Постанова

від 29.09.2011 по справі 2а/0470/4703/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

29.09.2011                                                                                                    < копія >

                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р.

Справа № 2а/0470/4703/11     

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя -           Юрков Е.О.

при секретарі - Осавуляк О.А.

за участю:          представників позивача - Бондаренко О.Г., Мацкова С.О.

                    представника відповідача -          Довгопола О.М.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропостач»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання відсутності компетенції, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропостач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська з вимогою: встановити відсутність компетенції (повноважень) у ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська визнавати правочини, які не суперечать вимогам Закону недійсними та визнати дії посадових осіб ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська по визнанню правочинів нікчемними, недійсність яких прямо не визначена законом, всупереч ст.204 ЦКУ такими, що не відповідають законодавству України і порушують права, свободи і законні інтереси ТОВ «Дніпроагропостач» та є неправомірними.

В обґрунтування позову ТОВ «Дніпроагропостач» зазначили, що в акті перевірки податковий орган посилається на надану ТОВ «Дніпроагропостач» листом інформацію щодо подальшого продажу товарів, придбаних у ТОВ «Металургійна регіональна мережа». У описовій частині акту, а саме в розділі 3, який називається «Перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові взаємини з платником податку» вказані відомості, отримані від самого платника податку, а не від осіб, що мали правові взаємини з ТОВ «Дніпроагропостач».

Також позивач заначив, що з матеріалів тексту акту перевірки № 311/233-32882780 від 30.03.2011г. вбачається, що у підприємства ТОВ «Металургійна регіональна мережа» у якого було придбано товари будь яка перевірка не проводилася. Також в акті відсутня інформація про проведення перевірок у покупців ТОВ «Дніпроагропостач»: ДП ДГ «Іванівка», ЗАТ «Рудьківське», ТОВ ВКФ «Гранд», ТОВ «Агрозахист Донбас», ПСП «Фортуна», ТОВ «Сервіс Лік», ТОВ «СП Агродім». Інформація про покупців і документальне підтвердження даної інформації отримано від ТОВ «Дніпрагропостач» способом, що суперечить чинному законодавству і Конституції України. Таким чином, інформація отримана незаконним способом не може бути підставою для виводів в акті перевірки дотримання податкового законодавства ТОВ «Дніпроагропостач» про недійсність правочинів, недійсність яких прямо не встановлена законом.

У податкового органу відсутні підстави для визнання без суду операцій нікчемними тільки на тій підставі, що посадовою особою суб'єкта владних повноважень, ставиться під сумнів сам факт здійснення операцій. Такі дії посадових осіб суб'єкта владних повноважень суперечать законодавству України і направлені на порушення прав, свобод та інтересів ТОВ «Дніпроагропостач».  Таким чином у ДПІ в Ленінському районі                               м. Дніпропетровська відсутні повноваження визнавати правочини недійсними на підставі відображених в акті перевірки певних фактичних даних.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення на позов у яких зазначив, що 09.03.2011р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська був виданий наказ № 257 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпроагропостач» за період з 01.08.10р. то 31.08.11р., на підставі п.п. 20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що за наслідками перевірки ТОВ «Металургійна регіональна мережа» виявлено факти, що свідчать про порушення податкового та іншого законодавства та ненаданням ТОВ «Дніпроагропостач» пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська протягом 10 - робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі направлення від 10.03.2011р. № 000165 виданого ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок відшкодування ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Соколянською К.П., згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 оку № 2755-VI та на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпроагропостач» (код за ЄДРПОУ 32882780) з питання дотримання додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Металургійна регіональна мережа» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дніпроагропостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Металургійна регіональна мережа».

Направлення та копія наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська вручені 10.03.2011р. під розписку директору ТОВ «Дніпроагропостач» Бондаренко Олександру Геннадійовичу.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Металургійна регіональна мережа» підприємством було надано наступні документи: рахунок-фактура; декларації з податку на додану вартість за період, що перевіряється; накладні та податкові накладні; реєстри виданих і отриманих податкових накладних; інші документи.

При проведенні перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська використовувався акт № 179/23-307/36960851 від 20.01.2011 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Металургійна регіональна мережа» (код ЄДРПОУ 36960851) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010 року».

Згідно наданих документів, у періоді, який перевірявся, ТОВ «Дніпроагропостач» (Покупець) уклало ТОВ «Металургійна регіональна мережа» (Продавець) договір купівлі-продажу від 05.08.2010р. № 080576.

Згідно листа наданого підприємством до ДПІ, транспортування товару проводилось ТОВ «Металургійна регіональна мережа».

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2010р.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі.

Згідно листа наданого підприємством до ДТП, ТОВ «Дніпроагропостач», не є кінцевим споживачем товару отриманого від ТОВ «Металургійна регіональна мережа».

