ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.11 С права № 17/5009/3524/11
Суддя Корсун В.Л.
за позовною за явою: товариства з обмеженою відповідальністю “РИА-ТРАНС ”, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна , буд. 87
до відповідача: товар иства з обмеженою відповідал ьністю “ЦОКОЛЬ”, 69002, м. Запоріж жя, вул. Артема, 71
про визнання правочи ну недійсним
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали уча сть представники:
від позивача: не з' явився
від відповідача: не з' я вився
СУТЬ СПОРУ:
21.06.11 до господарського суд у Запорізької області зверну лось товариство з обмеженою відповідальністю “РИА-ТРАНС ” (далі ТОВ “РИА-ТРАНС”) з позо вною заявою до товариства з о бмеженою відповідальністю “ ЦОКОЛЬ” (ТОВ “ЦОКОЛЬ”) про виз нання правочину про виконанн я ремонтних робіт приміщень недійсним.
Ухвалою від 21.06.11 судом поруше но провадження у справі № 17/5009/352 4/11, судове засідання призначе но на 07.07.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об' єктивного розгляду і вирішення справи .
Ухвалою від 07.07.11 за клопотанн ям представника позивача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, с удом продовжено строк виріше ння спору на 15 днів, розгляд сп рави відкладено на 31.08.11.
Ухвалою від 31.08.11 судом розгля д справи відкладено на 05.09.11. Ціє ю ж ухвалою судом, через необґ рунтованість, відмовлено у з адоволенні заяви державної п одаткової інспекції у Комуна рському районі м. Запоріжжя в ід 14.07.11 № 882/10/10-028 про вступ у справу у якості третьої особи без са мостійних вимог на стороні п озивача, проти якої заперечи в представник позивача.
За заявою представника по зивача розгляд справи здійсн ювався без застосування техн ічних засобів фіксації судов ого процесу.
У засіданні 05.09.11, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського проц есуального кодексу України, судом оголошено вступну та р езолютивну частини рішення.
Позивач на позовних вимога х наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позов ній заяві. Зазначав наступне . 19.10.09 ТОВ “РИА-ТРАНС” звернулос ь до ТОВ “ЦОКОЛЬ” з листом про виконання ремонтних робіт в приміщеннях, гарантувавши о плату на підставі рахунка та акту здачі-прийняття викона них робіт. 03.11.09 відповідач вист авив позивачу рахунок № ЦК-0000330 за ремонтні роботи. В період і з 01.11.10 по 10.12.10 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя була пров едена планова виїзна перевір ка ТОВ “РИА-ТРАНС” з питань до тримання вимог податкового т а валютного законодавства за період часу з 21.11.07 по 30.09.10, за резу льтатами якої складено акт в ід 15.12.10 № 4301/2305/35553736. Згідно з цим акто м, зміст вичиненого між сторо нами правочину суперечить Ци вільному кодексу України, ін шим актам цивільного законод авства, а також інтересам дер жави та суспільства, його мор альним засадам, що не відпові дає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України . Також податковим органом в н аведеному Акті було зазначен о, що договір вчинено без намі ру створення правових наслід ків, передбачених самим дого вором, в результаті чого він є фіктивним правочином. Таким чином, на думку позивача, оскі льки згідно з висновками ДПІ , викладеними в акті перевірк и від 15.12.10 №4301/2305/35553736, правочин про в иконання ремонтних робіт при міщень, укладений між позива чем та відповідачем, супереч ить ЦК України, іншим актам ци вільного законодавства, а та кож інтересам держави та сус пільства, його моральним зас адам, та не спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним, є фікт ивним, то такий правочин має б ути визнаний недійсним. На пі дставі вищевикладеного, керу ючись ст. ст. 203, 215, 228, 234 ЦК України, п росить суд позов задовольнит и та визнати правочин про вик онання робіт приміщень від 19.1 0.09 не дійсним.
