Постанова

від 15.09.2011 по справі 2а/0470/8038/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

15.09.2011   

                                                                                                                                                                                                                                                                    < копія > 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2011 р.  

Справа № 2а/0470/8038/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Власенка Д.О. < Текст > 

при секретарі

Кінарєєві В.І.

за участю:

представника позивача

представника відповідача

Семченко В.В.

Довгополої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВІС-СЕРВІС» в особі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ГРУП»  до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЛАВІС-СЕРВІС», що є ліквідатором ТОВ «ПРОМ-ГРУП», звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, в якій з урахуванням уточнень просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, щодо відображення нікчемності угод укладених ТОВ «ПРОМ-ГРУП» з контрагентами за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року у акті № 541/231/36841512 від 29.04.2011 року.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011 р. ТОВ «ПРОМ-ГРУП» визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру строком на один рік, ліквідатором у справі призначено ініціюючого кредитора - ТОВ «ЛАВІС-СЕРВІС» та зобов'язано ліквідатора здійснювати ліквідаційну процедуру у відповідності з вимогами чинного законодавства. В червні 2011 р. ліквідатору стало відомо, що 29.04.2011 р. ДПІ у Ленінському районі був прийнятий акт № 541/231/36841512 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМ-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість за період з 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. Вказаним актом правочини укладені ТОВ «ПРОМ-ГРУП» у цей період з усіма контрагентами визнано нікчемними. Підставою для визначення правочинів нікчемними послугував той факт, що ТОВ «ПРОМ-ГРУП» не знаходиться за податковою адресою, про що складено акт відповідності від 22.04.2011 р. Службовою запискою від ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 29.04.2011 р. отримано інформацію щодо неможливості проведення заходів по ТОВ «ПРОМ-ГРУП» у зв'язку з не встановленням місцезнаходження посадових осіб ТОВ «ПРОМ-ГРУП». Другою причиною вказаний той факт, що ТОВ «ТПП «Промлайн», яке мало взаємовідносини з ТОВ «ПРОМ-ГРУП» не відобразило свої взаємовідносини з ним. У зв'язку з цим, податкова інспекція дійшла висновку, що відповідно до ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України зазначені правочини мають ознаки нікчемності. ТОВ «ЛАВІС-СЕРВІС», як уповноважений представник керівних органів боржника взагалі не був повідомлений про проведення вказаної перевірки. Не було отримано ані копії наказу, ані повідомлення. Отже, податкова інспекція не виконала вимоги ст.79 Податкового кодексу України, належним чином не повідомила ліквідатора про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, що є одним з умов проведення вказаної перевірки. Крім того, податкова інспекція встановила факт відсутності ТОВ «ПРОМ-ГРУП» за юридичною адресою у квітні 2011 р., а правочини визнає нікчемними з цих підстав за період серпня 2010р. Доказів не знаходження ТОВ «ПРОМ-ГРУП» у серпні 2010 р. за юридичною адресою податкова інспекція не надала, в акті не відобразила. Підпунктом 7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, або списання коштів з банківського рахунку, а не від знаходження платників податків за юридичними адресами після здійснення господарських операцій. Установчі документи ТОВ «ПРОМ-ГРУП» не визнано недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової інспекції відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація підприємства не скасована, від оподаткування прибутки та доходи не приховувались, договори не суперечить цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, тому не має жодних підстав вважати правочини нікчемними. ТОВ «ПРОМ-ГРУП» жодним чином не обізнаний і не має бути обізнаний щодо діяльності ТОВ «ТПП Промлайн». ТОВ «ПРОМ-ГРУП» не вправі втручатися в відносини свого контрагента з його постачальниками та не має відповідати за їх дії, в т.ч. порушення податкового чи іншого законодавства. Також ТОВ «ПРОМ-ГРУП» не має відповідати і за дії свого безпосереднього контрагента. Вважає неприпустимим відображення в акті перевірки тверджень про наявність порушень з боку інших суб'єктів господарювання, адже ТОВ «ПРОМ-ГРУП» не має змоги вплинути на дії непідконтрольних йому суб'єктів та не мас об'єктивних даних щодо наявності цих порушень.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та поясненнях на заперечення, а також надано первісну документацію ТОВ «ПРОМ-ГРУП», а саме: договори суборенди, акти приймання-передачі, додаткові угоди, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), договір про передачу прав та обов’язків по договору суборенди нерухомого майна /а.с. 112-134/.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких висновки зроблені за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМ-ГРУП» та викладені у акті № 541/231/36841512 від 29.04.2011 року є цілком обґрунтованими та правомірними, а дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення відсутності у позивача необхідних умов для проведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та як наслідок згідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України наявності у правочинів укладених з контрагентами ознак нікчемності, укладання вказаних правочинів з порушенням публічного порядку, всупереч інтересам держави та суспільства, вчинення вказаних правочинів удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, є цілком правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЛАВІС-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 37160329) 12.07.2010 року зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 634033 /а.с. 24/ та взяте на облік у Дніпропетровській МДПІ, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків № 736 від 13.07.2010 року /а.с. 36/.