Покупцями товару є:

1.ДП ДГ «Іванівка» (код ЄДРПОУ 00729853),

2.ЗАТ «Рудьківське» (код ЄДРПОУ 31374853),

3.ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 31016120),

4.ТОВ «Арозахист Донбас» (код ЄДРПОУ 30048570),

5.ПСП «Фортуна» (код ЄДРПОУ 30834777),

6.ТОВ «Сервіс Лік» (код ЄДРПОУ 21401660),

7.ТОВ «СП «Агродім» (код ЄДРПОУ 32659577).

Також, невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Металургійна регіональна мережа» (ЄДРПОУ 36960851), акт перевірки №179/23-307/36960851 від 20.01.2011р. складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах з підприємствами які зазначені в акті перевірки № 311/233-32882780 від 30.03.2011р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська в тому числі з ТОВ «Дніпроагропостач».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню із виходом суду за межі позовних вимог.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропостач» зареєстровано 10.03.2004р. у Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 10.03.2004р. № 12241200000007530, код за ЄДРПОУ – 32882780, Місцезнаходження ТОВ «Дніпроагропостач» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 49000,                       м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, буд. 55. ТОВ «Дніпроагропостач» взято на податковий облік в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ 15.03.2004р. за № 4567.

30.03.2011 року фахівцем ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 оку № 2755-VI та на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпроагропостач» (код за ЄДРПОУ 32882780) з питання дотримання доданої вартості, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Металургійна регіональна мережа» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дніпроагропостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Металургійна регіональна мережа».

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 311/233-32882780 від 30.03.2011р.

Представник позивача не заперечував, що направлення та копія наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про проведення документальної позапланової виїзної перевірки були вручені директору ТОВ «Дніпроагропостач» Бондаренко Олександру Геннадійовичу завчасно.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Металургійна регіональна мережа» підприємством було надано наступні документи: рахунок-фактура; декларації з податку на додану вартість за період, що перевіряється; накладні та податкові накладні; реєстри виданих і отриманих податкових накладних; інші документи.

При проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпроагропостач» співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська використовувався акт № 179/23-307/36960851 від 20.01.2011р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Металургійна регіональна мережа» (код ЄДРПОУ 36960851) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010 року» складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Згідно наданих документів, у періоді, який перевірявся, ТОВ «Дніпроагропостач» (Покупець) уклало ТОВ «Металургійна регіональна мережа» (Продавець) договір купівлі-продажу запчастин до сільськогосподарської техніки від 05.08.2010р. № 080576.

Згідно листа від 08.02.2011р. за №0802/1, наданого підприємством позивача до ДПІ, транспортування товару проводилось ТОВ «Металургійна регіональна мережа».

Запчастини зберігались в нежитловому приміщенні площею 31,5 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9а. Приміщення прийняте ТОВ «Дніпроагропостач» в тимчасове платне володіння і користування від ТОВП «Машинобудівник» згідно договору оренди № А0102/10 від 22.12.2009р.

За отримані запчастини ТОВ «Дніпроагропостач» розрахувалося з ТОВ «Металургійна регіональна мережа» в безготівковій формі. Грошові кошти перераховано у повному обсязі, платіжними дорученнями: № 3004 від 31.08.2010р. на суму 17000,16 грн.; № 3017 від 08.09.2010р. на суму 818,40 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2010р.

Крім того, ТОВ «Дніпроагропостач», не є кінцевим споживачем товару отриманого від ТОВ «Металургійна регіональна мережа».

Покупцями товару є:

1.ДП ДГ «Іванівка» (код ЄДРПОУ 00729853),

2.ЗАТ «Рудьківське» (код ЄДРПОУ 31374853),

3.ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 31016120),

4.ТОВ «Арозахист Донбас» (код ЄДРПОУ 30048570),

5.ПЄП «Фортуна» (код ЄДРПОУ 30834777),

6.ТОВ «Сервіс Лік» (код ЄДРПОУ 21401660),

7.ТОВ «СП «Агродім» (код ЄДРПОУ 32659577).

Проте, документальною позаплановою виїзною перевіркою ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, акт перевірки № 311/233-32882780 від 30.03.2011р., встановлені порушення ТОВ «Дніпроагропостач» ч.1 ст.ст. 203, 215,228,662,655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених за період серпень 2010 рік по ланцюгу з ДП ДГ «Іванівка» (код ЄДРПОУ 00729853), ЗАТ «Рудьківське» (код ЄДРПОУ 31374853), ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 31016120), ТОВ «Арозахист Донбас» (код ЄДРПОУ 30048570), ПСП «Фортуна» (код ЄДРПОУ 30834777), ТОВ «СП «Агродім» (код ЄДРПОУ 32659577), порушення п.1.4 ст. 1., п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3, п.п.7.3.1, п.п.7.4.1, п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено суму податкових зобов’зань в розмірі 3184,81 грн., та завищено суму податкового кредиту на суму 2969,76 грн.

