Рішення

від 27.07.2011 по справі 15/5009/2915/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/5009/2915/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.11                                                                                        Справа №  15/5009/2915/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нокіан-Юг”, 54048, м. Миколаїв, вул. Силікатна, буд. 279, кв. 24

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІННЕР”, 69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, буд. 5

про стягнення 9038,52 грн.                                                                                                                                                                                                             Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача:  не з'явився

Сутність спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Нокіан-Юг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІННЕР” про стягнення 10867,97 грн., які складаються з 10 000 грн. основного боргу за договором поставки № 352 від 10.12.2010 р., 140,75 грн. –3% річних та 727,22 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2011 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 15.06.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином сповіщенні про дату, час і місце проведення судового засідання. Розгляд справи відкладався.

З метою встановлення місцезнаходження відповідача та сповіщення його про час і місце судового засідання судом  направлявся запит  № 15/5009/2915/11 від 15.06.2011 р.

На запит господарського суду Запорізької області № 15/5009/2915/11 від 15.06.2011 р. Державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради   надано довідку  з ЄДРПОУ, згідно якої, відповідач станом на 20.06.2011 р. значиться за адресою: 69083,                   м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, буд. 5, тобто за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином сповіщені про час і місце судового засідання.

Позивач в судовому засіданні 30.06.2011 р. надав заяву,  якою  уточнив та зменшив позовні вимоги,  просить суд стягнути з відповідача на користь позивача  9038,52 грн., які складаються з 8000 грн. основного боргу за договором поставки № 352 від 10.12.2010 р., 140,75 грн. –3% річних та 727,22 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Заява подана згідно зі ст.  22 ГПК України, судом прийнята та  позовні вимоги розглядаються в сумі 9038,52 грн.

Уточнені позовні вимоги позивач в судовому засіданні 30.06.2011 р. підтримав та обґрунтовує їх ст. 193, ч.2 ст. 232, Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 546, 625 Цивільного кодексу України та умовами договору поставки № 352 від 10.12.2010 р.

Ухвалою суду від 30.06.2011 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 27.07.2011 р.

Позивач надіслав до суду клопотання (б/н від 04.07.2011 р.) про розгляд справи, яке відбудеться 27.07.2011 р. без участі його представника.

Клопотання позивача відповідає ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

Відповідач в судове засідання 27.07.2011 р. не з'явився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчений 27.07.2011 р., судом прийняте рішення у справі.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:    

10.12.2008 р. між ТОВ “Нокіан-Юг” (позивач по справі) та ТОВ “ВІННЕР” (відповідач по справі) було укладено договір поставки №352 (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити автозапчастини, обладнання, мастильні матеріали, автохімію та                автоаксесуари та інше (далі-товар), а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити (п. 1.1. договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 12 480,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001001 від 10.12.2010 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № ВИН 231 від 10.12.2010 р.

Відповідно п. 9.1. договору,  оплата товарів здійснюється шляхом сплати відповідачем вартості товарів позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Датою поставки товару є дата вказана у видатковій накладній позивача (п. 6.5. договору).

Оплата за отриманий товар повинна була здійснитись  до 17 грудня 2010 р. включно.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково та з прострочкою платежу, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача лише 4480 грн., що підтверджується  банківськими  виписками, копії яких містяться в матеріалах справи. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 8000 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.                        

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За   договором  поставки  продавець  (постачальник),який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом  можуть  бути  передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки,  у тому числі  договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).

Стаття 530 Цивільного кодексу України проголошує: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.03.2011 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію (вих. № 19 від 21.03.2011 р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість за поставлений товар.

Суд вважає, що зазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення необґрунтовано.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання грошових зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з відповідача 8000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога про стягнення 168,40  грн. - 3% річних, нарахована за період з 17.12.2010 р. по 17.06.2011р., суд вважає такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 870,12 грн. пені за неналежне виконання умов договору, за період з 17.12.2010 р. по 17.06.2011р.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з п. 11.2 договору, сторони обумовили, що за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу, крім суми  заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 5 (п'яти) відсотків річних за вест час прострочення, пеню  в розмірі 1% від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір   пені  не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимога позивача про стягнення пені в сумі 870,12 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

          1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІННЕР” (69083,                            м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, буд. 5, код ЄДРПОУ 34889133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нокіан-Юг” (54048, м. Миколаїв, вул. Силікатна, буд. 279, кв. 24, код ЄДРПОУ 36955140) 8000 (вісім тисяч) грн.  00  коп. основного боргу, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 40 коп. - 3% річних, 870 (вісімсот сімдесят) грн. 12 коп. пені, 108 (сто вісім) грн. 68 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

Суддя                                                                                                 І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 01.08.2011 р.