Рішення

від 27.09.2011 по справі 4/394 (21/062-11)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/394 (21/062-11)

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/394 (21/062-11)

27.09.11

За позовом          Акціонерного товариства закритого типу «Черкаський шовковий комбінат»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»

Про          стягнення 77 280,38 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Мицик Н.П.- голова правління

Від відповідача             не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»77 280,38 грн. за договором оренди виробничого підприємства від 13.08.2007р. № 143.

Відповідач в судове засідання не з'явився, Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2007р. між Акціонерним товариством закритого типу «Черкаський шовковий комбінат»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» було укладено договір оренди виробничого приміщення № 143.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду виробниче приміщення, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 170, загальною площею 2160 кв.м.

Згідно п. 3.4. договору орендар самостійно або через відповідну організацію сплачує плату відповідним підприємствам за фактично отримані комунальні послуги (водопостачання), каналізація, газ, теплова енергія, і т.п.) та електропостачання.

Пунктом 3.5. договору орендна плата вноситься платіжними дорученнями шляхом попередньої оплати на р/р орендодавця на р/р 260030172956 ВАТ Укрексімбанк м. Черкаси, МФО 354789, код 00306851.

Відповідно до п.3.6. договору, встановлена орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно до 10 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко вказується за який період проводиться оплати та номер договору.

Згідно п. 5.2 договору, орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п.7.2. договору, договір може бути змінено, припинено або розірвано за згодою сторін.

01.03.2009р. між сторонами було укладено угоду про розірвання договору оренди виробничого приміщення № 143 від 13.08.2007р.

Відповідно до п.4 угоди орендар зобов'язується на протязі 10-ти днів з моменту підписання цієї угоди сплатити орендодавцеві заборгованість по орендній платі, яка складає 77 280,38 грн.

Пунктом 5 угоди про розірвання договору оренди встановлено, що розірвання договору оренди не звільняє орендаря від сплати боргу по договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період з грудня 2008р. по 01.03.2009р. у розмірі 77 280,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно до 10 числа місяця, за який проводиться розрахунок.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з грудня 2008р. по 01.03.2009р. становить 77280,38 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 77280,38 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»(03127, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 31986420) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Черкаський шовковий комбінат»(18036, м. Черкаси, вул. Енгельса, 170, код ЄДРПОУ 00306851) 77 280 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят) грн. 38 коп. орендної плати, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 80 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 30.09.201р.