УХ ВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 р. Справа № 2а-14568/10/2070
Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі
Головуючого судді: Гуцала М.І.
Суддів: Зеленського В.В. , П' янової Я.В.
розглянувши в порядку пис ьмового провадження у приміщ енні Харківського апеляційн ого адміністративного суду а дміністративну справу за апе ляційною скаргою Державної п одаткової інспекції у Фрунзе нському районі м. Харкова на п останову Харківського окруж ного адміністративного суду від 15.02.2011р. по справі № 2а-14568/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "АВП"
до Державної податково ї інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова
про визнання податково го повідомлення-рішення неді йсним,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Ха рківського окружного адміні стративного суду з адміністр ативним позовом, в якому прос ив визнати недійсними податк ові повідомлення-рішення № 0002 142302/0 від 02 листопада 2010 року та № 00 02152302/0 від 02 листопада 2010 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харк ова.
В обґрунтування позовних в имог позивач зазначав, що бух галтерський та податковий об лік позивача здійснювався бе з порушень цивільного, госпо дарського законодавства Укр аїни, вимог Законів України "П ро оприбуткування прибутку п ідприємств", «Про податок на д одану вартість». Укладені по зивачем угоди, що визнані від повідачем сумнівними, а саме з ТОВ "Євроімпульс" (код 32958063), ТОВ «Єнерго-Ван» (код 32153280), ТОВ «Дне про Строй Сити» ( код 36208647), ПП «До нтехкомплект» (коц 32965385), ТОВ «Ав істапромторг» (коц 34746873) є дійсн ими, спрямованими на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обов'язків , за якими відбулося фактичне отримання постачаємого това ру, його подальша реалізація , проведені розрахунки. Отрим ані за цими угодами первинні документи оформлені відпові дно до вимог законодавства, є дійсними та такими, що слугую ть підставою для відображенн я здійснених операцій у бухг алтерському та податковому о бліку.
Постановою Харківського о кружного адміністративного суду від 15.02.2011 р. адміністратив ний позов Товариства з обмеж еною відповідальністю "АВП" д о Державної податкової інспе кції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання подат кового повідомлення-рішення недійсним - задоволено у повн ому обсязі:
- скасовано податкове повід омлення - рішення Державної п одаткової інспекції у Фрунзе нському районі м. Харкова № 000214 2302/0 від 02 листопада 2010 року;
- скасовано податкове повід омлення - рішення Державної п одаткової інспекції у Фрунзе нському районі м. Харкова № 000215 2302/0 від 02 листопада 2010 року.
Не погодившись з прийнятою постановою, Державна податк ова інспекція у Фрунзенськом у районі м. Харкова подала апе ляційну скаргу, в якій просит ь постанову суду першої інст анції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у за доволенні позовних вимог, по силаючись на порушення судом норм матеріального та проце суального права, а саме: Закон у України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закон у України "Про податок на дода ну вартість", ст.ст. 203, 215, 228 Цивіль ного кодексу України, ст.ст. 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлен і належним чином про дату, час та місце слухання справи, том у справа слухається в порядк у письмового провадження, ві дповідно до вимог ст. 197 Кодекс у адміністративного судочин ства України.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивш и зібрані у справі докази, вив чивши доводи апеляційної ск арги приходить до висновку, щ о апеляційна скарга не підля гає задоволенню, виходячи з т акого.
В ході судового розгляду бу ло встановлено, що за наслідк ами проведеної ДПІ у Фрунзен ському районі м. Харкова план ової виїзної перевірки фінан сово-господарської діяльнос ті Товариства з обмеженою ві дповідальністю «АВП» з питан ь дотримання вимог податково го законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за п еріод з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року бул о складено Акт про результат и виїзної планової перевірки № 4418/23-212/32032630 від 24.09.2010 р.
У висновках акту перевірки було встановлено, що на поруш ення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ста тті 7 Закону України "Про подат ок на додану вартість" ТОВ «АВ П» занижено податок на додан у вартість в сумі 473 279,00 грн. та на порушення п. 5.1 п.п. 5.2.1, п.5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств» занижено податок на при буток в сумі 591598,00 грн.
