Постанова

від 05.10.2011 по справі 11880/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний ад міністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнс ька, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 жовтня 2011 р. № 2-а- 11880/11/2070

Харківський окружний адм іністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панов а М.М.,

за участю:

секретаря судового засіда ння - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - Шарпан О.С.,

відповідача - Богданової М.Г.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в приміще нні суду в м. Харкові адмініст ративну справу за позовом

Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Восторг"

до Державної податкової інс пекції у Київському районі міста Харкова

про визнання протиправним та скасування податкового пові домлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружн ого адміністративного суду з вернулось Товариство з обме женою відповідальністю "Вост орг", з адміністративним позо вом до Державної податкової інспекції у Київському рай оні міста Харкова, в якому пр осив суд визнати протиправни м і скасувати податкове пові домлення -рішення ДПІ у Київс ькому районі м.Харкова від 22.08.2 011 року № 0000121800.

У судовому засіданні предс тавник позивача позов підтри мав, просив задовольнити поз овні вимоги з підстав та моти вів, викладених у позовній за яві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти за явлених позовних вимог запер ечував в повному обсязі. Нада в письмові заперечення в яки х виклав свою позицію.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, за слухавши пояснення представ ників сторін, дослідивши зіб рані по справі докази в їх сук упності, проаналізувавши змі ст норм матеріального і проц есуального права, які врегул ьовують спірні правовідноси ни, виходить з наступних підс тав та мотивів.

Судом встановлено, що на під ставі наказу ДПІ у Київськом у районі м. Харкова від 28.07.2011 рок у № 1818 та відповідно до п.79.2 ст.79 П одаткового кодексу України в ід 02.12.2010 року №2755-VI фахівцями ДПІ б уло проведено невиїзна докум ентальна перевірка ТОВ «Вост орг», щодо підтвердження від омостей, отриманих від особи , яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Риг ана плюс», за період: з 01.09 2009р. по 31.10.2009року. За результатами пере вірки складено акт № 2914/18-010/32437180 ві д 08.08.2011 року про результати доку ментальної невиїзної переві рки ТОВ «Восторг» щодо підтв ердження відомостей, отриман их від особи, яка мала правові відносини з платником подат ків ТОВ «Ригана плюс», код ЄДР ПОУ 36122345 за період : з 01.09.2009 р. по 31.10.2009р .

Згідно висновків згаданог о акту відповідачем встановл ено порушення ТОВ «Восторг» - пп. 7.4.1, п. 7.4 ст 7 Закону України ві д 03.04.1997 року 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результат і чого платником занижено по даток на додану вартість за в ересень, жовтень 2009 р., до сплат и в бюджет на загальну суму ПД В 4672 грн.

На підставі висновків акту № 2914/18-010/32437180 від 08.08.2011 року ДПІ у Киї вському районі м.Харкова щод о встановлених в діяльності позивача вищезазначеного по рушення, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0 000121800 від 22 серпня 2011 року про ви значення податкового зобов"я зання зі сплати податку на до дану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт ,посл уг) на загальну суму 7008 грн.з як их за основним платежем-4672,00 гр н. та за штрафними(фінансовим и)санкціями (штрафами)- 2336,00 грн.

Такий висновок відповідач а оснований на акті перевірк и контрагента позивача - ТОВ « Ригана Плюс», складеного Хар ківською ОДПІ, яким працівни ками ДПС визнані нікчемними правочини ТОВ -Ригана Плюс» і його контрагентів як такі, що не спричиняють реального на стання правових наслідків та суперечать моральним засада м суспільства, тому що:

• ТОВ «Ригана Плюс» в ідсутнє за юридичною адресою ,

• встановлено відсут ність факту реалізації товар ів у зв'язку з відсутністю фак ту придбання товарів і відсу тністю складських приміщень , транспортних засобів, будів ель тощо,

• не встановлено вит рат на транспортування, збер ігання, навантаження, розван таження товарів,

• кількість працюючи х - 1 особа - він же директор і за сновник, який має психічне за хворювання та за станом здор ов'я не може працювати на кері вних посадах.

Суд зазначенає, що висновк и відповідача є неправомірни ми та безпідставними з огляд у на наступне.

Чинне податкове законодав ство не ставить в залежність право позивача на формуванн я податкового кредиту від по даткового обліку (стану) інши х осіб і фактичної сплати кон трагентом податку до бюджету . Питання податкового кредит у поширюється тільки на окре мо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежн ість від розрахунку з бюджет ом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" н е встановлює обов'язку покуп ця сплачувати податок на дод ану вартість ще й до бюджету, к оли такий податок не буде спл ачений продавцем або іншою о собою, з урахуванням суми под атку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - плат ник податку на додану вартіс ть не несе відповідальності за податкові зобов'язання пр одавця.

Крім того, доводи відповіда ча про не встановлення у ТОВ « Ригана Плюс» трудових ресурс ів, складських приміщень, тра нспортних засобів, будівель, витрат на транспортування, з берігання, навантаження, роз вантаження товарів є необґру нтованими, оскільки ДПІ / ОДПІ не доведено, що оспорювані пр авочини неможливо було викон ати силами однієї особи і без використання складських при міщень, транспортних засобів , будівель. Позивачем зазначе но, що за договором, укладеним ТОВ «Восторг» з ТОВ «Ригана П люс», останнє поставило ТОВ « Восторг» заколки і резинки д ля волосся, які доставлялись силами постачальника.

Відповідно до листа ДПА Укр аїни від 29.09.2010 р. № 20289/7/16-1617 аналіз ре альності господарської діял ьності повинен здійснюватис ь на підставі даних податков ого, бухгалтерського обліку платника податків, наявність же лише розбіжностей між сум ами податкових зобов'язань т а податкового кредиту з пода тку на додану вартість у розр ізі контрагентів не є самост ійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Статтею 42 Конституції Украї ни визначено, що кожен має пра во на підприємницьку діяльні сть не заборонену законом.

Згідно з визначенням части ни 1 статті 19 Господарського к одексу України, - суб'єкти госп одарювання мають право без о бмежень самостійно здійснюв ати господарську діяльність , що не суперечить законодавс тву.

За наслідками здійснення т акої діяльності суб'єкт госп одарювання отримує дохід, з я кого провадиться сплата пода тків.

Згідно зі ст. 61 Конституції У країни юридична відповідаль ність особи має індивідуальн ий характер, у зв'язку з чим ТО В «Восторг» не може й не повин на нести юридичну відповідал ьність за недобросовісні дії свого контрагента.

Щодо відсутності факту реа лізації товару, то таке тверд ження не відповідає дійсност і і фактичним обставинам пер евірки, адже позивач має всі д окументи на підтвердження то варності операції і реальног о настання правових наслідкі в, а саме: податкові накладні ( які відповідно до пп. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є підста вою для нарахування податков ого кредиту) і видаткові накл адні, що підтверджують факт п оставки товару, завірені нал ежним чином копії яких були н аявні у інспектора ДПІ під ча с проведення перевірки (стор . 4 Акту перевірки). Як свідчить Акт перевірки, правильність оформлення податкових і вид аткових накладних інспектор під сумнів не ставив. Товарно -транспортні накладні відсут ні, тому що товар доставлявся позивачу силами та за рахуно к постачальника. Також позив ач має банківські виписки, що підтверджують факт оплати п оставленого товару. Крім тог о, в Акті перевірки (стор. 6) Відп овідач зазначає, що листом ві д 17.05.2010р. позивач не надав докум енти, що підтверджують наван таження та оплату товарів, од нак, ні після отримання листа позивача від 17.05.2011 р., ні безпосе редньо під час проведення пе ревірки ДПІ зазначені докуме нти не запитувала. Також пози вачем надані прибуткови накл адні за спірним правочином, д оказ використання товару у в ласній господарській діяльн ості (довідка про продаж), журн ал-ордер і відомість по рахун ку 631 по контрагенту Ригана-пл юс за спірний період.

