Рішення

від 10.07.2008 по справі 5020-4/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" липня 2008 р. справа № 5020-4/287

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Азчеррибзбут”  (а/с 95, місто Севастополь, 99014)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ред Ноуз”  (вул. Індустріальна, 16, місто Севастополь, 99040)

про стягнення 27900,00 грн.,

суддя Остапова К.А.,

За участю представників:

від позивача: Чурвін М.Ю., директор, витяг з протоколу № 39 загальних зборів від 12.03.2007;

від відповідача: Бондар В.І., довіреність № 8/07 від 07.07.2008;

   Солодовніков В.М., керівник, довідка з ЄДРПОУ № 16364-3808 від27.11.2007,

с у т ь   с п о р у:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Азчеррибзбут” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ред Ноуз” про стягнення 27900,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язань з поставки позивачеві товару за договором № 342 від 19.01.2008, у зв'язку з чим відповідно до пункту 4.1 вказаного договору та пункту 4 додаткової угоди до договору з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 27900,00 грн.

Відповідач проти задоволення позову  заперечує,  зазначає  на те, що  рахунок-фактура №0-0077 від 14.01.2008 на передоплату за поставку риби, що виставлений ним позивачеві, направлений до укладення договору  від 19.01.2008 № 342, та немає ніякого відношення до цього правочину.

На думку відповідача, він повинен був поставити продукцію –свіжоморожену рибу, в строк до 14.02.2008 тільки за умови повної та своєчасної оплати за вказаним рахунком-фактурою в сумі 124000,00 грн.

Оскільки, як вказує відповідач, позивач не здійснив оплату по рахунку-фактурі № 0-0077 від 14.01.2008, тобто не виконав свої грошові зобов'язання, постачання партії товару, зазначеної у цьому рахунку-фактурі, стало неможливим.

В судовому засіданні 10.07.2008 відповідач привів інші підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, а саме: відсутність з боку відповідача вини у невиконанні ним зобов'язань за договором у зв'язку з нездійсненням поставки його контрагентами товару, який повинен бути поставлений позивачеві, а також наявністю форс-мажорних обставин у вигляді відсутності вилову риби.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до установчих документів позивача назва підприємства –позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю “Азчеррибзбут”.

В судовому засіданні оголошувалась перерва на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд  

встановив:

19.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ред Ноуз” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Азчеррибзбут” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 342 (арк. справи 7).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору Продавець (відповідач) зобов'язаний був передати у власність Покупця (позивача) належний йому товар, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його в строк, оговорений у Договорі.

Згідно з пунктом 1.2 товар повинен бути переданий у власність згідно накладної із доданням до неї сертифікатів відповідності (або іншими документами, що засвідчують якість товару).

Сума договору відповідно до пункту 2.1 Договору складає величину відповідно до накладних.

Розрахунки за продукцію відповідно до пункту 3.1 Договору здійснюються Покупцем протягом 3-х днів з моменту отримання товару.

Пунктом 7.2 Договору передбачено право сторін за взаємною згодою вносити до Договору необхідні зміни та доповнення, які будуть мати силу у випадку підписання уповноваженими представниками сторін.

19.01.2008 сторонами за Договором було укладено Додаткову угоду № 1 до цього Договору (арк. справи 8), строк дії  якого –по 31.12.2010. Вказаний договір у встановленому законодавством порядку сторонами розірваний не був.

Відповідно до пункту 1 вказаної угоди відповідач (Продавець) поставляє на склад позивача (Покупця) 15000 кг ставриди свіжомороженої океанічної, що виловлена у грудні 2007 року.

Пунктом 3 Додаткової угоди сторони встановили, що вартість товару визначена рахунком-фактурою продавця № 0-0077 від 14.01.2008, які дійсна до сплати до 01.02.2008.

Відповідно до рахунку-фактури № 0-0077 від 14.01.2008, виставленого відповідачем позивачеві, який дійсний до сплати до 01.02.2008, вартість одного кілограму ставриди свіжомороженої складає 5,1667 грн. без врахування податку на додану вартість (арк. справи 9). У пункті 4 Додаткової угоди зазначено, що ціна за 1 кг риби –6,20 грн. разом з податком на додану вартість, що зазначена у рахунку-фактурі № 0-0077, у випадку передоплати залишається незміною. За прострочення оплати та строку поставки товару сторони несуть відповідальність відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору купівлі-продажу № 342 від 19.01.2008.

Строк поставки товару відповідно до пункту 4 Додаткової угоди – 01.02.2008.

