Постанова

від 03.07.2008 по справі 07/2759а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/2759а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                Справа №  07/2759а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2008 р.

9год. 45хв., м. Черкаси

За позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції

до Ташлицької  сільської виборчої комісії

про стягнення 680грн.  

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від першого позивача: Коломієць Н.С. - за довіреністю від 02.07.2008р., Бондаренко О.М. –за довіреністю від 12.01.2008р.

від відповідача: не прибули.

Заявлено позов про стягнення з відповідача у доход бюджету 680грн. штрафних санкцій за неподання у строки, визначені законодавством, податкових звітів про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за перше півріччя 2006р., перший квартал 2007р., перше півріччя 2007р. і 9 місяців 2007р.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених вище підстав.

Відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, однак його представник в судове засідання не прибув.

Відповідач у поданому до господарського суду письмовому поясненні зазначив, що починаючи з квітня 2006р. не веде ніякої діяльності, не має коштів на рахунку, тому і не подає звітності в державні органи.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

6 лютого 2006р. Смілянською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як юридичної особи.

6 лютого 2006р. відповідач був узятий позивачем на облік як платник податків.

27 грудня 2007р. Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання неподання останнім податкових звітів про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за перше півріччя 2006р., перший квартал 2007р., перше півріччя 2007р. і 9 місяців 2007р.  За результатами цієї перевірки був складений акт від 27.12.2007р. №2285/15-025/34139619.

Перевіркою були встановлені факти неподання відповідачем податкових звітів про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за перше півріччя 2006р., перший квартал 2007р., перше півріччя 2007р. і 9 місяців 2007р. Ці факти були оцінені позивачем як порушення відповідачем вимог пп.4.1.4 п.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ).

На підставі акта від 27.12.2007р. №2285/15-025/34139619 позивач 08.01.2008р. прийняв податкове повідомлення –рішення №0000441501/0, за яким вирішив застосувати до відповідача 680грн. штрафу, передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за неподання у строки, визначені законодавством, податкових звітів про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за перше півріччя 2006р., перший квартал 2007р., перше півріччя 2007р. і 9 місяців 2007р.

Податкове повідомлення –рішення від 08.01.2008р. №0000441501/0 було надіслано позивачем відповідачу 15.01.2008р. по пошті рекомендованим листом, який згідно з повідомленням про вручення був вручений представнику відповідача поштою 18.01.2008р. Відповідач це податкове повідомлення-рішення в установленому порядку не оскаржував, а застосовану за ним суму штрафу не сплатив.

Згідно з ст. 14 Закону України від 25.06.1991р. №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком.

Обов'язок подання неприбутковими організаціями та установами до податкових органів квартальних звітів про використання коштів неприбуткових організацій і установ передбачений  пп. 7.11.12  п. 7.11 ст. 7 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” та Порядком складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженим наказом ДПА України від 11.09.1997р. №233 в редакції наказу ДПА України від 03.04.2003р. №153. При цьому вказаний Порядок передбачає, що на підставі звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями здійснюється нарахування та сплата податку на прибуток від того доходу, від оподаткування якого такі неприбуткові установи й організації не звільнені.

Підпункт 1.11 ст. 1 Закону №2181-ІІІ термін „ податкова декларація, розрахунок (далі –податкова декларація)” визначає як документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пункт 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ передбачає, що податкове зобов'язання (з у рахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом (недоїмкою).

Відповідно до пп. 4.1.4, 4.1.5, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.

Якщо згідно із законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу) податковий період не встановлено, то податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового податкового періоду, крім випадків, коли подання декларації не передбачено таким законом.

Підпункт ”а” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо останній не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Пунктом 15.4 ст. 15 Закону №2181-ІІІ встановлено, що граничні строки для подання податкової декларації, визначені пунктом 4.1 статті 4, підлягають продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

Штрафні санкції, визначені підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з нормами цього пункту.

Норми цього пункту поширюються на:

платників податків - фізичних осіб;

посадових осіб юридичної особи, у разі коли протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік та звітність.

Підпункт 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ передбачає, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

З огляду на викладені вище обставини та норми податкового законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач з дня його державної реєстрації як юридичної особи зобов'язаний був подавати позивачу щоквартальні звіти про використання коштів неприбуткових організацій і установ незалежно чи вів він будь-яку діяльність чи ні. Ці звіти містять усі ознаки податкової декларації у розумінні Закону №2181-ІІІ. Встановлені перевіркою факти неподання відповідачем чотирьох таких звітів є належною підставою для застосування позивачем до відповідача штрафу передбаченого пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ  у розмірі 170грн. за кожне неподання звіту, а усього 680грн.

Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Стаття 3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. При цьому вказаний Закон не ставить у залежність можливість примусового стягнення податкового боргу за рішенням суду від вжиття контролюючим органом та органом стягнення передбачених чинним законодавством позасудових заходів з погашення податкового боргу.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню. З відповідача також підлягає стягненню у доход Державного бюджету України 6грн. 80коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Ташлицької сільської виборчої комісії (вул. Кірова, буд. 1, с. Ташлик, Смілянський район, 20751, ідентифікаційний код 34139619):

- в доход бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 21367325)–680грн. штрафних санкцій;

- в доход Державного бюджету України через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (вул. Леніна, 76, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 21367325) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, –6грн. 80коп. судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.