Стосовно нікчемності прав очинів: відповідач в Акті пер евірки (стор. 6) зазначає, що пра вочини, вчинені ТОВ «Восторг » з ТОВ «Ригана Плюс» «не спри чиняють реального настання п равових наслідків та супереч ать інтересам держави та сус пільства, а отже є нікчемними ». Однак, відповідно до ст. 228 Ци вільного кодексу України в р азі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інт ересам держави і суспільства такий правочин може бути виз наний судом недійсним. Так са мо, і правочин, що не спричиняє реального настання правових наслідків, виходячи з компле ксного аналізу приписів Циві льного кодексу України (в том у числі ст.ст. 203, 204, 215) може бути ви знаний судом недійсним. Прот е, ДПІ з відповідним позовом д о суду не зверталось і в поруш ення приписів ст. ст. 203, 204, 215, 228 Цив ільного кодексу України (і ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративно го судочинства України) само стійно визнало правочини нік чемними в Акті перевірки.

Відповідно до п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість», згідно яког о податковий кредит звітного періоду визначається виходя чи із договірної (контрактно ї) вартості товарів (послуг), а ле не вище рівня звичайних ці н, у разі якщо договірна ціна н а такі товари (послуги) відріз няється більше ніж на 20 відсот ків від звичайної ціни на так і товари (послуги), та складаєт ься із сум податків, нарахова них (сплачених) платником под атку за ставкою, встановлено ю пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом тако го звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку; придбан ням (будівництвом, споруджен ням) основних фондів (основни х засобів, у тому числі інших н еоборотних матеріальних акт ивів та незавершених капітал ьних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому чис лі при їх імпорті, з метою пода льшого використання у виробн ицтві та/або поставці товарі в (послуг) для оподатковувани х операцій у межах господарс ької діяльності платника под атку.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість» не підлягають вк люченню до складу податковог о кредиту суми сплаченого (на рахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг ), не підтверджені податковим и накладними чи митними декл араціями.

Встановлено, що між позивач ем та ТОВ «Ригана Плюс» було укладено договір. Товар був п оставлений та оплачений, що п ідтверджено відповідними по датковими, видатковими накла дними і банківськими виписка ми. Товарно-транспортні накл адні відсутні, тому що достав ка товару здійснювалась сила ми та за рахунок постачальни ка. Таким чином, господарська операція позивача з ТОВ «Риг ана Плюс» спричинила реальні зміни майнового стану платн ика податків. На підтверджен ня поставки товару ТОВ «Рига на Плюс» позивачу видані под аткові накладні, суми податк у на додану вартість за якими включені позивачем до склад у податкового кредиту за вер есень, жовтень 2009 року. Таким чи ном, господарські зобов'язан ня сторонами виконані належн им чином, у відповідності до у мов правочину. Товар було при дбано позивачем з метою його подальшого використання у г осподарській діяльності - дл я подальшої реалізації.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість» передбаче но, що датою виникнення права платника податку на податко вий кредит є дата отримання п одаткової накладної, що засв ідчує факт придбання платник ом податку товарів (робіт, пос луг) або дата списання коштів з банківського рахунку плат ника податку в оплату товарі в, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в раз і розрахунків з використання м кредитних дебетових карток або комерційних чеків.

Згідно пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість» «платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має мі стити зазначені окремими ряд ками:

а)порядковий номер податко вої накладної;

б)дату виписування податко вої накладної;

в)повну або скорочену назву , зазначену у статутних докум ентах юридичної особи або пр ізвище, ім' я та по батькові ф ізичної особи, зареєстровано ї як платник податку на додан у вартість;

г) податковий номер пл атника податку (продавця та п окупця);

д)місце розташування юриди чної особи або місце податко вої адреси фізичної особи, за реєстрованої як платник пода тку на додану вартість;

е)опис (номенклатуру) товарі в (робіт, послуг) та їх кількіс ть (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву , зазначену у статутних докум ентах отримувача;

ж)ціну поставки без врахува ння податку;

з) ставку податку та ві дповідну суму податку у цифр овому значенні;

и)загальну суму коштів, що п ідлягають сплаті з урахуванн ям податку».

А згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість» «податкова накл адна видається платником под атку, який поставляє товари (п ослуги), на вимогу їх отримува ча, та є підставою для нарахув ання податкового кредиту».

Керуючись зазначеним вище та беручи до уваги наявність оригіналів належним чином о формлених податкових наклад них, які включені до Реєстру в иданих та отриманих податков их накладних за вересень, жов тень 2009 року, позивачем цілком правомірно віднесено до скл аду податкового кредиту всі суми, підтверджені податкови ми накладними, за господарсь кими операціями, підтверджен ими дійсними первинними облі ковими документами, щодо при дбання товарів, які прямо та б езпосередньо використовува лись в оподатковуваних опера ціях у межах господарської д іяльності підприємства, до т ого ж дані податкових деклар ацій з ПДВ за вересень, жовтен ь 2009 року повністю відповідаю ть первинним документам.

Контрагентам були виписан і податкові накладні. Податк ові накладні, виписані з доде ржанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість».

Матеріалами справи встано влено, що податкові накладні вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» відповідають, виписані підп риємствами, яке станом на мом ент спірних правовідносин є платником ПДВ, що не заперечу ється відповідачем, під час з дійснення господарських опе рацій перебував на обліку в о ргані ДПІ, що відповідає вимо гам пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону, де закрі плено, що право на нарахуванн я податку та складання подат кових накладних надається ви ключно особам, зареєстровани м як платники податку у поряд ку, передбаченому статтею 9 ць ого Закону.

Доказів зворотнього судов им розглядом справи не встан овлено і актом перевірки не з аперечуються та не спростова но.

Крім того, ст. 18 Закону Україн и «Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб- підприємців» встановлено , що відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, вважають ся достовірними і можуть бут и використані у спорі третьо ю особою, доки до них не внесен о відповідних змін. Якщо відо мості, що підлягають внесенн ю до цього реєстру є недостов ірними і були внесені до ньог о, то третя особа може посилат ися на них у спорі як на достов ірні, за винятком випадків, ко ли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є не достовірними.

ТОВ «Ригана Плюс» на час зді йснення господарських опера цій було включено до Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців, а також мало свідоцтв о про реєстрацію платника ПД В. За таких обставин позивач н е може нести відповідальніст ь за можливу недостовірність відомостей про особу, наведе них у зазначеному реєстрі за умови необізнаності щодо не ї. Крім того, згідно з п.7.2.4 ст.7 За кону України «Про податок на додану вартість» право на на рахування податку та склада ння податкових накладних над ається виключно особам, заре єстрованим як платники подат ку у порядку, передбаченому с таттею 9 цього закону, проте, А кт перевірки не містить будь -яких посилань на те, що постач альник позивача не був платн иком ПДВ на момент оформленн я податкових накладних. Біль ше того, відповідно до даних о фіційного сайту ДПС України ТОВ «Ригана Плюс» станом на д ати складання податкових нак ладних (до 13.10.2009 р.) було платнико м ПДВ .

Щодо посилання ДПІ на нікч емність укладених між позива чем та ТОВ «Ригана Плюс» прав очинів, відсутності у позива ча правових підстав для форм ування податкового кредиту, є необґрунтованим та безпідс тавним.

Адже, відповідачем при пров еденні перевірки не врахован о положення ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК Украї ни, згідно яких зміст правочи ну не може суперечити ЦК Укра їни, іншим актам цивільного з аконодавства, а також інтере сам держави і суспільства, йо го моральним засадам, правоч ин має бути спрямований на ре альне настання правових насл ідків, що обумовлені ним, а так ож не враховано норми ч. 1 ст.204 Ц К України, згідно з якими прав очин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встано влена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України нед ійсним є правочин, якщо його н едійсність встановлена зако ном (нікчемний правочин). У цьо му разі визнання такого прав очину недійсним судом не вим агається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання т аких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не дов едено, на підставі якої саме с татті Цивільного кодексу Укр аїни правочини, вчинені між п озивачем та його контрагента ми є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК Ук раїни передбачено, якщо неді йсність правочину прямо не в становлена законом, але одна із сторін або інша заінтерес ована особа заперечує його д ійсність на підставах, встан овлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний прав очин).

Таким чином, положення стат ті 215 ЦК України розрізняють н ікчемні та оспорюванні право чини. Замінність оспорюваних правочинів від нікчемних пр авочинів полягає в тому, що ос порюванні правочини вважают ься дійсними, такими, що пород жують цивільні права та обов 'язки. Проте їхня дійсність мо же бути оспорена стороною пр авочину або іншою зацікавлен ою стороною у судовому поряд ку.