На підставі Акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м . Харкова були видані податко ві повідомлення-рішення № 00021423 02/0 від 02.112010 року на сплату до бюд жету основного платежу - суми податку на прибуток підприє мств у розмірі 591 598,00 грн. та штра фних санкцій у розмірі 139 222,3 грн .; № 0002152302/0 від 02.11.2010 року на сплату д о бюджету основного платежу - суми податку на додану варті сть у розмірі 473 279 грн. та штрафн их санкцій у розмір 236 639,5 грн.
Задовольняючи позовні вим оги в повному обсязі, суд перш ої інстанції виходив з того, щ о відповідачем не були довед ені належними та допустимими доказами обставини і факти, н а які він посилається в обґру нтування відповідності норм ам чинного законодавства при йнятих ним оскаржуваних пода ткових повідомлень-рішень, т а, відповідно, вважає наявним и правові підстави для задов олення адміністративного по зову у повному обсязі.
Колегія суддів погоджуєть ся з такими висновками суду п ершої інстанції з огляду на т аке.
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на дода ну вартість” податковий кред ит - сума, на яку платник подат ку має право зменшити податк ове зобов'язання звітного пе ріоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Зако ну України “Про податок на до дану вартість” податкова нак ладна складається в момент в иникнення податкових зобов'я зань продавця у двох примірн иках і надається покупцю на й ого вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону У країни “Про податок на додан у вартість” передбачено, що п одаткова накладна є звітним податковим документом і одно часно розрахунковим докумен том.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 За кону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду виз начається, виходячи із догов ірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище р івня звичайних цін, у разі, якщ о договірна ціна на такі това ри (послуги) відрізняється бі льше ніж на 20 відсотків від зв ичайної ціни на такі товари (п ослуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплач ених) платником податку за ст авкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього За кону, протягом такого звітно го періоду у зв'язку з: придбан ням або виготовленням товарі в (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшо го використання в оподаткову ваних операціях у межах госп одарської діяльності платни ка податку; придбанням (будів ництвом, спорудженням) основ них фондів (основних засобів , у тому числі інших необоротн их матеріальних активів та н езавершених капітальних інв естицій в необоротні капітал ьні активи), у тому числі при ї х імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (посл уг) для оподатковуваних опер ацій у межах господарської д іяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону У країни “Про податок на додан у вартість” передбачено, що н е підлягають включенню до ск ладу податкового кредиту сум и сплаченого (нарахованого) п одатку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердж ені податковими накладними ч и митними деклараціями. Тобт о, лише відсутність податков ої накладної чи митної декла рації позбавляє платника под атку права на включення до по даткового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у з вітному періоді у зв'язку з пр идбанням товарів (робіт, посл уг).
У разі, коли на момент перев ірки платника податку органо м державної податкової служб и суми податку, попередньо вк лючені до складу податкового кредиту, залишаються не підт вердженими зазначеними цим п ідпунктом документами, платн ик податку несе відповідальн ість у вигляді фінансових са нкцій, установлених законода вством, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підтв ерджену зазначеними цим підп унктом документами. Отже, кер уючись п.7.5 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартіс ть”, датою виникнення права п латника податку на податкови й кредит вважається: за вимог ами п.п.7.5.1 дата здійснення перш ої з подій: або дата списання к оштів з банківського рахунку платника податків в оплату т оварів (робіт, послуг), дата ви писки відповідного рахунку ( товарного чека) - в разі розрах унків з використанням кредит них дебетових карток або ком ерційних чеків; або дата отри мання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку) товарів (р обіт, послуг).
У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України “Про подат ок на додану вартість”, подат кова накладна видається плат ником податку, який поставля є товари (послуги), на вимогу ї х отримувача, та є підставою д ля нарахування податкового к редиту. Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 зазна ченої статті, платник податк у зобов'язаний надати покупц ю податкову накладну, що має м істити зазначені окремими ря дками: порядковий номер пода ткової накладної; дату випис ування податкової накладної ; повну або скорочену назву, за значену у статутних документ ах юридичної особи або прізв ище, ім'я та по батькові фізичн ої особи, зареєстрованої як п латник податку на додану вар тість; податковий номер плат ника податку (продавця та пок упця); місце розташування юри дичної особи або місце подат кової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник п одатку на додану вартість; оп ис (номенклатуру) товарів (роб іт, послуг) та їх кількість (об сяг, об'єм); повну або скорочен у назву, зазначену у статутни х документах отримувача; цін у поставки без врахування по датку; ставку податку та відп овідну суму податку у цифров ому значенні; загальну суму к оштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Аналогічні вимоги містять ся і в Порядку заповнення под аткової накладної, затвердже ного наказом Державної подат кової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра їни 23.06.1997 р. за № 233/2037).
