Постанова

від 04.09.2011 по справі 2а-2002/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

04.09.2011   

                                                                                                                                                                                                                                                                    < копія > 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 р.  

Справа № 2а-2002/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Потолової Г.В.

при секретарі –Федоренко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська МДПІ звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави за рахунок активів податкового боргу зі сплати єдиного податку у сумі 1592грн.42коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1592грн. 42коп., у зв’язку з чим позивач просить стягнути на користь держави зазначений податковий борг. Правовою підставою стягнення податкового боргу позивач вважає пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з’явився. До матеріалів справи з адреси відповідача надійшов конверт-повернення з позначкою про повернення “за зазначеною адресою не проживає”. Враховуючи, що адреса відповідача зазначена у позовній заяві, співпадає зі зазначеною в довідці з ЄДР та з адресно-довідкового сектору, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до ст. 35 КАС України.

Суд,  розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –відповідач, ОСОБА_1.) 01.04.2008р. зареєстрована Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач зареєстрований як платник податків та знаходиться на обліку у відділенні Дніпропетровської МДПІ у Солонянському районі.

Також відповідач, як платник єдиного податку на підставі заяви відповідача від 13.03.2009р . право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, за змістом якої вказано: вид діяльності –52.48.1 –92.62.0 інша діяльність у сфері спорту, дата переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності –квітень 2009 рік. В п.5 заяви відповідача підтверджено обізнаність про граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та суму єдиного податку, належну до щомісячної сплати (а.с.11).

Згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування  відповідачу було встановлено ставку єдиного податку –200грн. 00коп. на місяць.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як суб’єкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Станом на 20.11.2009 року податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб перед бюджетом, який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань становить 1592грн.42коп.

Рішенням василівської сільської ради від 09.02.2009р. ХХІV/V №18 затверджені розміри ставок єдиного податку протягом 2009 року, згідно якого для виду діяльності «інша діяльність у сфері спорту»ставка єдиного податку склала 200,00грн. в місяць.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачувався єдиний податок згідно встановленої ставки, але частково не сплачено за період з травня по грудень 2009р.

На час розгляду справи  сума заборгованості у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Таким чином, сума заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб перед бюджетом, який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань становить 1592грн.42коп.

Згідно з вимогами ст.6 Закону України Закону України податковим органом на адресу відповідача були виставлені перша податкова вимога (1/14 від 24.09.2009р.) і друга податкова вимога (2/23 від 27.10.2009р.), які отримані відповідачем, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення. Але податковий борг відповідачем у добровільному порядку сплачений не був.

Дослідивши матеріали справи та надані у судовому засіданні докази, суд виходить з наступного.

Згідно абз.2 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У відповідності абз. 6 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Абзацем 7 пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»передбачено, що відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вказано, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до ст.ст. 67. 68 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п. 3.1.1 п 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-111, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення цього податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу - передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як зазначено у пункті 1.7 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є  кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.  

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

На час розгляду справи податковий борг у загальній сумі 707грн.59коп. у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звернення стягнення на активи –задовольнити повністю.

Стягнути в примусовому порядку з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок активів в межах суми боргу в рахунок погашення єдиного податку у розмірі 1592грн.42коп. (одна тисяча п’ятсот дев’яносто дві грн.42коп.) на користь держави в особі Державного казначейства у Солонянському районі Дніпропетровської області (код 23929804, р/р 34217379700306, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 24.05.2010 р.

Суддя                                                                                    Г.В. Потолова