полонина”. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.05.07р. звернено стягнення на кошти ТзОВ”Полонина”.

21.05.07р. ВДВС повторно звернувся до ДПІ у Дрогобицькому районі за інформацією про відкриті рахунки в установах банків боржника.

21.05.07р. старшим державним виконавцем повторно винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано на виконання в банки, в яких відкриті рахунки боржника.

Згідно ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно божника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах дипозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника , що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до ст.63 Закону готівка в національній та іноземній валюті , яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника- юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника- юридичної особи.

Як встановлено Постановою Львівського Апеляційного Господарського суду від 31.01.08р. справі №4/776-23/119 на поточному рахунку боржника у АКІБ “УкрСиббанк” за період з 01.12.06р. по 01.04.07р. були кошти, що підтверджується платіжними дорученнями поданими на вимогу суду ДТГО “Львівська залізниця” та виписками про рух коштів на поточному рахунку боржника.

Таким чином вказаними вище судовими документами доведено факт бездіяльності відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області по виконанню наказу Господарського суду №4/776-23/119 виданого 21.07.2006р. на при мусове виконання рішення у справі №4/776-23/119 незаконною за період часу з 25.09.2006 року до 29.11.2006року та з 22.12.2006 року по 04.04.2007р.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов”язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 25 Закону визначені строки здійснення виконавчого провадження , згідно яких державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку. Державний виконавець зобов”язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру- у двомісячний строк.

Як зазначалось вище Постанова про відкриття виконавчого провадження по наказу Господарського суду Львівської області від 21.07.06р. №4/776-23/119 винесено 14.09.06р. На час винесення даного рішення вказаний наказ суду не виконано.

Статтею 86 Закону України «Про виконавче провадження»перебачено, що Стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Статтею 1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала.

Під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага. Зменшення чи втрата майна тягне за собою відшкодування майнової шкоди в натурі або у вигляді збитків ( ст.1192 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:витрати, яких особа зазнала у зв”язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено( упущена вигода).

Статею 11 Закону України «Про державну виконавчу службу»передбачено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

П. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року №14 передбачено, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.96р. , суди мають суворо додержуватись передбаченого ст.56 Конституції України права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов”язковість рішень суду.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов”язковими до виконання на всій її території усіма без винятку органами державної влади. Посадовими особами , які повинні виконувати судові рішення, є , зокрема, державні виконавці. У разі невиконання судових рішень суди мають піддавати винних у цьому осіб встановленій законом відповідальності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.07р. по справі №4/776-23/119 та Постановою Львівського Апеляційного Господарського суду від 31.01.08р. справі №4/776-23/119 визнано бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького Міськрайонного управління юстиції , м.Дрогобич при виконанні наказу Господарського суду №4/776-23/119 від 21.07.06р. незаконною за період часу з 25.09.06р. по 29.11.06р. та з 22.12.06р. по 04.04.07р. Отже, з вини відповідача-1 позивач поніс матеріальні збитки, які відповідно до вимог чинного законодавства підлягають відшкодуванню.

Відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції було порушено право позивача мирно володіти своїм майном, яке передбачено ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року в якій зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

           В п. 41 Рішення Європейського суду з прав людини по справі № 59498/00 “Бурдов проти Росії” зазначено, що не виконавши рішення суду органи влади перешкодили заявникові одержати гроші, які він підставно очікував одержати. Отже, не виконавши рішення господарського суду Львівської області від 11.07.2006р. по справі № 4/776-23/119, Відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції перешкодив позивачу одержати грошові кошти, що були присуджені на його користь рішенням суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вищий господарський суд України в п.2 інформаційного листа від 18.11.03 р. № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»повідомив, що:

«Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як у випадках порушення зобов”язання за договором, так і за зобов”язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідачі заперечень по суті позовних вимог суду не надали.

З врахуванням наведеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ “Топенерго” м. Шахтарськ є підставними, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що у Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького Міськрайонного управління юстиції не має відкритих рахунків, з яких можливе стягнення боргу і те, що усі його видатки здійснюються чезез Головне управління юстиції у Львівській області, заборгованість відповідача 1 перед ТзОВ “Топенерго” підлягає до стягнення з рахунку, Головного управлінням юстиції у Львівській області, який призначений для забезпечення функціонування Дрогобицького міськрайонного управління юстиції в частині коштів, що стосуються захищених статей видатків.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покласти на винну сторону , відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 2, 4-3, 12, 33, 34, 36, 38, 43, 44, 49, 69, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити

2.          Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 січня, 37. Код ЄДРПОУ 35019539), Головного управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1. ЗКПО 34942940) через Головне управління державного казначейства України у Львівській області (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 18.) на користь ТзОВ “Топенерго” (86211, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Леніна, 20. Р/р № 26005301583 у ВОБ № 6687 м..Шахтарськ, МФО 394352, код ЄДРПОУ 31227026) 199 147,54 грн. збитків; 1 991,48 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення оформлено згідно з ст.ст. 84, 85 ГПК України та підписано 27.06.2008р.

Суддя