Постанова

від 29.09.2011 по справі 2а/1570/2408/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а/1570/2408/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року                                                                                           м.Одеса

   Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Акумото»про стягнення заборгованості у розмірі 28524,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекцій у Приморському районі м. Одеси (надалі по тексту –Позивач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Акумото» (надалі по тексту –Відповідач або ТОВ «Акумото») про стягнення заборгованості у розмірі 28524,10 грн.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача у судове засідання з’явився, просив суд розглянути справу в поряду письмового провадження, позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, підтримав заяву про визнання позову у повному обсязі, яка надійшла через канцелярію суду та просив суд розглянути справу в поряду письмового провадження.  

Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та того, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності  вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень позивача.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач –орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно  органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.     

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено податковий борг (недоїмка), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Акумото»зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради 01.06.2007 року, номер запису 1 556 102 0000 028100 та взяте на облік платника податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси 05.06.2007 року за № 31500 (а.с. 33-38).

Судом встановлено, що ТОВ «Акумото»має  податкову заборгованість перед бюджетом по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 28 524, 10 грн., яка виникла з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 20.04.2010р. по 22.04.2010р.  посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну тематичну перевірку ТОВ «Акумото»з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактами № АЭ -03/2009 від 26.05.2009р. та № АЭ-04/2009 від 07.07.2009р.  

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було складено акт перевірки від 22.04.2010р. № 5514/22-2/35179034/8 довідку від 31.12.2008р. (а.с. 26-29).

Даним актом встановлені порушення відповідачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР в частині несвоєчасного надходження валютної виручки від нерезидента в законодавчо встановлені терміни по контрактах, укладених з нерезидентом ТОВ «Элеонора», Російська Федерація, № АЭ-03/2009 від 25.06.2009р. в сумі 120 030,00 грн. та № АЄ-04/2009 від 07.07.2009р. в сумі 300 410,00 грн.  

На підставі зазначеного акту перевірки від 22.04.2010р. № 5514/22-2/35179034/8 та встановлених порушень позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.05.2010р. № 0000122220 на суму 21081,44 грн. (а.с. 23).

В період з 14.07.2010р. по 15.07.2010р.  посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Акумото»з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № АЭИ-01/2009 від 04.11.2009р.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було складено акт перевірки від 15.07.2010р. № 8117/22-2/35179034/34 (а.с. 22-23).

Даним актом встановлені порушення відповідачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР в частині порушення термінів повернення валютних коштів на територію України по контракту № АЭИ-01/2009 від 04.11.2009р. укладеному з ТОВ «Элеонора», Російська Федерація в сумі 760 912,28 російських рублів, що еквівалентно 206 869,22 грн.  

На підставі акту перевірки від 15.07.2010р. № 8117/22-2/35179034/34 та встановлених порушень позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.07.2010р. № 0000512220 на суму 4344,25 грн. (а.с. 21).

В період з 25.11.2010р. по 08.12.2010р.  посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Акумото»з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактами № АЭ-02/2009 від 10.04.2009р. та № АЭИ-01/2010 від 05.03.2010р.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було складено акт перевірки від 10.12.2010р. № 16855/22-2/35179034/65 (а.с. 15-17).

Даним актом встановлені порушення відповідачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР в частині несвоєчасного надходження валютної виручки від нерезидента в законодавчо встановлені терміни по контракту № АЭ-02/2009 від 10.04.2009р., укладеного з ТОВ «Элеонора», Російська Федерація в сумі 9 446,04 грн.; ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. № 185/94-ВР в частині несвоєчасного надходження товарів (повернення коштів) на територію України по контракту № АЭ-01/2010 від 05.03.2010р. укладеному з ТОВ «Элеонора», Російська Федерація в сумі 77 000,00 грн.; вимог ст. 1  Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами»№ 319/94 від 18.06.1994р., ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993 року в частині несвоєчасного подання «Декларації про валютні цінності та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами»до Управління НБУ станом на 01.10.2010р.   

На підставі акту перевірки від 10.12.2010р. № 16855/22-2/35179034/65  та встановлених порушень позивачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.12.2010р. № 0001002220 на суму 453,41 грн., № 0001012220 на суму 18480,00 грн. та                      № 0001022220 на суму 170,00 грн. (а.с. 12-14).

Згідно даних облікових карток станом на 17.02.2011р. у ТОВ «Акумото»рахувалась переплата у розмірі 5,00 грн. та сплата 10000,00 грн.; 2000,00 грн.; 2000,00 грн.; 2000,00 грн.

Отже, заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності складає 28 524,10 грн.

Відповідно до пп. 5.2.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час проведення перевірки та винесення податкових повідомлень - рішень) , податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абзацом 3 п.п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було передбачено, що податкове зобов’язання визначене контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 платник податків зобов’язаний погасити протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, окрім випадків, коли протягом такого строку  платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення - рішення  отримані відповідачем, що підтверджується підписом на даних рішеннях, проте  ані в судовому, ані в адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались, а тому є узгодженими.  

Пунктом 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси  з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги: перша податкова вимога №1/2229 від 15.06.2010р. та друга податкова вимога № 2/2542 від 19.07.2010 року, які були вручені особисто (а.с. 10-11).

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у сумі 28 524,10 грн. на дату розгляду справи суду не надані, та крім того дана заборгованість визнана відповідачем.

Таким чином податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимоги про сплату боргу не оскаржені.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкової заборгованості у сумі  28524,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про систему оподаткування», чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

З приводу заявлених позивачем вимог щодо  погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить ТОВ «Акумото», що перебуває у податковій заставі, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до п. 95.1 статті 95 ПК України –орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначається, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Джерелами погашення  податкового боргу платника податків є будь –яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПК України, а також іншими законодавчими актами (87.2).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (88.1). Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (88.2).

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, —з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, —з дня виникнення податкового боргу (89.1.2).

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (89.2).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (89.3).

В свою чергу слід зазначити, що позивачем не надані суду докази які б підтверджували факт недостатності коштів які перебувають у власності боржника для погашення заборгованості, що в свою чергу слугувало б підставою для звернення до суду за наданням дозволу на погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, суд вважає недоцільною та необґрунтованою у відповідності до приписів вимог чинного законодавства вимогу  про погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки позивачем не дотримано процедурних питань які повинні передувати заявленій вимозі.

Стаття 19 Конституції України зобов‘язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що суб‘єкт владних повноважень (позивач) діяв по відношенню до відповідача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню.

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Акумото»про стягнення заборгованості у розмірі 28524,10 грн. –задовольнити частково.

       Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Акумото»(код ЄДРПОУ 35179034) на користь державного бюджету заборгованість по пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 28524,10 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           

 Суддя                                                              С.О. Cтефанов