Суд вважає безпідставними висновки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо неотримання ТОВ «Дніпроагропостач» товару від ТОВ «Металургійна регіональна мережа», який визначений договором купівлі-продажу від 05.08.2010р. № 080576, а також ствердження про те, що документи, які надані до перевірки, отримані ТОВ «Дніпроагропостач» у серпні 2010 року від ТОВ «Металургійна регіональна мережа» є паперовими носіями, які не можуть бути документами що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та вказують на проведені витрати, та такі, що не мають відношення до витрат господарської діяльності ТОВ «Дніпроагропостач», а також суд вважає безпідставним посилання ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на акт перевірки 179/23-307/36960851 від 20.01.2011 складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, яким встановлено недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків в тому числі з ТОВ «Дніпроагропостач».

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем ТОВ «Дніпроагропостач» в судове засідання надані акти звірок взаєморозрахунків з покупцями, а саме:

1.№ 1 від 11.08.2011 р. з ЗАТ «Рудьківське»,

2.№ 2 від 11.08.2011 р. з ТОВ ВКФ «Гранд»,

3.№ 3 від 11.08.2011 р. з ТОВ «Сервіс Лік»;

4.№ 5 від 11.08.2011 р. з ПСП «Фортуна»,

5.№ 6 від 11.08.2011 р. з СП «Агродім»,

6.№ 7 від 11.08.2011 р. з ТОВ «Агрозахист Донбас»,

7.№ 8 від 11.08.2011 р. з ДП ДГ «Іванівка».

З актів звірок взаєморозрахунків з покупцями вбачається, що у ТОВ «Дніпроагропостач»  за  період з 01.08.2010 по 31.08.2010 з покупцями по ланцюгу: Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» (код ЄДРПОУ 00729853), Закрите акціонерне товариство «Рудківське» (код ЄДРПОУ 31374853), Товариство з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційна фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 31016120), Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (код ЄДРПОУ 30048570), Приватне сільськогосподарське підприємство «Фортуна» (код ЄДРПОУ 30834777), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Лік» (код ЄДРПОУ 21401660), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» (код ЄДРПОУ 32659577) здійснювались господарські відносини.

Судом були дослідженні належним чином оформлені первинні документи, а саме: Договір оренди адміністративних (офісних) приміщень; Договір купівлі-продажу товару, довіреності, документи, накладні (товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні доручення), що засвідчують транспортування, зберігання та рух товарів; первинні документи, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Перелічені вище документи свідчать про товарний характер господарських відносин з Контрагентами за Договором.

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз’яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.2009р. -  правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 Постанови Пленуму ВСУ).

Відповідач вважає, що договор купівлі-продажу (поставки), укладений позивачем з Контрагентами, є нікчемним за ст. 228 ЦК України, оскільки:

- договори порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. При цьому, незаконне заволодіння майном (коштами) держави, полягає у несплаті (або сплаті у незначних розмірах) Контрагентами податків до бюджету;

- договори не направлені на реальне настання правових наслідків (безтоварність господарських операцій за Договорами), оскільки у Контрагентів відсутні необхідні трудові ресурси та основні засоби виробництва, необхідні для постачання товарів за Договорами.

Проте, судом встановлено, що при проведенні перевірки не було встановлено фактів, які свідчили б про те, що Договори порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Якщо навіть припустити, що Контрагенти не сплатили податків до бюджету у зв'язку із здійсненням операцій за Договорами, то факт несплати податків, не може впливати на дійсність договорів купівлі-продажу (поставки), оскільки ч. 1 ст. 228 ЦК України не пов'язує нікчемність договору купівлі-продажу (поставки) з виконанням його сторонами податкових зобов'язань.    

Останні носять похідний характер стосовно цивільно-правових зобов'язань і не можуть впливати на дійсність договору.

Оскільки договір купівлі-продажу (поставки) є домовленістю позивача та відповідного Контрагента, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, то саме ця домовленість має бути спрямована на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Однак, з Договорів не вбачається, що вони спрямовані на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Більш того, обов'язок щодо сплати податків у даному випадку, покладений законодавством на Контрагентів і позивач не повинен нести відповідальність за невиконання цього обов'язку Контрагентом. Матеріалами Акту перевірки не було встановлено або поставлено під сумнів факти поставки товарів позивачу за Договором.

Перелічені вище документи свідчать про товарний характер господарських відносин з Контрагентами за Договорами.