Згідно із пунктом 5 вказаног о Порядку, податкова накладн а вважається недійсною у раз і її заповнення іншою особою , ніж вказаною у пункті 2 даног о Порядку. Пункт 2 вказаного по рядку встановлює, що податко ву накладну складає особа, як а зареєстрована як платник п одатку в податковому органі і якій присвоєно індивідуаль ний податковий номер платник а податку на додану вартість . Інших обмежень щодо визнанн я податкової накладної недій сною в вищезазначених нормат ивних актах не міститься.
Таким чином, виходячи з вище зазначених норм Закону, пере дбачено лише два випадки не в ключення до складу податково го кредиту витрат по сплаті п одатку: відсутність податков ої накладної або складання п одаткової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. І нших підстав для не включенн я до складу податкового кред иту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Зак он не передбачає.
Відповідно до підпункту 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону Украї ни “Про податок на додану вар тість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матер іальні та нематеріальні акти ви (послуги), які не призначают ься для їх використання в гос подарській діяльності таког о платника, то сума податку, сп лаченого у зв'язку з таким при дбанням (виготовленням), не вк лючається до складу податков ого кредиту.
З огляду на викладене, визна чення податкового кредиту за конодавцем чітко пов'язуєтьс я з наявністю конкретного то вару (послуги), яку придбаває п латник податку з метою подал ьшого використання виключно в межах господарської діяль ності.
Господарська діяльність, у відповідності до пункту 1.32. За кону України “Про оподаткува ння прибутку підприємств” це будь-яка діяльність особи, на правлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у раз і, коли безпосередня участь т акої особи в організації гос подарської діяльності є регу лярною, постійною та суттєво ю.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валов і витрати виробництва та обі гу - це сума будь-яких витрат п латника податку у грошовій, м атеріальній або нематеріаль ній формах, здійснюваних як к омпенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваю ться (виготовляються) таким п латником податку для їх пода льшого використання у власні й господарській діяльності.
Згідно з п. 5.2.1. ст. 5 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств» до складу в алових витрат включаються су ми будь-яких витрат, сплачени х (нарахованих) протягом звіт ного періоду у зв'язку з підго товкою організацією, ведення м виробництва, реалізацією п родукції (робіт, послуг) і охор оною праці, з урахуванням обм ежень, установлених пунктами 5.3- 5.7 цієї статті.
Частиною 4 п. 5.3.9. Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств» передбачено, що не належать до складу вало вих витрат будь-які витрати, н е підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'я зковість ведення і зберіганн я яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеля ційної інстанції, що позивач ем з підприємствами ТОВ «Євр оімпульс» (код 32958063), ТОВ «Єнерго -Ван» (код 32153280), ТОВ «Днепро Стро й Сити» (код 36208647), ПП "Донтехкомп лект" (код 32965385), ТОВ «Авістапром торг» (код 34746873) за перевіріяєми й період були укладені угоди , відповідно до умов яких конт рагенти позивача здійснювал и постачання на користь пози вача товару - електрообладна ння, кабельно-дротової проду кції.
На виконання умов угод конт рагенти здійснювали постача ння товару партіями на адрес у позивача на підставі видат кових накладних, копії яких м істяться в матеріалах справи . В свою чергу позивач здійсню вав оплату за постачаємий то вар шляхом перерахування гро шових коштів на розрахункови й рахунок контрагента, що під тверджується копіями платіж них доручень, виписок з банкі вського рахунку, які також мі стяться в матеріалах справи.
Придбаний у зазначених під приємств товар в подальшому використовувався безпосере дньо у господарській діяльно сті ТОВ «АВП», а саме: постачав ся на адресу контрагентів ТО В «АВП», про що свідчать копії первинних бухгалтерських та розрахункових документів на реалізацію товару (договорі в купівлі-продажу, видаткови х накладних, довіреностей).
