Рішення

від 29.09.2011 по справі 5024/1671/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5024/1671/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.09.2011                                                                Справа №  5024/1671/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до правління Херсонської обласної організації товариства "Знання" м. Херсон  

про   стягнення 990грн. 00коп.  

за участю представників сторін:  

від позивача –уповноважена особа Соловйова  М.С.

від відповідача -  не  прибув

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з правління Херсонської обласної організіції товариства "Знання" (відповідач) 185грн. 17 коп. основного боргу по активній електроенергії, 796грн. 66 коп. за понаддоговірне споживання електроенергії, 1грн. 18 коп. втрат  від  інфляції,  1грн. 13 коп. –3% річних, 5грн. 86 коп. пені, посилаючись на несвоєчасні розрахунки  за договором про постачання електричної енергії від 15.06.2004року №47.

Ухвалою суду від  15.09.2011року розгляд справи відкладався у зв'язку з  неявкою  в засідання суду відповідача та неподання ним  відзиву на позов і витребуваних судом доказів.

Відповідач своїм правом на судовий захист не  скористався. В засідання  суду вдруге  не прибув, відзив на позов  і витребуваних судом доказів не надав, незважаючи на те,  що  був повідомлений про  час розгляду справи згідно з  вимогами ст. 64 ГПК України за адресою  м. Херсон, вул. Горького  №29, яка  є  його  юридичною  адресою  та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб  та фізичних осіб-підприємців.  

Відповідно до  ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони    не  є обов'язковою підставою  відкладення розгляду справи.

За таких  підстав, оскільки  клопотання про  відкладення розгляду справи від  відповідача не  надходило, про причини неявки  суд не  було  повідомлено, справа відповідно до  статті 75 ГПК України розглядається без  участі представника відповідача, за наявними  в справі доказами, яких достатньо  для  вирішення спору по  суті.

          Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи докази, заслухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", в особі його структурного підрозділу Херсонських  міських електричних  мереж (позивач по  справі) та правлінням Херсонської обласної організації товариства "Знання"  (відповідач) було  укладено  договір  про  постачання  електричної  енергії  № 47 від 15.06.2004року.

Згідно з  зазначеним  договором позивач зобов'язався  продати  відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок а відповідач зобов'язався сплатити  вартість  використаної  електричної  енергії згідно з  умовами  договору та додатками до  нього.

Пунктом 2 договору від 15.06.2004року сторони узгодили, що  під  час  виконання  договору вони керуються чинним законодавством України та Правилами  користування електричною  енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених  наказом  Національної  комісії  з питань  регулювання електроенергетики України  №28 від 31.07.1996року та зареєстрованих  в Міністерстві юстиції України 02.08.1996року №417/1442  договір про  постачання електричної  енергії є  основним  документом, який регулює  відносини  між постачальником електричної  енергії  за регульованим тарифом, що  здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає  зміст  правових  відносин, прав і обов'язків сторін.

Обов'язком споживача згідно з  пунктом  1 додатку №2 до договору є  зняття показників  засобу обліку електроенергії встановлених  на його  об'єктах та їх  надання до 8/7  числа кожного місяця позивачу у вигляді оформленого  акту  про обсяги спожитої  електричної  енергії за поточний місяць.

Відповідно до  пункту 6.11 Правил  позивач визначає  обсяги фактично  спожитої  відповідачем електроенергії та згідно діючого  в цьому періоді тарифу, виставляє рахунок відповідачу, який відповідач зобов'язаний сплатити  на протязі 5 днів з моменту його  отримання .

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання  зобов'язання  означає  виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо  належного  предмета і належним способом.

Якщо при  виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із  зазначених  вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до  статті 629 ЦК України  укладений між сторонами  договір  від 11.10.2004року з моменту його  укладення набирає силу закону. Він  є  обов'язковим  для виконання обома сторонами і сторони  мають  дотримуватися взятих  на себе зобов'язань за договором.           

Як  встановлено  матеріалами  справи, споживач надавав позивачу акти  спожитої  електричної  енергії  за  розрахунковий період: з 08.03.2011року по 08.04.2011року відповідно до якого ним було спожито 1205кВт; за розрахунковий період з 10.04.2011року по 10.05.11року спожито 198 кВт; за розрахунковий період з  10.05.2011року по  10.06.2011року спожито 29 кВт.

На підставі зазначених  актів позивач  щомісячно виставляв відповідачу рахунки на сплату спожитої  активної  електроенергії:  №47 від 07.04.2011року на суму 1146грн.24коп.; №47 від  10.05.2011року на  суму 195грн.71коп.; №47 від 11.07.2011року на суму 29грн.08коп. Загальна вартість  спожитої  електричної  енергії  в цей період   за наданим до матеріалів справи розрахунком становить 1371грн.04коп.

В порушення вимог договору та пункту 6.11 Правил  користування електричною  енергією споживач електричної  енергії  не  здійснював своєчасні платежі і його  борг станом  на день  розгляду справи становить   185грн.17коп.,  що  підтверджується матеріалами  справи та розрахунком суми  позову.

Оскільки  доказів перерахування зазначеної  суми станом на день  засідання суду відповідач суду  не  надав, позовні вимоги про  стягнення  185грн.17коп. підлягають  задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом.

