Рішення

від 29.09.2011 по справі 18/2551/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2551/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        29.09.2011 р.                                                                      Справа №18/2551/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Оверон", вул. Волкова, 16, оф. 3,Київ 166,02166

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", вул.Республіканська, 16, Полтава, Полтавська область,36021

про Стягнення грошових коштів в сумі 62 357,16 грн.

                              Суддя  Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача:  Коломієць О.О.

від відповідача:  не було

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 62 357,16 грн. заборгованості, в т.ч. 61 919,48 грн. - сума попередньої оплати за договором  від 20.03.2009 року та 437,68 грн. - 3% річних.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому також визнав позовні вимоги в повному обсязі. Судом перевірені повноваження особи, що підписала дане клопотання про визнання позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу без участі представника відповідача згідно його клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

20.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Злагода» (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ОВЕРОН» (позивач) укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів за №20/03-1 ( арк. справи10-14).

Згідно п.1.1 Договору ТОВ «Торговий дім «Злагода»взяло на себе зобов'язання поставити ТОВ «ГРАНД ОВЕРОН»паливно-мастильні матеріали, в тому числі вуглеводну сировину протягом дії договору.

За умовами договору ( п.4.1)   покупець (позивач) здійснює 100% передоплату узгодженої партії товару, яку належить поставити на протязі 1 (одного) банківського дня з дати надання рахунку на проплату.

На виконання п.2.1 договору, позивач надіслав відповідачу заявки, де вказував конкретне найменування, асортимент, кількість товару, визначає строки постачання ( арк. справи 47-55).

На підставі    замовлення відповідач виставив позивачу для оплати рахунки, де вказав ціну та вартість товару, замовленого покупцем (арк. справи 56-60).

Позивач на підставі рахунків  здійснив передплату за товар на суму 3701000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банку (арк. справи 61-75).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у  встановлений строк (строки) товар у власність покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується  прийняти  товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

       Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач у встановлений у замовленні строк до 01.02.11 р. товар  на суму передплати 61919,48 грн.   товар не поставив до даного  часу, кошти не повернув.

    За змістом ст. 612 ЦК України якщо    внаслідок    прострочення    боржника   виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

    У відповідності до вимог п.2 ст. 693 ЦК України якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

       Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

       Отже, у позивача  виникло право вимагати повернення сплаченої суми, а у  відповідача після пред'явлення такої вимоги виникає грошове зобов'язання повернути вказану суму на підставі прямої норми закону - ст. 693 ч. 2 ЦК України.

Матеріали справи свідчать, що 30 травня 2011 року ТОВ «ГРАНД ОВЕРОН»звернулось з претензійним листом до ТОВ «Торговий дім «Злагода»про повернення передоплати в розмірі 61919,48 грн.

На час подачі позивачем позову до суду відповідач вимоги не виконав. Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи положення ст. 625 ЦК України та семиденний строк для виконання з моменту пред'явлення вимоги позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 437,68грн.

       Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

     Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

      Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті  ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

   Згідно ст. 22 ГПК  відповідач має право визнати  позов  повністю  або  частково, а за змістом ст. 78 ГПК у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови,  що дії відповідача не суперечать законодавству або  не  порушують  прав  і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

   Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги  є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись  22,33,43,49,78,82-85   ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з    Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Злагода»(36021,м. Полтава, вул. Республіканська, 16 код ЄДРПОУ 34742643 р/с 26009070258201 в ОАО «Сведбанк»МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Оверон»( 02166, м. Київ, вул. Волкова, 16, оф. 3,  Код ЄДРПОУ 36100274 р/с 2600600810254 в АКБ «Правекс-Банк» Ватутинське відділення м. Київ , МФО 321983)  61 919,48 грн. основного боргу,  3% річних -  в сумі 437,68 грн.,  623,57 грн.  витрат по сплаті державного мита та 236 грн. судових витрат на інформаційно- технічнезабезпеченняя судового процесу.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

       3. Копії рішення направити сторонам.

          Суддя                                                                      Тимощенко О.М.