При цьому вказаним пунктом передбачено право Покупця (позивача) зробити попередню оплату за товар, поставка якого узгоджена сторонами у цій Угоді або оплатити його відповідно до пункту 3.1 договору № 342 від 19.01.2008, тобто протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 5 вказана додаткова угода є невід'ємною частиною договору № 342 від 19.01.2008.

Таким чином, сторони за договором № 342 від 19.01.2008 досягли домовленості щодо кількості, вартості товару, строків поставки, а також визначили, що передоплата за товар є правом, а не обов'язком Покупця. В той же час строк поставки визначений сторонами зазначенням на певну календарну дату –01.02.2008.

Судом встановлено, що позивач, користуючись наданим йому договором  правом, здійснив часткову передоплату за товар, який повинен бути поставлений відповідачем, платіжним дорученням № 15 від 25.01.2008 на суму 31062,00 грн., та платіжним дорученням № 16 від 28.01.2008 на суму 30318,00 грн.

Однак, поставка товару у встановлений строк здійснена відповідачем не була, що не заперечується відповідачем, грошові кошти повернути відповідачем позивачеві 14.02.2008, що підтверджується випискою банку (арк. справи 14).

Позивач просить стягнути з відповідача штраф за прострочення виконання зобов'язання  за договором № 342 від 19.01.2008 в сумі 27900,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (далі –ГК України) та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (далі –ЦК України) зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 267 ГК України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з врахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, утому числі сплата неустойки.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 27900,00 грн. за порушення зобов'язань за договором. При цьому, позивач помилково визначив всю суму як суму штрафу, в тої час як договором передбачено стягнення штрафу –тільки до 5 днів прострочення у відсотках від суми невиконаного зобов'язання –1 %. Понад 5 днів передбачено додатково стягнення пені, що обчислюється у відсотках (2 %) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання, яке не є грошовим.

Однак така помилка позивача у визначенні виду неустойки у позовній заяві при правильному розрахунку розміру цієї неустойки та періоду, за який вона підлягає стягненню, за умови передбачення таких видів неустойки договором, укладеним між сторонами, не впливатимуть на висновки щодо обґрунтованості позовних вимог.

Так, пунктом 4.1 Договору № 342 від 19.01.2008 передбачено, що за прострочення відвантаження товару продавець сплачує штраф: до 5 днів прострочення –1 %, понад 5 днів додатково пеню в розмірі 2 % за кожен день прострочення, але не більш 30 % від суми даної поставки.

Відповідно до умов договору строк поставки товару –01.02.2008.

Сума поставки, з врахуванням вартості одного кілограму риби разом з ПДВ –6,20 грн., та обсягу поставки – 15000 кг, дорівнюється 93000,00 грн.

Таким чином, сума штрафу за прострочення поставки до 5 днів, тобто за період з 02.02.2008 по 06.02.2008,  у розмірі 1 % від суми поставки складає 930,00 грн.

Враховуючі, що пеня за виконання зобов'язання відповідача, яке не є грошовим, за прострочення поставки понад 5 днів встановлена за домовленістю сторін у розмірі 2 %, за кожен наступний день прострочення поставки стягненню підлягає пеня в сумі 1860,00 грн. (93000,00 грн. х 2 %).

Як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідач не здійснив поставку товару позивачеві на виконання договору № 342 від 19.01.2008, договір сторонами у встановленому законом порядку не розірваний, недійсним не визнавався.

Оскільки договором передбачено, що загальна сума неустойки не може перевищувати 30 % від суми поставки, позивачем обґрунтовано визначено суму неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача за невиконання зобов'язання з поставки товару, в розмірі 27900,00 грн. (арк. справи 21).

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином посилання відповідача як на підставу для звільнення його від відповідальності на невиконання його контрагентом зобов'язань з поставки товару та на відсутність на ринку товару, потрібного для виконання зобов'язання, не приймається судом до уваги.

Також не приймається до уваги твердження відповідача, зроблене ним усно у судовому засіданні, про наявність форс-мажорних обставин як підстави для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язань перед позивачем за договором № 342 від 19.01.2008.

Так, пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що при настанні обставин форс-мажор жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за мови повідомлення про настання таких обставин у письмовій формі.

Відповідач не надав суду як доказів у підтвердження настання форс-мажорних обставин, так і доказів повідомлення позивача у письмовому вигляді про наявність таких обставин.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ “Азчеррибзбут” є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає  на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ред Ноуз”  (вул. Індустріальна, 16, місто Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 22239233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Азчеррибзбут” (а/с № 95, місто Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 24025690) 27900,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 279,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

3.          Примирники рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                  К.А. Остапова

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

11.07.2008