Рішення

від 29.05.2008 по справі 1/056-08/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"29" травня 2008 р.                                                                    

Справа № 1/056-08/3

       Господарський суд Київської області

у  складі судді Лопатіна А. В.,

розглянувши справу

За позовом           Дочірнього підприємства «Н20

Ентерпрайзіс», м. Київ

до відповідачів          Фізичної

особи -підприємства ОСОБА_1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область;

Колективного сільськогосподарського підприємства «Жердівське», с. Тарасівка,

Броварський район, Київська область

про          визнання

права власності на земельну ділянку

за участю представників:

позивача:

Мельник К. В. (дов. № Д13/04-08

від 16.04.2008 р.)

відповідача1:

ОСОБА_2 (дов. б/н від 18.02.2008

р.)

відповідача 2:

Спідчук О. М. (дор. б/н )

секретар судового засідання: Васильченко

І. П.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Дочірнім підприємством «Н2О

Ентерпрайзіс»заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та

Колективного сільськогосподарського підприємства «Жердівське»про визнання права

власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги ДП «Н2О

Ентерпрайзіс»ґрунтується на тому, що 18.10.2007 року позивач купив у ФО-П

ОСОБА_1 частину (3/10) майнового комплексу за інв. № 01400007: сарай № 1, інв.

№ 0100007-1 (1966,5 кв.м.) сарай № 2, інв. № 0100007-2 (1190,6 кв. м.), сарай №

3, інв. № 0100007-3 (1127,2 кв.м.), башта Рожновського, інв. № 0100007-6,

сіносховище № 1, інв. № 0100007-13 (297 кв. м.), сіносховище №2, інв. №

0100007-14 (297 кв. м.), сіносховище № 3, інв. № 0100007-15 (297 кв.м.),

сіносховище № 4, інв. № 0100007-16 (297 кв.м.), свердловина, інв. № 0100007-7.

Вказані об'єкти нерухомості знаходяться за адресою: Київська область,

Броварський район, с. Тарасівка, вул. 9січня, 1Б. Підтвердженням

вищезазначеного є договір купівлі-продажу від 18.10.2007 року, посвідчений

приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу ОСОБА_3 (№ в реєстрі

11159).

Загальна площа земельної ділянки,

на якій знаходиться майновий комплекс, частину якого викупив позивач по справі

-14,5 га. Згідно кадастрового плану земельної ділянки майнового комплексу КСП

«Жердівське», загальна площа земельної ділянки, 

на якій знаходяться викуплені позивачем об'єкти нерухомості та площа

ділянки, необхідна для обслуговування будівель, що належить на праві  власності позивачеві, складає 4,327 га.

Враховуючи викладене, позивач звернувся

до ФО-П ОСОБА_1 та КСП «Жердівське»за визнанням за ДП «Н2О Ентерпрайзіс»права

власності на вищевказану земельну ділянку. Відповіді на вказане звернення

отримано не було. Отже, на думку позивача, відповідачами порушене його право

власності на земельну ділянку, на якій розміщується нерухоме майно, належне на

праві власності позивачеві та на ту частину земельної ділянки, яка необхідна

позивачеві для обслуговування вказаної нерухомості.

Відповідачі відзиву або заперечень

на позовну заяву не надіслали.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 5 травня 2008 року вказану позовну заяву прийнято до

розгляду, розгляд справи призначений на 29.05.2008 року.

Розпорядженням Голови

господарського суду Київської області від 16.05.2008 року, в зв'язку з вибуттям

Голови господарського суду Київської області, судді Грєхова А. С.  у щорічну додаткову відпустку, справу

передано для розгляду судді Лопатіну А. В.

Ухвалою від 19.05.2008 року, суддею

Лопатіним А. В. справу прийнято до свого провадження, присвоєно їй номер

1/056-08/3, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду

Київської області від 05.05.2008 року на 29.05.2008 року на 10-00.

В судове засідання 29.05.2008 року

з'явились представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2.

Представник відповідача 1 в

судовому засіданні подав відзив на позовну заяву № 496  від 19.05.2008 р., згідно якого позов визнає.

