Постанова

від 29.08.2011 по справі 2а-10031/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2011 року 09:56 № 2а-10031/11/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі г оловуючого судді Вєкуа Н.Г. п ри секретарі судового засіда ння Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засідан ні адміністративну справу

за позовом Державна податкова інспе кція у Подільському районі м .Києва

до Товариство з обмеженою ві дповідальністю "ІТС-2009"

Тов ариство з обмеженою відповід альністю "Шапрон"

про стягнення коштів отримани х за нікчемним правочином в р озмірі 649231,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському ра йоні м. Києва (далі - податков ий орган або позивач) звернул ася до Окружного адміністрат ивного суду з позовом про зас тосування наслідків нікчемн ого правочину шляхом стягнен ня з Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Шапрон»(на далі - ТОВ «Шапрон»або відпо відач 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю «ІТС-2009»(надалі - ТОВ “ІТС-2009” а бо відповідач 1) кошти одержан і за договором вчиненим з мет ою, яка за відомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва у зв' язку з його нікчемні стю у розмірі 649 231,40 грн. та стягн ути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-2009» на користь державного бюджету України кошти у розмірі 649 231,40 г рн.

Ухвалою суду від 13 липня 2011 ро ку відкрите провадження у сп раві, закінчено підготовче п ровадження та призначено спр аву до судового розгляду.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що оск ільки дії підприємств, а саме , операції з продажу товарів (р обіт, послуг) за січень 2010 року на суму 649 231,40 грн. не породжують виникнення податкових право відносин та є протиправними з огляду на той факт, що догов ір між ТОВ «ІТС-2009» та його конт рагентом є недійсними в силу закону, оскільки не відповід ають загальними умовам дійсн ості правочину, зокрема, відс утнє вільне волевиявлення уч асника правочину та його від повідність внутрішній волі, то, відповідно до ст. 208 Господа рського кодексу України, стя гується в дохід держави одер жане за господарським зобов' язанням, вчиненим з метою, зав ідомо суперечною інтересам д ержави і суспільства.

Відповідачі заперечення н а позов не надали, явку своїх п редставників в судові засіда ння не забезпечили, хоча про ч ас та місце розгляду справи б ули повідомлені належним чин ом.

За таких обставин відповід но до ст. 128 Кодексу адміністра тивного судочинства України справа вирішується на підст аві наявних в ній доказів.

Дослідивши наявні в матері алах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, су дом встановлено наступне.

ДПІ у Подільському районі м . Києва проведено виїзну план ову перевірку ТОВ «ІТС-2009» з пи тань дотримання вимог податк ового, валютного та іншого за конодавства за період з 30.11.2009 ро ку по 31.12.2010 року, за результатам и якої складено Акт перевірк и від 11.04.2011 року № 104/23-611/36865821.

Вказаним актом перевірки в становлено, що за період, який перевірявся ТОВ «ІТС-2009»заде кларовано податкових зобов' язань з податку на додану вар тість, зокрема, у сумі 108 205,25 грн., яка виникла згідно податков их накладних, виданих ТОВ «Ша прон»: № 010101 від 01.01.2010р.; № 010102 від 01.01.2010р .; № 010103 від 01.01.2010р.; № 040102 від 04.01.2010р. на за гальну суму 649 231,40 грн.

Разом з тим при опрацюванні даних системи автоматизован ого співставлення податкови х зобов' язань та податковог о кредиту в розрізі контраге нтів на рівні ДПА України вст ановлено, що ТОВ «Шапрон» в пе ріод 2009 - 2010 роки декларацій з п одатку на прибуток не подава в.

Зокрема, актом перевірки вс тановлено, що між ТОВ «ІТС-2009»т а ТОВ «Шапрон»відбулись опер ації з продажу товарів (робіт , послуг) за січень 2010 року, зокр ема, на суму 649 231,40 грн. за господа рським договором № 31/12 від 31 гру дня 2009 року.

Вищевказані дії підприємс тв не породжують виникнення податкових правовідносин та є протиправними з огляду на той факт, що договір між ТОВ «І ТС-2009»та його контрагентом є н едійсними в силу закону, оскі льки не відповідають загальн ими умовам дійсності правочи ну. Зокрема, відсутнє вільне в олевиявлення учасника прово чину та його відповідність в нутрішній волі.

Відповідно до ст. 203 Цивільно го кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповіда є загальним умовам дійсності правочину. До зазначених умо в відноситься: законність зм істу правочину; наявність у о соби, яка вчиняє правочин, нео бхідного обсягу цивільної ді єздатності; вільне волевиявл ення учасника провочину та й ого відповідність внутрішні й волі; відповідність форми в чинення правочину вимогам за кону; спрямованість правочин у; захист інтересів малолітн іх, неповнолітніх чи непраце здатних дітей.

