Рішення

від 14.07.2011 по справі 12/26/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.11                                                                                 Справа №  12/26/10

Суддя    Владимиренко І.В.

за позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна асоціація товаровиробників”, м. Запоріжжя, 69035, пр. Маяковського, 19 (Код ЄДРПОУ 35183350).

до відповідача: Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ, 03150, вул. Горького, 127.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія”, 69091, м. Запоріжжя, вул. Немировича-Данченка, буд. 60, кв.38 (Код ЄДРПОУ 33610320).

про усунення перешкод у користуванні майном

                                                                                                суддя  Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача –     не з’явився  

від відповідача – ОСОБА_1, на підставі доручення № 010-01/3384 від 20.05.2009р.  

від третьої особи –Багмет С.В. –ліквідатор

                                                       СУТЬ  СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженої відповідальністю «Південна асоціація товаровиробників» про усунення перешкод у здійсненні права користування будівлею міні-готелю літ. А-3, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 19, загальною площею 2019,80 кв.м., шляхом забезпечення доступу до зазначеної будівлі та заборонення здійснювати дії, що перешкоджають господарській діяльності.

Ухвалою суду від 20.01.2010р. порушено провадження у справі № 12/26/10, судове засідання призначено на 02.03.2010р.

У судовому засіданні 02.03.2010р. була оголошена перерва до 16.03.2010р.

Ухвалою суду від 16.03.2010р. розгляд справи було зупинено до розгляду господарським судом справи № 26/84/10 по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2010р. по справі № 26/84/10, позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»Філія АТ «Укрексімбанк»в м. Запоріжжі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна асоціація товаровиробників»про визнання договору оренди недійсним залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 12.07.2010р.,  у зв‘язку з усуненням обставин на підставі яких було зупинено провадження у даній справі, суд поновив провадження та призначив судове засідання на 28.07.2010р.

Ухвалою суду від 28.07.2010р., відповідно до ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи, розгляд якої було відкладено до 10.08.2010р.

В судовому засіданні 10.08.2010р. було оголошено перерву до 17.08.2010р.

Ухвалою суду від 17.08.2010р. зупинено провадження у справі № 12/26/10 до розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2010р. по справі № 2а-7168/09/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія» до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»про визнання противоправними дій державного виконавця.

Ухвалою суду від 29.06.2011р.,  у зв‘язку з усуненням обставин на підставі яких було зупинено провадження у даній справі, суд поновив провадження на призначив судове засідання на 14.07.2011р.

В судове засідання 14.07.2011р. представник позивача не з’явився, про причини можливої неявки уповноваженого представника суд не попередив. Заяв про розгляд справи у відсутності представника позивача до суду не надходило. Про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

У судовому засіданні 14.07.2011 р. розгляд справи завершено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням відповідача та третьої особи розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги ст. ст. 22, 391,396 ЦК України, та зазначив, що 09 листопада 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна асоціація товаровиробників»укладено договір оренди, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна асоціація товаровиробників»прийняло у строкове платне користування  будівлю міні-готелю літ. А-3, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 19, загальною площею 2019,80 кв.м. Актом державного виконавця від 18 грудня 2009р. будівля міні-готелю літ. А-3, загальною площею 2019,80 кв.м., яка розташована за адресою м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 19 (що є предметом договору оренди) була передана на відповідальне зберігання Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України». На підставі даного акту, представники відповідача з 18 грудня 2009р. відмовляються у здійсненні права користування майном позивачу. Позивач зазначив, що оскільки він є орендарем даної будівлі, відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, він має право користуватися майном та факт передачі майна на відповідальне зберігання відповідачу, жодним чином не повинен впливати на законні права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна асоціація товаровиробників»володіти та користуватися майном у повному обсязі. Отже, позивач вважає, що дії відповідача щодо вчинення перешкод у здійсненні володіння та користування майном є незаконними та порушують права та інтереси позивача.

З огляду  на вищевикладене, позивач просить суд усунути перешкоди у здісненні права користування будівлею міні-готелю літ. А-3, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 19, загальною площею 2019,80 кв.м, шляхом зобов‘язання відповідача забезпечити доступ до зазначеної будівлі та заборонити відповідачу здійснювати дії, що перешкоджають господарської діяльності позивача.

Відповідач та третя особа проти позову заперечують та просять суд, в задоволені позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи,  проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

  ВСТАНОВИВ:  

08.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»(Орендодавець –третя особа у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Південна асоціація товаровиробників” (Орендар –позивач у справі) був укладено Договір оренди.

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди, Орендодавець передав Орендареві за плату у  тимчасове користування (оренда) будівлю міні-готелю літ. А-3, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 19, загальною площею 2019,80кв.м.

Згідно з п. 2.1. Договору оренди, передача об’єкта оренди Орендодавцем, прийняття його Орендодавцем і повернення об’єкта оренди при припиненні або розірванні Договору оформлюється Актами прийому-передачі, підписаними Сторонами. В Актах прийому-передачі вказуються: склад та перелік майна, що передається в оренду, його стан, оціночна (ринкова) вартість, цільове призначення, а також показники всіх лічильників послуг, що надаються (електроенергія, холодне водопостачання і т.п.), встановлених на об’єкті оренди.

Відповідно до п. 6.1. Договору оренди, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одинадцяти місяців з дня підписання даного договору до 08.10.2010р. При відсутності заперечень Сторін та належному виконанні Орендарем своїх зобов’язань по даному договору, договір вважається поновленим на той же термін, на який було укладено цей договір без переукладання договору на тих же.