Представник відповідача 2 в

судовому засіданні подав відзив на позовну заяву № 40  від 26.05.2008 р., згідно якого позовні

вимоги  визнає.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2007 року позивач купив у

ФО-П ОСОБА_1частину (3/10) майнового комплексу за інв. № 01400007: сарай № 1,

інв. № 0100007-1 (1966,5 кв.м.) сарай № 2, інв. № 0100007-2 (1190,6 кв. м.),

сарай № 3, інв. № 0100007-3 (1127,2 кв.м.), башта Рожновського, інв. №

0100007-6, сіносховище № 1, інв. № 0100007-13 (297 кв. м.), сіносховище №2,

інв. № 0100007-14 (297 кв. м.), сіносховище № 3, інв. № 0100007-15 (297 кв.м.),

сіносховище № 4, інв. № 0100007-16 (297 кв.м.), свердловина, інв. № 0100007-7.

Вказані об'єкти нерухомості знаходяться за адресою: Київська область,

Броварський район, с. Тарасівка, вул. 9січня, 1Б. Підтвердженням

вищезазначеного є договір купівлі-продажу від 18.10.2007 року, посвідчений

приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу ОСОБА_3 (№ в реєстрі

11159).

Загальна площа земельної ділянки,

на якій знаходиться майновий комплекс, частину якого викупив позивач по справі

-14,5 га. Згідно кадастрового плану земельної ділянки майнового комплексу КСП

«Жердівське», загальна площа земельної ділянки, 

на якій знаходяться викуплені позивачем об'єкти нерухомості та площа

ділянки, необхідна для обслуговування будівель, що належить на праві  власності позивачеві, складає 4,327 га.

Вищезазначені договори купівлі

-продажу нерухомого майна є чинними, на момент розгляду даної господарської

справи ніким не оскаржені.

          Нерухоме майно  (нерухомість) 

- земельні ділянки та все,  що

розташоване на них  і  тісно 

пов'язане  з  ними, тобто об'єкти, переміщення яких   без  

непропорційної   шкоди  їх призначенню неможливе, в тому  числі  

будівлі,   приміщення   і  

квартири, розташовані в них, а також споруди, підприємства або їх

структурні підрозділи як  цілісні  майнові 

комплекси - стаття 2 Указу Президента України "Про державну

реєстрацію прав на нерухоме майно", 16.06.99 р., N 666.

Відповідно до Наказу Міністерства

юстиції України «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів

Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження

об'єктів нерухомого майна»від 09.06.99 N 31/5, нерухомим майном є - земельні

ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, у тому числі

об'єкти незавершеного будівництва, які невід'ємно пов'язані з нею, переміщення

яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правовий режим

нерухомого майна поширюється на повітряні та морські судна, судна внутрішнього

плавання, космічні об'єкти.

Судом встановлено, що продані

позивачеві будівлі, є нерухомим майном, про що 

свідчить Технічний паспорт об'єкту нерухомості, виданий Броварським

міжміським бюро технічної інвентаризації (копія в матеріалах справи) та витяг з

реєстру прав власності на нерухоме майно.

          Судом встановлено,  що предметом договору купівлі-продажу,

укладеного 18.10.2007 року між Дочірнім підприємством «Н20Ентерпрайзіс»та

Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 було нерухоме майно, а не окрема земельна

ділянка, і вказаним договором не визначено порядку переходу прав на земельну

ділянку, розмір земельної ділянки, а тому 

до врегулювання спірних відносин слід застосовувати норми імперативного

характеру.

Отже, задля  врегулювання спірних відносин слід

застосовувати норми імперативного характеру ст. 377 ЦК України, яка прямо

встановлює, що якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або

споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право

власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею

або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх

обслуговування.

Така ж позиція підтверджена пп. „ґ”

п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування

судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 р.

№7, згідно з яким якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або

споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право

власності на ті її частини, одна з яких зайнята жилим будинком, будівлею чи

спорудою, а інша - необхідна для їх обслуговування.

В силу ч. 1 ст. 82 ЗК України від

25.10.2001 р. №2768-III юридичні особи (засновані громадянами України або

юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для

здійснення підприємницької діяльності у разі: (а) придбання за договором

купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; (б)

внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; (в) прийняття

спадщини; (г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Як зазначено вище, підстави набуття

у власність земельної ділянки у позивача виникли після укладення договорів

купівлі-продажу майна, яке знаходиться на земельній ділянці та на частину

земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування, а також -відповідно

до  Цивільного кодексу України та

Земельного кодексу України.

Згідно кадастрового плану земельної

ділянки, виданого Управлінням земельних ресурсів у Броварському районі

Київської області,  площа земельної

ділянки, що знаходиться під викупленим позивачем нерухомим майном та необхідна

для обслуговування будівель, що належить на праві  власності позивачеві, складає 4,327 га.

