Рішення

від 26.09.2011 по справі 39/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/148

26.09.11

За позовом    Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА"

до                    Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"    

про                 стягнення боргу 11 492,68 грн.

                                                                                                                                                   Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача:     ОСОБА_1.   дов. № 0110/11 від 21.03.2011 р.

від відповідача: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "МТС УКРАЇНА" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"  (відповідач) про стягнення боргу  в розмірі 11 492,68 грн. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в сумі 10 141,50 грн., суму індексу інфляції в розмірі 912,74 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 438,45 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 29.01.2010 р. з автомобілем марки «Peugeot Partner», державний номер НОМЕР_1,  який належить позивачу та є об’єктом страхування, згідно договору укладеного з відповідачем, завдано механічних пошкоджень. Виконуючи умови договору добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією автотранспортних засобів № 1018003 від 25.02.2009 р. позивачем надано необхідний перелік документів для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, однак на даний час така виплата не здійснена, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача зазначених коштів в судовому порядку разом із нарахованими штрафними санкціями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 р. порушено провадження у справі                 № 39/148 та призначено справу до розгляду на 26.09.2011 р. о 11:30 год.

26.09.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку  із перебуванням представника відповідача у відпустці.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.09.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

Розглянувши в судовому засіданні 26.09.2011 р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 ГПК України, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Отже, подання відзиву  на позовну заяву і всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, є правом, а не обов’язком відповідача та суд вправі розглянути справу за наявними в ній матеріалами. До того ж, оригінали документів, на які позивач посилається як на докази по господарській справі, були надані останнім для огляду в судовому засіданні 26.09.2011 р.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 р. була направлена відповідачу 12.09.2011 р., що підтверджується відміткою на зворотньому боці вказаної ухвали суду, здійсненої у відповідності до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75). Зазначені відмітки, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (лист Вищого господарського суду, від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, клопотання, подане відповідачем до Господарського суду міста Києва 26.09.2011 р., додатково свідчить про отримання ним вищезазначеної ухвали суду  від 08.09.2011 р.  А отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 39/148 та мав достатньо часу та всі можливості для складання та подання (надіслання) господарському суду та позивачу відзиву на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Таким чином, клопотання відповідача, підписане представником Ю.В.Могиленко, свідчить про реальну можливість здійснити своє представництво в суді також і представником Ю.В.Могиленко, і безпосередньо на рівні керівництва відповідача.

Тому подане відповідачем клопотання розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу, вважається таким, що порушує інтереси та процесуальні права позивача.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.09.2011 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.09.2011 р., надав суду усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.09.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

                                                             ВСТАНОВИВ:

25.02.2010 р. між Закритим акціонерним товариством  "Європейський страховий альянс" (відповідач, страховик) та Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "МТС Україна", (позивач, страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією автотранспортних засобів № 1018003 (договір).

Відповідно до п. 1.3 договору, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом і додатковим обладнанням, визначеними у відповідних додатках до договору –страхування транспортного засобу (КАСКО) (п. 1.3.1 договору).

Відповідно до п. 1.4.1.1 договору, страховим випадком по КАСКО є ДТП –пошкодження або знищення транспортного засобу/додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в процесі руху транспортного засобу та з його участю (наїзд, перекидання, зіткнення, викид каменів або інших твердих фракцій (предметів) з-під коліс транспорту), а також пошкодження нерухомого транспортного засобу іншими рухомими транспортними засобами.

Згідно додатку №1 до договору застрахованим транспортним засобом позивача є, зокрема, автомобіль  Partner», державний номер НОМЕР_1.

29.01.2010 р. у Автономній Республіці Крим було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля  Partner», державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого застрахованому автомобілю спричинено пошкодження.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.1.3. договору при виникненні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник (його довірена особа/водій) зобов’язаний негайно, але не пізніше 2 (двох) робочих днів повідомити страховика телефоном (факсом, телеграмою, тощо), зареєструвати повідомлення та надати всі доступні на цей час відомості та документи.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.1.6. договору при виникненні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник (його довірена особа/водій) зобов’язаний не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту як стало відомо про випадок подати письмову заяву про настання страхового випадку.

Власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля t Partner», державний номер НОМЕР_1  звернувся до відповідача із заявою про пошкодження транспортного засобу і згідно рахунку-фактури №СФ-0000054 від 05.02.2010 р. вартість виконаних робіт та використаних комплектуючих складає 10 141,50 грн. Оригінали документів позивачем було надано відповідачу 09.03.2010 р.

Пунктом 7.1 договору визначено, що після того як страховик був повідомлений про настання випадку, що має ознаки страхового та отримав всі необхідні документи, страховик: визначає причини та обставини настання такої події та приймає рішення про визнання події страховим випадком; у випадку прийняття рішення про визнання події страховим випадком, проводить розрахунок страхового відшкодування (складається страховий акт); здійснює виплату страхового відшкодування в строк, передбачений цим договором.

Відповідно до п. 8.3 договору, після отримання всіх необхідних документів про факт, обставини настання страхового випадку та розмір збитку, рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у строк до 10-ти робочих днів з дати отримання останнього документа.

Пунктом 8.6 договору встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту прийняття рішення про виплату. Виключення: по страховим випадкам без участі третьої сторони за якими збиток до 5000,00 грн. виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати отримання останнього документа.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 10 141,50 грн. визнаються судом обгрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 912,74 грн. та суми трьох річних у розмірі 438,45 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 25.03.2010 р. по 01.09.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов’язання з виплати страхового відшкодування є 24.03.2010 р. (09.03.2010 р. + 10 днів + 5 днів), а тому суд здійснює розрахунок трьох відсотків річних та інфляційного збільшення виходячи з встановленого дня з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, тобто з 25.03.2010 р.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку індексу інфляції, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 862,03 грн.:

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення

суми боргу

25.03.2010 - 01.09.2011

10141,50

1,085

862,03

В іншій частині позовних вимог стосовно стягнення 50,71 грн. індексу інфляції (912,74 грн. –862,03 грн. = 50,71 грн.) позивачу належить відмовити.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру трьох відсотків річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 438,45 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 114,42 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,96 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва      

                                                                  В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050,  м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; код ЄДРПОУ 19411125) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937) 10 141,50 грн. (десять тисяч сто сорок одну гривню 50 коп.) основного боргу, 862,03 грн. (вісімсот шістдесят дві гривні 03 коп.) індексу інфляції, 438,45 грн. (чотириста тридцять вісім гривень 45 коп.) три відсотки річних, 114,42 грн. (сто чотирнадцять гривень 42 коп.) державного мита та 234,96 грн. (двісті тридцять чотири гривні 96 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.  Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

 Суддя                                                                                                                               Гумега О. В.

           Дата підписання

           повного тексту рішення: 26.09.2011 р.