Рішення

від 22.07.2008 по справі 5020-11/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" липня 2008 р. справа № 5020-11/354

  За позовом  Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради

до Вищого навчального закладу  “Севастопольський будівельний коледж”

про стягнення вартості отриманої теплової енергії в розмірі 57559,73 грн.

Суддя   Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача           Поротіков І.В., довіреність № 06-юр від 27.02.2008

від відповідача          Хлусов В.П., довіреність № 256 від 21.07.2008

СУТЬ СПОРУ:

Позивач  звернувся до суду з позовом до Севастопольського будівельного технікуму  про стягнення вартості отриманої теплової енергії в розмірі 57559,73 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2008 суд замінив заміну відповідача  - Севастопольський будівельний технікум на   Вищий навчальний заклад  “Севастопольський будівельний коледж”.

          Представник позивача в процесі судового розгляду уточнив позовні вимоги, просить стягнути заборгованість в розмірі 21636,59 грн., з яких  основна заборгованість в розмірі 14174,42 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 3839,2 грн., 3 % річних в розмірі  472,56 грн., пеня в розмірі 3150,41 грн. Позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем вимог  договору  № 403/У від 01.11.2005.

Представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі.

          Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  були роз'яснені їх права і обов'язки.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

01.11.2005 між Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради та Севастопольським  будівельним технікумом (згідно наказу № 41 від 30.11.2007 перейменований у Вищий навчальний заклад “Севастопольський будівельний коледж”, арк.. с. 46)  було укладено договори № 403/У   на послуги по забезпеченню тепловою енергією (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов`язується подавати, а відповідач зобов`язується оплачувати вартість теплової енергії.

Відповідно до п. 4.4, 5.2.1 Договору відповідач зобов`язаний здійснити оплату за поставлену теплову енергію в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Рахунки споживачу надсилаються простими листами. Рахунок вважається отриманим споживачем якщо  споживач впродовж місяця після настання строку платежу не заявить про неотримання рахунку.

Вищезазначеної заяви про неотримання рахунку від відповідача на адресу позивача не надходило, відповідачем доказів надіслання зауважень суду не надано.

Позивачем зобов`язання за договором виконувалися належним чином та своєчасно.

У встановлений строк відповідач вартість отриманої теплової енергії не оплатив, в результаті чого у нього на момент вирішення спору  утворилася заборгованість в розмірі 14174,42 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Суд, розглянувши  позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 14174,42 грн. вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційного відшкодування в розмірі 3839,2 грн.,  3 % річних в розмірі  472,56 грн. та пені в розмірі 3150,41, розглянувши позовні вимоги в цієї частині суд вважає їх такими,  що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Відповідно п. 5.2.10 Договору у випадку несвоєчасної  оплати  відповідач зобов`язаний сплатити пеню  в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши  розрахунок пені, суд вважає, що дані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3%  річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом перевірений  розрахунок інфляційного відшкодування та 3 % річних,  він  зроблений з урахуванням норм діючого законодавства, тому позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до  ч. 5 ст. 78  Господарського процесуального кодексу України   у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

     Стягнути з  Вищого навчального закладу  “Севастопольський будівельний коледж”  (99008 м. Севастополь, вул. Пожарова, 28 а; р/р 25305302335503  в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515, код ЄДРПОУ 01275957) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2; р/р 26030945206831 в СФ УСБ м. Севастополя, МФО 324195; код ЄДРПОУ 03358357) 21636,59 грн., з яких  основна заборгованість в розмірі 14174,42 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 3839,2 грн., 3 % річних в розмірі  472,56 грн., пеня в розмірі 3150,41 грн., а  також витрати по сплаті державного мита в сумі  - 216,37 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 44,35 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   24.07.2008