Рішення

від 16.09.2011 по справі 2970-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2970-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

16.09.2011Справа №5002-17/2970-2011

За позовом   Національного інституту винограду та вина  «Магарач»

До відповідача    Товариства з обмеженою відповідальністю  «Сэплай»

про стягнення заборгованості по орендній платі з врахуванням індексу інфляції  в  сумі  64 498,88 грн., пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 821,67 грн., трьох відсотків річних в розмірі 159,00 грн., разом на суму 65 479,55 грн.

                                                                                  Суддя   В.І. Гайворонський

                                                       ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача   -   Бондаренко С.Л., представник  

Від відповідача  -  не з'явився

         Сутність спору:  Позивач згідно позову  та уточнення до нього просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі з врахуванням індексу інфляції  в  сумі  64 498,88 грн., пеню  із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 821,67 грн., та три відсотки річних в розмірі 159,00 грн., разом на суму 65 479,55 грн., у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за Договором оренди № 59 від 01 лютого 2007 року.

         Уточнення позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України є правом позивача.

         Таким чином, позовні вимоги  вважаються заявленими у вигляді стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі з врахуванням індексу інфляції  в  сумі  64 498,88 грн., пені  із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 821,67 грн., та три відсотки річних в розмірі 159,00 грн., та саме ці вимоги  підлягають розгляду судом.

         Відповідач відзив на позовну заяву не представив, в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою поштою,  про вручення якої є поштове повідомлення.

           При цьому необхідно відмітити, що судові засідання відбувались неодноразово, та рекомендована кореспонденція до суду не повернута, що свідчить про її вручення адресату.

        Якщо відповідач кореспонденцію суду не отримав по вині пошти, він вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

         Більш того, про перше засідання суду є повідомлення про вручення кореспонденції.

         Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.  

         По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

         Розглянувши матеріали справи, суд -

                                                     ВСТАНОВИВ:

          Згідно Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що відноситься до державної власності № 59 від 01 лютого 2007 року Орендодавець (Національний інститут винограду та вина «Магарач») передає, а Орендар (ТОВ «Юридичне агентство «Сэплай»)  приймає у строкове платне користування  індивідуально визначене майно, навіс напроти корп.№ 3 НИВиВ «Магарач» (майно) площею 118 кв.м., яке знаходиться на балансі державної установи Національного інституту  винограду та вина «Магарач», АР Крим, 98600, м. Ялта, вул. Кірова 31, вартість якого визначена згідно акту оцінки  складає 305500,00 грн., та розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Кірова 31, навіс (Літ Ш). (п.1.1).

        Згідно п. 3.1 договору орендна плата складається із плати за використання майна та плати за використання земельної ділянки.

        Згідно п.  3.2  орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України та складає без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди 5091,67  грн., ПДВ 1018,33 грн., разом за перший (базовий) місяць оренди 6110,00 грн.

        Згідно п. 3.3 договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається Орендатором шляхом коректування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

        Згідно п. 3.7 договору  орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату  нарахування пені від суми  заборгованості, з врахуванням індексації, за кожен день прострочки, включаючи день сплати.

        Згідно Додаткової угоди від 30 квітня 2009 року до Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що відноситься до державної власності № 59 від 01 лютого 2007 року  пункт 3.2 договору викладений в наступній редакції: «3.2. Орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України № 316  від 25.03.2009 року та складає без ПДВ за базовий місяць оренди 3460,31  грн., ПДВ 692,06 грн., разом за базовий місяць оренди  4152,37 грн.».

         Згідно  Додаткової угоди  від 31.07.2009 року п. 3.5 договору викладений в уступній редакції: «п.3.5 Орендна плата перераховується повністю Орендодавцю, щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним».

         Додатковою угодою від 27 січня 2010 року строк Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що відноситься до державної власності № 59 від 01 лютого 2007 року продовжений до 26.01.2013 року.

        Згідно Додаткової угоди від 01 січня 2011 року до Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що відноситься до державної власності № 59 від 01 лютого 2007 року  пункт 3.2 договору викладений в наступній редакції: «3.2. Орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики орендної плати, затвердженої Кабінетом міністрів України № 786  від 02.10.1995 року та складає без ПДВ за базовий місяць оренди  8897,38  грн., ПДВ 1779,48 грн., разом за базовий місяць оренди  10676,86 грн.».

         Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить  з наступних  обставин:

         Сторонами укладений договір та додаткові угоди до нього, і відповідно, відносини між ними регулюються  цим договором і нормами, що відносяться  до договорів.

         У встановленому Законом порядку даний договір та додаткові угоди до нього з будь-яких підстав  недійсними не визнані, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсними.

         При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129  Конституції України принципу диспозитивності  сторін суд не вправі  давати оцінку  договору на предмет  його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові  Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

          Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип  змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

          Згідно  ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

            В постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

         Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним,  якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

        Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

       Зацікавленою особою не надано доказів того,  що договір, додаткові угоди до нього чи окремі їх пункти визнані судом недійсними.

       При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України  передбачено, що  сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

       Таким чином суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

       Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати  до справи після  винесення  рішення по справі.

       Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

       Відповідачем не представлено доказів  виконання  своїх зобов'язань щодо  сплати орендних  платежів.

      Якщо відповідач вважає, що позивач не належним чином виконав свої обов'язки, він вправі у встановленому законом порядку звернутись зі своїми вимогами.

        Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватись.     

         Відповідачем не надано доказів сплати боргу.

         Оскільки  відповідні докази  не надані до матеріалів справи до  винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після  винесення рішення по справі.

         Однак, суд вбачає помилки в розрахунку  основного боргу позивача.

         З урахуванням умов договору основний боргу складає:

-  за лютий 2011 року: 10 676,86Х100,9% = 10 772,95 грн.;

-  за березень 2011 року: 10 772,95 Х 101,4% = 10 923,77 грн.;

- за квітень 2011 року: 10 923,77 Х 101,3% = 11 065,78 грн.;

-  за травень 2011 року: 11 065,78 Х 100,8% = 11 154,31 грн.;

- за червень 2011 року: 11 154,31 Х 100,4 % = 11 198,93 грн.;

- за липень 2011 року: 11 198,93 Х 98,7% = 11 053,34 грн.

         Разом на суму:  66 169,08 грн.

         Однак, суд не вправі з власної ініціативи стягувати більшу суму, ніж та, що заявлена позивачем.

         Також необхідно відмітити, що на суми основного боргу інфляційні згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України не нараховувались, відповідний розрахунок відсутній, та, відповідно, підстав для стягнення інфляційних щодо ч. 2 ст. 625 ЦК України не існує.

         Пеня передбачена  пунктом  3.7 договору.

         Не стягувати пеню суд підстав не вбачає. Однак, у зв'язку з помилками у розрахунку боргу, є помилки у розрахунку пені:

         Таким чином,  розрахунок пені повинен бути наступним:

  - за лютий 2011 року: 10 772,95 (індексований):365:100Х7,75Х2Х28 =  128,09 грн.;

 -  за березень 2011 року: 10 923,77 (індексований):365:100Х7,75Х2Х31 = 143,80 грн.;

 -  за квітень 2011 року: 11 065,78(індексований):365:100Х7,75Х2Х30 = 140,97 грн.;

 -  за  травень 2011 року: 11 154,31(індексований) :365:100Х7,75Х2Х31 = 146,84 грн.;

 -  за червень 2011 року: 11 198,93 (індексований):365:100Х7,75Х2Х30 = 142,67 грн.;

 -  липень 2011 року: 11 053,34 (індексований):365:100Х7,75Х2Х31 = 145,51 грн.

        Разом на суму: 847,88 грн.

        Заявлена  позивачем сума пені також не перевищує вказану суму.

         Річні також передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, та не стягувати їх суд також підстав не вбачає.

         Розрахунок  річних буде наступним:                   

-      за лютий 2011 року: 10 772,95 (індексований):365:100Х3Х28 =  24,79 грн.;

 -  за березень 2011 року: 10 923,77 (індексований):365:100Х3Х31 =  27,83 грн.;

 -  за квітень 2011 року: 11 065,78 (індексований):365:100Х3Х30 =  27,28 грн.;

 -  за  травень 2011 року: 11 154,31(індексований): 365:100Х3Х31 =  28,42 грн.;

 -  за червень 2011 року: 11 198,93 (індексований) :365:100Х3Х30 =  27,61 грн.;

 -  липень 2011 року: 11 053,34 (індексований) : 365:100Х3Х31 = 28,16 грн.

        Разом на суму: 164,09 грн.

       Заявлена  позивачем сума також не перевищує вказану суму.

         З врахуванням викладених обставин, суд вважає можливим стягнути вказані суми.

         Також необхідно відмітити, що якщо у відповідача є вимоги до позивача, він вправі реалізувати свої права у встановленому законом порядку, обґрунтувавши їх, та надавши необхідні докази.

         У цій справі предметом спору є вимоги позивача, а не відповідача.

         Таким чином, вимоги є законними, та підлягають задоволенню.

         Таким  чином, стягненню  підлягає  заборгованість по орендній платі з врахуванням індексу інфляції  в  сумі  64 498,88  грн., пеню  із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 821,67 грн., та три відсотки річних в розмірі 159,00 грн., разом на суму  65 479,55  грн.

Якщо будуть необхідні обставини, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення  за нововиявленими обставинами.

         Якщо стягнута сума сплачується в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою  в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю чи частково.

         Якщо заборгованість сплачена, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства не порушує.

         Судові витрати позивача підтверджуються  платіжним дорученням № 601 від 05 липня 2011 року на суму 336,00 грн. з державного мита, платіжним дорученням № 602 від 05 липня 2011 року на суму 85,00 грн. з державного мита,  платіжним дорученням № 603 від 05 липня 2011 року на суму 85,00 грн. з державного мита,  квитанцією № ПН945РКО від 22 липня 2011 року з державного мита,  платіжним дорученням № 696 від 27 липня 2011 року на суму 250,00 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 604 від 05 липня 2011 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Щодо повернення надмірно сплаченого державного мита позивач вправі звернутися з відповідною заявою відповідно до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за № 50).

           Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

         На підставі вищевикладеного, а також керуючись  ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

                                                              ВИРІШИВ:

              Позов задовольнити.

            Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агенство «Сэплай» (98600, м. Ялта, АР Крим, вул. Кірова 31, корп. 3, ідентифікаційний код: 32617498) на користь Національного інституту винограду та вина (98600, м. Ялта, АР Крим, вул. Кірова 31, ідентифікаційний код: 00334830, р/р 35222001000496, МФО 824026 Управління держказначейства в АРК)   заборгованість по орендній платі в сумі  64 498,88 грн., пеню  в сумі 821,67 грн., три відсотки річних в сумі 159,00 грн., судові витрати з державного мита в сумі   654,79  грн., та судові витрати по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі   236,00  грн.

        Видати наказ.        

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.