Рішення

від 29.09.2011 по справі 18/2032/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2032/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        29.09.2011                                                                                      Справа № 18/2032/11

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ-Центр", вул. Шевченка, 121 А, м. Полтава, 36014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Груп", вул. Гоголя, 112, м. Миргород, Полтавська область, 37600

про стягнення 12571,18 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача:                    Вергелес Р.А. - директор;

від відповідача:          не з'явився;

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 12571,18 грн. згідно договору поставки № 09 від 18.01.2010 року, з яких: 10512,58 грн. основний борг; 746,40 грн. –інфляційні витрати; 212,79 грн. –3 % річних; 1099,41 грн. –пеня.

Позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач відзив на позов та витребувані докази не надав, в судове засідання представника не направив.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про отримання ним ухвал суду від 15.09.2011 року знаходиться в справі), необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

18.01.2010 року сторони уклали договір поставки № 09 (далі –Договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язався поставляти, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти поставку та оплатити товар на умовах даного договору.

Загальна сума Договору складається з сум, вказаних у накладних на кожну партію товару, накладні є невід'ємною частиною Договору (п. 2.2. Договору).

У жовтні 2010 року позивачем на виконання умов Договору згідно накладних № 11465 від 20.10.2010 року та № 11606 від 22.10.2010 року був поставлений товар на загальну суму 10512,58 грн. Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з претензіями щодо кількості чи якості отриманого товару.

Покупець оплачує товар з відстрочкою платежу на 14 календарних днів від дати поставки (п. 4.2. Договору). Таким чином, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару за накладною № 11465 від 20.10.2010 року до 03.11.2010 року, а за накладною № 11606 від 22.10.2010 року до 05.11.2010 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару в обумовлений термін не виконав, за розрахунком позивача основна заборгованість відповідача за Договором станом на момент розгляду справи в суді становить 10512,58 грн., що відповідачем не заперечується.

Суд взяв до уваги наступні обставини.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

До матеріалів справи залучені підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками їх підприємств двосторонні акти звірки взаємних розрахунків від 10.01.2011 року та станом на 02.09.2011 року на суму 10512,58 грн. (а.с. 11, 39), які відповідно до вимог ст. 34 ГПК України приймаються до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичної поставки позивачем товару за накладними № 11465 від 20.10.2010 року та № 11606 від 22.10.2010 року та наявності у відповідача боргу по зазначеній сумі.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у  господарських  судах  здійснюється  на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми боргу не надав. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість за переданий товар на суму 10512,58 грн.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню виходячи з подвійної  облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Позивачем заявлено до стягнення 1099,41 грн., яку він нарахував з дати настання прострочки зі сплати за кожною накладною (з 03.11.2010 року та з 05.11.2010 року по  08.07.2011 року, тобто 247 днів та 245 днів прострочки за накладними № 11465 та № 11606 відповідно, розрахунок в мат. справи а.с. 13).

Суд виходить з того, що відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як видно з розрахунку, відповідачем перевищено межі цього строку.

Таким чином до стягнення підлягає пеня: за період з 04.11.2010 року по 03.05.2011 року (180 календарних днів прострочки) за накладною № 11465 від 20.10.2010 року в сумі 512,91 грн., та за період з 06.11.2010 року по 05.05.2011 року (180 календарних днів прострочки) згідно накладної № 11606 від 05.11.2010 року в розмірі 295,12 грн., а всього разом 808,03 грн. пені.

Суд здійснював розрахунок розміру пені проводився за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт", її розмір відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. В іншій частині вимог про стягнення пені –291,38 грн. у позові відмовляється.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 212 грн. 79 коп. - 3% річних за період з 04.11.2010 року по 08.07.2011 року, та 746,40 грн. інфляційних витрат за період з листопада 2010 року по липень 2011 року (розрахунок по кожній накладній окремо в матеріалах справи, а.с. 12) суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 5), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта-Груп", вул. Гоголя, 112, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 34264406 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТВ-Центр", вул. Шевченка, 121 А, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 36396489 –10512 грн. 58 коп. боргу; 808 грн. 03 коп. - пені; 212 грн. 79 коп. - 3% річних від простроченої суми; 746 грн. 40 коп. –інфляційних витрат; 122 грн. 80 коп. державного мита; 230 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині вимог по стягнення 291,38 грн. пені у позові відмовити.

4. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          І.І.ПУШКО