ТОВ «ПРОМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 36841512) 19.11.2009 року зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 056718 /а.с. 39/ та Довідкою АА № 245461 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 40/.

Господарським судом Дніпропетровської області 12.04.2011 року по справі № 5005/4118/2011 винесено постанову, якою визнано ТОВ «ПРОМ-ГРУП» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців, ліквідатором ТОВ «ПРОМ-ГРУП» призначено ТОВ «ЛАВІС-СЕРВІС» /а.с. 22-23/.

ТОВ «ЛАВІС-СЕРВІС» двічі робило запити до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 12.04.2011 року та 09.06.2011 року відповідно, якими повідомлено, що воно є ліквідатором ТОВ «ПРОМ-ГРУП», надано податковій інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року та проханням видати письмову заяву з грошовими вимогами /а.с. 20, 21/.

Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМ-ГРУП» (код за ЄДРПОУ 36841512) в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська складено акт від 29.04.2011 р. № 541/231/36841512          , відповідно до висновків якого встановлено, що відповідно до ч.1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер. Перевірка проводилась без відома директора ГОВ «ПРОМ-ГРУП», або уповноважених ним осіб - представляти його інтереси, оскільки на момент проведення та складання акту перевірки посадові або уповноважені особи підприємства за юридичною та фактичними адресами не знаходяться. Дана перевірка проведена на підставі даних нормативної справи, матеріалів отриманих від підрозділів податкової міліції, АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», оскільки до ДШ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ТОВ «ПРОМ-ГРУП» первинні бухгалтерські документи для перевірки не надались, встановити місцезнаходження посадових осіб та документів обліку не було можливим /а.с. 9-17/.

Начальником ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 27.04.2011 року було винесено наказ № 483 про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМ-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. /а.с. 94/.

Згідно положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку;

Відповідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники  податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових  зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів  бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеної ст. 77 та ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови  надіслання  платнику податків  рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та  місце проведення такої перевірки.

Відповідно ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані  в  порядку та  у спосіб, передбачені цим Кодексом або  іншими  законами,  контроль  за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків   зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у  повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які  враховуються для  визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів,  що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість  ведення  і  зберігання  яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому  відповідно  до  підпункту  139.1.9  пункту  139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не  підтверджені  відповідними розрахунковими,   платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких  передбачена  правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3  статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається  виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг,  але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з  сум  податків,  нарахованих  (сплачених)  платником  податку за ставкою, встановленою  пунктом  193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при  їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого  використання  в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  у  необоротні капітальні активи), у  тому  числі  при  їх  імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у   межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для  віднесення сплачених у ціні товарів  (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для  цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток,  а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними  документами,  що  відображають  реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 18 Закону від 15.05.2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до п.п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їхньому імпорті) та послуг з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їхньому імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» і ст.1 та 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх собі, у тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит, а не встановлює виникнення права платника податку на податковий кредит у залежність від підтвердження факту перевезення товару.

Позивач мав всі підстави для формування податкового кредиту за операціями з Контрагентами, оскільки Контрагенти зареєстровані платниками ПДВ, а тому мають право видавати податкові накладні одержувачу товарів.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та мас всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Отже, зважаючи на те, що судом встановлено, що при проведенні перевірки не було встановлено фактів, які свідчили б про те, що Договори порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Якщо навіть припустити, що Контрагенти не сплатили податків до бюджету у зв'язку із здійсненням операцій за Договорами, то факт несплати податків, не може впливати на дійсність договорів купівлі-продажу (поставки), оскільки ч. 1 ст. 228 ЦК України не пов'язує нікчемність договору купівлі-продажу (поставки) з виконанням його сторонами податкових зобов'язань. Останні носять похідний характер стосовно цивільно-правових зобов'язань і не можуть впливати на дійсність договору.

Отже, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, щодо відображення нікчемності угод укладених ТОВ «ПРОМ-ГРУП» з контрагентами за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року у акті № 541/231/36841512 від 29.04.2011 року.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВІС-СЕРВІС», що є ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, щодо відображення нікчемності угод укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ГРУП» з контрагентами за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року у акті № 541/231/36841512 від 29.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВІС-СЕРВІС», що є ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ГРУП» судові витрати у сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 02.09.2011 року.

Суддя                      < (підпис) > 

< Текст > 

< Список >

< Список >

< Список >

Д.О. Власенко

< Текст > 

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >