Рішення

від 02.04.2008 по справі 4/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  4/37

02.04.08

За позовом    

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю

"Південьагропереробка"

до                     Товариство з обмеженою

відповідальністю  "Джі Пі С

Трейд"

про                    стягнення 138185,94 грн.

Суддя  Борисенко І.І.

Представники:

Від

позивача:      Казак О.В. -предст. за дов.

Від

відповідача:Чапкін

Б.М.-предст.за дов.

В засіданні

приймали участь:

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Сільськогосподарське

товариство з обмеженою відповідальністю «Південьагропереробка»(позивач)

звернулось до господарського суду міста Києва за до Товариства з обмеженою

відповідальністю «ДЖІ ПІ С ТРЕЙД»(відповідач) із позовом про стягнення 130 720

грн. боргу,  6134.19 грн. пені,

1070,28  грн. 3% річних, 261,44 грн.

інфляційних витрат.

Відповідачем

було надано відзив на позовну заяву, згідно з якою відповідач не погоджується з

позовними вимогами  позивача з підстав

викладених від 02.04.2008р.

Розглянувши

документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення

представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються

їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи,

Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю

«Південьагропереробка»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ПІ С ТРЕЙД»було

укладено договір купівлі-продажу  №132

від 05 вересня 2006 року.

Відповідно

до умов договору Продавець (СТОВ «Південьагропереробка») прийняв на себе

зобов'язання поставити у власність Покупця (ТОВ «ДЖІ ПІ С Трейд»)  товар, а саме огірки мариновані під

торгівельною марко «ARO», а Покупець у свою чергу зобов'язався прийняти товар і

здійснити оплату за отриману кількість товару.

Позивач

на виконання умов договору поставив Відповідачу товари на загальну суму  126730,00 грн., що підтверджується  накладними №МРНк- 0в836 від 26.02.2007 року

на суму 55100,00 грн, №МРНк -520 від 

01.03.2007 року на суму 71630,00 грн. Також разом із товаром Відповідачу

було передано піддони, згідно з накладною №МРНк -522  від 01.03.207 року на суму 3990,00 грн. У

зв'язку з чим основний борг Відповідача складає 130720,00 грн. 

Згідно

п.1.2. договору купівлі-продажу  №132 від

05 вересня 2006 року право власності на товар переходить від Продавця до

Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної,

яка засвідчує факт передачі товару.         

Позивач надав суду довіреність на отримання матеріальних цінностей

серія ЯНИ №780924, згідно з якою ОСОБА_1було уповноважено отримати від Позивача

товар.

Згідно

з п.5.2. договору купівлі-продажу  №132

від 05 вересня 2006 року Покупець має здійснити оплату  через 40 календарних днів з моменту поставки,

чого відповідачем не було зроблено, внаслідок чого виникла заборгованість у

розмірі 130720,00 грн.

20

квітня 2007 року позивач направив відповідачу 

претензію з вимогою провести розрахунок заборгованості.

25.04.2007

року позивач отримав від відповідача 

відповідь на претензію, згідно з якою Відповідач гарантував сплату

заборгованості після вирішення всіх проблемних питань з ТОВ «МЕТРО кеш енд Кері

України», посилаючись на те, що товар, який був отриманий від Позивача був

переданий на реалізацію торгівельному центру МЕТРО, де залишились його залишки

та ТЦ МЕТРО планує здійснити його повернення.

          Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та

досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні

вимоги позивача обґрунтованими та такими, що 

підлягають задоволенню виходячи з наступного:

          Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України, Зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог

-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.            

          Відповідно до ст. 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, договору та інших правових актів.

          Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу

України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов

не допускається, якщо інше не встановлено Договором або законом .          .

          Відповідач не виконав покладеного на

нього  зобов'язання перед Позивачем в

частині оплати за отриманий товар.

          Матеріалами справи підтверджено і відповідачем не

спростовано, що борг відповідача за поставлений товар та вартість піддонів

становить 130720грн.00коп. і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального

Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Відповідач не спростував доказів

наданих позивачем в підтвердження своїх позовних вимог.

          Крім того, позивачем правомірно

заявлена  вимога про стягнення з

відповідача, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України борг, з

урахуванням 3% річних ті індексу інфляції. Відповідач просить стягнути   з відповідача 1070грн. 28 коп. -3% річних та

261грн.44коп. індекс інфляції.

Відповідно

до ст. 625 ЦК України, з відповідача необхідно стягнути суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три

проценти річних від прострочено суми, що відповідно до розрахунку позивача

становить 1070грн. 28 коп. -3% річних та 261грн.44коп. індекс інфляції.

Заявлена

позивачем вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі

6134грн.19коп.задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно

до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором

грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або

неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Сторони

не визначили в договорі грошову суму, яку боржник повинен сплатити кредиторові

в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі

прострочення.

Відповідно

до ст.547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій

формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в

даному разі пені. 

          Враховуючи наведене суд вважає, що є

обґрунтованими та підлягають  задоволенню

позовні вимоги позивача про  стягнення

основного боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції. В частині позову

про стягнення пені суд відмовляє з підстав викладених   вище.

Витрати

по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційнот розміру

задоволених вимог.

02.04.2008р.

закінчено розгляд справи. Суддя, за згодою сторін, відповідно до ст.85 ГПК

України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись

ст. ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82- 85 ГПК України Господарський суд міста

Києва,-

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю  «Джі Пі С Трейд»

(юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, код ЄДРПОУ

34047937) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «Південьагропереробка»(юридична адреса: Одеська обл.,

Біляївський р-н,  с. Мирне, вул. Крайня,

1-А, 67652, код ЄДРПОУ 31822249) 130720,00 грн основного боргу, 1070,28 грн -

3% річних, 261,44 грн інфляційних витрат, 1320,51 грн. витрат на сплату

державного мита та 110 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Наказ

видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В

частині позову про стягнення пені відмовити.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.

Суддя                                                                                           І.І.

Борисенко

Рішення підписано: 11.

04. 2008р.