Відповідачем не  надано  доказів перерахування коштів у встановлений договором строк, тому позивачем обгрунтовано нараховано 1грн.18коп. втрат від інфляції та 1грн.13коп. 3% річних  і зазначені суми  також  стягуються з  відповідача на користь  позивача.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких  передбачена ч.2 статті 625 ЦК України, не  є  штрафною  санкцією чи збитками, а виступають  способом  захисту  майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних  втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання.

За правилом, закріпленим в ч.1 статті 625 ЦК України, боржник не  звільняється від  відповідальності  за невиконання ним грошового зобов'язання. Відповідальність  боржника  за порушення грошового  зобов'язання настає  незалежно від  його  вини.

Сплата  трьох процентів річних  від  простроченої  суми (якщо  інший розмір  не  встановлений договором або  законом), так само, як  і інфляційні нарахування, не  мають  характеру штрафних  санкцій і є  способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від  боржника компенсації (плати) за користування ним утриманими коштами, належними до  сплати  кредитору.

 Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд  виходить із  наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої  відмови від  зобов'язання, якщо  це  встановлено  договором або  законом або  розірвання договору; зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки (в тому числі штрафу,  пені); відшкодування збитків.  

Статтею 216 ГК України передбачено, що  учасники господарських  відносин  несуть  господарську відповідальність  за правопорушення у сфері  господарювання  шляхом застосування  до  правопорушників  господарських  санкцій  на підставах  і в порядку, передбачених  цим Кодексом, іншими  законами  та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі   види господарських  санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються  господарські  санкції  у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити  у разі порушення ним правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського  зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що  у разі якщо розмір  штрафних санкцій законом не  визначено,  санкції застосовуються в розмірі, передбаченому  договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено  договором у відсотковому відношенні  до суми  невиконаної частини  зобов'язання або  у певній, визначеній грошовій сумі, або  у відсотковому  відношенні  до  суми  зобов'язання незалежно від  ступеня його виконання, або  у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимога про  стягнення  пені заявлена позивачем  з посиланням на  п.4.2.1 договору  від 15.06.2004року та п.5 додаткової  угоди №2 до  договору  з урахуванням яких  у випадку несвоєчасної  оплати передбачених договором платежів  нараховується пеня  у розмірі подвійної  облікової  ставки НБУ, що діяла в період  за який вона нараховується за кожен  день  прострочення платежу, від  суми боргу, враховуючи  день  фактичної  оплати.

Позивачем нарахована пеня в сумі  5грн.86коп. за  прострочку  перерахування грошових  коштів, яка не  перевищує  6 місяців, тому вона підлягає  стягненню на користь  позивача.

Крім  того,  26.11.2009року сторонами  підписано  додаток №1 до  договору  №47 про  обсяги постачання електричної  енергії  на 2010рік, яким сторони  визначили обсяг  постачання електричної енергії. Зазначений додаток відповідно до пункту 4  пролонговано  і на 2011рік.  За умовами додатку №1  до договору  відповідач повинен  був спожити  в квітні 2011року не більше 200кВт електроенергії, однак відповідно  акту споживання електричної  енергії за квітень ним  було  фактично  спожито 1205кВт. Таким чином, відповідачем допущено  перевищення  договірного рівня  споживання електричної  енергії в обсягах 1005кВт.

Вручивши відповідачу   рахунок №47 від 07.04.2011року, позивач тим самим повідомив його  про  допущене перевищення  договірного рівня  споживання електричної  енергії.

Відповідно до  ст.. 26 Закону України «Про  електроенергетику»у випадку  споживання електричної  енергії понад  договірну величину за розрахунковий період, споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично  спожитої і договірної  величини.

Пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією встановлено, що  споживач має  право  протягом розрахункового періоду звернутися до  постачальника  електричної  енергії  за регульованим тарифом із заявою  щодо коригування договірної  величини   споживання електричної енергії.

Відповідач своїм правом не скористався   і у березні 2011року  до  позивача не  звертався з заявою про  коригування  договірного рівня  споживання електричної  енергії, тому позивачем правомірно, відповідно до вимог закону та договору нараховано    двократну вартість понаддоговірної величини споживання електричної  енергії за квітень 2011року  в сумі 796грн.66коп. (1005 кВт х 0,7927).

Рахунок   №47 від 1.07.2011року на оплату 796грн.66коп. представник відповідача отримав, але у передбачений договором (п.1 додатку №2) 5-денний термін  його  не  сплатив. Не надано  відповідачем і доказів перерахування зазначеної  суми, або  будь-яких  заперечень  проти  позову в цій частині і в засідання суду, тому позовні вимоги про  стягнення 796грн.66коп. підлягають  задоволенню.     

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають  задоволенню  в повному розмірі.

Судові витрати  відповідно до  ст.49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні судом оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з правління Херсонської обласної організації товариства "Знання" м. Херсон вул. Горького 29 р/р 26005853 в АКБ «Укрсоцбанк»у м. Херсоні МФО 352015 ідентифікаційний код 02923766 на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон вул. Пестеля 5:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»№ 10021 №26036300020852 МФО 352457  ідентифікаційний  код  05396638 - 185грн. 17 коп. основного боргу по активній електроенергії, 796грн. 66 коп.  за понаддоговірне споживання електроенергії;

- на поточний рахунок № 26007010068166 в ПАТ «ВТБ Банк»МФО 321767 ідентифікаційний код 05396638 –1грн. 18 коп. втрат  від  інфляції,  1грн. 13 коп. –3% річних, 5грн. 86 коп. пені, 102грн. 00 коп. витрат по  сплаті  державного мита та 236грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 03.10.2011р.