Постанова

від 31.08.2011 по справі 2а-8464/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 31 серпня 2011 року                     № 2а-8464/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Огурцова О.П. при секретарі судового засідання  Покотило М.С.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Деснянському  районі міста Києва

до

треті особи

Товариства з обмеженою відповідальністю "Плакат-копир"

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва, Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація

про

припинення юридичної особи

за участю

представника позивача: не з'явився

представника відповідача: не з'явився

представника третьої особи 1: ОСОБА_1 (довіреність № 3944/9/10-114 від 27.07.2010)

представника третьої особи 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плакат-копир", треті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва, Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації, визнання недійсним  свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та припинення юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що запис про проведення державної реєстрації відповідача підлягає визнанню недійним, а відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2010 було відмовлено у відкритті провадження у справі.

06.08.2010 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2010.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2010 без змін.

17.01.2011 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва подано касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010.

Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 26.05.2011 касаційну скаргу задоволено частково, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010 скасовано в частині відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Плакат-копир" та в цій частині справу направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті, а в решті ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010 залишено без змін.

Супровідним листом № К/9991/2212/11 від 06.06.2011 справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2011 відкрито скорочене провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2011 справу було призначено до судового розгляду на 31.08.2011.

У судовому засіданні 31.08.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судове засідання 31.08.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що  підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи 1  у судовому засіданні 31.08.2011 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Від  третьої особи 2 через канцелярію суду 22.08.2011 надійшла заява в якій вона просила розглядати справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання 30.08.2011 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Поштові відправлення відповідачу двічі повернулись без вручення адресату, в довідці ф.20 причиною повернення (досилання) зазначено не знаходження за вказаною адресою.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.  

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача, відповідача та третьої особи 2.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плакат-копир" (04112, м. Київ,                     вул. Т. Шамрила, буд. 14, офіс 1, код ЄДРПОУ 36353618) зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.01.2009.

20.07.2010 Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва звернулась з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва в якому просила визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Плакат-копир", визнати недійсним Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100163065  від 29.01.2009 та припинити юридичну особу.   

Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 26.05.2011  ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва  про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі від 22.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010 в частині відмови у відкритті провадження щодо позовних вимог про визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації, визнання недійсним  свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість залишено без змін, оскільки в цій частині справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що Законом України «Про Державну податкову службу в Україні»не передбачено право звернення податкових органів до суду з позовами про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, а тому у зазначених спірних правовідносинах позивач не здійснює владних управлінських функцій та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства  України ознак суб'єкта владних повноважень.

Як на підставу для скасування державною реєстрації відповідача позивач посилається на недійсність запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, що неможливо усунути та на  частину другу статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відповідно до якої підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 17 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлене право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта  підприємницької  діяльності.

Згідно із статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього  може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, у тому числі реєстрація на втрачені, викрадені чи підроблені документи або передання юридичної особи у володіння та/або управління померлим, безвісно відсутнім, недієздатним особам або особам з обмеженою цивільною дієздатністю, провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом, невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Посилання позивача на визнання недійним запису про проведення державної реєстрацій, як на підставу для припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Плакат-копир" є необґрунтованим, з огляду на те, що судом було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, у зв'язку з чим зазначене питання судом не розглядалось та запис про проведення державної реєстрації судом недійсним не визнавався.

Наявність інших підстав для припинення юридичної особи передбачених частиною другою статті 38  Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” позивач не навів та не обґрунтував.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для  припинення юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача  не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плакат-копир", треті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва, Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                          О.П. Огурцов                                                                             

                                Повний текст постанови  складено 07.09.2011