Рішення

від 07.07.2008 по справі 50/104-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

50/104-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2008 р.                                                            Справа № 50/104-08

вх. № 4739/2-50

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Ситнік С.Є.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Чайка", смт. Мала Данилівка  

до  Малоданилівська селищна рада, смт. Мала Данилівка  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нежитлові приміщення готелю літ. Д-3 загальною площею 1052, 7 кв.м., мангальної літ. Ф загальною площею 20,8 кв.м. та котельної літ. Х загальною площею 27,9 кв.м., які розташовані за адресою: вул. Лозовенька, 1, с. М. Данилівка, Дергачівського району Харківської області.

Свій позов позивач обгрунтовує тим, що 06.07.2007 р. на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Чайка" в особі директора Ситніка С.Є. придбало у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 3,1816 га, розташовану на території Малоданилівської селищної ради, Дергачівського району, Харківської області, цільове призначення якої - обслуговування будівель і споруд лікувально-оздоровчого комплексу та здійснило на цій земельній ділянці будівництво додаткових нежитлових будівель для обслуговування вже існуючих споруд комплексу.

Через канцелярію суду відповідач надав клопотання (вх. № 11866 від 03.07.2008 р.), в якому зазначив, що претензій до ТОВ "Чайка" стосовно визнання права власності на вказані нежитлові приміщення не має та просив суд розглядати дану справу у відсутності представників Малоданилівської селищної ради.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, наявні докази та заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

06.07.2007 р. ТОВ «Чайка» в особі директора товариства Ситніка С.Є. придбало у власність за договором купівлі-продажу земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 3,1816 га, розташовану на території Малоданилівської селищної ради, Дергачівського району, Харківської області.

Цільове призначення придбаної земельної ділянки – для обслуговування будівель і споруд лікувально-оздоровчого комплексу.

В 2008 році ТОВ «Чайка» здійснило на вищевказаній земельній ділянці будівництво додаткових нежитлових будівель для обслуговування вже існуючих споруд комплексу, а саме :  готелю загальною площею 1052,7 кв.м., мангальної загальною площею 20,8 кв.м. та котельної загальної площею 27,9 кв.м.

Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно вимог статті 373 ч. 4 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, а також споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.  

Таким чином, ТОВ «Чайка», являючись власником земельної ділянки, цільове призначення якої передбачає можливість зведення на ній споруд, використало земельну ділянку за цільовим призначенням і норми земельного законодавства не порушило.

Будівництво було проведено не на прибережній захисній смузі, що також відповідає вимогам земельного законодавства, а саме ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України.

Стаття 375 ЦК України встановлює право власника на забудову земельної ділянки. Частина 1 вказаної статті надає власнику земельної ділянки право зводити на ній будівлі та споруди. Частина 2 цієї статті закріплює право власності на зведені будівлі, споруди та інше нерухоме майно за власником земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України – житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України передбачає, що на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В даному випадку ТОВ «Чайка» здійснило будівництво нежитлових приміщень на земельній ділянці, що перебуває у його власності, земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, таким чином право інших осіб не порушено.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

На даний час будівництво готелю, котельної та мангальної завершено.

Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос» 10.06.2008 року виготовлені технічні паспорти вищевказаних нежитлових приміщень. Під час виготовлення технічних паспортів були обстежені основні конструктивні елементи зазначених нежитлових приміщень та встановлено, що відхилень, помилок, невідповідностей не виявлено, що свідчить про дотримання архітектурних норм і правил та про можливість експлуатації  готелю, котельної та мангальної  за призначенням.

Згідно технічного висновку, зробленого ТОВ «Харківреконструкція», встановлено, що всі основні будівельні конструкції готелю, мангальної та котельної видимих деформацій не мають та знаходяться в задовільному технічному стані, придатні для подальшої експлуатації за призначенням.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання права власності на зазначені нежитлові приміщення підтверджені наданими документами, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач в заяві (вх.№12098 від 07.07.08) просить суд витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на нього, суд  вважає за можливе залишити їх за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 16, 331, 876 ЦК України,  ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Чайка" (код 22696048, Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Лозовенька, 1) право власності на нежитлові приміщення готелю літ. Д-3 загальною площею      1052, 7 кв.м., мангальної літ. Ф загальною площею 20,8 кв.м. та котельної літ. Х загальною площею 27,9 кв.м., які розташовані за адресою: вул. Лозовенька, 1, с. Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області.

Суддя