Як вольова дія, правочин явл яє собою поєднання волі та во левиявлення. Воля є бажанням , наміром особи вчинити право чин, однак для вчинення право чину потрібна не тільки воля , а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб. Отже, волев иявлення є способом, яким вну трішня воля особи дістає сві й вираз зовні. Для чинності пр авочину волевиявлення його у часника має бути вільним і ві дповідати його внутрішній во лі, тобто формування волевия влення повинно бути вільним від факторів, що могли б викри вити уяву особи про зміст пра вочину (омана, обман) або створ ити бачення наявності внутрі шньої волі за її відсутності .

Згідно зі ст. 215 Цивільного ко дексу України, підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою - третьою, п' ятою та шостою ст. 203 Цивільного код ексу України. Недійсним є пра вочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчем ний правочин). У цьому разі виз нання такого правочину недій сним судом не вимагається.

Як вбачається із матеріалі в справи, відповідно до висно вку спеціаліста СТАЗР Святош инського РУ ГУ МВС України в м . Києві від 04.04.2011 року № 515 підписи на договорі купівлі-продажу № 31/12 від 31 грудня 2009 року, податк ових та видаткових накладних виконані не директором ТОВ « Шапрон»ОСОБА_1, а іншою, не відомою особою.

Також, згідно листа Державн ої прикордонної служби № 863/9/26-7/9 0 від 23 березня 2011 року вбачаєть ся, що ОСОБА_1, який є громад янином Російської федер ації, починаючи з 07 жовтня 2009 ро ку перебував поза межами тер иторії України і, як наслідок , не міг здійснювати фінансов о-господарську діяльність ТО В «Шапрон».

Крім того, судом встановлен о, що ТОВ «Шапрон»не мало можл ивості фактично здійснювати господарські операції через відсутність майна та інших м атеріальних ресурсів, економ ічно необхідних для здійснен ня операцій з купівлі-продаж у, у товариства відсутні необ хідні умови для досягнення е кономічних результатів у зв' язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, ск ладських приміщень, транспор тних засобів.

Попри викладене, суд зверта є увагу, що Генеральною проку ратурою України порушена кри мінальна справа за № 49-3015, в ході розслідування якої встановл ено, що на даний час поточні ра хунки ТОВ «Шапрон»відкриті в установах банків використов уються невстановленими особ ами для здійснення незаконни х фінансових операцій з пере ведення безготівкових кошті в, отриманих від легально дію чих суб' єктів господарюван ня за начебто виконані робот и та надані послуги, у готівко ву форму.

Таким чином, укладені догов ори між відповідачами об' єк тивно призвели до порушення інтересів держави і суспільс тва у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінан сово-економічних інтересів д ержави, її бюджетної системи , оскільки відповідно до пп. 19 п .1 ст.2 Бюджетного кодексу Укра їни від 21.06.2001 року, доходи бюдже ту складаються з усіх податк ових, неподаткових та інших н адходжень на безповоротній о снові справляння яких передб ачено законодавством Україн и.

Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначено го Кодексу визнаються передб ачені податковими законами У країни загальнодержавні і мі сцеві податки, збори та інші о бов' язкові платежі, згідно зі ст. 2 Закону України “Про си стему оподаткування”, під по датком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до де ржавних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесо к до бюджету відповідного рі вня або державного цільового фонду, здійснюваний платник ами у порядку і на умовах, що в изначаються законами Україн и про оподаткування.

Сукупність податків і збор ів до бюджетів та до державни х цільових фондів, що справля ються у встановленому закона ми України порядку, становит ь систему оподаткування. Так им чином, протизаконні дії ві дповідача 1 руйнують бюджетн у систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

При укладенні зазначеного договору, сторони не могли не усвідомлювати їх протиправн ість і суперечність їх мети і нтересам держави і суспільст ва і прагнули настання проти правних наслідків у вигляді протиправного відшкодуванн я податку на додану вартість , що потягнуло б за собою збитк и у великих розмірах для держ авного бюджету.

Таким чином, правочин не від повідає моральним засадам су спільства, оскільки дії стор ін спрямовані не на реальне в иконання умов договору, а на н астання наслідків у вигляді протиправного відшкодуванн я податку на додану вартість , відповідно така мета в свою ч ергу, є завідомо суперечною і нтересам держави і суспільст ва.

Відповідно, даний правочин не відповідає обов' язковим умовам чинності правочину, а саме ч.1 та 3 ст. 203 Цивільного код ексу України і згідно ст. 215 дан ого Кодексу є недійсним (нікч емним), оскільки його недійсн ість встановлена законом та визнання такого правочину не дійсним судом не вимагається .

