Рішення

від 17.07.2008 по справі 12/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2008 р.   Справа № 12/29   

за позовом  ПП "Садко"  вул. Бандери,110,м.Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача  ВАТ"Сільгосптехніка"  вул. Бандери, 110,м.Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про визнання права власності

 Cуддя  Матуляк Петро Ярославович   

При секретарі   Ковалюк Сергій Ярославович

Представники:

Від позивача:  Мазур В.В. - представник, (довіреність № 18-04 від 18.04.08р.)

Від відповідача:   не з"явився .

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про  визнання дійсною угоди , укладеної 20.12.2001 р. між ВАТ"Сільгосптехніка" та ПП"Садко" , без наступного нотаріального посвідчення ;  визнання права власності  в цілому за ПП "Садко" на наступні  об"єкти нерухомості , що знаходяться в м.Калуші по вул. Івано-Франківська , 2 , згідно технічного паспорта : виробнича будівля -позначена літерою Н(Е) , площею 252, кв.м , металева будка - позначена літерою Ф , площею 16,9 кв.м  ворота №1 , ворота №3 , огорожа №2 , огорожа №4 , огорожа №5 ; узаконення  самовільно збудованих , та визнання  за ПП"Садко" права  власності на них  в цілому , наступні об"єкти нерухомості , що знаходяться в м.Калуші  по вул. Івано-Франківська , 2 , згідно технічного паспорта : прибудова -позначена літерою Н2(Е2) площею 39,3 кв.м , фундамент недобудованої будівлі -позначений штриховою лінією , площею 161 ,кв.м , вбиральня -позначена літерою У , площею 6,6 кв.м .

   В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав , викладених в позовній заяві .

   Відповідач в судове засідання не з"явився , однак  арбітражним керуючим Юрківим В.В.(ліквідатором ВАТ"Сільгосптехніка" по справі №Б-7/158) подано клопотання  щодо розгляду справи без участі представника  ВАТ"Сільгосптехніка" за наявними у справі доказами.

    За таких обставин , суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України .

      Розглянувши матеріали справи , вислухавши представника позивача , оцінивши зібрані в справі докази та надавши їм належної правової оцінки , суд встановив наступне .

     20.12.2001 р. між сторонами по справі укладено  угоду щодо купівлі-продажу частини нежитлової будівлі приміщення механізації тваринницьких ферм  по вул.Івано-Франківська , 2(Степена Бандери , 110) в м.Калуші  (зазначеною літерою Е - фрагмент 1 та фрагмент 2 згідно технічного паспорта) , яка була самовільно збудована  , вартістю 14 022грн.

     На виконання прийнятих на себе договірних зобов"язань позивачем здійснено оплату за придбане майно в  повному обсязі  , що підтверджується долученими до матеріалів справи фотокопіями   відповідних документів  .

    Вищенаведене дає суду підстави для висновку про те  ,  що  сторони дійшли згоди  щодо усіх істотних умов  угоди , що  підтверджується зібраними у справі доказами , і відбулося повне   виконання  її умов    .

    Разом з тим , за змістом   ч.1ст.328 Цивільного кодексу України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

   Частиною 3 статті 5  цього ж кодексу передбачено , що  якщо цивільні  відносини  виникли  раніше  і  регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

    Згідно зі ст.  128 Цивільного кодексу УРСР  , чинного на момент укладення  між сторонами по справі угоди щодо  купівлі-продажу , право власності у набувача майна по договору виникає з моменту передачі речі, якщо інше не встановлено законом або договором.

    Відповідно до ст. 328 ЦК України  право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

   З огляду на викладене ,  суд вважає  правомірним набуття позивачем права власності на   спірне майно .

     Зі слів позивача в судовому засіданні встановлено , що на пропозицію щодо нотаріального посвідчення угоди  купівлі-продажу відповідач  не реагує , що позбавляє позивача можливості здійснити оформлення права власності  в органах державної реєстрації  , оскільки   ч.3ст.333   Цивільного кодексу України    встановлено , що право власності  на  майно  за  договором,  який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

     Відповідно до ч.2ст.220  Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

    Крім того ,   ст.392 цього ж кодексу передбачено , що власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

   За таких обставин ,  суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання дійсною без наступного нотаріального посвідчення угоди від 20.12.01 , укладеної між сторонами по справі , та визнання права власності на спірне майно .

   Стосовно узаконення самочинного будівництва , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

  Стаття 376 Цивільного кодексу України містить припис про те  ,  що особа,  яка  здійснила  або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.          

   Аналогічний припис міститься і в ст.105 Цивільного кодексу УРСР  , чинного на момент укладення  між сторонами по справі угоди щодо  купівлі-продажу :громадянин, який збудував або будує жилий  будинок,  здійснив або  здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

     За змістом ст.330 Цивільного кодексу України  якщо  майно  відчужене  особою,  яка  не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

     Відповідно до ст.388 цього ж кодексу  якщо  майно за відплатним договором придбане в особи,  яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

    1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

    2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

    3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

    Судом встановлено , що на момент  укладення між сторонами по справі  спірної угоди позивачу не було відомо про те ,  що  спірні будівлі   самовільно збудовані відповдіачем  , і відповідач не мав права його відчужувати  за відплатним договором    .

     З огляду на викладене ,  суд вважає , що позивач в контексті ст.388 Цивільного кодексу України  є добросовісним набувачем .

        За наведених обставин , суд вважає за правильне позов задоволити .

        Судові витрати по справі слід покласти на  відповідача   .

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 220 , 330 ,  333, 388 ,  392 Цивільного кодексу України  ст. 49, 75 , 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                      ВИРІШИВ:

позов задоволити.

       Визнати дійсною угоду , укладену  20.12.2001 р. між ВАТ"Сільгосптехніка" та ПП"Садко" , без наступного нотаріального посвідчення .

    Визнати право власності  в цілому за ПП "Садко" на наступні  об"єкти нерухомості , що знаходяться в м.Калуші по вул. Івано-Франківська , 2 , згідно технічного паспорта : виробнича будівля -позначена літерою Н(Е) , площею 252, кв.м , металева будка - позначена літерою Ф , площею 16,9 кв.м  ворота №! , ворота №3 , огорожа №2 , огорожа №4 , огорожа №5  .

   Узаконити   самовільно збудовані  , та визнати за ПП"Садко" право власності на них  в цілому , наступні об"єкти нерухомості , що знаходяться в м.Калуші  по вул. Івано-Франківська , 2 , згідно технічного паспорта : прибудова -позначена літерою Н2(Е2) площею 39,3 кв.м , фундамент недобудованої будівлі - позначений штриховою лінією , площею 161 ,кв.м , вбиральня -позначена літерою У , площею 6,6 кв.м .

Стягнути з  ВАТ"Сільгосптехніка" (м.Калуш , вул.С.Бандери , 110, код 03743664 ) 85 грн.  держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь   ПП "Садко" ( м.Калуш , вул.С.Бандери , 110  ).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Матуляк Петро Ярославович

                                                            рішення підписане 18.07.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"