Крім того, частина отримано го від ТОВ «Євроімпульс», ТОВ «Єнерго-Ван» , ТОВ «Днепро Стр ой Сити», ПП «Донтехкомплект » , ТОВ «Авістапромторг», що не була реалізована третім осо бам, продовжує зберігатись у складських приміщеннях пози вача (склад загальною площею 206,0 кв.м. за адресою: м. Харків, ву л. Монтажна, 3 за договором оре нди від 01.07.2009 року № 01/07/09 з ФОП ОС ОБА_1).
Колегія суддів апеляційно ї інстанції вважає за необхі дне звернути увагу на той фак т, що в акті перевірки, складен ого відповідачем, міститься інформація про проведену поз ивачем під час перевірки інв ентаризацію товарно-матеріа льних цінностей, за результа тами якої розбіжностей між д аними бухгалтерського облік у та фактичними залишками гр ошових коштів у касі, товарно -матеріальних цінностей, осн овних засобів не встановлено . Копія акту інвентаризації в ід 15.09.2010 року міститься в матері алах справи.
Таким чином, у відповідача п ід час перевірки була можлив ість встановити фактичну ная вність товарних залишків, що знаходились в складських пр иміщеннях позивача, що не бул и реалізовані третім особам після їх придбання у ТОВ «Євр оімпульс», ТОВ "Єнерго-ВАН" , ТО В «Днепро Строй Сити» (код 36208647), ПП "Донтехкомплект", ТОВ «Авіс тапромторг», рівно як і можли вість дослідити шляхи та док ументальне підтвердження ре алізації отриманого товару к онтрагентам.
Також, судом першої інстанц ії встановлено та підтвердже но при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що ор ганізація перевезення товар у на умовах постачання на скл ад позивача покладалась на п родавців товару, при цьому до мовленістю сторін не передба чалось обов'язкове оформленн я товаро-супроводжувальної д окументації.
Окрім того, в матеріалах спр ави містяться документи про наявність в штатному розклад і підприємства посад осіб, ві дповідальних за проведення р озвантажувальних підсобних робіт на складі, а також копія договору про надання послуг від 01.08.2009 року, укладеного пози вачем з ФО-П ОСОБА_2, на пров едення вантажно-розвантажув альних робіт, переміщення, со ртування ТМЦ, інші допоміжні роботи з кабельно-дротовою п родукцією, що додатково підт верджує технологічну спромо жність позивача отримати тов ар та в подальшому його викор истовувати у власній господа рській діяльності.
Частиною 4 п. 5.3.9. Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств» передбачено, що не належать до складу вало вих витрат будь-які витрати, н е підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'я зковість ведення і зберіганн я яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отримана від ТОВ «Євроімпу льс» , ТОВ «Єнерго-Ван», ТОВ "Дн епро Строй Сити", ПП «Донтехко мплект» , ТОВ "Авістапромторг » продукція придбавалась ТОВ «АВП» для наступного продаж у з метою подальшого отриман ня прибутку від реалізації в казаних товарів. Однак, при пе ревірці ДПІ не зменшила суму валових доходів ТОВ «АВП» ві д реалізації продукції насту пним контрагентам, посилаючи сь на неможливість відокремл ення таких товарів з-за їх одн орідності. Більш того, зустрі чні перевірки вищевказаних ю ридичних осіб - наступних отр имувачів електротехнічної п родукції від ТОВ «АВП» з пита нь перевірки відомостей по о триманню від ТОВ «АВП» елект ротехнічної продукції не про водились.
Таким чином, вартість елект ротехнічної продукції, отрим аної (сплаченої) ТОВ «АВП» у ТО В «Євроімпульс» , ТОВ «Єнерго -Ван», ТОВ "Днепро Строй Сити", П П «Донтехкомплект», ТОВ «Аві стапромторг», за результатам и операцій з придбання якої Т ОВ «АВП» сформувало валові в итрати у відповідних податко вих деклараціях з податку на прибуток підприємства безпо середньо відноситься до госп одарської діяльності підпри ємства.
