Рішення

від 20.09.2011 по справі 57/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  57/288

20.09.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО" в особі філії "ЛКО № 1"

до                    Приватного підприємства "Деркач"

про                    стягнення 4670,45 грн.

                        Суддя   Гулевець О.В.

Представники сторін:

від позивача                    ОСОБА_1. (Дов.)

від відповідача          не з‘явився

У судовому засіданні 20.09.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛКО" в особі філії "ЛКО № 1" (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства "Деркач" (далі - відповідач) про стягнення 4670,45 грн., з яких: 4233,00 грн. - основний борг, 330,75 грн. - пеня, 106,70 грн. - штраф.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання  за договором купівлі-продажу продукції № 499 від 11.11.2008р. щодо оплати за продану йому продукцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/288 та призначено розгляд справи на 02.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011р., у зв’язку з неявкою у судове засідання представників сторін, розгляд справи № 57/288 відкладено на 20.09.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 20.09.2011р. вдруге не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 27.07.2011р. та 02.09.2011р. про місце і час судового засідання.

Ухвали суду, позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 12.09.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до листа Вищого господарського суду від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого господарського суду від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", в якому також зазначається, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвали суду від 27.07.2011р. та 02.09.2011р., якими відповідача повідомлено про розгляд справи, повернуті поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи, що ухвали були відправлені відповідачу за адресою вказаною у витязі, то приватне підприємство "Деркач" було належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.11.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 499 купівлі-продажу продукції (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 розділу 1 Договору позивач зобов’язався продавати продукцію відповідачу, згідно замовлення, яке подається відповідачем будь-яким чином (письмово, через торгового представника, телефоном, факсом, ел. поштою), а відповідач зобов’язався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору  та повернути тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідач отримав від позивача продукцію на загальну суму 4233,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № ВП-Е20349 від 14.08.2010р.

Згідно з п.п. 1, 2 розділу 3 Договору продукція відпускається позивачем за вільно відпускними цінами, які зазначаються в товарно-транспортних накладних. Відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати відповідач зобов’язується у термін 1 день повністю оплатити всю отриману продукцію.

В порушення умов Договору відповідач за передану продукцію не розрахувався, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 4233,00 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 4233,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 4233,00 грн. заборгованості за відвантажену йому продукцію, на підставі Договору № 499 від 11.11.2008р., підлягає задоволенню.

Згідно з позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період 16.08.2010р. по 15.02.2011 р. в розмірі 330,75 грн. на підставі п. 1 розділу 6 Договору.

Пунктом 1 розділу 6 Договору встановлено, що за прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день  прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.    

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі  330,75 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Також згідно з позовними вимогами позивач просить стягнути з відповідача 5% річних у розмірі 106,75 грн. на підставі п. 2 розділу 6. Договору.

Проте, як вбачається з умов п. 2 розділу 6. Договору, ним передбачено, що позивач має право припинити відпуск продукції в разі невиконання відповідачем умов оплати продукції та умов повернення тари, а також умов, передбачених іншими пунктами цього Договору. Тобто, п. 2 розділу 6. Договору не передбачена відповідальність за порушення відповідачем терміну розрахунків за відвантажену продукцію у вигляді 5% річних.

Таким чином, оскільки відповідальність за порушення відповідачем терміну розрахунків за відвантажену продукцію у вигляді 5% річних не передбачена умовами п. 2 розділу 6. Договору, на який посилається позивач, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5% річних в розмірі 106,70 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський  суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Деркач" (04119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 15-А; ідентифікаційний код 21549693; р/р 26007027862941 АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО" в особі філії "ЛКО № 1"  (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26; ідентифікаційний код 33237188; р/р 26007172101 в АК "Промислово-фінансовий банк", МФО 320906) 4233 (чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 00 коп. основного боргу, 330 (триста тридцять) грн. 75 коп. пені, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 67 коп. державного мита, 230 (двісті тридцять) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                      О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 26.09.2011р.