Відповідно до ст.13 Закону  України  «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001р. №2406-III із змінами та  доповненнями,  постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката  відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про  відповідність, якщо  це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Таким чином, відповідно до п.п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (який діяв на час вчинення правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» вказано, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків ії надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем на баланс орендаря,  згідно з договорами фінансової оренди, або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди, інших цивільно - правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі, операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику ( кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Тобто, для визнання податкового кредиту повинні використовуватись щонайменше такі умови:

-  товари мають бути придбанні (факт придбання);

- придбанні товари повинні використовуватись в господарській діяльності платника податку в оподатковуваних операціях;

Документи відповідають вимогам первинних документів, встановленим чинним законодавством, а саме, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пунктом 2.4., затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їхньому імпорті) та послуг з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їхньому імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит, а не встановлює виникнення права платника податку на податковий кредит у залежність від підтвердження факту перевезення товару.

Натомість, чинним законодавством передбачається, що податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів. При цьому, факт придбання товарів засвідчує отримана платником податку податкова накладна.

Позивач мав всі підстави для формування податкового кредиту за операціями з Контрагентами, оскільки Контрагенти зареєстровані платниками ПДВ, а тому мають право видавати податкові накладні одержувачу товарів.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Отже, проаналізувавши зазначені висновки відповідача, суд вважає їх такими, що не відповідають дійсності, порушують законні права підприємства, є протиправними та необґрунтованими, тобто такими, що жодним чином не підтверджуються та не відповідають діючому законодавству України.

Чинним законодавством України не передбачено обов’язку покупця, а  також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його Контрагентом, якщо       Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Крім того, відповідач в акті перевірки № 311/233-32882780 від 30.03.2011р. зробив висновок, що позивач здійснював діяльність спрямовану на проведення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди.

Суд вважає таке посилання відповідача на зазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними з наступного.

У відповідності до частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки № 311/233-32882780 від 30.03.2011р. про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, є нікчемними, згідно статтям 215, 228 ЦК України. Зокрема, відповідачем не було обгрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від позивача до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частину 1 статтю 203, статтю 215, статтю 216 Цивільного кодексу є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що зв'язані з його недійсністю - не настають.

Згідно зі ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене наведені в Акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству» йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.

Відтак, висновки акту № 311/233-32882780 від 30.03.2011р. є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи.

Проте, вимога позивача щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) у ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська визнавати правочини, які не суперечать вимогам Закону недійсними та визнати дії посадових осіб ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська по визнанню правочинів нікчемними, недійсність яких прямо не визначена законом, всупереч ст.204 ЦКУ такими, що не відповідають законодавству України і порушують права, свободи і законні інтереси ТОВ «Дніпроагропостач» та є неправомірними - суд вважає такою, що не може бути задоволена, тому що при задоволенні зазначеної вимоги суд перебере на себе компетенцію, яка йому не належить.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підставі вищезазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, а саме - визнати дії протиправними та відсутності компетенції Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська стосовно визнання правочинів недійсними здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропостач» за період серпень 2010р. по ланцюгу: Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» (код ЄДРПОУ 00729853), Закрите акціонерне товариство «Рудківське» (код ЄДРПОУ 31374853), Товариство з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційна фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 31016120), Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (код ЄДРПОУ 30048570), Приватне сільськогосподарське підприємство «Фортуна» (код ЄДРПОУ 30834777), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Лік» (код ЄДРПОУ 21401660), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» (код ЄДРПОУ 32659577).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

На підставі наведеного, враховуючи надані на підтвердження документи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,  9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропостач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання відсутності компетенції задовольнити частково.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська стосовно визнання правочинів недійсними здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропостач» за період серпень 2010р. по ланцюгу: Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» (код ЄДРПОУ 00729853), Закрите акціонерне товариство «Рудківське» (код ЄДРПОУ 31374853), Товариство з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційна фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 31016120), Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (код ЄДРПОУ 30048570), Приватне сільськогосподарське підприємство «Фортуна» (код ЄДРПОУ 30834777), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Лік» (код ЄДРПОУ 21401660), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» (код ЄДРПОУ 32659577) - протиправними.

Визнати відсутності компетенції у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська стосовно визнання правочинів недійсними здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропостач» за період серпень 2010р. по ланцюгу: Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» (код ЄДРПОУ 00729853), Закрите акціонерне товариство «Рудківське» (код ЄДРПОУ 31374853), Товариство з обмеженою відповідальністю «виробничо-комерційна фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 31016120), Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (код ЄДРПОУ 30048570), Приватне сільськогосподарське підприємство «Фортуна» (код ЄДРПОУ 30834777), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Лік» (код ЄДРПОУ 21401660), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» (код ЄДРПОУ 32659577).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладено 20.09.2011 року.

Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >

                                                        Е.О. Юрков

< Текст >