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного ко дексу України, недійсний пра вочин не створює юридичних н аслідків, крім тих, що пов' яз ані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 236 Цивіль ного кодексу України, нікчем ний правочин або правочин, ви знаний судом недійсним, є нед ійсним з моменту його вчинен ня.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договори між відповідачами, є нікчемними. Це означає, що в результаті виконання сторон ами нікчемного договору не м ожуть виникати як податкові зобов' язання, так і податко вий кредит з податку на додан у вартість.

Укладення договорів та вид ача податкових накладних з п орушенням вищевикладених ви мог законодавства об' єктив но призводить до порушення і нтересів держави і суспільст ва у цілому. У даному випадку й деться про порушення фінансо во-економічних інтересів дер жави її бюджетної системи, ви мог Закону України “Про сист ему оподаткування”, Конститу ції України, оскільки протиз аконні дії відповідачів руйн ують бюджетну систему держав и та систему оподаткування, я ка створена в інтересах Держ ави.

При укладенні зазначеного договору відповідач 1 не міг н е усвідомлювати його протипр авність і суперечність його мети інтересам держави і сус пільства і прагнув настання протиправних наслідків у виг ляді несплати податків, що по тягнуло б за собою збитки в ве ликих розмірах для державног о бюджету.

Відповідно до ст. 208 Господар ського кодексу України, якщо господарське зобов'язання в изнано недійсним як таке, що в чинено з метою, яка завідомо с уперечить інтересам держави і суспільства, то за наявност і наміру в обох сторін - у раз і виконання зобов'язання обо ма сторонами - в доход держа ви за рішенням суду стягуєть ся все одержане ними за зобов 'язанням, а у разі виконання зо бов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане н ею, а також все належне з неї п ершій стороні на відшкодуван ня одержаного. У разі наявнос ті наміру лише у однієї із сто рін усе одержане нею повинно бути повернено другій сторо ні, а одержане останньою або н алежне їй на відшкодування в иконаного стягується за ріше нням суду в доход держав и. У разі визнання недійсним з обов'язання з інших підстав к ожна із сторін зобов'язана по вернути другій стороні все о держане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одер жане в натурі - відшкодувати й ого вартість грошима, якщо ін ші наслідки недійсності зобо в'язання не передбачені зако ном.

Отже, положення ст. 208 Господа рського кодексу України відп овідають ст. 41 Конституції Укр аїни, згідно з якою конфіскац ія майна може бути застосова на виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку , встановлених законом.

З аналізу викладених норм в бачається, що стягнення в дох ід держави одержаного за гос подарським зобов' язанням, в чиненим з метою, за відомо суп еречними інтересам держави і суспільства, передбачене ст . 208 Господарського кодексу Ук раїни, є конфіскаційною санк цією, яка стягується виключн о на підставі рішення суду, а т ому підпадає під законодавче визначення адміністративно -господарської санкції та є т акою санкцією за своєю юриди чною сутністю.

Відповідно до ст. 250 Господар ського кодексу України, адмі ністративно-господарські са нкції можуть бути застосован і до суб' єкта господарюванн я протягом шести місяців з дн я виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дн я порушення цим суб' єктом в становлених законодавчими а ктами правил здійснення госп одарської діяльності, крім в ипадків, передбачених законо м.

Як встановлено судом, ДПІ у Подільському районі м. Києва при зверненні до суду з позов ом про стягнення з ТОВ «ІТС-2009» в дохід держави коштів, одерж аних за договором, вчиненим з метою, яка за відомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, дотримано вимог Пода ткового кодексу України щодо строків застосування адміні стративно-господарських сан кцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС Укр аїни, кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення, крім випадків встан овлених статтею 72 цього Кодек су.

Доказів, які б спростували д оводи позивача, відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд д ійшов висновку, що позовні ви моги ДПІ у Подільському райо ні м. Києва підлягають задово ленню.

Оскільки спір вирішено на к ористь суб' єкта владних пов новажень, звільненого від сп лати судового збору, а також з а відсутності витрат позивач а - суб' єкта владних повнов ажень, пов' язаних із залуче нням свідків та проведенням судових експертиз, судові ви трати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з в ідповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодек су адміністративного судочи нства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «Ш апрон»(код ЄДРПОУ - 36715805, м. Київ , вул. Олексіївська, 3) на корист ь Товариства з обмеженою від повідальністю «ІТС-2009»(код ЄД РПОУ - 36865821, м. Київ, вул. Нижній В ал, 3-А) суму коштів в розмірі 649 2 31,40 грн.

Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «І ТС-2009»(код ЄДРПОУ - 36865821, м. Київ, в ул. Нижній Вал, 3-А) на користь де ржави кошти у розмірі 649 231,40 грн .

Постанова набирає за конної сили в порядку, визнач еному статтею 254 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни. Постанова може бути ос каржена до суду апеляційної інстанції за правилами, вста новленими статтями 185-187 Кодекс у адміністративного судочин ства України.

Суддя Вєкуа Н. Г.

Постанова складена в повному обсязі 02.09.2011 року.