Рішення

від 22.04.2008 по справі 5/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002,

м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" квітня 2008 р.

Справа № 5/269

Господарський

суд Житомирської області у складі:

Головуючого

судді 

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді 

за участю

представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - приватний підприємець

від

відповідача Беседовська Л.В. -

дов. №26 від 22.04.08р.    Заєць Є.Є. -

директор 

Розглянув

справу за позовом Приватного підприємцяОСОБА_1 (смт. Червоне Андрушівського

району) 

до Комбінату громадського харчування

Андрушівської райспоживспілки (м.Андрушівка)

про стягнення 10388,10 грн. боргу та 1700 грн.

моральної шкоди

Позивач

звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з

відповідача на свою користь 10388,10 грн. боргу, з яких 7000,00 грн. - сума

основного боргу, 3178,10 грн. - інфляційні нарахування та 210,00 грн. - 3%

річних, а також стягнути з відповідача 1700,00 грн. моральної шкоди.

Позивач в

судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав,

зазначених в позовній заяві.

Представники

відповідача в засіданні суду надали відзив на позовну заяву, в якому позовні

вимоги визнають частково на суму 7000,00 грн. основного боргу та суму

інфляційних і 3-ох% річних, нарахованих з моменту отримання відповідачем

вимоги. В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних, 3-ох%

річних, нарахованих позивачем з 2005р., та щодо стягнення моральної шкоди

просили суд відмовити.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної

домовленості між сторонами, позивач перерахував відповідачеві 7000,00 грн. на

придбання приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться в с.

Нехворощ Андрушівського району.

Про факт

перерахунку позивачем відповідачеві 7000,00 свідчить квитанція до прибуткового

касового ордеру №98 від 04.04.05р. (а.с.4).

Проте,

відповідач вищезазначене приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" позивачеві не

продав, про що не заперечували представники відповідача в судовому засіданні.

22.02.08р.

позивач надіслав відповідачеві вимогу (претензію) від 21.02.08р. (а.с.9), яку

відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Відповідно до

ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати

товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати

передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи

викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення

7000,00 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того,

позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на

свою користь 3178,10 грн. інфляційних та 210,00 грн. 3% річних.

Дійсно, згідно

зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Проте, суд

приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині

стягнення інфляційних і 3-ох% річних, оскільки відповідно до ст. 530 ЦК

України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або

визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його

виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у

семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного

виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як суд зазначав

вище, позивач надіслав відповідачеві вимогу (претензію) 22.02.08р., яку

останній отримав 25.02.08р., шо підтверджується повідомленням про вручення

поштового відправлення (а.с.10).

Отже, з моменту

отримання вимоги у відповідача виникло грошове зобов'язання, тобто  повернення попередньої оплати.

Тому,

інфляційні та 3% річних повинні бути нараховані за 27 днів з 04.03.08р. (25.02.08р.

+ 7 днів) по 31.03.08р. (день подачі позову до суду).

Таким чином,

суд вважає за необхідне зробити перерахунок 3-ох% річних та інфляційних:

Розрахунок

3-ох% річних:

- 7000,00 грн.

(сума боргу) х 3% / 365 днів х 27 днів (кількість прострочених днів) = 15,53

грн.

Розрахунок

інфляційних:

- 7000,00 грн.

(сума боргу) х 103,8% (індекс інфляції) - 7000,00 грн. = 266,00 грн.

(інфляційні за березень 2008р.).

Розрахунок

інфляційних за 27 днів:

- 266,00 грн. /

31 (днів в березні) х 27 (кількість прострочених днів) = 231,68 грн.

Враховуючи

викладене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних в

сумі 2946,42 грн. (3178,10 грн. (заявлена сума інфляційних) - 231,68 грн.) та

3-ох% річних в розмірі 194,47 грн. (210,00 грн. (заявлена сума) - 15,53 грн.),

а задовільняє позов в частині стягнення 15,53 грн. 3% річних та 231,68 грн.

інфляційних.

Позивач також

просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1700,00 грн. моральної

шкоди.

Проте, суд

відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, враховуючи

наступне:

Як передбачено

ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та

стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у

зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких

родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із

знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи,

а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до

ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка

її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою

цієї статті.

Разом з тим,

позивач не надав доказів в підтвердження нанесення йому моральної шкоди,

передбаченої ч.2 ст. 23 ЦК України неправомірними діями відповідача.

Крім того, як

вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином договірні

зобов'язання  в частині продажу кафе, про

що зазначає позивач у позовній заяві.

Тому, позивач

безпідставно посилається  на ч.1 ст.1167

ЦК України щодо відшкодування моральної шкоди, яка регулює підстави

відповідальності за завдану моральну шкоду в недоговірних зобов'язаннях.

Оскільки спірні правовідносини виникли з питань порушення умов договору

купівлі-продажу, то вони не регулюються 

ч.1 ст.1167 ЦК України.

Абзац 5 ч.1

ст.225 ГК України містить пряму вказівку на те, що матеріальна компенсація

моральної шкоди підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Положення ч.1 ст.23 та ч.1 ст.661 ЦК України не можна розуміти так, що особа

має право на відшкодування моральної шкоди в будь-якому випадку порушення її

прав чи невиконання зобов'язань. Моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у

випадках, встановлених законом. Глава 54 ЦК України, яка регулює, зокрема,

правовідносини купівлі-продажу, не передбачає відшкодування моральної шкоди за невиконання

договірних зобов'язань.

Відповідно до

ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Відповідач

позов щодо предмету та підстав в повному обсязі не оспорив, доказів сплати

боргу суду не надав, в судовому засіданні суму основного боргу, а також

частково інфляційні та 3% річних визнав.

Суд приймає

визнання позову відповідачем, оскільки такі дії останнього не порушують

чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси (ч.5 ст. 78 ГПК України).

Враховуючи

викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення

7000,00 грн. основного боргу, 231,78 грн. інфляційних та 15,53 грн. 3-ох%

річних , оскільки позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, заявлені

відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами,

які знаходяться в матеріалах справи. А в частині стягнення 2946,42 грн.

інфляційних, 194,47 грн. 3-ох% річних та 1700,00 грн. моральної шкоди суд

відмовляє.

Судові витрати покладаються

на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він

спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись

ст.ст. 530, 625, 693, 1167 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК

України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов

задовольнити частково.

2. Стягнути з

Підприємства Андрушівської райспоживспілки Комбінату громадського харчування,

Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Леніна, 7, код 01730551

на користь

приватного підприємцяОСОБА_1, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1

- 7000,00 грн.

- основного боргу;

- 231,78 грн. -

інфляційних;

- 15,53 грн. -

3% річних;

- 72,47 грн. -

витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 82,32 грн. -

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в

позові в частині стягнення 2946,42 грн. інфляційних, 194,47 грн. 3% річних та

1700,00 грн. моральної шкоди.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного

терміну з дня його прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

Віддрукувати: 

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу