Постанова

від 01.09.2011 по справі 2а-3834/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 вересня 2011 року                                                                                2а-3834/11/1070                                                                                                          

приміщення суду за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018  

час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.        

Київський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді -                                        Леонтовича А.М.

при секретарі -                                        Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача:                                           ОСОБА_1 (за довіреністю)            

від  відповідача:                                         ОСОБА_2  (за довіреністю)            

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу

за позовом

до

про

Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Київської       області      

Селянського (фермерського) господарства «Володар»      

стягнення податкової заборгованості,

                                                                В С Т А Н О В И В:

          Переяслав-Хмельницька об’єднана державна податкова інспекція Київської області (далі по тексту - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського фермерського господарства «Володар»(далі по тексту –відповідач) про стягнення податкової заборгованості в розмірі 43 423,43 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 1 вересня 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю,   просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні  визнав адміністративний позов в повному обсязі, зробивши усну заяву у відповідності до вимог частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України та просив суд розстрочити виконання судового рішення, подавши до суду заяву, як цього вимагає стаття 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          Селянське (фермерського) господарство «Володар»зареєстроване в Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації київської області 12 березня 1993 року.  

          На податковому обліку в Переяслав-Хмельницькій об’єднаній державній податковій інспекції перебуває з 12 березня 1993 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Селянським (фермерським) господарством «Володар» подано до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за І квартал 2011 року на суму 43 419,10 грн.

Докази сплати вказаної суми в матеріалах справи відсутні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010р. (далі по тексту –Податковий кодекс).

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про державну службу»від 04.12.1990р.  № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

    Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і  нерезиденти  України),  юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти  оподаткування  або провадять  діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких  покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1  статті 16 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством,  самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання  та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Селянським (фермерським) господарством «Володар» подано до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за І квартал 2011 року на суму 43 419,10 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, суму грошового зобов’язання, а саме, з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 43 419,10 грн. погашено не було.

     Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

          Так, у зв’язку з несплатою визначеної відповідачем суми податкового боргу податковою інспекцією нараховано пеню у розмірі 2,43 грн.

Враховуючи наведене та часткову сплату суми податкового боргу, суму, яку належить сплатити відповідачу становить 43 419,10 грн.

          Вказане також підтверджується даними повідомлення про наявність заборгованості з податків і зборів облікової картки платника Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції Київської  області  від 25.07.2011р. № 1349/10/40.    

Системно проаналізувавши норми чинного законодавства та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати в повному обсязі податкового зобов’язання, самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України  «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. А також подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.  

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-72, 94, 112, 136, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Володар»(08473, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Хоцьки, вул. Польова, 32, код ЄДРПОУ 24885345) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в розмірі 43 419 (сорок три тисячі чотириста дев’ятнадцять) грн. 10 коп.

          Розстрочити виконання судового рішення, шляхом сплати боргу протягом 6 місяців починаючи з вересня 2011 р. в наступному порядку:

- вересень 2011 року –7 236 грн. 52 коп.

- жовтень 2011 року – 7 236 грн. 52 коп.

- листопад 2011 року –7 236 грн. 52 коп.

- грудень 2011 року – 7 236 грн. 52 коп.

- січень 2012 року –7 236 грн. 52 коп.

- лютий 2012 року –7 236 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                    Леонтович А.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена  < Дата >.