За таких обставин, суд першо ї інстанції дійшов правомірн ого висновку про те, що, не виз наючи валові витрати ТОВ «АВ П», перевіряючі діяли всупер еч нормам Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств».
Крім того, в матеріалах спра ви містяться первинні докуме нти щодо замовлення та отрим ання від вказаних вище контр агентів електротехнічної пр одукції, які є підтвердження м позовних вимог.
За фактами проведення розр ахунків (постачання продукці ї) ТОВ «Євроімпульс», ТОВ «Єне рго-Ван» , ТОВ «Днепро Строй Си ти» , ПП Донтехкомплект» , ТОВ «Авістапромторг» видавалис ь ТОВ "АВП" відповідні податко ві накладні, копії яких містя ться в матеріалах справи.
Зазначені первинні докуме нти не мають недоліків, які зг ідно з п.7.2 ст.7 Закону України "П ро податок на додану вартіст ь", ч.2 ст. 9 Закону України "Про бу хгалтерський облік та фінанс ову звітність в Україні", п.2.4 По ложення про документальне за безпечення записів у бухгалт ерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінанс ів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєс тровано в Міністерстві юстиц ії України 05.06.1995 р. за №168/704) спричи няють втрату вказаними накла дними юридичного статусу под аткової накладної.
Колегія суддів апеляційно ї інстанції вважає за необхі дне зауважити на той факт, що в ідповідачем ні під час розгл яду в суді першої інстанції, н і до суду апеляційної інстан ції не було надано доказів на підтвердження фальшивості з азначених документів, або на невідповідність відомостей , зазначених в цих первинних д окументах, фактичним обстави нам, або на відсутність у конт рагентів позивача статусу пл атника ПДВ, або на завищення в артості робіт чи послуг, або н а несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяль ністю ТОВ "АВП". У ході перевір ки відповідачем не встановле но проведення ТОВ "АВП" збитко вих операцій, невикористання у власній господарській дія льності товарів, отриманих в ід вищезгаданих контрагенті в, взаємопов'язаності ТОВ "АВП " та контрагентами, обізнанос ті щодо обставин господарюва ння один одного, вчинення ним и узгоджених дій щодо отрима ння будь-якої вигоди (в тому чи слі і податкової).
Таким чином, будь-яких підст ав, визначених Законом Украї ни "Про податок на додану варт ість" та Закону України "Про оп одаткування прибутку підпри ємств", які б виключали право п озивача на включення сум под атку на додану вартість до по даткового кредиту та сум под атку на прибуток, в даному вип адку, не вбачається.
В апеляційній скарзі відпо відач посилається на порушен ня позивачем вимог ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч .1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не с прямовані на реальне настанн я правових наслідків, що обум овлені ними по правочинах, зд ійснених з постачальниками т оварів (робіт, послуг) ТОВ «Євр оімпульс», ТОВ «Єнерго-Ван», Т ОВ «Днепро Строй Сити», ПП Дон техкомплект», ТОВ «Авістапро мторг».
В обґрунтування зазначени х висновків відповідач посил ається на те, що завищення ТОВ «АВП» суми валових витрат та відповідно заниження податк ових зобов'язань зі сплати по датку на прибуток, та завищен ня ТОВ «АВП» суми податковог о кредиту по ПДВ та відповідн о заниження податкових зобов 'язань зі сплати ПДВ ґрунтува лись на інформації щодо вияв лених під час здійснення пер евірки розбіжностей за резул ьтатами аналізу даних Систем и автоматизованого співстав лення податкових зобов'язань та податкового кредиту у роз різі контрагентів на рівні і нформаційних баз ДПА в задек ларованих сумах між ТОВ «АВП » та ТОВ «Євроімпульс», ТОВ «Є нерго-Ван», ТОВ «Днепро Строй Сити», ПП «Донтехкомплект», Т ОВ «Авістапромторг».
Крім того, під час проведенн я планової виїзної перевірки ТОВ «АВП», з метою підтвердже ння відомостей стосовно відн осин з контрагентами ТОВ «Єв роімпульс», ТОВ «Єнерго-Ван» , ТОВ «Дніпр Строй Сити», ПП «Д онтехкомплект», ТОВ «Авістап ромторг» до ДПІ за місцем реє страції платників податків ( контрагентів) було направлен о запити про проведення зуст річних перевірок.