Право власності на загальну

земельну ділянку - під майновим комплексом, 3/10 частина якого придбана ДП «Н2О

Ентерпрайзіс», на момент продажу вказаної частини майнового комплексу, належало

КСП «Жердівське», що підтверджується Державним актом на право колективної

власності на землю, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право

колективної власності на землю за № 1.

Разом з тим, судом встановлено, що

частина придбаних позивачем об'єктів та інша частина майна, що належить

відповідачеві 1 (3/10 та 7/10 відповідно) разом складають цілісний майновий

комплекс і можуть використовуватись у господарській діяльності як окремі

підрозділи підприємства.

Цілісний майновий   комплекс  

-   господарський   об'єкт 

із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Цілісними

майновими    комплексами   можуть  

бути   структурні   підрозділи підприємств (цехи,  виробництва, дільниці тощо), які виділяються в

установленому   порядку   в  

самостійні  об'єкти ( Пункт 4

«Методики оцінки вартості майна під час приватизації», затвердженої постановою

Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. N 1114).

В той же час, суд бере до уваги

відзив відповідача 1 по справі, в якому він не заперечує проти задоволення

позову, зокрема -реєстрацію права власності за ДП «Н2О Ентерпрайзіс»на земельну

ділянку під об'єктами нерухомості, що продані позивачеві.

Матеріалами справи доведено право

власності на об'єкти нерухомого майна, обґрунтованість визначення розміру

земельної ділянки, на якій знаходиться вказане нерухоме майно та тієї частини

земельної ділянки, необхідної для обслуговування цього майна та доведено право

позивача бути визнаним власником цієї земельної ділянки.

За загальним правилом відповідно до

ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені

законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,

якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності

не встановлена судом.

У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК

України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює

відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 325 ЦК України

суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Суб'єктами

права власності на землю можуть бути громадяни та юридичні особи -ст. 80 ЗК

України.

Статтею 22 ЗК України передбачено,

що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та

надаються у користування 

сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва, а несільськогосподарським підприємствам

-для ведення підсобного сільського господарства.

До особи, яка придбала житловий

будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку,

на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах,

встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі

або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право

власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком,

будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх

обслуговування (ст. 120 ЗК України).

Статтею 392 ЦК України встановлено,

що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це

право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати

документа, який засвідчує його право власності.

В силу статті 152 ЗК України

власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких

порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні

ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Отже, враховуючи, що право позивача

на спірну земельну ділянку доведено відповідно до норм законодавства  матеріалами справи,  а також - враховуючи, що відповідач 2 -КСП

«Жердівське»(власник земельної ділянки) відповідно до відзиву на позовну заяву,

не заперечує проти визнання права власності на земельну ділянку, що знаходиться

під нерухомим майном позивача та ділянки, необхідної позивачеві для

обслуговування вказаних об'єктів, у розмірі 4,327 га,  господарський суд прийшов до висновку, що

позовні вимоги ДП «Н2О Ентерпрайзіс»є такими, що відповідають чинному

законодавству та фактичним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК

України судові витрати по сплаті державного мита, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на

відповідачів пропорційно, у сумі, передбаченій відповідними нормами

законодавства та підзаконними актами.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82 -85

ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства

«Н2О Ентерпрайзіс»задовольнити.

2. Визнати за Дочірнім

підприємством «Н2О Ентерпрайзіс»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби,13, код

32072076) право власності на земельну ділянку розміром 4,327  га, для обслуговування 3/10 частини майнового

комплексу (належної йому, відповідно до договору купівлі-продажу від 18.10.2007

року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу            ОСОБА_3 (№ в реєстрі 11159))  за адресою: Київська область, Броварський

район, село Тарасівка, вул. 9 го січня, 1Б.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код -НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Н2О

Ентерпрайзіс»(01042,      м. Київ, вул.

Патріса Лумумби,13, код 32072076) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита

та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн.  витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Колективного

сільськогосподарського підприємства «Жердівське»(Київська область, Броварський

район, с. Тарасівка, 9-го січна,1, код - 00849729)  на користь Дочірнього підприємства «Н2О

Ентерпрайзіс»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби,13, код 32072076) 42 (сорок

дві ) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

5. Після вступу рішення в законну

силу видати накази.

Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого

відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя                                                                                          

Лопатін А. В.