Рішення

від 25.06.2008 по справі 17/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  25.06.08                                                                                                         Справа № 17/99

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ “Гнідавський цукровий завод”,  м. Луцьк

до відповідача: Селянського фермерського господарства “Маяк”, с. Лешнів

про стягнення 21 560,45 грн

Представники

Від позивача: Мартинчук О.В. –представник

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

Ухвалою суду від 25.04.2008р. порушено провадження у справі за позовом ВАТ “Гнідавський цукровий завод”,  м. Луцьк до Селянського фермерського господарства “Маяк”, с. Лешнів про стягнення 21 560,45 грн. та призначено до розгляду на 27.05.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 27.05.2008р. та 12.06.2008р. розгляд матеріалів справи відкладався.

В судовому засіданні 12.06.2008р. представник позивача подав суду Уточнення розміру позовних вимог № 828 від 11.06.2008р., відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 6 427,84 грн. боргу, 1 285,56 грн. штрафу, 5 913,76 грн. пені, 1 516,96 грн. інфляційних, 153,20 грн. 3 % річних, всього 15 297,32 грн.

25.06.2008р.представник ВАТ “Гнідавський цукровий завод” позовні вимоги підтримав

Відповідач явку представника в судові засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце судового засідання.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

12.04.2006р. між сторонами у справі укладено Договір № 32/06/цб щодо вирощування та закупівлі цукрових буряків для виробництва цукру квоти “А”, відповідно до умов якого сторони брали на себе двосторонні зобов'язання щодо вирощування, транспортування, приймання і переробки цукрових буряків та взаєморозрахунків за здану продукцію протягом сезону бурякопереробки 2006р.

На виконання договірних зобов'язань позивач здійснив часткову передоплату цукрових буряків у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням                             № 1160 від 28.04.2006р.

Протягом сезону 2006р. відповідач передав позивачу цукрових буряків на загальну суму 3 072,16 грн.

Як вбачається із матеріалів справи на погашення кредиту відповідач повернув позивачу 5 500,00 грн. боргу (Прибуткові касові ордери: № 606 від 27.12.2006р. на суму  3 000,00 грн., № 19 віл 22.01.06р. на суму 1 000,00 грн. та № 82 від 15.03.2007р. на суму 1 500,00 грн.).

22.01.2007р. сторонами підписано Договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якої відповідач зобов'язався погасити існуючу заборгованість в термін до квітня 2007р. Однак покладених на нього обов'язків відповідач не виконав та суми боргу у повному обсязі не сплатив.

На підставі п. 9.2. Договору № 32/06/цб, за порушення графіка постачання цукрових буряків позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставлених у терміни цукрових буряків за кожен день прострочення, що згідно уточненого розрахунку становить 5 913,76 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі.

Відповіднодо п. 9.3. Договору відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 20 % вартості недопоставлених цукрових буряків, що становить 1 285,56 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення 1 516,96 грн. інфляційних та               153,20 грн.  3 % річних.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представника позивача в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Ч. 2 ст.625 ЦК України зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від  виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до  ст. 599 ЦК України, зобов'язання  припиняється  виконанням,  проведеним  належним чином.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, докази належного виконання умов Договору суду не надав.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 202, 216 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75, 80, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Уточнені позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Селянського фермерського господарства “Маяк” (80600, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Лешнів. Код ЄДРПОУ 22422233, р/р № 2600441 у ЛОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570)  на користь ВАТ “Гнідавський цукровий завод” (43000, м. Луцьк, вул. Ранкова, 1. Код ЄДРПОУ 00372658, р/р № 26000033083800 у АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) 6 427,84 грн. боргу, 1 285,56 грн. штрафу, 5 913,76 грн. пені, 1 516,96 грн. інфляційних, 153,20 грн. 3 % річних, всього 15 297,32 грн.; 152,97 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3.  Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.   

Суддя