Ухвала

від 27.09.2011 по справі к-44978/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"27" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-44978/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача                     Голубєвої Г.К.

Суддів                                                  Бившевої Л.І.

Карася О.В.

Островича С.Е.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання:           Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року

по справі № 8/407-О (22а-4591/2008)

за позовом Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

          У жовтні 2004 року Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25 серпня 2004 року №0002302600/0.

          Справа розглядалась судами неодноразово.

          Постановою Господарського суду Херсонської області від 06.05.2008 року у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

          Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства..

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0002302600/0 від 25 серпня 2004 року ДПІ у м. Херсоні визначила МКП "ВУВКГ м. Херсона" 1 млн. грн. податкового зобов'язання з ПДВ та 500 тис. грн. штрафу. Це податкове повідомлення-рішення мотивоване застосуванням п.п. "б", п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, п.1.8 ст. 1, п.4.8 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" та обставинами, встановленими актом перевірки №3636/26-2/26-205/03355726 від 21 серпня 2004 року.

Згідно висновків акту перевірки Від'ємне значення по ПДВ за січень 2004 року виникло у зв'язку з проведенням наступних операцій:

МКП "ВУВКГ м. Херсона" уклало договір постачання №22/01 від 22 січня 2004 року, із ТОВ НВК "Маяк" код 32593760, м. Київ на придбання програмно-технічного комплексу "Мехпрочність".

Згідно видаткової накладної №29 від 22 січня 2004 року підприємство одержало цей товар на загальну суму 6 000 000 грн., у т.ч. ПДВ 1 000 000 грн.

Відповідно до податкової накладної №29 від 22 січня 2004 року на придбання товару на суму 6 000 000 грн. підприємством сума ПДВ 1 000 000 грн. була віднесена до складу податкового кредиту у січні 2004 року (податкова декларація з ПДВ за січень 2004 року №6365 від 20 лютого 2004 року).

Розрахунок за придбання товару, згідно додаткової угоди №2 до договору постачання №22/01 від 22 січня 2004 року, та згідно акту прийому-передачі векселів до договору поставки №22/01 від 22 січня 2004 року, здійснено векселем (простий вексель №8135209379498 номінальною вартістю 5 014 624, 58 грн.).

За раніше укладеним договором комісії №28/11 від 28 листопада 2003 року із ТОВ "Ювенал", МКП "ВУВКГ у м. Херсоні" товар передано на комісію згідно Акту прийому-передачі №2 від 22 січня 2004 року на загальну суму 5 011 000 грн., у т.ч. винагорода за комісійну торгівлю 11 000 грн.

Наданою у ході перевірки вантажно-митною декларацією від 30 січня 2004 року підтверджується, що ТОВ "Ювенал", як комісіонер, по дорученню комітента - МКП "ВУВКГ у м. Херсоні" продало на експорт вищезазначений товар у Німеччину, підприємству "NORGA GMBX".

У ході даної операції ТОВ "Маяк" передало ТОВ "Ювенал" вказаний вексель. Після експорту товару ТОВ "Ювенал" передав даний вексель МКП "ВУВКГ у м. Херсоні", де було вчинено запис про погашення векселя".

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" –видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (який є емітентом простого векселя №8135209379498) передав цей вексель ТОВ НВК "Маяк" за придбання комплексу "Мехпрочність".

Згідно договору комісії №28/11 від 28 листопада 2003 року, укладеного між позивачем і ТОВ "Ювенал", останнє, як комісіонер у відносинах з перепродажу комплексу "Мехпрочність", продав цей комплекс нерезиденту –підприємству "NORGA GMBX".

В ході даної операції ТОВ НВК "Маяк" передало ТОВ "Ювенал" вказаний вексель, а після експорту комплексу ТОВ "Ювенал" розрахувався цим векселем з позивачем, який вчинив на ньому надпис "Погашено".

Відповідно до першого надпису на зворотній стороні цього векселя "Платити наказу ТОВ "Ювенал" за підписом першого векселеотримувача ТОВ НВК "Маяк", позивач був зобов'язаний сплатити суму векселя ТОВ "Ювенал". Разом з тим, вказане грошове зобов'язання позивача було погашено шляхом зарахування зустрічних вимог за договором комісії №28/11 від 28 листопада 2003 року.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що позивач правомірно формував свій податковий кредит з врахуванням сум ПДВ, вказаних в податковій накладній №29 від 22 січня 2004 року, яку він отримав від ТОВ "НВК "Маяк".

Цей висновок також підтверджується листом ДПА України №6847/7/15-1117 від 25 травня 2001 року "Про деякі операції з купівлі-продажу товарів із застосуванням простих векселів", в якому, зокрема, зазначається: ""... датою збільшення валових витрат у емітента простого векселя - покупця товарів (робіт, послуг) згідно з пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", буде оприбуткування товарів (робіт, послуг) за ціною, визначеною договором купівлі-продажу, а для продавця (отримувача векселя) згідно з пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 цього Закону, датою збільшення валового доходу буде відвантаження товарів (робіт, послуг).

Аналогічно датою виникнення права на податковий кредит у емітента простого векселя - покупця товарів (робіт, послуг) згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", буде дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а для продавця (отримувача векселя) згідно з пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 цього Закону, датою збільшення валового доходу буде відвантаження товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог МКП "ВУВКГ м. Херсона", а відтак і щодо наявності підстав для їх задоволення.

          Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

          Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року по справі № 8/407-О (22а-4591/2008) залишити без змін.

          Справу повернути до суду першої інстанції.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підпис

Голубєва Г.К.

Судді

підпис

Бившева Л.І.

підпис

Карась О.В.

підпис

Острович С.Е.

підпис

Шипуліна Т.М.

Ухвала складена у повному обсязі 30.09.2011р.

Суддя                                                                         Г.К. Голубєва