На момент надання відповід і на заперечення ТОВ «АВП» на Акт перевірки отримано лист и від ДПІ у Київському районі м. Донецька по контрагентам П П «Донтехкомплект», ТОВ «Аві стапромторг», з зазначенням про неможливість проведення перевірки у зв'язку із неможл ивістю встановити місцезнах одження зазначених платникі в податків.
У відповідях на запит у лист і від 20.09.2010 р. № 34559/7/23-606 ДПІ в Дарниць кому районі м. Києва по контра генту ТОВ "Євроімпульс" також надана інформація про немож ливість проведення перевірк и у зв'язку із неможливістю вс тановити місцезнаходження з азначеного платника податкі в.
Відповідно до Актів ДПІ у Ки ївському районі м. Донецьк ві д 15.10.2010 р. № 3899/7/23- 34746873 та № 11022/23-3/32965385 визна чено, що в ході проведення ана лізу матеріалів податкової з вітності, реєстраційних доку ментів, звітів та інших докум ентів ТОВ «Авістапромторг» т а ПП «Донтехкомплект», встан овлено, що на вказаних підпри ємствах відсутні у достатній кількості трудові ресурси, с кладські приміщення, виробни чі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, в бачається проведення транзи тних фінансових потоків, спр ямованих на здійснення опера цій надання податкової вигод и переважно з контрагентами, які не виконують свої податк ові зобов'язання, зокрема, у ви падках, коли операції здійсн юються через посередників з метою штучного формування ва лових витрат та податкового кредиту, не мають реального т оварного характеру.
Вищенаведене, на думку відп овідача, свідчить про неможл ивість реального здійснення фінансово - господарських оп ерацій підприємством, що пер евіряється, та нікчемність у год за період березень-липен ь 2010 року з ТОВ «Авістапромтор г» та за період березень-серп ень 2010 року з ПП «Донтехкомпле кт».
Колегія суддів апеляційно ї інстанції не приймає вказа ні доводи апеляційної скарги до уваги з огляду на таке.
По-перше, судом першої інста нції було встановлено та під тверджено при розгляді справ и в суді апеляційної інстанц ії, що позивачем при здійснен ні господарських взаємовідн осин з ТОВ «Євроімпульс», ТОВ «Єнерго-Ван», ТОВ «Днепро Стр ой Сити», ПП «Донтехкомплект », ТОВ «Авістапромторг» вико ристовувалась інформація з Є диного державного реєстру юр идичних осіб та фізичних осі б-підприємців.
Так, згідно Довідок з Єдиног о державного реєстру юридичн их осіб та фізичних осіб-підп риємців, які містяться в мате ріалах справи, вбачається, що на час здійснення між позива чем та вищезазначеними контр агентами господарських опер ацій, відомості щодо цих підп риємств в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фі зичних осіб-підприємців мали статус підтверджених, підпр иємства були і продовжують б ути на час розгляду справи за реєстрованими юридичними ос обами з чинними установчими документами.
Відповідно до п.п.3.2.6 Інструк ції про порядок видачі мініс терствам та іншим центральни м органам виконавчої влади, п ідприємствам, установам, орг анізаціям, господарським об' єднанням та громадянам дозво лів на право відкриття та фун кціонування штемпельно-грав ерних майстерень, виготовлен ня печаток і штампів, а також п орядок видачі дозволів на оф ормлення замовлень на вигото влення печаток і штампів, зат вердженої Наказом Міністерс тва внутрішніх справ України від 11.01.1999 р. №17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції Україн и 28.04.1999 р. за №264/3557, підприємства, ус танови, організації, господа рські об'єднання, суб'єкти під приємницької діяльності, об' єднання громадян, суб'єкти го сподарювання однієї з інших організаційних форм підприє мництва можуть мати тільки п о одному примірнику основної каучукової або металевої пе чатки.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарськ ого кодексу України господар ський договір за загальним п равилом викладається у формі єдиного документа, підписан ого сторонами та скріпленого печатками.
