Рішення

від 08.07.2008 по справі 5020-12/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-12/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" липня 2008 р. справа № 5020-12/228

За позовом: Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України

до Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства”

про стягнення заборгованості у розмірі  889181,52 грн.,

                                                                                                                         Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

Від прокурора  –          Верьовкіна Г.П.,  посвідчення №355 від 25.03.2004;

Від позивача     –          не з'явився;

Від відповідача –Товаченко О.В., представник, довіреність №2/50 від 04.01.2008;

Суть спору:

05.06.2008  Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України звернувся до господарського суду  м. Севастополя з позовною заявою (вх.№213-пр) до Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” про стягнення заборгованості по безвідсотковій, цільовій бюджетній позиці на погашення заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 838 300,00 грн. та нарахованої пені в сумі 50881,52 грн., а всього –889 181,52 грн., з посиланням на статтю 121 Конституції України, статтю 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, статті 16, 509, 526, 529, 530, 550, 551, 1049 Цивільного кодексу України, статті 193, 230 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 09.06.2008 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі  (арк.с.1).

Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представників позивача не перешкоджає розгляду спору по суті, прокурором та відповідачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги та які в достатній мірі характеризують правовідносини сторін в межах двох місячного строку, передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, надав суду відзив на позов, просить відмовити прокурору у задоволенні вимог про стягнення пені посилаючись на те, що 22.07.2005 порушена справа про банкрутство ДП «СУОР»та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Просить надати відстрочку виконання рішення строком на два року у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та відсутністю активів для здійснення повноцінної господарської діяльності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши прокурора, представника відповідача, суд, -

в с т а н о в и в:

01.11.2004 між Міністерством праці та соціальної політики України (Позикодавець) та Державним підприємством „Севастопольське управління океанічного риболовства” (Позичальник) укладено Договір №132 безвідсоткової цільової бюджетної позики на погашення заборгованості з виплати заробітної плати на суму 2765300,00 грн. (арк.с.9-13).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику безвідсоткову цільову бюджетну позику на безвідсотковій (безвідплатній) основі, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений договором строк.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що метою надання поки Позичальнику є виплата заборгованості по заробітній платі, що утворилась станом на 01.01.2004 та працівникам Позичальника.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 Договору, строк надання позики Позичальнику становить три роки, з моменту переказу грошей Позикодавцем на рахунок Позичальника, відкритий в органі Державного казначейства за місцем розташування останнього; строк може бути продовжений за згодою сторін, але не більш як до 31.12.2007.

Розділом 6 Договору встановлено, що Позичальник зобов'язується повернути суму позики у строк, вказаний в пункті 5.1 Договору; Позичальник зобов'язується здійснювати повернення позички щомісячно, починаючи з 01.01.2005, рівними частками, згідно графіку її повернення, викладеному у Додатку 2, що є невід'ємною частиною цього Договору; Позика повертається у безготівкову порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на рахунок Позикодавця у Державному казначействі України; Позичальник протягом трьох днів після переказу суми позики Позикодавцем зобов'язаний повідомити останнього про переказ коштів шляхом телеграфом, факсом, тощо; Позикодавець протягом п'яті днів після надходження суми позики на свій рахунок зобов'язаний повідомити Позичальника про це телеграфом, факсом, тощо.

Пунктами 9.1, 9.3 Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків Сторони цього Договору несуть відповідальність згідно чинного законодавства; у разі несвоєчасного повернення коштів Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожен день прострочення, але не більше річної облікової ставки Національного Банку України.

Додатком №2 до Договору складено Графік погашення позики щомісячно (арк.с.12-13).

16.11.2004 платіжним дорученням №79 Міністерством праці та соціальної політики України на виконання умов Договору перераховано Державному підприємству „Севастопольське управління океанічного риболовства” безвідсоткову цільову бюджетну позику в сумі 2765300,00 грн. (арк.с.14).

Відповідно до графіку погашення позики відповідач повинний був погасити 31.12.2007 позику, одержану на підставі договору №132 від 01.11.2004. Однак, вказані  зобов'язання Позичальником в повному обсязі не виконувались, станом на 31.12.2007 заборгованість відповідача перед Міністерством праці та соціальної політики України складає 838300,00 грн.

Відповідачем зазначена сума боргу по сплаті безвідсоткової цільової бюджетної позики на погашення заборгованості з виплати заробітної плати не погашена та на момент розгляду справи станом на 08.07.2008 складає 838300,00 грн., що не заперечується відповідачем (арк.с.20).

22.07.2005 порушено провадження по справі №20-9/257 за заявою Севастопольського державного підприємства „Атлантика” про банкрутство Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства”, справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні, введено мораторій на задоволення позовних вимог кредиторів; ухвалою суду від 04.04.2007 по справі призначено додаткову судово-економічну експертизу, провадження по справі зупинено до отримання висновку експерту, ухвалою від 23.06.2008 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 09.07.2008. (арк.с.22-26).

Спір виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 132 від 01.11.2004 безвідсоткової цільової бюджетної позики на погашення заборгованості з виплати заробітної плати в частині своєчасного повернення отриманої позики.

Правовідносини сторін регулюються статтею 193, 230 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 546, 547, 549, 551, 610, 611  Цивільного кодексу України, статтями 1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 546, 547, 549, 551 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статей 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

Частиною четвертою статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено зупинення дії мораторію.

Відповідно до частини 7 статті 12 вказаного закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення  пені в сумі 50881,52 грн., при викладених обставинах не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи і не заперечується ним.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу в розмірі 838 300,00 грн.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в дохід Державного бюджету України  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідач заявив клопотання про надання йому відстрочки виконання рішення строком на два року у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та відсутністю активів для здійснення повноцінної господарської діяльності.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про надання відстрочки виконання рішення, тому що відповідачем не надано суду доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим

На підставі викладеного, керуючись статтею 193, 230 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 546, 547, 549, 551, 610, 611  Цивільного кодексу України, статтями 1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 33, 34, 44, 49, 66, 67, 69, 75, 77, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 30526158) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, ідентифікаційний код 00013669, п/р 37115105000023 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172) 838 300,00 грн.

3.          Стягнути з Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 30526158) в доход Державного  бюджету України (п/р №31113095700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598) державне мито в сумі  8 383,00 грн.

4.          Стягнути з Державного підприємства „Севастопольське управління океанічного риболовства” (99014, м. Севастополь, вул. Правди, 10, ідентифікаційний код 30526158) в доход Державного  бюджету України (п/р №31216259700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598, код платежу 22050000, одержувач Ленінський район) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118,00 грн.

                Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.          У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 50881,52 грн. –відмовити.

Суддя                                                                                                              І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

у порядку ст. 84 ГПК України

14.07.2008.