Рішення

від 05.09.2011 по справі 17/5009/3482/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/5009/3482/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.11                                                                                 Справа №  17/5009/3482/11

Суддя    Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “РИА-ТРАНС”, 69050, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 87/53

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЗНТК”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40

про визнання договору на виконання робіт недійсним   

                                                                                                  суддя           Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача:           не з'явився                

від відповідача:       не з'явився          

СУТЬ СПОРУ:

20.06.11 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “РИА-ТРАНС” (далі ТОВ “РИА-ТРАНС”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “ЗНТК” (ТОВ “ЗНТК) про визнання договору на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 недійсним.

Ухвалою від 20.06.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/3482/11, судове засідання призначено на 11.07.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 11.07.11 за клопотанням представника позивача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 31.08.11.

Ухвалою від 31.08.11 судом розгляд справи відкладено на 05.09.11. Цією ж ухвалою судом, через необґрунтованість, відмовлено у задоволенні заяви державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя від 14.07.11 № 886/10/10-028 про вступ у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, проти якої заперечив представник позивача заявою  від 31.08.11.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні 05.09.11, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач на позовних вимогах наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначав наступне. 01.08.09 між сторонами укладено договір на виконання робіт № 01/08-09, згідно з яким відповідач зобов'язався виконати роботи з ремонту, в т.ч. капітального, вантажних транспортних засобів, їх частин, агрегатів, деталей, вузлів, а позивач зобов'язався прийняти ці роботи та сплатити їх вартість. В період із 01.11.10 по 10.12.10 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ТОВ “РИА-ТРАНС” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період часу з 21.11.07 по 30.09.10, за результатами якої складено акт № 4301/2305/35553736 від 15.12.10. Згідно з цим актом, зміст договору на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, що не відповідає вимогам  ч. 1 ст. 203 ЦК України. Також податковим органом в наведеному Акті було зазначено, що договір вчинено без наміру створення правових наслідків, передбачених самим договором, в результаті чого він є фіктивним правочином. Таким чином, на думку позивача, оскільки згідно з висновками ДПІ, викладеними в акті перевірки від 15.12.10 № 4301/2305/35553736, договір на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 укладений між позивачем та відповідачем суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є фіктивним, то такий договір має бути визнаний недійсним. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 228, 234 ЦК України, просить суд позов задовольнити та визнати договір на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 не дійсним.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представники відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не з'явились, правом надати відзив на позов не скористались. Про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Підставою для вказаних тверджень суду є те, що згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 05.07.11, тобто станом на час розгляду цієї господарської справи в суді, місцезнаходженням ТОВ “ЗНТК” є: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40, що співпадає з адресою відповідача вказаною у позові.  

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд, -    

ВСТАНОВИВ:

01.08.09 між товариством з обмеженою відповідальністю “РИА-ТРАНС” (Замовник) та

товариством з обмеженою відповідальністю “ЗНТК” (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № 01/08-09, за умовами якого (п. 1.1. договору) Виконавець зобов'язався за завданням Замовника виконати роботи, передбачені цим договором, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи.   

Згідно з п. 2.1. договору, Виконавець виконує роботи з ремонту, у т.ч. капітального, вантажних транспортних засобів Замовника, їх частин, агрегатів, деталей, вузлів, механізмів.

Відповідно до розділу 3 договору, строк виконання робіт за цим договором становить 30 днів з моменту поставки транспортних засобів, які підлягають ремонту (п. 3.1.). Виконавець має право дострокового виконання робіт (п. 3.2.). Здача робіт Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3 робочих днів після фактичного завершення робіт (п. 3.3.). Передача виконаних робіт може здійснюватись поетапно шляхом підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (п. 3.4.). Підписання акту здачі-приймання представником замовника є підтвердженням відсутності претензій до виконавця з його боку (п. 3.5.).

Згідно із розділом 8 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (п. 8.1.). Цей договір укладається строком на 1 (один) рік. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони від його виконання (п. 8.2. договору).

За результатами планової виїзної перевірки ТОВ “РИА-ТРАНС”, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя складено акт від 15.12.10 4301/2305/35553736 “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “РИА-ТРАНС”, код ЄДРПОУ 35553736, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.11.07 по 30.09.10, валютного та іншого законодавства за період з 21.11.07 по 30.09.10”. Відповідно до змісту  вказаного акту ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було отримано акт від 11.06.10 № 93/23-2/35802928 “Про результати позапланової невиїзної перевірки законодавства за період з 01.04.08 по 15.04.10” та акт від 31.08.10 № 160/23-2/35802928 “Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ЗНТК” з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 31.08.10”, згідно з яких встановлено порушення п. 1 ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ “ЗНТК” при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних право чинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. (...) В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період з 01.04.08 по 31.08.10, що свідчить про те, що правочини між ТОВ “ЗНТК” та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання правових наслідків. Отже, відповідно до вказаного акту ДПІ, зазначені право чини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Предметом позову у справі № 17/5009/3482/11 є визнання договору на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 недійсним, з підстав невідповідності Цивільному кодексу України,  іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, що не відповідає приписам ч.1 ст. 203 ЦК України. Крім того, позивач вказує, що договір вчинено без наміру створення правових наслідків, передбачених самим договором, в результаті чого він, у відповідності до ст. 234 ЦК України є фіктивним правочином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.  

          Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України (в редакції на час укладення спірного договору), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5  та 6 статті 203 цього Кодексу (ч. 1).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ін. актам цивільного  законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК України),  господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

За правовою природою оспарюваємий договір є договором підряду.

           Згідно з ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1).

            Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 цієї статті).

За змістом 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

           При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Згідно з п. 1.2. договору від 01.08.09, найменування, обсяги, вартість робіт та ін. умови вказуються у специфікаціях/рахунках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2. договору, на виконання робіт за цим договором Замовник надає Виконавцю завдання на погодження, в якому Замовник зазначає перелік видів робіт, які підлягають виконанню.

У разі погодження завдання, Виконавець повідомляє орієнтовну вартість робіт. При узгодженні вартості робіт та дати доставки, Замовник здійснює доставку транспортних засобів, які підлягають ремонту, Виконавцю (п. 2.3. договору).   

Вартість робіт узгоджується Сторонами виходячи із цін, дійсних у виконавця на момент надання Замовником завдання на виконання робіт та фіксується сторонами у відповідних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.1.). Ціни встановлюються у національній валюті України (п. 4.2.). Оплата вартості робіт за цим Договором здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника вказаний у реквізитах у цьому договорі (п. 4.3.).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не надано доказів досягнення ними істотних умов при укладанні оспорюваного договору, зокрема щодо найменування, обсягів та вартості робіт.

Наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: від 14.10.09 № ЗН-0000020, від 16.10.09 № ЗН-0000028, від 19.10.09 № ЗН-0000032, від 31.10.09 № ЗН-0000038, від 31.10.09 № ЗН-0000041, рахунки-фактури ( від 13.10.09 № ЗН-0000238, від 16.10.09 № ЗН-0000239, від 19.10.09 № ЗН-0000240, від 31.10.09 № ЗН-0000261, від 31.10.09 № ЗН-0000269) та податкові накладні (від 14.10.09 № 245, від 16.10.09 № 251, від 19.10.09 № 256, від 31.10.09 № 266, від 31.10.09 № 270) не підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами на підставі договору на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 оскільки зазначені документи не містять жодних реквізитів на підтвердження їх укладання між сторонами саме на виконання договору від 01.08.09.

Крім того, банківські виписки від 15.04.10 та від 06.04.10 також не підтверджують факту перерахування коштів за договором на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 оскільки, як вбачається, грошові кошти перераховані згідно рахунків від 31.10.09 № ЗН-0000269 та від 31.10.09 № ЗН-0000269.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні документи, про які обумовлено в п. 1.2., 2.2., 4.1. оспорюваного.

           Частиною 8 ст. 181 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий  договір вважається неукладеним (таким,  що не відбувся).

За таких обставин, суд визнає оспорюваний договір на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання договору на виконання робіт від 01.08.09 № 01/08-09 недійсним є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                                    В.Л. Корсун

Повне рішення складено 12.09.2011