Враховуючи відсутність у с уб'єктів господарювання зако нодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг дії та прав оздатності представників св оїх контрагентів за господар сько-правовими чи цивільно-п равовими взаємовідносинами , наявність в розпорядженні ф ізичної особи, яка представл яє інтереси суб'єкта господа рювання, печатки цього суб'єк та є достатньою підставою дл я висновку про те, що така фізи чна особа на законних підста вах діє від імені суб'єкта гос подарювання.
За таких обставин, суд першо ї інстанції дійшов правомірн ого висновку про відсутність порушень закону при укладен ні угод, оскільки вказані пра вочини були укладені право- і дієздатними юридичними особ ами, їх предмет, зміст прав і о бов'язків сторін не супереча ть закону. Тексти угод засвід чені печатками суб'єктів гос подарювання, які є його сторо нами.
Доказів, які б доводили необ ачність правової поведінки Т ОВ «АВП» при укладанні з ТОВ « Євроімпульс», ТОВ «Єнерго-Ва н», ТОВ «Днепро Строй Сити», ПП «Донтехкомплект», ТОВ «Авіс тапромторг» угод, відповідач ем до суду не надано.
По-друге, колегія суддів апе ляційної інстанції зазначає , що взаємовідносини позивач а з вказаними контрагентами мають реальний характер, під тверджені первинними докуме нтами бухгалтерського облік у.
Податкові та видаткові нак ладні, отримані від контраге нтів є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскар жувалась.
Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК Укра їни, правочин має бути спрямо ваний на реальне настання пр авових наслідків, що обумовл ені ним. Недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) цієї вимоги є під ставою недійсності правочин у.
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України не дійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена зак оном (нікчемний правочин). У ць ому разі визнання такого пра вочину недійсним судом не ви магається. Отже, основним кри терієм для того, аби вважати п равочин нікчемним, є його нед ійсність, встановлена законо м, а не актом податкової перев ірки.
Ст. 215 ЦК України визначає під стави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказ аною нормою передбачено, що я кщо недійсність правочину пр ямо не встановлена законом, а ле одна із сторін або інша заі нтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорювани й правочин).
Оскільки належними та допу стимими доказами відповідач , як суб' єкт владних повнова жень, на якого покладено обов ' язок щодо доказування прав омірності прийнятого ним ріш ення, не довів обґрунтованіс ть висновків акта перевірки, то колегія суддів апеляційн ої інстанції приходить до ви сновку, що правочин відповід ає положенням норм чинного з аконодавства України.
Згідно з положеннями части ни 1 статті 202 Цивільного кодек су України правочином є дія о соби, спрямована на набуття, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 204 Цивільного к одексу України встановлено, що правочин є правомірним, як що його недійсність прямо не встановлена законом або якщ о він не визнаний судом недій сним.
Отже, фактичні обставини об ' єктивно засвідчують здійс нення господарської діяльно сті між позивачем та ТОВ «Євр оімпульс», ТОВ «Єнерго-Ван», Т ОВ «Днепро Строй Сити», ПП «До нтехкомплект», ТОВ «Авістапр омторг» і правомірність відн есення сум до складу податко вого кредиту з податку на дод ану вартість та податку на пр ибуток, відповідно до первин них бухгалтерських документ ів та по податковим накладни м, які виписані на виконання у мов викладених вище договірн их відносин.
За таких обставин, суд першо ї інстанції дійшов вірного в исновку, про відсутність пра вових підстав для визнання п равомірним висновку відпові дача про нікчемність угод, ук ладених між позивачем та кон трагентами.
В той же час, згідно Узагаль нення Верховного суду Україн и від 24.11.08 р. “Практика розгляду судами цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми” при розгляді позовів про встановлення нікчемності пр авочину з посиланням на ст. 203 Ц К необхідно враховувати, що ц я стаття передбачає загальну підставу для визнання нікче мності правочину і застосову ється лише в тому випадку, якщ о в ЦК немає спеціальної підс тави (норми) для цього. Розгляд аючи цивільні справи про виз нання правочинів недійсними за такою підставою, суди в ці лому правильно враховували, що фіктивний правочин не від повідає загальним підставам дійсності правочинів, зазна ченим у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне наста ння правових наслідків, зумо влених ним. У фіктивних право чинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, уклада ючи його, знають заздалегідь , що він не буде виконаний. Так ий правочин завжди укладаєть ся умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що о знака фіктивності повинна бу ти властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти пра вового результату, то такий п равочин не визнається фіктив ним. Позивач, який вимагає виз нання правочину недійсним, п овинен довести, що учасники п равочину не мали наміру ство рити правові наслідки на мом ент вчинення правочину, тобт о тягар доказування фіктивно сті правочину покладається н а позивача.
Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. Ф іктивний правочин визнаєтьс я недійсним лише судом.
Колегія суддів апеляційно ї інстанції зазначає, що прав очини за цієї підстави потре бують визнання їх недійсност і рішенням суду. Рішень суду п ро визнання правочинів, укла дених між позивачем та ТОВ «Є вроімпульс», ТОВ «Єнерго-Ван », ТОВ «Днепро Строй Сити», ПП «Донтехкомплект», ТОВ «Авіст апромторг» з підстави їх фік тивності відповідачем не над ано.
Крім того, до суду не надано доказів щодо наявності обви нувальних вироків відносно п осадових осіб позивача та йо го контрагента щодо порушенн я податкового законодавства , а також щодо наявності умисл у посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечат ь інтересам держави та суспі льства.
По-третє, колегія суддів апе ляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той ф акт, що Закон України "Про пода ток на додану вартість" не ста вить у залежність виникнення у платника ПДВ права на подат ковий кредит від дотримання вимог податкового законодав ства іншими суб'єктами госпо дарювання.
Якщо контрагент відсутній за місцем знаходження або до пустив порушення законодавс тва, у тому числі податкового , то це тягне відповідальніст ь та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повні стю дотримано всіх вимог зак ону з реалізації права на под атковий кредит.
Вказані позивачем суми вал ових витрат та суми податков ого кредиту по ПДВ підтвердж ені наявними у матеріалах сп рави копіями договорів, пода ткових та видаткових накладн их, платіжних доручень, випис ок з банківського рахунку, до віреностей.
Враховуючи наведене, колег ія суддів апеляційної інстан ції зазначає, що обставини, як і викладені відповідачем в а кті перевірки, неможливо ква ліфікувати як порушення, що п ередбачені п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР “Про п одаток на додану вартість” т а п. 5.1 п.п. 5.2.1, п.5.2., п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств». Забо рона на включення до складу п одаткового кредиту та до вал ових витрат стосується лише тих сум, які не підтверджені п одатковими накладними.
Таким чином, суд першої інст анції дійшов вірного висновк у про обґрунтованість вимоги позивача щодо скасування по даткових повідомлень-рішень Державної податкової інспек ції у Фрунзенському районі м . Харкова № 0002142302/0 від «02»листопа да 2010 року про сплату до бюджет у основного платежу - суми под атку на прибуток підприємств у розмірі 591 598,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 139 222,3 грн.; № 000215 2302/0 від «02»листопада 2010 року про сплату до бюджету основного платежу - суми податку на дода ну вартість у розмірі 473 279,00 грн. та штрафних санкцій у розмір 236 639,50 грн.
З огляду на викладене, колег ія суддів апеляційної інстан ції підтверджує, що постанов а суду першої інстанції ґрун тується на всебічному, повно му та об'єктивному розгляді в сіх обставин справи, які мают ь значення для вирішення спо ру, відповідає нормам матері ального та процесуального пр ава, а тому посилання відпові дача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинс тва України є безпідставними .
У відповідності до ст. 200 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд апеляцій ної інстанції залишає апеляц ійну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо ви знає, що суд першої інстанції правильно встановив обстави ни справи та ухвалив судове р ішення з додержанням норм ма теріального і процесуальног о права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративног о судочинства України, колег ія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Держа вної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харк ова залишити без задоволення .
Постанову Харківського ок ружного адміністративного с уду від 15.02.2011р. по справі № 2а-14568/10/ 2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної си ли через п'ять днів після напр авлення її копії особам, які б еруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подан ня касаційної скарги безпосе редньо до Вищого адміністрат ивного суду України протягом двадцяти днів після набранн я законної сили.
Головуючий суддя Гуцал М.І.
Судді Зеленський В.В.
П' янова Я.В.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2011 |
Оприлюднено | 13.10.2011 |
Номер документу | 18526067 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Гуцал М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні