Постанова

від 14.07.2008 по справі а4/012-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А4/012-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" липня 2008 р.                                                                   Справа № А4/012-08

суд Київської області в складі:

головуючого судді  Щоткіна О.В.

при секретарі            Ражик І.А.

розглянувши адміністративну справу

За позовом    Київського обласного відділення Фонду соціального

                       захисту інвалідів, м. Київ

до                    Комунального підприємства «Великодимерське»,

                       с. Велика Димерка

про                  стягнення 5 170 грн.

                                                                 позивач – Кубишкіна Н.Г. –дов. №                    

                                       Представники:                 03-239/468 від 17.09.2008 р.

                                                            відповідач –не з'явився;

Обставини справи:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача 5 170 грн., які складають: 5 075 адміністративно-господарські санкції, 95 грн. пеня.

Представник  відповідача  в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений судом, не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 02.07.2008р.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  встановив:

Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

За даними позивача, в 2007 році (Форма №10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у відповідача склала 12 чоловік, тобто для відповідача встановлено норматив – 1 робоче місце для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, як це передбачено ст. 20 Закону.

Як вбачається із звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік у відповідача не працювало жодної особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. До того ж, як вбачається з довідки Броварського базового міськрайцентру зайнятості  від 19.05.2008р. за  №  03/742 про надання інформації щодо подання підприємствами, установами і організаціями м. Бровари та Броварського району звітів форми 3-ПН із зазначенням вакантних місць для працевлаштування  інвалідів протягом 2007р., відповідачем звіт форма 3-ПН до центру зайнятості не подавався.

Тому, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів, і не зайнятих інвалідами, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5 075 грн.

За порушення термінів сплати штрафних санкцій ч. 2 ст. 20 Закону передбачено нарахування пені. Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 95 грн. за 57 дні прострочення.

Відповідно до п. 4 Постанови  КМУ № 1767 від 28.12.2001 року «Про затвердження Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій  до відділень Фонду соціального  захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів» передбачено, що суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком N 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком N 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Контроль за своєчасним  і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу  робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до  законодавства. У разі  несплати  штрафних санкцій в установлений термін відділення  Фонду вживають заходів  щодо їх  стягнення у судовому порядку, як це зазначено п. 11 Постанови  КМУ № 1767.

Оскільки  відповідачем норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не було виконано і відповідні штрафні санкції не були сплачені, Київське обласне відділення Фонду  соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду  про стягнення  штрафних санкцій.

Відповідно до встановленої  Постановою Кабінету Міністрів України від  03.05.1995  року № 314 «Про  організацію  робочих місць та працевлаштування інвалідів», якою затверджене Положення  про робоче місце інваліда і про  порядок  працевлаштування інвалідів, схеми працевлаштування інвалідів,  на кожного учасника таких відносин  покладено певні обов'язки та визначено його функції в такому  процесі. Підприємства у межах  доведеного нормативу створюють за власні кошти  робочі місця для працевлаштування інвалідів, щорічно до  1 лютого  року, що настає за звітним, подають  відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  відомості про середню   річну заробітну плату  на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних  працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів,  визначають види виробництв, цехи  та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів,  створюють для інвалідів  умови праці з  урахуванням  індивідуальних програм реабілітації, забезпечують  соціально-економічні гарантії, розробляють  і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інваліда відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. А пунктом 2 Положення передбачено, що робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Великодимерське», Київська область, Броварський р-н,  с. Велика Димерка, вул. Бобрицька, 1, код ЄДРПОУ 32183650, р/р  2600569114319   на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, код ЄДРПОУ 19023989, р/р №  –  312112307149         5 075 грн. адміністративно-господарських санкцій, 95 грн. пені.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

              Суддя                                                                                                 Щоткін О.В.