Рішення

від 15.07.2008 по справі 12/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2008 р.                                                                              Справа  № 12/62

За позовом  Рівненський транспортний прокурор в інтересах держави, уповноваженим від імені якої виступає Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача  Колективне підприємство фірма "Тетяна"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в сумі 1 451 грн. 00 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача  : представник  Микулін І.М. довіреність  № 03-02/1663  від 01.10.07 р.  

Від відповідача : представник директор Возняк А.В. паспорт СР 011822 виданий 29.02.1996 р.      

Від органу прокуратури :прокурор Микулін В.І. посвідчення № 21.

СУТЬ СПОРУ:

 Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах позивача до відповідача про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році в розмірі 1328 грн. 00 коп. та нарахованої пені в сумі 123 грн. 00 коп. Представники органу прокуратури та позивача в судовому засіданні 15 липня 2008 року позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні 15 липня 2008 року позовні вимоги не визнав, повідомив про створення робочого місця для інваліда, що підтверджується копією колективного договора, та про звернення до органу зайнятості щодо направлення на роботу інваліда; просить в позові відмовити.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України прокурору, позивачу та відповідачу  роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників органу прокуратури, позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до  звіту колективного підприємства фірма «Тетяна »про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік форми № 10-ПІ (далі –Звіт) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році складала 9 осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві – 1 особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність немає. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 2655,55 грн., фонд оплати праці штатних працівників склав 23,9 тис.грн., сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів  1328,00 грн.

Звіт підписано  керівником  Відповідача 31.01.2007р.

Оскільки Відповідачем у 2006 році не було працевлаштовано одного інваліда Позивач нарахував Відповідачу 1328 грн. 00 коп. адміністративно-фінансових санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для  підприємств,  установ, організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які  використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового  складу  за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, –у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 статті 18 цього Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що забезпечення  прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно пункту 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі –Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року за № 314 „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, підприємства: у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і  затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Згідно з пунктом 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для  працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до пункту 14 Положення, підприємства інформують державну службу занятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

На виконання зазначеного відповідачем у колективному договорі  на 2006 рік включено пункт 2.9 про створення на підприємстві одного робочого місця для працевлаштування інваліда, якщо працюючих більше 8 чоловік /а.с.11-13/. Окрім того, відповідачем у травні 2006 року проінформовано державну службу зайнятості про наявність однієї вакантної посади - закрійника, на якій може працювати інвалід, що підтверджується копією звіту про наявність вакансій за станом на 10.05.2006р. та листом Сарненського районного центру зайнятості від 01.04.2008р. № 545 /а.с.14-15/.

Однак, відповідачем не надано доказів атестації робочого місця для інвалідів, створення на підприємстві комісії по атестації. А тому, робоче місце для працевлаштування інваліда за професією закрійник вважати створеним не є можливим.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації   громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в  розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації  громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка  використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача адміністративно-фінансових санкцій за 2006 рік в сумі 1328,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 522/13819, який набрав чинності 9 червня 2007 року, для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, позивачем нарахована пеня за період з 09 червня 2007 року по 10 квітня 2008 року в розмірі 884 грн. 16 коп.

Поскільки несвоєчасна сплата адміністративно-фінансових санкцій у сумі 1328,00 грн. відповідачем має місце, то позовні вимоги про стягнення пені у сумі 123,00 грн. підлягають до задоволення за обгрунтованим розрахунком прокурора /а.с.3/.

Нормами статті 49 ГПК України передбачено, що при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача і в тому випадку, коли позивач звільнений від їх сплати в установленому законом порядку.

За наведеного, на відповідача покладаються судові витрати: державне мито у розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.    

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Колективного підприємства фірма "Тетяна"  (вул.Широка, 13, м.Сарни, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 13984966) на користь держави в особі Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31216230700002, ЗКПО 22586331, МФО 833017, банк ГУДКУ в Рівненській області) адміністративно-господарську санкцію у сумі 1328 грн. 00 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році, пеню у сумі 123 грн. 00 коп.

Стягнути з Колективного підприємства фірма "Тетяна"  (вул.Широка, 13, м.Сарни, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 13984966) в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 102 грн. 00 коп.

Стягнути з Колективного підприємства фірма "Тетяна"  (вул.Широка, 13, м.Сарни, Рівненська область, 34500, код ЄДРПОУ 13984966) в доход Державного бюджету України  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

 Суддя                                              Крейбух О. Г.

підписано "16" липня 2008 року

Помічник судді

Бережнюк В.В.