Відповідач заявлені позо вні вимоги не спростував, від зив на позов суду не надав, пре дставники відповідача в судо ві засідання за викликом жод ного разу не з' явились, прав ом надати відзив на позов не с користались. Про дату, час та м ісце судового засідання відп овідач був повідомлений нале жним чином. Підставою для вка заних тверджень суду є те, що з гідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суд дя, прийнявши позовну заяву, н е пізніше 3 днів з дня її надхо дження виносить і надсилає с торонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про поруше ння провадження у справі, в як ій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засідан ні господарського суду, про д ату, час і місце його проведен ня, необхідні дії щодо підгот овки справи до розгляду в зас іданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсил ається зазначеним особам за повідомленою ними господарс ькому суду адресою. У разі нен адання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухва ла про відкриття провадження у справі надсилається за адр есою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазнач ена в Єдиному державному реє стрі юридичних осіб та фізич них осіб-підприємців. У разі в ідсутності сторін за адресою , вважається, що ухвала про пор ушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних о сіб-підприємців, станом на 05.07.1 1, тобто станом на час розгляду цієї господарської справи в суді, місцезнаходженням тов ариства з обмеженою відповід альністю “ЦОКОЛЬ” є: 69002, м. Запо ріжжя, вул. Артема, 71, що співпад ає з адресою відповідача вка заною у позові.
Таким чином, відповідні пр оцесуальні документи надісл ані судом згідно з поштовими реквізитами учасників проце су. Зазначене свідчить, що суд ом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача пр о дату, місце і час розгляд спр ави.
Згідно із ст. 75 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни (ГПК України), справу роз глянуто за наявними матеріал ами, які суд визнав достатнім и для вирішення спору по суті .
Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов' язки виникають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного за конодавства, а також із дій ос іб, що не передбачені цими акт ами, але за аналогією породжу ють цивільні права та обов' язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов' язкі в, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК Україн и, правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків. Правочини можут ь бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (догово ри). Дво - чи багатостороннім п равочином є погоджена дія дв ох або більше сторін.
Правочин може вчинятись ус но або в письмовій формі. Стор они мають право обирати форм у правочину, якщо інше не вста новлено законом. (ст. 205 ЦК Украї ни).
Із змісту ст. 207 ЦК України вб ачається, що правочин у прост ій письмовій формі вчиняєтьс я сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кіль кох документах, листах, телег рамах, якими сторони обмінял ися за допомогою телетайпних , електронних або інших техні чних засобів зв' язку.
Листом за вих. від 19.10.09 № 19/10-09 ТОВ “РИА-ТРАНС” просить відпові дача виконати такі ремонтні роботи приміщення: встановле ння цементної стяжки, покрит тя підлоги лінолеумом, фарбу вання стелі, фарбування стін , роботи із заміни каналізаці йних труб, ремонт сходів, робо ти із заміни вимикачів світл а та освітлювальних ламп, зам іна умивальника та унітаза, з аміна дверей. Також, позивач г арантує оплату виконаних роб іт за фактом виконання, на під ставі рахунка та підписаного сторонами акта здачі-прийня ття робіт.
03.11.09 ТОВ “ЦОКОЛЬ” виставлено рахунок-фактуру № ЦК-0000330 на опл ату робіт в сумі 24 124,34 грн.
24.11.09 між сторонами підписани й акт № ЦК-0000330 здачі-прийняття р обіт (надання послуг), за зміст ом якого Виконавцем - ТОВ “ЦОК ОЛЬ” по рахунку від 03.11.09 № ЦК-0000330 б ули проведені роботи на зага льну суму 24 124,34 грн. Сторони прет ензій одна до одної не мають.
Доказів оплати позивачем в иконаних ТОВ “ЦОКОЛЬ” робіт за актом № ЦК-0000330 здачі-прийнят тя робіт (надання послуг) в мат еріалах справи відсутні.
Надані до суду документи в с укупності свідчать про наявн ість між сторонами угоди (пра вочину), який за своєю правово ю природою є угодою підряду.
Згідно зі ст. 837 ЦК Укр аїни, за договором підряду од на сторона (підрядник) зобов'я зується на свій ризик викона ти певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується при йняти та оплатити виконану р оботу (ч. 1).
Договір підряду мож е укладатись на виготовлення , обробку, переробку, ремонт ре чі або на виконання іншої роб оти з переданням її результа ту замовникові (ч. 2 цієї статт і).
Законодавством не передб ачено обов' язковість письм ової форми договору підряду.
Як вбачається з наданих суд у документів, між сторонами с клались господарські віднос ини, що породили взаємні обов ' язки. Обов' язки позивача виразились в оплаті виконани х робіт, а обов' язки відпові дача - у виконанні робіт.
