Постанова

від 14.09.2011 по справі 2а-0770/1846/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа №  2а-0770/1846/11

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 року                                                                                        м. Ужгород

          Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуба В.І.

за участю сторін:

представника позивача –не з’явився

представника відповідача –не з’явився,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського  окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області до Приватного підприємства «Мілт»про стягнення податкового боргу у розмірі 920,60 грн.,  –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 вересня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 вересня 2011 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася Свалявська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Мілт», якою просить, стягнути з рахунків Приватного підприємства «Мілт»в обслуговуючих банках кошти у розмірі 920,60 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено в належні строки податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 581,47 грн., а також податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі  339,13 грн.. Податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств виникло на підставі самостійно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року № 9004951957, а з податку на додану вартість –на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000911650/0 від 23 листопада 2010 року та № 0000991650/0 від 21 грудня 2010 року.

18 липня 2011 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції, відповідно до якої останній просить розглянути справу за відсутності представника позивача та за наявними матеріалами (а.с. 32).

В судове засідання, що проходило 18 липня 2011 року та 14 вересня 2011 року відповідач не з’явився та не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватне підприємство «Мілт»було зареєстроване 16 січня 2009 року Воловецькою районною державною адміністрацією Закарпатської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 387510 (а.с. 8).

Відповідно до вказаного свідоцтва та довідки серії АБ № 104261 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с.а.с. 8, 9) місцезнаходженням відповідача є: 89100,  Закарпатська область, Воловецький район, смт. Воловець, вул. Карпатська, 157.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року № 9004951957 відповідач самостійно визначив суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 600 грн. (а.с. 11). У зв’язку тим, що у відповідача існувала переплата по цьому податку у розмірі 18,53 грн., то податкове зобов’язання по вказаній податковій декларації було зменшено до 581,47 (600-18,53) грн., що підтверджується обліковою карткою платника (а.с. 21).

Відповідно до акта перевірки своєчасності подання податкової звітності № 56-1502/35718611 від 23 листопада 2010 року перевіркою встановлено, що відповідачем не подано податкову декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (а.с. 12).

На підставі вказаного акту позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000911650/0 від 23 листопада 2010 року (а.с. 13), яким відповідачеві було визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170 грн..  У зв’язку тим, що у відповідача існувала переплата по цьому податку у розмірі 0,87 грн., то податкове зобов’язання по вказаному податковому повідомленні-рішенні було зменшено до 169,13 (170-0,87) грн., що підтверджується обліковою карткою платника (а.с. 17).

Відповідно до акта перевірки своєчасності подання податкової звітності № 60-1502/35718611 від 21 грудня 2010 року перевіркою встановлено, що відповідачем не подано податкову декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року (а.с. 14).

На підставі вказаного акту позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000991650/0 від 21 грудня 2010 року (а.с. 15), яким відповідачеві було визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у розмірі 170 грн..

Вказані податкові повідомлення-рішення були вручені керівнику підприємства, що підтверджується відповідними відмітками на корінцях податкових повідомлень-рішень (а.с.а.с. 13, 15).   

15 грудня 2010 року керівнику підприємства було вручено першу податкову вимогу № 1/38 від 15 грудня 2010 року, що підтверджується відміткою на корінці (а.с. 10).

Отже, загальна сума податкового боргу становить 920,6 (600-18,53+170-0,87+170) грн., що також підтверджується розрахунком податкової заборгованості та обліковою карткою платника (а.с.а.с. 7, 18, 19).

Відповідно до статті 1 пункту 1.3 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року, що діяв на момент виникнення спірних відносин (надалі Закон України № 2181-III ) податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Відповідно до статті 1 пункту 1.2 Закону України № 2181-III податкове  зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими  законами України.

Відповідно до статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.4 Закону України № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Відповідно до статті 5.1. Закону України № 2181податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до статті 5 пункту 5.3. підпункту 5.3.1. Закону України № 2181-III платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до статті 5 пункту 5.2. підпункту до 5.2.1. Закону України № 2181-III податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до статті 5 пункту 5.4 підпункту 5.4.1 Закону України № 2181- II узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.1 Закону України № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Такі ж положення містяться у Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

          Зокрема, відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

          Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

          Відповідно до статті 49 пункту 49.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

          Відповідно до статті 49 пункту 49.18 підпунктів 49.18.1-49.18.5 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

          Відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпунктів 54.3.1-54.3.6 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;  дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;  рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

          Відповідно до статті 57 пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 57 пункту 57.1 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 95 пунктів 95.2 та 95.3 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Відповідно до статті 120 пункту 120.1 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Зважаючи на вказані норми Закону України № 2181-III, що діяв на час виникнення спірних відносин та Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями  11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області  до Приватного підприємства «Мілт»–задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Мілт»(89100,  Закарпатська область, с.м.т. Воловець, вул. Карпатська, будинок 157, ідентифікаційний код 35718611) в обслуговуючих банках кошти у розмірі 920,60 (дев’ятисот двадцяти грн. 60 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з  одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

          Головуючий                                                                                          Гаврилко С.Є.