Що стосується твердження в ідповідача про те, що у резуль таті порушення контрагентам и позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господ арського та цивільного закон одавства (моральних засад), уг оди, укладені з позивачем маю ть протиправний характер, а т акий правочин внаслідок яког о неправомірно віднесений ПД В до складу податкового кред иту за рахунок позивача по су ті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держав и і суспільства, вважається т аким, що порушує публічний по рядок, а отже згідно ст. 228 ЦК Ук раїни є нікчемним, суд зазнач ає наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 с т. 19 Конституції України, згід но якої органи державної вла ди та органи місцевого самов рядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України , а також норми Податкового ко дексу України та Закону Укра їни «Про державну податкову службу в Україні», податкові органи взагалі не наділені к омпетенцією на встановлення фактів порушень платниками податків нормативних актів ц ивільного або господарськог о законодавства. Проаналізув авши положення зазначених ак тів законодавства, можна зро бити висновок, що станом на да ту складання відповідачем Акту перевірки податкові о ргани не були наділені закон одавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемн ими або такими, що не відповід ають закону, ані повноваженн ями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодек су України.

Згідно листа Вищого адміні стративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 (далі - лист ВАС Укра їни), в якому відзначено норму пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка вст ановлює презумпцію правомір ності рішень платника податк у в тому, що в разі якщо норма з акону чи іншого нормативно-п равового акта, виданого на пі дставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нор мативно-правових актів припу скають неоднозначне (множинн е) трактування прав та обов'яз ків платників податків: «Заз начена норма поширюється так ож і на кваліфікацію господа рських операцій з метою форм ування платником податків ви трат для визначення об'єкта о податкування податком на при буток та/або податкового кре диту з податку на додану варт ість. За змістом указаної нор ми відповідні витрати і пода тковий кредит вважаються сфо рмованими платником податкі в правомірно, однак контролю ючий орган не позбавлений мо жливості довести в установле ному порядку факт невідповід ності задекларованих наслід ків господарської операції п латника податків у податково му обліку фактичним обставин ам.».

Відповідно до ст. 2 КАСУ у спр авах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт ів владних повноважень адмін істративні суди перевіряють , чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8)пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь - якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою виконання цих в имог норми процесуального за кону з боку відповідача, дотр имання вимог щодо обґрунтова ності висновків, стосовно об ставин спірних правовідноси н, які покладені суб' єктом в ладних повноважень в основу оскаржуваних рішень встанов лено не виконання відповідач ем п.п. 1, 3-6, 9 зазначеної норми.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України, в адміністрати вних справах про протиправні сть рішень, дій чи бездіяльно сті суб' єкта владних повнов ажень обов' язок щодо доказу вання правомірності свого рі шення, дії чи бездіяльності п окладається на відповідача, якщо він заперечує проти адм іністративного позову.

Таким чином, особливістю ад міністративного судочинств а є те, що тягар доказування в спорі покладається на відпов ідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про й ого правомірні дії. Проте док азів правомірності, законнос ті та обґрунтованості оскарж уваного податкового повідом лення-рішення відповідачем д о суду не надано.

При зазначених обставинах , суд вважає вимоги позивача п равомірними та такими, що ґру нтуються на положеннях діючо го законодавства, належним ч ином обґрунтовані, підтвердж ені матеріалами справи, а том у підлягають задоволенню у п овному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що супер ечать чинному законодавству та фактичним обставинам спр ави.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, як що судове рішення ухвалене н а користь сторони, яка не є суб ' єктом владних повноважень , суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердж ені судові витрати з Державн ого бюджету України(або відп овідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орга н місцевого самоврядування, його посадова чи службова ос оба).

На підставі викладеного,ке руючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 К одексу адміністративного су дочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позо в Товариства з обмеженою від повідальністю "Восторг" до Д ержавної податкової інспекц ії у Київському районі міст а Харкова про визнання проти правним та скасування податк ового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обся зі.

Визнати протиправним та ск асувати податкове повідомле ння - рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 22.08.2011 року № 0000121800.

Апеляційна скарга подаєть ся до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ух валив оскаржуване судове ріш ення протягом десяти днів з д ня його проголошення, у разі з астосування судом частини тр етьої статті 160 КАСУ, а також пр ийняття постанови у письмово му провадженні апеляційна ск арга подається протягом деся ти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

У повному обсязі постанов а виготовлена 10 жовтня 2011 року .

Суддя Панов М.М.