Актом прийому-передачі до Договору оренди від 08.11.2009р. позивач прийняв будівлю міні-готелю літ. А-3, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 19, загальною площею 2019,80кв.м., для розташування готелю та ресторану. (копія в матеріалах справи).

Крім того, судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»28.09.2006р. було укладено Іпотечний договір № 7506 Z 141 від 28.09.2006р., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстр. № 1812, за яким Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»надано в іпотеку Банку незавершене будівництво, шляхом передачі в іпотеку права оренди земельної ділянки загальною площею 0,8006 га, на якій велося будівництво об’єкту нежитлової нерухомості –міні –готелю за адресою: м. Запоріжжя, вул. Прибрежна магістраль в районі комплексу "Орбіта –люкс".

Розпорядженням Голови Орджонікідзевської районної адміністрації № 1318р від 18.10.2007р. будівлі міні-готелю літера А-3 по Прибрежній магістралі в районі комплексу "Орбіта –люкс" була надана поштова адреса: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (будівля міні-готелю літера А-3) видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»виконавчим комітетом Запорізької міської ради 02.11.2007р. (бланк серії САВ № 989762). Право власності на будівлю міні-готелю літ. А-3 зареєстровано Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 06.11.2007р.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про іпотеку»та п. 1.3. Іпотечного договору, після завершення будівництва, будівлі залишаються Предметом іпотеки. Отже, з листопада 2007р. ПАТ «Укрексімбанк»є іпотекодержателем будівлі міні –готелю літ. А-3 загальною площею 2019,8 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 19.

Як підтверджується матеріалами справи, заборона відчуження зазначеного предмета іпотеки була накладена ПАТ «Укрексімбанк»за Іпотечним договором приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 28.09.2006р. за № 3803736. Крім того, згідно вимог ст. 5 Закону України «Про іпотеку»та  п. 4 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 31.03.2004р. № 410 будівля міні-готелю обтяжена іпотекою та іпотекодержателем  є ПАТ «Укрексімбанк» (витяг з Державного реєстру іпотек № 23314244 від 27.04.2009р.).

11.11.2008р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинила виконавчий напис № 5920, у якому запропонувала звернути стягнення на майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженої відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія», а саме: будівлю міні –готелю літ. А-3 загальною площею 2019,8 кв.м., розташованої за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 19.  

Судом встановлено, що актом державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 18.12.2009р. при примусовому виконанні доручення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби щодо примусового виконання виконавчого напису № 5920, виданого 11.11.08 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, будівля міні-готелю літ. А-3, загальною  площею 2019,8 кв.м., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 19 передана на зберігання стягувачеві –ПАТ «Укрексімбанк»в особі уповноваженого представника та оголошено заборону будь-кому розпоряджатися та користуватися зазначеною будівлею.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірні правовідносини випливають з акту, який є наслідком примусових заходів держави в особі уповноважених органів.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2010р. по  справі № 2а-7168/09/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»визнано противоправними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області щодо складання акту від 18.12.2009р. стосовно передачі будівлі міні –готелю літ. А-3, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 19,  загальною площею 2019,8 кв.м. на відповідальне зберігання Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  від 19.05.2011р. по справі № 2а-7168/09/0870 у зв‘язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»від адміністративного позову, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2010р. визнана не чинною,  провадження у справі  закрито.

В силу ч. 5 ст. 124 та ч. 2 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України; основною засадою судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

Ст. 14, 255 КАС України також передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України; постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України; постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже,  акт державного виконавця від 18.12.2009р., яким встановлено заборону будь –кому користуватися та розпоряджатися не скасовано та він є чинним.

Ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що виконавче провадження - це сукупність органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Згідно з ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»  порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Тобто, відповідач, як зберігач будівлі міні-готелю, не вправі самостійно зняти встановлену державною виконавчою службою заборону, та на свій розсуд дозволити позивачу  або будь-якій третій особі користуватися зазначеним майном.

У даному випадку, посилання позивача на ст. 22, 391, 396 ЦК України є недоцільним, безпідставним та спростовується матеріалами справи, зокрема фактом знаходження будівлі міні-готелю на зберіганні у відповідача на підставі акту державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 18.12.2009р.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 55 Конституції України надає право кожній особі на звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З аналізу наведеної норми процесуального закону, вбачається що захисту підлягають лише ті права, які належать позивачу, за умови, що ці права дійсно порушуються іншими особами, а необхідною умовою при зверненні до суду з позовом щодо захисту порушеного права є обов'язкова наявність існування спору щодо порушеного права або сам факт вчинення порушення.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно того, що саме відповідачем,  дійсно, якимось чином порушенні або оспорюються права та законні інтереси позивача. Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а також має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно  ч. 3 ст. 16 ЦК України, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої ст. 13 цього Кодексу, відповідно до частини третьою якої не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна асоціація товаровиробників» усунути перешкоди у здійсненні права користування будівлею міні-готелю літ. А-3, шляхом забезпечення доступу до зазначеної будівлі та заборонити здійснювати дії, що перешкоджають господарської діяльності, при наявності діючої відповідної заборони державного виконавця, є саме зловживанням правом та суперечать діючому законодавству.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.07.2011р.

              Суддя                                                           І.В. Владимиренко