Про прийняття ТОВ “ЦОКОЛЬ” запропонованих умов договор у підряду свідчить виписаний відповідачем рахунок-фактур а від 03.11.09 № ЦК-0000330 на суму 24 124,34 грн. т а акт № ЦК-0000330 здачі-прийняття р обіт (надання послуг).
Отже, суд приходить до висно вку, що між сторонами відбула сь угода підряду у вигляді до сягнення сторонами згоди з у сіх істотних умов, необхідни х для зазначених угод.
За результатами планової в иїзної перевірки ТОВ “РИА-ТР АНС”, ДПІ у Комунарському рай оні м. Запоріжжя складено акт від 15.12.10 №4301/2305/35553736 “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “РИА-ТРАНС”, код ЄДРПОУ 355537 36, з питань дотримання вимог п одаткового законодавства за період з 21.11.07 по 30.09.10, валютного т а іншого законодавства за пе ріод з 21.11.07 по 30.09.10”. Відповідно до змісту вказаного акту ДПІ у Комунарському районі м. Запо ріжжя від ДПІ у Жовтневому ра йоні м. Запоріжжя було отрима но акт від 11.06.10 № 95/23-2/31950126 “Про резул ьтати позапланової невиїзно ї перевірки ТОВ “ЦОКОЛЬ” (код ЄДРПОУ 31950126) з питань дотриманн я податкового та іншого зако нодавства за період з 01.03.08 по 15.04. 10” та акт від 31.08.10 № 159/23-2/31950126 “Про рез ультати позапланової невиїз ної перевірки ТОВ “ЦОКОЛЬ” (к од ЄДРПОУ 31950126) з питань дотрима ння вимог податкового та інш ого законодавства за період з 01.04.10 по 31.08.10”, згідно з яких вста новлено порушення п. 1 ч. 5 ст. 203, ч . 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частин і недодержання вимог зазначе них статей в момент вчинення правочинів, які не спрямован і на реальне настання наслід ків, що обумовлені ними по пра вочинах, здійснених ТОВ “ЦОК ОЛЬ” при придбанні та продаж у товарів (послуг). Товар (посл уги) по вказаних правочинах н е був переданий в порушення с т. 662, 655 та 656 ЦК України. (...) В ході пе ревірки не підтверджено наяв ність поставок товарів (посл уг) від підприємств-постачал ьників за період з 01.03.08 по 31.08.10, що свідчить про те, що правочини між ТОВ “ЦОКОЛЬ” та підприєм ствами-постачальниками здій снені без мети настання реал ьних наслідків. Отже, зазначе ні правочини відповідно до ч . 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікч емними, і силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслі дків, крім тих, що пов' язані з їх недійсністю.
Предметом позову у справі № 7/5009/3524/11 є визнання правочину на виконання ремонтних робіт не дійсним, з підстав невідпові дності Цивільному кодексу Ук раїни, іншим актам цивільног о законодавства, а також інте ресам держави та суспільства , його моральним засадам, що не відповідає приписам ч.1 ст. 203 Ц К України. Крім того, позивач в казує, що правочин вчинено бе з наміру створення правових наслідків, що обумовлені ним , в результаті чого він, у відп овідності до ст. 234 ЦК України є фіктивним правочином.
Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши надані позиваче м докази в їх сукупності суд д ійшов висновку про те, що позо вні вимоги не підлягають зад оволенню з огляду на наступн е.
Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и, підставою недійсності пра вочину є недодержання в моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені частинами 1-3, 5 та 6 статт і 203 цього Кодексу (ч. 1).
Статтею 203 ЦК України (в редак ції на час укладення спірног о договору) визначені загаль ні вимоги, додержання яких є н еобхідним для чинності право чину, а саме: зміст правочину н е може суперечити цьому Коде ксу, ін. актам цивільного зак онодавства, а також моральни м засадам суспільства (ч. 1); осо ба, яка вчиняє правочин, повин на мати необхідний обсяг цив ільної дієздатності (ч. 2); воле виявлення учасника правочин у має бути вільним і відповід ати його внутрішній волі (ч. 3); п равочин має вчинятися у форм і, встановленій законом (ч. 4); пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється б атьками (усиновлювачами), не м оже суперечити правам та інт ересам їхніх малолітніх, неп овнолітніх чи непрацездатни х дітей (ч. 6).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 Гос подарського кодексу України (ГК України), господарське зо бов'язання, що не відповідає в имогам закону, або вчинено з м етою, яка завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства, або укладено учасника ми господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції ( спеціальної правосуб'єктнос ті), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного о ргану державної влади визнан о судом недійсним повністю а бо в частині.
Правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним (ст. 204 ЦК України).
Підставою для недійсності вчиненого правочину, як вказ ує позивач, є те, що зміст укла деного між сторонами правочи ну на виконання ремонтних ро біт суперечить ЦК України, ін шим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства, про що заз начено в акті ДПІ у Комунарсь кому районі м. Запоріжжя від 15 .12.10 № 4301/2305/35553736 “Про результати пла нової виїзної перевірки ТОВ “РИА-ТРАНС”, код ЄДРПОУ 35553736, з п итань дотримання вимог подат кового законодавства за пері од з 21.11.07 по 30.09.10, валютного та інш ого законодавства за період з 21.11.07 по 30.09.10”.
Юридичною формою рішень де ржавного чи іншого органу є а кт - офіційний письмовий доку мент, який породжує певні пра вові наслідки, спрямований н а регулювання тих чи інших су спільних відносин і має обов 'язковий характер для суб'єкт ів цих відносин.
Залежно від компетенції ор гану, який прийняв такий доку мент, і характеру та обсягу в ідносин, що врегульовано ним , акти поділяються на нормати вні і такі, що не мають нормати вного характеру, тобто індив ідуальні.
Нормативний акт - це прийнят ий уповноваженим державним ч и іншим органом у межах його к омпетенції офіційний письмо вий документ, який встановлю є, змінює чи скасовує норми пр ава, носить загальний чи лока льний характер та застосовує ться неодноразово.
Що ж до актів ненормативног о характеру (індивідуальний акт), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб' єкта (чи визначеного ними пев ного кола суб'єктів), якому вон и адресовані.
Акт перевірки № 4301/2305/35553736 від 15.12.1 0 складений ДПІ у Комунарсько му районі м. Запоріжжя за резу льтатами планової виїзної пе ревірки ТОВ “РИА-ТРАНС” не є н ормативним актом, оскільки н е встановлює, не змінює і не ск асовує норми права, не носить загальний чи локальний хара ктер та не застосовується не одноразово.
Також цей акт перевірки не є правовим актом індивідуальн ої дії, оскільки не породжує п рава і обов' язки у ТОВ “РИА-Т РАНС”.
Тобто, в цьому акті перевірк и не містяться вимоги та прип иси податкового органу, які о бов' язкові для виконання ТО В “РИА-ТРАНС”.
Зазначений акт перевірки, я к і інші подібні документи, ск ладені посадовими особами по даткових органів (у т.ч. їх кер івниками чи заступниками кер івників), а саме: акти документ альних перевірок, акти перев ірок грошових документів, бу хгалтерських книг, звітів, ко шторисів, інших документів, п ов' язаних із обчисленням і сплатою податків (обов' язко вих платежів), довідки, розрах унки, письмові пропозиції ос іб, що здійснювали перевірку тощо, не можуть розглядатись як нормативно-правові акти ч и правові акти індивідуально ї дії.
Викладені у цих документах обставини можуть бути лише п ідставою для вжиття керівник ом податкового органу чи йог о заступником відповідних за ходів: винесення податкових повідомлень-рішень, рішень п ро застосування штрафних (фі нансових санкцій) тощо, які і м ожуть бути оскаржені платник ом до суду саме як правові акт и індивідуальної дії.
Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, обставини, визнані г осподарським судом загально відомими, не потребують дока зування (ч. 1). Факти, встановлен і рішенням господарського су ду (…) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову п ри вирішенні інших спорів, в я ких беруть участь ті самі сто рони (ч. 2). Вирок суду з кримінал ьної справи, що набрав законн ої сили, є обов' язковим для г осподарського суду при виріш енні питань, чи мали місце пев ні дії та ким вони вчинені (ч. 3). Рішення суду з цивільної спр ави, що набрало законної сили , є обов'язковим для господар ського суду щодо фактів, які в становлені судом і мають зна чення для вирішення спору (ч. 4 ). Факти, які відповідно до зак ону вважаються встановленим и, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загально му порядку.
