Рішення

від 28.09.2011 по справі 5010/1566/2011-6/54-27/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/1566/2011-6/54-27/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 р.   Справа № 5010/1566/2011-6/54-27/96   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Михайлишин В. В.,

при секретарі судового засідання Осудар І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Державного підприємства "Підприємство коломийської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (№ 41) (вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250) в особі Філії підприємства Коломийської виправної колонії № 41 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області, (вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Княждвірське" (вул. Шевченка, 202, с. Княждвір, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78294)

про стягнення заборгованості у розмірі 9 125, 40 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явилися.

Від відповідача: не з'явилися.

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Підприємство коломийської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (№ 41) в особі Філії підприємства Коломийської виправної колонії № 41 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області звернулось до господарського суду івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Княждвірське" заборгованості у розмірі 9 125, 40 гривень.  

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі, а саме 102, 00 гривень сплаченого державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовано порушенням з боку відповідача зобов'язань щодо повернення коштів за недопоставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 9 125, 40  гривень.

Ухвалою суду від 08.08.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 18.08.2011 року.

Ухвалами суду від 18.08.2011 року та 31.08.2011 року розгляд справи відкладався на 31.08.2011 року та 28.09.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив до суду лист № 7538/11-свх від 12.09.2011 року, в якому вказує на те, що позов підтримує в повному обсязі та просить розглянути спір без участі повноважного представника.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'являвся, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.                              

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представника позивача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку,  заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

На підставі платіжних доручень позивач сплатив відповідачу кошти, як передоплату за товар на загальну суму 67 220, 40 гривень. Зокрема згідно платіжних доручень: № 145 від 24.09.2008 року на суму 37 176, 00 гривень, № 79 від 04.11.2008 року на суму 4 560, 00 гривень, № 81 від 06.11.2008 року на суму 4 560, 00 гривень, № 118 від 18.11.2008 року на суму 20 924, 40 гривень.

Згідно видаткових накладних: № РН-0000004 від 30.09.2008 року на суму 16 831, 20 гривень, № РН-0005 від 13.10.2008 року на суму 20 344, 80 гривень, № РН-0006 від 11.11.2008 року на суму 4 560, 00гривень; накладних: № 2 від 28.11.2008 року на суму             7 068, 00 гривень, № 17 від 31.03.2009 року на суму 7 353, 00 гривень, № 1 від 09.04.2009 року на суму 1 938, 00 гривень, відповідач поставив позивачу товар на суму 58 095, 00 гривень.

Отже, відповідачем недопоставлено товару позивачу на суму 9 125, 40 гривень.

Матеріали справи містять акт звірки розрахунків складений представниками сторін 15.12.2010 року (аркуш справи 18), який підтверджує факт наявності саме такої заборгованості.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів в сумі 9 125, 40 гривень (претензія № 14/1-1330 від 04.04.2011 року). Факт направлення претензії на адресу ТзОВ "Княждвірське" підтверджує реєстр відправлень від 07.04.2011 року. Відповідач відповіді на претензію не подав, кошти не повернув.

Суд вважає вимогу позивача обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку між сторонами в усній формі укладено договір купівлі-продажу товару. Сторони домовились що передача товару здійснюватиметься після внесення покупцем передоплати.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено наступне: якщо  продавець  передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Як вказує ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо  строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що відповідачем поставлено товар на суму меншу, а ніж та, яка сплачена йому позивачем як передоплата. Відповідно, на підставі наведених вище норм Закону  кошти в сумі 9 125, 40 гривень підлягають поверненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 205, 526, 530, 670, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Державного підприємства "Підприємство коломийської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (№ 41) (вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250) в особі Філії підприємства Коломийської виправної колонії № 41 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Княждвірське" (вул. Шевченка, 202, с. Княждвір, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78294) про стягнення заборгованості у розмірі 9 125, 40 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Княждвірське" (вул. Шевченка, 202, с. Княждвір, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78294; ідентифікаційний код: 34960823) на користь Державного підприємства "Підприємство коломийської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області (№ 41) (вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250; ідентифікаційний код: 08680135) в особі Філії підприємства Коломийської виправної колонії № 41 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Івано-Франківській області, (вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250; ідентифікаційний код: 26054708) - 9 125, 40 гривень (дев'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень сорок копійок) - заборгованості, а також 102, 00 гривні (сто дві гривні) - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                  Михайлишин В.В.

                                                            Повне рішення складено 28.09.2011 року   

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"