Постанова

від 06.06.2008 по справі а15/167-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А15/167-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" червня 2008 р.                                                             Справа № А15/167-08

за позовомПрокурора Рокитнянського району Київської області, Київська обл., смт. Рокитне, в інтересах держави в особі Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,          м. Київ  

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестпродукт», Київська обл., смт. Рокитне

предмет адміністративного позовустягнення 16122,00 грн.

Головуючий суддя              Рябцева О.О.

секретар судового засідання        Совенко Д.В.

Представники:

позивачаКотова Н.І. (дов. № 03-248/473 від 16.05.2008 р.);

відповідачаНе з'явився;

прокурорНе з'явився;

Обставини справи:

Прокурор Рокитнянського району Київської області (далі-Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроігвестпродукт»(далі-відповідач) про стягнення 16122,00 грн., з яких 14475,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2006 році нормативу, передбаченого ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон) на підприємстві відповідача та 1647,00 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Звертаючись з даним позовом в інтересах держави прокурор зазначає, що неперерахування відповідачем сум заборгованості позивачу як органу, який здійснює функції держави щодо соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів, завдається шкода, оскільки несвоєчасне перерахування відповідних коштів до Фонду може призвести до затримок фінансування заходів, пов'язаних з реалізацією конституційних прав інвалідів на соціальний захист.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі № А15/167-08, розгляд справи призначений на 16.05.2008 р.

Ухвалою суду від 14.04.2008 р. зобов'язано відповідача надати господарському суду докази стосовно здійснення будь-яких заходів щодо створення робочих місць для інвалідів у межах визначеного Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу та інформування державної служби зайнятості (форма 3 ПН), місцевих органів соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для інвалідів, а також інформування останніх про вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватись праця інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2008 р. підтримав позовні вимоги.

Прокурор та представник відповідача в судове засідання 16.05.2008 р. не з'явилися, відповідач документи витребувані ухвалою суду від 14.04.2008 р., а саме: докази стосовно здійснення будь-яких заходів щодо створення робочих місць для інвалідів у межах визначеного Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу та інформування державної служби зайнятості (форма 3 ПН), місцевих органів соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для інвалідів, а також інформування останніх про вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватись праця інвалідів, до суду не надіслав; відповідач та прокурор про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи було відкладено на 06.06.2008 р., про що на адресу прокурора та  відповідача було надіслано повістки про виклик від 16.05.2008 р.

19.05.2008 р. до суду від відповідача надійшов відзив № 28 від 06.04.2008 р. на адміністративний позов, в якому відповідач повідомив суд про часткову сплату адміністративно-господарських санкцій у сумі 1000,00 грн., заперечував проти стягнення пені та просив суд розглядати справу без участі його представника. В підтвердження часткової сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачем до відзиву доданий примірник платіжного доручення № 781 від 03.03.2008 р. у сумі 1000,00 грн.

05.06.2008 р. до суду від відповідача надійшов відзив № 36 від 29.05.2008 р., в якому відповідач повідомив суд про сплату 13475,00 грн. адміністративно господарських санкцій та просив суд розглядати справу без участі його представника. В підтвердження сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачем до відзиву додане платіжне доручення № 899 від 19.05.2008 р. на суму 13474,00 грн. з призначенням платежу «Платежі до фонду соцзахисту  інвалідів за 2006 р.».

Прокурор та представник відповідача в судове засідання 06.06.2008 р. не з'явилися, прокурор про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2008 р. підтвердив сплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14475,00 грн. та просив стягнути з відповідача пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1647,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, визначено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Здійснювати же зазначений контроль неможливо без стягнення Фондом соціального захисту інвалідів (його територіальними відділеннями) штрафних санкцій з підприємств, установ і організацій.  

З огляду на наведене Фонд соціального захисту інвалідів та його територіальні відділення мають право на звернення до господарських судів з позовами про стягнення відповідних адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями інвалідів.

Згідно з частиною 1 статті 19 згаданого Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 20 цього Закону передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як вбачається з позовної заяви, згідно з даними Державної статистичної звітності за 2006 рік (Ф №10-П1), наданої відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2006 р. становила 154 чоловіка, отже відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідачу встановлено  норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % від середньої облікової чисельності працюючих, що становить 6 чоловік. Фактично відповідачем працевлаштовано 3 інваліди, що підтверджено звітом відповідача за 2006 рік (Ф №10-П1), чим порушено ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Враховуючи, що відповідачем не працевлаштовано трьох інвалідів, а середньорічна заробітна плата на його підприємстві становить 4825,00 грн., що підтверджено статистичним звітом відповідача за 2006 рік (Ф №10-П1), адміністративно-господарські санкції розраховуються виходячи з середньої річної заробітної плати і становлять 14475,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в рахунок сплати адміністративно-господарських санкцій, платіжними дорученням № 781 від 03.03.2008 р. на суму 1000,00 грн. та № 899 від 19.05.2008 р. на суму 13475,00 грн. сплачено 14475,00 грн., отже, в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14475,00 грн. сторони досягли примиренню, а тому провадження у справі в цій частині позову підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1647,00 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за  собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 4 статті 20 Закону України  „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що адміністративно-господарські санкції  розраховуються та сплачуються підприємствами, установами,  організаціями, у тому числі  підприємствами,   організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в   частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому  відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього  Закону. При  цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом,  не застосовуються   строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Пеня у сумі 1647,00 грн. нарахована позивачем за період з 16.04.2007 р. по 27.03.2008 р. від суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14475,00 грн. Проте, як встановлено судом, оскільки 03.03.2008 р. відповідачем частково сплачено адміністративно господарські санкцій у розмірі 1000,00 грн., тобто, терміни сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14475,00 грн. порушені відповідачем на 322 дня та у розмірі 13475,00 грн. на 24 дня, отже, згідно з вірним арифметичним розрахунком з відповідача підлягає стягненню 1542,09 грн. пені, яка нарахована за період з 16.04.2007 р. по 27.03.2008 р. з урахуванням часткової сплати відповідачем 03.03.2008 р. адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1542,09 грн.  пені.    

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, п. 3 ч. 1 ст. 157, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестпродукт»(09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул.. Вокзальна, 62, код 32792179) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, код 19023989) 1542,09 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок дві грн. 09коп.) пені.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 14475,00 грн. адміністративно-господарських санкцій.

4. В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.   

Суддя                                                                                             Рябцева О.О.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –13.06.2008 року.