Поняття і види доказ ів визначено статтею 32 ГПК Укр аїни, відповідно до якої, дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеном у законом порядку встановлює наявність чи відсутність об ставин, на яких ґрунтуються в имоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які маю ть значення для правильного вирішення господарського сп ору (ч. 1). Ці дані встановлюютьс я такими засобами: письмовим и і речовими доказами, виснов ками судових експертів; пояс неннями представників сторі н та інших осіб, які беруть уча сть в судовому процесі. В необ хідних випадках на вимогу су дді пояснення представників сторін та інших осіб, які беру ть участь в судовому процесі , мають бути викладені письмо во (ч. 2).
Розглядаючи справу с уд виходить з того, що відпові дно до вимог ст. 42 ГПК України, п равосуддя в господарських су дах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судо вого процесу перед законом і судом.
Згідно із положеннями ст. 43 ГПК України, судочинство у г осподарських судах здійснює ться на засадах змагальності . Сторони та ін. особи, які беру ть участь у справі, обґрунтов ують свої вимоги і заперечен ня поданими суду доказами.
Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень (ст. 33). Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Об ставини справи. Які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування (ст. 34).
Враховуючи, що акт ДПІ у Ко мунарському районі м. Запорі жжя від 15.12.10 № 4301/2305/35553736 та зазначен і в ньому відомості в силу вим ог ст. 35 ГПК України, не є підста вою для звільнення від доказ ування, а позивачем не наведе но жодної правової норми, згі дно з якою б вчинений між стор онами правочин на виконання ремонтних робіт суперечить Ц К України, іншим актам цивіль ного законодавства, а також м оральним засадам суспільств а, суд не вбачає правових підс тав для визнання правочину н а виконання ремонтних робіт від 19.10.09 недійсним.
Також, недоведеним з боку позивача є твердження про фі ктивність вчиненого між стор онами правочину на виконання ремонтних робіт з огляду на н аступне.
Частиною 1 ст. 234 ЦК Укр аїни визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без н аміру створення правових нас лідків, які обумовлювалися ц им правочином.
Фіктивний правочин в изнається судом недійсним (ч . 2 ст. 234 ЦК України).
Позивач, який звертається з вимогою про визнання право чину фіктивним, має довести с уду відсутність в учасників правочину наміру створити юр идичні наслідки.
Оскільки на виконання спір ного правочину відповідачем були виконано роботи на зага льну суму 24 124,34 грн., що підтверд жується актом здачі-прийнятт я робіт (надання послуг) від 24.11 .09 № ЦК-0000330, такий правочин не мож е бути кваліфікований як фік тивний. Судом роз' яснюється , що сам по собі факт не викона ння або неналежного виконанн я однією із сторін умов право чину не робить його фіктивни м.
З огляду на викладене, оск ільки позивачем не надано жо дного належного та допустимо го доказу на підтвердження з аявлених позовних вимог, у за доволенні позову судом відмо вляється.
З підстав наведених вище, а також приймаючи до уваги те, щ о під час розгляду вказаної с прави суду сторонами та ДПІ у Комунарському районі м. Запо ріжжя не надано вироку суду з а наслідками розгляду кримін альної справи порушеної 19.05.11 с таршим прокурором відділу Ге неральної прокуратури Украї ни Антоновим О.О. у зв' язку із скасуванням постанови про в ідмову в порушенні криміналь ної справи винесеної за насл ідками дослідчої перевірки № 8 за 2011 рік, судом прийнято до ув аги, але не визнано в якості до казу в розумінні ст. 35 ГПК Укра їни постанову про скасування постанови про відмову в пору шенні кримінальної справи та порушення кримінальної спра ви щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦ ІЯ_1 та невстановлених осіб за фактом фіктивного підпри ємництва, тобто створення юр идичної особи - ТОВ “Таврія Бу дпостач” з метою прикриття н езаконної діяльності, що зап одіяло велику матеріальну шк оду державі за ознаками злоч ину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК У країни.
Згідно з положеннями ст. 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України, судові вит рати покладаються на позивач а.
Керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 7 5, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову від мовити.
Суддя В.Л. Корсун
Повне рішення складено 12.09.201 1
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2011 |
Оприлюднено | 10.10.2011 |
Номер документу | 18479512 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Корсун В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні